Доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу

Доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу

У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу на період до кінця 2022 року.

У межах проєкту Research4Life українські вчені отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу на період до кінця 2022 року.

Перелік ресурсів суттєво розширений порівняно зі стандартним, оскільки 15 видавців додатково відкрили електронні колекції книг і журналів для користувачів з України. Зокрема доступ до своїх ресурсів надали видавництва Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та інші.

Фахівці закладів вищої освіти та наукових установ України наразі можуть ознайомитись із майже 75 тис. книг та понад 12,5 тис. журналів, базами даних.

Цьогоріч скасовано плату для українських установ. Отже, закладам вищої освіти, науковим та іншим установам і організаціям для отримання доступу до даних необхідно зареєструватися. Понад 200 установ з України вже зробили це. Нові заявки від України оперативно розглядаються представниками платформи.

Співробітники установи після підтвердження реєстрації на платформі Research4Life мають змогу отримати доступ до вмісту платформи, звернувшись до відповідного підрозділу чи контактної особи установи для отримання інституційного логіну та паролю для входу, а також інструкції зі створення персонального облікового запису користувача платформи.

Research4Life надає дослідникам з понад 10,5 тис. закладів у понад 125 країнах з низьким і середнім рівнем доходу безкоштовний або недорогий онлайн-доступ до понад 154 тис. провідних журналів і книг у межах п’яти програм досліджень у галузях охорони здоров’я (Hinari), сільського господарства (AGORA), оточуючого середовища (OARE), розвитку та інновацій (ARDI) і в інтересах глобальної справедливості (GOALI).

Детальніше: https://bit.ly/3wMEsOk, https://bit.ly/3qK3BW6

Фото: МОН

2022-03-28
Share
Реформування Європейської системи оцінювання досліджень

Реформування Європейської системи оцінювання досліджень

Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.

Європейська асоціація університетів долучається до реформи оцінювання досліджень.

Європейська асоціація університетів спільно з Science Europe та Європейською комісією очолює розробку угоди про реформування європейської системи оцінювання досліджень. Це відбуватиметься в рамках ініціативи Європейської комісії з реформування систем оцінювання досліджень як однієї з нових функцій Європейського дослідницького простору (ЄДП).

Планується створити коаліцію організацій, які проводять або фінансують дослідження – національних і регіональних органів з оцінювання та асоціацій дослідників і спонсорів досліджень, а також наукових спільнот та інших інституцій, які готові долучитись до реформ системи оцінювання наукових досліджень.

Реформування відбуватиметься інклюзивно за принципом «знизу догори». При цьому група розробників тісно співпрацюватиме з основною групою, яка представляє різноманіття дослідницької спільноти з усієї Європи. Понад 250 організацій, які вже виявили інтерес до ініціативи, також братимуть участь у цій діяльності.

Перша асамблея зібралась 3 березня 2022 року для обговорення процесу та елементів проєкту угоди. Збори зацікавлених сторін будуть відкритими для нових членів у будь-який час завдяки «відкритій об’яві про зацікавленість». Організації можуть стати частиною асамблеї та приймати участь у процесі розроблення пропозицій. Крім того, представники держав-членів на форумі ЄДП та в Європейському дослідницькому комітеті отримають можливість зробити свій внесок у проєкт угоди.

Оцінка досліджень є однією з трьох основних пріоритетних сфер роботи ЄАУ в галузі відкритої науки поряд з відкритим доступом до наукових результатів у екосистемі справедливих наукових публікацій і дослідницьких даних FAIR.

Президент ЄАУ підкреслив важливість реформ на Європейській конференції «Відкрита Наука 2022 року», на якій у підтримку ініціативи був прийнятий Паризький заклик до оцінювання досліджень. Паралельно з цим Рада ЄАУ нещодавно прийняла Порядок денний ЄАУ Open Science Agenda 2025, спрямований на подальше впровадження відкритої науки у Європі за участі членів ЄАУ та зацікавлених сторін.

ЄАУ планує найближчим часом організувати ряд онлайн-зустрічей з своїми членами з реформування оцінювання досліджень і підготовки проєкту угоди.

Детальніше: https://bit.ly/3ui2IVG, https://bit.ly/3wkRmTH

Фото: ЄАУ

2022-03-18
Share
План дій з відкритого діамантового доступу

План дій з відкритого діамантового доступу

Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.

Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.

ЄАУ приєдналася до «Плану дій з відкритого діамантового доступу», метою якого є просування сталої екосистеми наукового спілкування на засадах відкритого доступу, ініційованого Science Europe, coAlition S, OPERAS і Французьким національним дослідницьким агентством (ANR).

Відповідно до рекомендацій, представлених у «Дослідженні журналів діамантового відкритого доступу», план дій має чотири пріоритетні сфери: ефективність, стандарти якості, нарощування потенціалу та стійкість. ЄАУ та інші зацікавлені сторони обговорили проект пропозицій та зробили свій внесок у заключну редакцію Плану дій під час спеціального вебінару, який відбувся 2 лютого 2022 року.

ЄАУ схвалює документ і вітає його націленість на розвиток спільних ресурсів для всієї екосистеми Diamond OA в контексті культурного, багатомовного та дисциплінарного різноманіття. План дій відображав ключові пріоритети Порядку денного ЄАУ для відкритої науки на період до 2025 року, зокрема – підтримку справедливої екосистеми наукових публікацій, яка була б прозорою, різноманітною, економічно доступною та стійкою, технічно функціональною та керованою дослідницьким співтовариством. Підтримка некомерційних видавничих ініціатив під керівництвом учених також представлена у контрольному списку нових університетів Європейського Союзу з відкритого доступу як корисний спосіб, з допомогою якого університети можуть розвивати та стимулювати відкритий доступ.

Цілі Плану дій відповідають ролі ЄАУ у проекті Horizon Europe. Розробка інституціональних моделей публікацій з відкритим доступом для просування наукової комунікації (DIAMAS), який розпочнеться найближчим часом. У рамках DIAMAS ЄАУ підтримуватиме розробку практичних рекомендацій для політик і стратегій інституціональних постачальників послуг із публікацій відкритого доступу разом з основними партнерами по проекту ANR, coAlition S, OPERAS і Science Europe.

Детальніше: https://bit.ly/3KRfZv5

Фото: логотип

2022-03-16
Share
Доступ до медичних ресурсів ELSEVIER

Доступ до медичних ресурсів ELSEVIER

Компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до електронних платформ наукової інформації медичних ресурсів ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.

Компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до електронних платформ наукової інформації медичних ресурсів ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.

ClinicalKey являє собою ресурс клінічних знань, який підтримує медичних працівників і студентів, надаючи легкодоступну доказову інформацію для різних спеціальностей, дозволяє нарощувати фундаментальні знання та покращувати клінічну практику. Ресурс містить провідні повнотекстові довідники та журнали, інформацію про ліки, відео, практичні рекомендації, клінічні калькулятори тощо.

Complete Anatomy – найбільш досконала у світі платформа 3D анатомії. Вона використовується для навчання анатомії, надає викладачам унікальні засоби освіти та використовується клініцистами по всьому світу для дослідження стану пацієнтів і поглиблення розуміння складних анатомічних структур.

Освітня платформа Osmosis надає мільйонам практикуючих і майбутніх лікарів і особам, які доглядають за пацієнтами, найкращий досвід у навчанні. Будучи першовідкривачем технологій освіти в галузі охорони здоров’я, Osmosis виходить за рамки підручників і лекцій, пропонуючи освітній відеоконтент, який є простим, захоплюючим та інформативним. Osmosis має бібліотеку з понад 2 тис. відео, що охоплюють патологію, фізіологію, фармакологію та клінічну практику, з відповідними запитаннями, картками та поясненнями.

Україномовний розділ «Медична підтримка України» спеціально створено для забезпечення зручного доступу українських користувачів до цих ресурсів. У ньому опубліковано інформацію про зазначені бази даних і інструкції щодо отримання доступу. Подаються довідкові матеріали та навчальні відео про можливості використання інформаційних ресурсів у науковій діяльності та навчанні, для потреб лікування пацієнтів. Фахівці Elsevier підготували простий і зручний алгоритм доступу та надають підтримку користувачам у разі виникнення проблем із його налаштуванням.

Детальніше: https://bit.ly/3KKwBod, https://www.osmosis.org/, https://3d4medical.com/, https://www.clinicalkey.com/#!/, https://bit.ly/3q7MtsZ

Фото: МОН

2022-03-14
Share
Законопроєкт про хмарні сервіси

Законопроєкт про хмарні сервіси

Верховна рада України прийняла в цілому законопроект №2655 «Про хмарні послуги».

Верховна рада України прийняла в цілому законопроект №2655 «Про хмарні послуги».

Метою законопроекту є створення умов для обробки та захисту даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг та визначенні особливостей використання хмарних послуг органами державної влади, а також більш ефективного використання державних ресурсів шляхом впровадження новітніх технологій.

Проєкт закону закладає засади для розвитку платформ інформаційно-комунікаційних технологій, що базуються на хмарних обчисленнях та реалізації політики переваги (пріоритету) хмарного середовища (cloud first) у сфері державного управління, освіти, науки та інших сферах суспільного життя, що стане поштовхом для більш ефективної взаємодії держави та суспільства.

Проектом пропонується врегулювати правові відносини, пов’язані з обробкою та захистом даних при використанні технології хмарних обчислень, наданні хмарних послуг, а також визначити особливості використання хмарних послуг, зокрема:
– визначити поняття «хмарних обчислень», «хмарних послуг», «надавача хмарних послуг», «користувача хмарних послуг», «хмарних ресурсів», «центр обробки даних (ЦОД)»;
– увести до термінології українського законодавства визначення та перелік хмарних послуг, способи їх надання, встановити вимоги до надавача хмарних послуг для публічних замовників;
– встановити правові засади надання хмарних послуг та визначити істотні умови договору про надання хмарних послуг;
– визначити особливості надання та споживання хмарних послуг органами державної влади, органами влади АР Крим та органами місцевого самоврядування, обробки персональних даних та захисту інформації при наданні хмарних послуг. 

Створення передумов для використання суб’єктами владних повноважень та державними підприємствами, установами та організаціями новітніх інформаційних технологій та впровадження систем ефективної взаємодії держави та суспільства, дозволить створити потужну екосистему надавачів хмарних послуг всередині країни, стимулюватиме перехід на хмарну модель більшості секторів української економіки, дасть імпульс до прискореного розвитку ринку розробок програмного забезпечення для внутрішнього ринку, створюватиме додану вартість сектору ІТ та знизить ризики корупційної складової при закупівлях за бюджетні кошти.

Детальніше: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc34?id=&pf3511=67744&pf35401=516173, https://bit.ly/3I1dJ3j, https://bit.ly/36cgDUT

Фото: ВРУ

2022-02-18
Share
20 років Будапештської ініціативи відкритого доступу

20 років Будапештської ініціативи відкритого доступу

14 лютого 2022 року Будапештська ініціатива відкритого доступу відзначає своє 20-річчя.

14 лютого 2022 року Будапештська ініціатива відкритого доступу відзначає своє 20-річчя.

Будапештська ініціатива відкритого доступу або Budapest Open Access Initiative (BOAI) виникла внаслідок дискусії, організованої Будапештським Інститутом «Відкрите суспільство»/«Фонд відкритого товариства» 1-2 грудня 2001 року. Мета зустрічі полягала у тому, щоб прискорити прогрес та активізувати міжнародні зусилля із забезпечення вільного доступу до дослідницьких статей у всіх наукових галузях за допомогою ресурсів мережі інтернет. Учасники дискусії представляли різні точки зору, академічні дисципліни та країни, мали досвід інших великих ініціатив, пов’язаних із відкритим доступом.

У результаті обговорення було підготовлено та прийнято Будапештську ініціативу відкритого доступу – заяву про принципи, стратегію та прихильність до відкритого доступу. Документ підписали як його ініціатори, так і безліч організацій з усього світу (університети, лабораторії, бібліотеки, фонди), а також дослідники, видавці, наукові товариства та споріднені ініціативи відкритого доступу.

У зв’язку з 20-річчям цієї події, керівний комітет BOAI-2020 провів серію робочих нарад, вебінарів, а також масове опитування наукової громадськості з питань, пов’язаних із відкритим доступом (open access /ОА), зокрема:
– що ОА дозволяє зробити або досягти, що було б важчим або неможливим без ОА;
– якими є довгострокові надії та цілі щодо ОА, окрім збільшення кількості досліджень відкритого доступу;
– чи мають певні стратегії, методи і моделі просування ОА шкідливі довгострокові наслідки, та які саме;
– які перешкоди для ОА, включаючи неправильне розуміння ОА, є найбільш серйозними;
– як оцінка досліджень впливає на рішення авторів використати ОА для результатів власних досліджень;
– яким видам нерівності у наукових публікаціях та дослідженнях може протидіяти ОА, а яким – ні;
– які поточні чи нові підходи до ОА найкраще відповідають цілям задоволення конкретних потреб окремих спільнот чи регіонів;
– що може зробити окрема людина та установа для просування ОА;
– які є на сьогодні історії успіху, пов’язані з ОА – політики, практики, ініціативи;
– які відомі приклади невдач або розчарувань, пов’язаних з ОА.

Наразі BOAI працює над новим набором рекомендацій, заснованих на принципах відкритого доступу і запрошує усіх охочих приєднатися до роботи над просуванням відкритого доступу та відкритої науки. 

Детальніше: https://bit.ly/3h0ptHL, https://bit.ly/3GR0mkS, https://bit.ly/3uRY6rhhttps://bit.ly/3BhYZuz, https://bit.ly/3gH3h5h

2022-02-11  

Фото: скріншот

2022-02-11
Share
Open Science Prizes

Open Science Prizes

Міністерство вищої освіти, досліджень і інновацій Франції вперше присудило премії Open Science Prizes за безплатне дослідницьке програмне забезпечення.

Міністерство вищої освіти, досліджень і інновацій Франції вперше присудило премії Open Science Prizes за безплатне дослідницьке програмне забезпечення.

У рамках другого Національного плану відкритої науки премії присуджуються проєктам і дослідницьким групам, які працюють над розробкою та розповсюдженням програмного забезпечення з вільним доступом. Їхньою метою є визнання важливості розробки програмного забезпечення з вільним доступом і привернути увагу наукового співтовариства до визначних або багатообіцяючих досягнень, які можуть слугувати взірцем для наступних поколінь дослідників і інженерів.

Десять програм, розроблених французькими командами, нагороджені за рішенням експертного журі за їхній внесок у розвиток наукових знань. Нагороди, які присуджуються, діляться на три наступні категорії:
– науково-технічна якість програмного забезпечення;
– створення активного співтовариства учасників і користувачів;
– суттєві зусилля з надання документації, яка полегшує використання та засвоєння програмного забезпечення.

Приз журі присуджено за зразковий проєкт, об’єднуючий технічні компоненти, анімацію співтовариства та документацію.

Номінантами конкурсу стали наступні проєкти:
– в науково-технічній номінації ‒ Coq, який є помічником з доведень, тобто формальною мовою для опису математичних визначень і інструментів для формальної перевірки алгоритмів або теорем, за необхідності в інтерактивному режимі;
– в категорії «Співтовариство» ‒ Scikit-learn, статистична навчаюча бібліотека, призначена для інтеграції в інше програмне забезпечення чи використання як інструменту аналізу даних ученими чи аналітиками;
– в категорії «Документація» ‒ Faust, мова програмування, яка використовується в сфері комп’ютерних музикальних досліджень, зокрема, для синтезу звуку, обробки сигналів і цифрової лютерії;
– приз журі – Gammapy, програмне забезпечення для аналізу астрофізичних даних з телескопів;

Нагороди також отримали наступні програмні забезпечення:
– CORIOLIS VLSI CAD TOOLS, інструмент для розміщення та розведення інтегральних схем на кремнії;
– Vidjil, програмна платформа для аналізу послідовності ДНК лейкоцитів, яку використовують приблизно сорок національних і міжнародних лабораторій для діагностики та моніторингу лейкемії;
– WebObs, міждисциплінарний інструмент спостереження в реальному часі, який використовується для спостереження за природними явищами;
– OpenViBE, програмне забезпечення для нейробіології, яке дозволяє збирати, фільтрувати, обробляти, класифікувати та візуалізувати сигнали мозку в режимі реального часу;
– GAMA, платформа для моделювання, мета якої – надати польовим експертам, моделістам і спеціалістам з інформатики комплексне середовище розробки, моделювання та симуляції для створення просторових багатоагентних симуляцій;
– SPPAS, програмне забезпечення для комп’ютерної та корпусної лінгвістики.

Нагороди були вручені в рамках Європейських днів відкритої науки 5 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3gzytTH 

Фото: скріншот

2022-02-07
Share
Переможці Open Data Challenge та їхній вплив на суспільство

Переможці Open Data Challenge та їхній вплив на суспільство

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Антикорупційний та соціальний вплив проектів – переможців національного конкурсу у сфері відкритих даних Open Data Challenge».

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Антикорупційний та соціальний вплив проектів – переможців національного конкурсу у сфері відкритих даних Open Data Challenge».

Дослідження присвячене найбільшому національному конкурсу у сфері відкритих даних в Україні – Open Data Challenge. Це міжнародний формат конкурсу для проєктів на основі відкритих даних, створений Open Data Institute (Лондон), провідною міжнародною інституцією, що займається пропагуванням відкритих даних у світі. Мета конкурсу — заохотити розробників, підприємців, дизайнерів, дослідників і громадських активістів до використання відкритих даних для створення сервісів і продуктів, що мають значну соціальну користь, підвищують ефективність і прозорість роботи влади. 

Загалом за час існування конкурсу, від 2017 до 2020 року, отримано понад 700 заявок від проєктів, 54 команди пройшли інкубаційну програму, обрано 19 переможців, що отримали сумарно 11,5 млн гривень грантової підтримки, і більшість із них успішно продовжують розвиток своїх проєктів.

Проекти учасників на всіх етапах конкурсу щороку оцінювало журі за п’ятьма наступними критеріями: антикорупційний вплив, використання відкритих даних, інноваційність рішення, перспективи розвитку, сильна та натхненна команда. Серед тематик, над якими працювали команди: екологія, агропромисловість, правосуддя, архітектурно-будівельна сфера, медицина, інфраструктура та міські сервіси й інші. Усі ці проєкти об’єднані спільною ціллю – здійснити соціально-економічний та антикорупційний вплив.

Автори звіту на основі інтерв’ю з командами-переможцями, аналізу їхньої діяльності досліджували антикорупційний та соціальний вплив, який мають проєкти-переможці конкурсу ODCh, що пройшли усі етапи відбору та інкубаційну програму, захистили свої ідеї на фінальному пітчингу та отримали фінансування для реалізації власних проєктів. Відповідно структура звіту містить загальну історію проєктів-переможців, що подані в алфавітному порядку, із наступною супровідною інформацією:
– інформація про команду та участь у конкурсі Open Data Challenge;
– проблеми, які вирішує проект;
– використання відкритих даних;
– фінансування та бізнес-модель;
– соціально-економічний та антикорупційний вплив, який здійснює проєкт на його цільову аудиторію.

Проєкти-переможці охоплюють найрізноманітніші сфери та потреби. Ці сервіси допомагають дізнатися інформацію про земельну ділянку — від розміщення до судових рішень і наявності потенційних інвесторів. Безпечно інвестувати в нерухомість. Моніторити вирубування лісів. Якісно проходити держперевірки чи знаходити корупційні зловживання тощо.

У звіті також міститься інформація про кожен проєкт та його результати: команду, що над ним працює, проблеми, що розв’язує, які дані використовує та інше. 

Детальніше: https://bit.ly/3B7quGX, https://bit.ly/3JcWxbd

Фото: скріншот

2022-02-04
Share
Детальніше про відкритий доступ до наукових публікацій європейських університетів

Детальніше про відкритий доступ до наукових публікацій європейських університетів

На офіційному сайті Європейської асоціації університетів оприлюднено звіт «Більш пильний погляд на відкритий доступ до дослідницьких публікацій в європейських університетах: доповнення до опитування EUA Open Science Survey2020-2021 років».

На офіційному сайті Європейської асоціації університетів оприлюднено звіт «Більш пильний погляд на відкритий доступ до дослідницьких публікацій в європейських університетах: доповнення до опитування EUA Open Science Survey2020-2021 років».

У звіті представлені результати відкритого наукового дослідження ЄАУ за 2020-2021 роки, присвяченого відкритому доступу. Це доповнення до опитування EUA Open Science Survey 2020-2021 років дає більш повне уявлення про досвід університетів у сфері відкритого доступу та відповідає на наступні питання:
– як університети контролюють діяльність відкритого доступу;
– як університети готуються до впровадження Плану S, який буде розповсюджуватися на всіх отримувачів фінансування Horizon Europe;
– які важливі кроки нещодавно здійснили університети для подальшого впровадження відкритого доступу.

Цей звіт також розглядає інші питання, які  не увійшли в основний звіт про обстеження, зокрема, питання щодо додаткової інформації про досвід університетів у галузі відкритого доступу.

Дослідження є частиною серії звітів, що доповнюють звіт EUA Open Science Survey 2020-2021, в яких більш докладно досліджується відкрита наука в академічній оцінці та даних досліджень. У третьому звіті, який очікується в 2022 році, тема дослідницьких даних буде розглянута більш докладно.

Детальніше: https://bit.ly/3oir3Zd, https://bit.ly/3usYBYR

Фото: скріншот

2022-02-02
Share
Конкурс на розробку логотипу для European Open Science Cloud

Конкурс на розробку логотипу для European Open Science Cloud

Оголошено конкурс на розробку логотипу Європейської хмари відкритої науки.

Оголошено конкурс на розробку логотипу Європейської хмари відкритої науки.

Асоціація Європейської хмари відкритої науки (European Open Science Cloud / EOSC) шукає привабливий бренд для масштабної європейської ініціативи, покликаної забезпечити підтримку передових досліджень за допомогою відкритих даних та послуг. По мірі того, як світ змінюється, змінюються і дослідження. Новий логотип повинен відображати місію EOSC з підтримки цифрової трансформації досліджень.

Останні десятиліття деякі тенденції кардинально змінили науку. Академічні дослідження дедалі частіше включають великі набори даних. Сюди входять дані геному, спостереження за допомогою телескопу, а також інфрачервоне сканування картин із високою роздільною здатністю або результати вуглецевого датування історичних артефактів. Відкриття результатів досліджень (даних, публікацій, програмного забезпечення) стало одним із найпотужніших інструментів для обміну знаннями та використання їх іншими дослідниками або в якості вихідних даних для штучного інтелекту.

Європа бажає допомогти дослідникам очолити цю трансформацію за допомогою EOSC. Європейська хмара відкритої науки створює середовище, в якому європейські дослідники з різних наукових дисциплін та країн зможуть працювати разом ефективніше.

Нинішній логотип EOSC ідеально підходив для запуску цього проекту у 2018 році, коли було важливо ознайомити наукову спільноту зі значенням абревіатури EOSC та продемонструвати її підтримку Європейською комісією. Наразі ситуація змінилася. EOSC є визнаним брендом, отже, у новому логотипі не обов’язково відображати повну назву; візуальний елемент хмари не повинен асоціюватись лише з хмарними обчисленнями; крім того усім відомо, що EOSC – це європейська ініціатива, тому зірки ЄС на логотип більше не обов’язкові.

До участі у конкурсі запрошуються усі зацікавлені фахівці з Албанії, Вірменії, Австрії, Бельгії, Боснії та Герцеговини, Болгарії, Хорватії, Республіки Кіпр, Чехії, Данії, Естонії, Фарерських островів, Фінляндії, Франції, Грузії, Німеччини, Греції, Угорщини, Ірландії, Ізраїлю, Італії, Косово, Латвії, Литви, Люксембургу, Мальти, Молдови, Чорногорії, Північної Македонії, Марокко, Норвегії, Нідерландів, Польщі, Португалії, Румунії, Сербії, Словаччини, Словенії, Іспанії, Швеції, Швейцарії Туреччини, України та Великобританії.

Переможець конкурсу, який представить найкращий логотип і схему кольорів EOSC, що відображають її ідентичність, отримає 5 тис. євро.

Подати заявку на конкурс можна до 25 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3eLhGfI, https://eosc.eu/eosc-logo-competition-application 

2022-01-04
Share