ЩО ТАКЕ BIG DATA ТА ДЕ ЦЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ

ЩО ТАКЕ BIG DATA ТА ДЕ ЦЕ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ

На сайті Finance.ua опубліковано статтю Олександра Федірко «Час монетизації даних вже настав».

На сайті Finance.ua опубліковано статтю Олександра Федірко «Час монетизації даних вже настав».
У ній автор, враховуючи глобальне зростання ринку цифрової трансформації, надає роз’яснення: що таке Big Data та де це використовується. Наголошується, що за допомогою Big Data можна проаналізувати й систематизувати дані з різноманітних джерел та використати їх, зокрема, для підвищення ефективності таргетингу та комунікації з клієнтами. Наводиться значення терміну Big Data, основні принципи та базові інструменти роботи з Big Data, програмна екосистема, яка є головним інструментом опрацювання і систематизації структурованих та неструктурованих даних. Окреслюються сфери активного використання інструментів технології у бізнесі. Також автор пропонує добірку цікавих кейсів впровадження аналітичних інструментів, які можуть бути корисними українським компаніям, та аналізує входження в професію дата-інженерів на ринку праці України та світу.
Детальніше: https://bit.ly/3KKhEoY
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука
2023-04-10
Share
166
ОСОБЛИВОСТІ ЗБИРАННЯ ТА ЗАХИСТУ ДАНИХ В УНІВЕРСИТЕТАХ

ОСОБЛИВОСТІ ЗБИРАННЯ ТА ЗАХИСТУ ДАНИХ В УНІВЕРСИТЕТАХ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Енді Фіппена «Збалансованість збору даних студентів та захисту конфіденційності».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Енді Фіппена «Збалансованість збору даних студентів та захисту конфіденційності».

У ній наголошується, що підвищена увага до університетів як зберігачів даних змушує їх приділяти належну увагу захисту даних. Автор аналізує обмеження щодо технічних засобів контролю, використання систем за межами ЗВО, дані у соціальних мережах, а також звертає увагу на важливе значення обізнаності співробітників про обов’язки із захисту даних. Відповідно робиться висновок про те, що у всіх установах мають бути уповноважені із захисту даних та фахівці, у обов’язки яких входить власне захист даних. В іншому випадку ці функції можуть бути делеговані зовнішнім експертам із захисту даних або із обережністю передані на аутсорс.

Детальніше:  https://bit.ly/3tZ1wr7, https://bit.ly/3HUbBLK  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2022-06-23
Share
29
ВИСНОВКИ РАДИ ЄС ЩОДО ОЦІНКИ OPEN SCIENCE

ВИСНОВКИ РАДИ ЄС ЩОДО ОЦІНКИ OPEN SCIENCE

Європейська асоціація університетів оприлюднила документ, яким підтримує прийняття Радою Європейського Союзу висновків щодо оцінки досліджень та впровадження відкритої науки.

Європейська асоціація університетів оприлюднила документ, яким підтримує прийняття Радою Європейського Союзу висновків щодо оцінки досліджень та впровадження відкритої науки.

EUA активно співпрацює з університетами щодо переходу до відкритої науки і вітає  прогресивні зміни, пов’язані з реалізацією ЗВО політики та практики відкритої науки. Трьома ключовими напрямками дій є просування оновленого підходу до оцінювання досліджень, удосконалення нормативної бази задля просування відкритого доступу, а також багатомовність як ключовий інструмент поширення та впливу результатів досліджень.

Детальніше: https://bit.ly/3Oa2kAX, https://bit.ly/3xHNaO6  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄС #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2022-06-20
Share
34
ВИКОРИСТАННЯ ХМАР У ДОСЛІДЖЕННЯХ

ВИКОРИСТАННЯ ХМАР У ДОСЛІДЖЕННЯХ

Проект «Відкриті хмари для дослідницького середовища» (OCRE) представив огляд використання хмар у дослідженнях 2020-2021 роках.

Проект «Відкриті хмари для дослідницького середовища» (OCRE) представив огляд використання хмар у дослідженнях 2020-2021 роках.

У документі зазначається, що цей показник в європейських дослідженнях у 2021 році зріс удвічі в порівнянні з попереднім роком. При цьому більше половини зростання відбулось за рахунок використання комерційних хмар OCRE Cloud Framework, що свідчить про їх вплив на європейську дослідницьку екосистему в цілому.

Детальніше: https://bit.ly/3LRp2wl, https://bit.ly/3GtDERi 

Фото: OCRE

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2022-05-15
Share
32
НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ У ВІДКРИТІЙ НАУЦІ

НАЙКРАЩІ ПРАКТИКИ У ВІДКРИТІЙ НАУЦІ

ЮНЕСКО оголосило Глобальний конкурс найкращих практик у відкритій науці.

ЮНЕСКО оголосило Глобальний конкурс найкращих практик у відкритій науці.

Конкурсом передбачається пошук інформації про найкращий досвід щодо відкритої науки на індивідуальному, інституційному, національному, регіональному та міжнародному рівнях з акцентом на пріоритетні сфери діяльності, зазначені у Рекомендаціях ЮНЕСКО щодо відкритої науки.

Детальніше: https://bit.ly/3LPYCuX, https://bit.ly/3Gtqlk0, https://bit.ly/3MTzaFW 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЮНЕСКО #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини

2022-05-14
Share
28
РОЗВИТОК СФЕРИ ДАНИХ

РОЗВИТОК СФЕРИ ДАНИХ

Україна увійшла до топ-20 країн світу за розвитком сфери даних для вирішення нагальних суспільних проблем.

Україна увійшла до топ-20 країн світу за розвитком сфери даних для вирішення нагальних суспільних проблем.

Це засвідчило міжнародне дослідження Global Data Barometer, у рамках якого оцінювався стан даних у 109 країнах світу.

Детальніше: https://bit.ly/3sz6udk, https://bit.ly/3NdNf0N, https://t.me/zedigital/1835  

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ВідкритаНаука

2022-05-12
Share
34
Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи

Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи

12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».

12-14 травня відбудеться міжнародна конференція «Сучасні науково-дослідницькі інформаційні системи (CRIS 2022)».

Організатори: Міжнародна некомерційна асоціація ЕuroCRIS, Міністерство науки та освіти Республіки Хорватія, Університетський обчислювальний центр Загребського університету.

Захід присвячений питанням покращення доступності дослідницьких інформаційних систем (CRIS) у Європі.

Сучасні CRIS відіграють ключову роль, оскільки вони містять величезний набір взаємопов’язаних частин інформації практично щодо всіх аспектів та об’єктів дослідження. Однак не всі системи мають однакові інформаційні профілі, тому слід орієнтуватись на кращі практики.

Під час заходу розглядатимуться останні тенденції використання CRIS, їх поширення, забезпечення ефективних механізмів обміну та агрегації дослідницької інформації. Упровадження відкритої науки та широке використання бізнес-аналітики для оцінювання досліджень, нові механізми взаємодії у сукупності дозволять покращити процес управління дослідницькою інформацією у різних галузях.

Тематика конференції охоплює наступне коло питань:
– роль та інтеграція CRIS як допоміжних інформаційних ресурсів для інфраструктур дослідницьких даних, таких як ініціатива European Open Science Cloud (EOSC);
– кращі практики взаємодії систем обміну дослідницькою інформацією на регіональному та національному рівні;
– дослідження інформаційних інфраструктур на національному та міжнародному рівнях;
– значення CRIS для просування та реалізації принципів відкритої науки;
– використання та впровадження стандартів у CRIS: ідентифікатори, формати, семантика, словники;
– використання CRIS у сфері управління дослідницькими даними;
– семантичні підходи, аналіз даних і профілювання в інтерпретації дослідницької інформації
– глобальний масштаб застосування систем CRIS;
– пов’язані відкриті дані для дослідницької інформації;
– сприяння та підтримка дослідницької співпраці через CRIS;
– цінність, вплив та результати CRIS для університетів;
– використання резюме і портфоліо, профілювання дослідників;
– роль CRIS у підтримці «Плану S» і трансформації наукових комунікацій;
– роль CRIS у підтримці відповідального використання дослідницьких метрик: аналітика та кількісне вимірювання у дослідницьких інформаційних системах;
– результати та результативність: тенденції в оцінюванні досліджень, ранжування та порівняння.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3jIq9CT, https://bit.ly/3Og6YhA, https://bit.ly/3jKK6Jm

Фото: скріншот

2022-04-15
Share
170
Особливості реєстрації на платформі Research4Life

Особливості реєстрації на платформі Research4Life

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.

Доступ до ресурсів надається закладам вищої освіти та науковим установам за умови інституційної реєстрації. Після цього необмежений доступ працівників здійснюється за підтвердженням логину і паролю.

Фахівці Research4Life підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо процедури отримання доступу, з якими можна ознайомитись на сайті проєкту.

Наразі подано понад 170 заявок від українських наукових та освітніх установ. Технічні проблеми, які виникають при заповненні форми на платформі Research4Life, врегульовуються фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Детальніше: https://bit.ly/3v3uSEk, https://bit.ly/3rcQ4Xi, https://www.research4life.org/faq/, https://bit.ly/3OiBEih 

Фото: МОН

2022-04-06
Share
208
Доступ до онлайн-курсів edX

Доступ до онлайн-курсів edX

Київський національний університет імені Тараса Шевченка отримав вільний доступ до онлайн-курсів edX.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка отримав вільний доступ до онлайн-курсів edX.

ЕdX, світовий лідер у сфері онлайн-навчання, надав столичному університету безоплатний доступ до платформи, що містить понад 2,8 тис. освітніх курсів у галузі математичних, хімічних, біологічних, економічних, історичних, юридичних, психологічних, архітектурних наук, створених 160 університетами та організаціями-партнерами.

Партнерами edX є 15 тис. викладачів таких рейтингових вишів, як Массачусетський технологічний інститут, Гарвард, Оксфорд, Берклі, Стенфорд, Сорбона, а спільнота платформи налічує понад 35 млн користувачів.

Відтепер співробітники КНУ імені Тараса Шевченка, а також студенти та аспіранти можуть отримати безкоштовний доступ до навчальних матеріалів edX. Наявність корпоративної електронної пошти є обов’язковою умовою для реєстрації.

Детальніше: https://bit.ly/3NNsvhH, https://bit.ly/3JefUk6, https://bit.ly/3j9peuG

Фоото: КНУ

2022-04-06
Share
331
Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

ЄАУ та інші асоціації, які представляють європейські університети, дослідницькі організації, дослідницькі бібліотеки, репозиторії, а також установи, що фінансують дослідження, оприлюднили спільну заяву в контексті тристоронніх перемовин щодо Закону «Про цифрові послуги» (DSA).

Запропонований Європейською комісією у 2020 році DSA покликаний забезпечити більш демократичний контроль та нагляд за цифровими платформами, знизити системні ризики, пов’язані з цифровою трансформацією, зокрема – маніпуляції чи дезінформацію.

Не зважаючи на свій амбіційний підхід до регулювання онлайн-платформ, Європейська комісія ніколи не встановлювала належну відмінність між громадським мандатом некомерційних наукових і освітніх репозиторіїв та архівів, що підтримують відкриту науку, і діяльністю комерційних онлайн-платформ. Таким чином, до системи репозиторіїв та архівів, які знаходяться у підпорядкуванні університетів, ймовірно, будуть застосовуватися різні фінансові та адміністративні вимоги для забезпечення вільного доступу, спільного та повторного використання даних і результатів досліджень.

З причин, які викладені у заяві організацій, що представляють наукову, освітню, бібліотечну спільноту ЄС та спонсорських організацій лунає заклик до виключення некомерційних репозиторіїв, цифрових архівів та бібліотек від зобов’язань Закону «Про цифрові послуги».

Детальніше: https://bit.ly/3x8WnyU, https://bit.ly/3LKLRlv

Фото: ЄАУ

2022-04-06
Share
128