На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Вплив ШІ на ринки праці: що нам відомо на даний момент».
На сайті Європейського фонду освіти опубліковано звіт «Вплив ШІ на ринки праці: що нам відомо на даний момент».
У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту стала потужною трансформаційною силою. І хоча ШІ наразі знаходиться на ранній стадії еволюції, він вже визнаний однією з найбільших революційних змін, у тому числі – на ринках праці, де одночасно забезпечує автоматизацію та переосмислення завдань, змінюючи процес виконання та оцінювання робіт. Як і кожна нова технологія, ШІ впливає на зміст завдань та структуру робочих місць, з відповідними наслідками для зайнятості, умов праці та вимог до навичок робочої сили. Доступні для ознайомлення дослідження впливу ШІ на ринки праці розглядають різні аспекти зайнятості у розрізі секторів, професій та кваліфікацій. Результати цих досліджень переважно зосереджені на трьох сценаріях: витіснення робочих місць (повна автоматизація), створення робочих місць, трансформація або доповнення робочих місць (зміна змісту завдань). Трансформацію робочих місць експерти визнають найпоширенішим наслідком. Опублікований звіт містить всебічний огляд літератури та синтезує основні висновки на основі досліджень, аналізу політики міжнародних організацій та галузевих звітів. Його висновки сфокусовані на кількості робочих місць, їх якості та інклюзивності. Також розглядається потенційний вплив ШІ на країни, що розвиваються.
База академічних текстів регулярно поповнювалась за рахунок нових надходжень та оцифрування архівних матеріалів системи держреєстраації. Наразі відвідувачі й користувачі НРАТ мають доступ до 304,6 тис. повних електронних версій академічних текстів ЦР (у т.ч. 136,1 тис. наукових звітів та 168,5 тис. дисертацій у комплекті з авторефератами й анотаціями), з якими можна ознайомитись без будь-яких обмежень. Мережа локальних репозитаріїв НРАТ розширюється: інформаційну інтеграцію з Нацрепозитарієм здійснюють 67 інституцій (ЗВО, НУ) та наукових видань. Їхній сукупний контент, представлений у НРАТ становить 107,6тис. академічних текстів включно з кваліфікаційними роботами здобувачів вищої освіти. Пошук академічних текстів у репозитарії здійснювався в середньому 105,5 тис. разів на місяць. Пошуковий сервіс НРАТ дозволяє здійснювати тематичний пошук матеріалів центрального та локальних репозитаріїв, обирати окремі ЛР, сортувати метадані за кількістю переглядів академічних текстів, наявністю опублікованих відкритих рецензій та коротких статей із популяризації результатів досліджень. Регулярно оновлюються відомості про контент НРАТ на порталі відкритих даних. Для інформаційної підтримки цільової аудиторії здійснюється публікація корисних матеріалів з різноманітних питань, – від прийнятих урядом та центральними органами влади управлінських рішень, обговорення проєктів документів, наукових заходів, – до аналітичних матеріалів міжнародних організацій, кращих практик відкритої науки та управління даними досліджень, використання технологій ШІ, академічної доброчесності, популяризації наукових здобутків. У 1-му кварталі 2026 року на порталі було розміщено 268 таких матеріалів. Започатковано нову рубрику «Громадянська наука» для ознайомлення широкої громадськості з сучасними підходами до розвитку громадянської науки та зарубіжними практиками у цій сфері. Віддаємо шану видатним вітчизняним науковцям (меморіальна рубрика «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna…»). У лютому та березні з’явились короткі статті з популяризації досліджень. Завдяки сервісу підписки на новини порталу можна отримувати інформацію про нові публікації, події, наукові заходи. Щотижня здійснюється додаткова адресна розсилка дайджесту НРАТ. Зростає спільнота НРАТ у соціальних мережах фейсбук, телеграм, вайбер, відбувається регулярна комунікація з користувачами репозитарію, які звертаються за роз’ясненнями, уточненням окремих аспектів роботи з базою даних, пропозиціями про співпрацю за допомогою форми зворотного зв’язку.
На сайті Європейської асоціації громадянської науки (ECSA) представлене тлумачення громадянської науки та визначено десять базових принципів її реалізації.
На сайті Європейської асоціації громадянської науки (ECSA) представлене тлумачення громадянської науки та визначено десять базових принципів її реалізації.
ECSA, створена понад 10 років тому, ставить собі за мету заохочення розвитку громадянської науки в Європі та підтримку участі широкої громадськості в дослідницьких процесах у сфері природничих, соціальних, гуманітарних наук та мистецтва. Асоціація наполягає на баченні світу як місця, де люди мають можливість робити позитивні зміни завдяки науці. Місія ECSA – забезпечити відкритість наукових досліджень, їх доступність та цінність для кожного. Термін «громадянська наука» означає відкритий та інклюзивний підхід, що полягає в залученні громадськості до досліджень, що характеризується активною участю громадян у дослідженнях та наявністю дійсного наукового результату, такого як нові наукові знання, дії щодо збереження природи або зміна політики. Наприклад, Європейська Комісія визначає громадянську науку як «залучення широкої громадськості до науково-дослідницької діяльності, коли громадяни активно роблять свій внесок у науку або своїми інтелектуальними зусиллями і знаннями, або своїми інструментами та ресурсами». Термін «громадянська наука» є широким і постійно змінюється. Цю гнучку концепцію можна адаптувати та застосовувати в різних ситуаціях і дисциплінах. Основними принципами громадянської науки, згідно ECSA, є наступні. 1) Громадянські наукові проєкти активно залучають звичайних людей до наукової діяльності для отримання нових знань та їх розуміння. Вони можуть бути учасниками, співавторами, керівниками проєкту і відігравати значущу роль у проєкті. 2) Громадянські наукові проєкти приносять справжні наукові результати. Це можуть бути відповіді на суто наукові питання, а також прикладні, наприклад, у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної політики. 3) Користь від участі у проєктах отримують як професійні науковці, так і громадяни. Ця користь може полягати у публікації результатів досліджень, можливості отримувати нові знання, моральне задоволення, розвивати соціальну взаємодію, а також результати на регіональному, національному та міжнародному рівні, що дає можливість впливати на політику. 4) Громадянські науковці за бажанням можуть брати участь у різних етапах процесу дослідження, наприклад, у постановці дослідницьких завдань, розробленні методології дослідження, зборі та аналізі інформації, поширенні результатів. 5) Громадянські науковці отримують інформацію про проєкт після його реалізації, наприклад, щодо використання зібраних ними даних, наукових, політичних та соціальних наслідків проєкту. 6) Громадянська наука спирається на наукові підходи, які мають свої обмеження та недоліки, що слід враховувати та контролювати. Однак, на відміну від традиційних дослідницьких підходів, громадянська наука пропонує багато можливостей для широкого залучення громадськості й демократизації науки. 7) Дані та метадані громадянських наукових проєктів повинні бути вільнодоступними, а результати, якщо це можливо, – опубліковані у виданнях відкритого доступу. Обмін даними може відбуватися під час або після завершення проєкту за умови, що це не створює проблем у сфері безпеки чи конфіденційності інформації. 8) Внесок громадянських науковців визнається у результатах проєкту та публікаціях. 9) Громадянські наукові проєкти оцінюються за їхніми науковими результатами, якістю отриманих даних, досвідом учасників та масштабами впливу на суспільство та політику. 10) Керівники громадянських наукових проєктів враховують правові та етичні питання авторського права, інтелектуальної власності, угод про обмін даними, конфіденційності, атрибуції та впливу на навколишнє середовище.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіла Бхардваджа «Бюрократія ставить університети на хибний шлях у справі реагування на ШІ».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ахіла Бхардваджа «Бюрократія ставить університети на хибний шлях у справі реагування на ШІ».
У ній автор аналізує, як надмірна формалізація управлінських процесів у системі вищої освіти заважає адекватній реакції університетів на стрімкий розвиток технологій штучного інтелекту. Наголошується, що сучасні ЗВО дедалі частіше намагаються оперативно відповідати на виклики поширення технологій ШІ, розробляючи нові регламенти, політики та процедури. Однак такий підхід не завжди розв’язує проблему, – іноді це відволікає від розуміння суті процесів, що відбуваються. Замість розвитку мислення, здатності до аналізу та інтелектуальної автономії увага зміщується на формальне дотримання правил. У результаті освітній процес ризикує втратити свою головну мету — формування здатності до самостійного мислення. Неможливо «забюрократизувати» розвиток інтелектуальних навичок так само, як неможливо автоматизувати формування мудрості. Надмірна регуляція може створювати ілюзію контролю, але не сприяти глибшому розумінню технологій та їхнього впливу на навчання. Університети, орієнтуючись на формальні інструменти управління, ризикують втратити гнучкість, необхідну для адаптації до швидких змін у сфері штучного інтелекту.Відповідь на виклики ШІ має бути передусім педагогічною, а не адміністративною: необхідно переосмислити навчальні підходи, які дозволяють студентам не просто користуватися технологіями, а розуміти їх, критично оцінювати результати та інтегрувати у власну інтелектуальну діяльність. Такий підхід передбачає розвиток глибоких знань і навичок, що не можуть бути замінені автоматизованими інструментами. Крім того, спроби університетів реагувати на ШІ через заборони або надмірний контроль можуть мати зворотний ефект: ризики не зменшаться, а можливості для експериментування та осмисленого використання технологій у навчанні будуть обмежені. Тому більш ефективною виглядає на думку Ахіла стратегія, що поєднує відкритість до інновацій із розвитком критичного мислення та академічної автономії.
Мінцифра разом із Київстар повідомляють, що українці обрали назву першої національної великої мовної моделі, яка створюється – «Сяйво».
Мінцифра разом із Київстар повідомляють, що українці обрали назву першої національної великої мовної моделі, яка створюється – «Сяйво».
Її призначення – надавати допомогу у розвитку державних сервісів, бізнесу, науки, освіти для більш швидкої та ефективної обробки даних, автоматизації рутинних процесів та розроблення нових цифрових продуктів. У відповідному опитуванні щодо назви взяли участь понад 136 тис. осіб, які запропонували біля трьох тисяч назв. До фінального рейтингу увійшли «Сяйво», «Слово» «Гомін», «Кавун», «Питай», «Шипіт», «Ядро, «Говерла», «Дзвінка» та «Шукай». Запуск системи для бета-тестування запланований наприкінці весни 2026 року.
Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.
Міністерство освіти і науки України повіддомляє про заснування Українського альянсу трансферу технологій.
Це професійна спільнота, що об’єднала фахівців та організації, залучені до процесів трансферу знань і технологій в Україні. Мета – формування середовища, яке допомагає науковим результатам приходити до практичного застосування – від лабораторних досліджень до бізнес-рішень і продуктів. Альянс об’єднує тих, хто працює на цьому етапі: університети, наукові установи, офіси трансферу технологій, бізнес і незалежних експертів. Ключове завдання – звести разом розрізнені практики та досвід і перетворити їх на узгоджену систему. Створюється платформа для обміну практичними кейсами та рішеннями, що вже працюють, пошуку партнерів, поширення напрацьованих рішень та узгоджених підходів і європейських практик. На установчих зборах затверджено концепцію розвитку та регламент діяльності Альянсу та визначено пріоритет співпраці з Асоціацією професіоналів з трансферу знань (ASTP). Наразі до альянсу вже долучилися понад 200 фахівців. Організація відкрита для всіх суб’єктів, реально залучених до процесів інновацій: представників органів державної влади та місцевого самоврядування; закладів вищої освіти, наукових установ; регіональних центрів трансферу технологій, офісів трансферу технологій та TISC; наукових та індустріальних парків; представників підприємств та індустріальних партнерів; практиків та фахівців у сфері трансферу технологій та знань. Ключовий критерій участі — практичний досвід і готовність працювати над розвитком системи трансферу технологій в Україні.
На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Дослідження пошуку з нульовим кліком у сфері штучного інтелекту вітає нових спонсорів AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications».
На сайті Kudos опубліковано матеріал Чарлі Раппл «Дослідження пошуку з нульовим кліком у сфері штучного інтелекту вітає нових спонсорів AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications».
У ньому повідомляється, що до ініціативи Kudos приєдналися нові зацікавлені інституції – AIP Publishing, IEEE, Clarivate та Cactus Communications. Відповідно обсяг першої фази розширено, щоб включити опитування видавців та бібліотекарів, які досліджуватимуть та порівнюватимуть дії, які вживаються у відповідь на огляди, створені штучним інтелектом, на сторінках результатів пошуку та в інструментах чату на основі штучного інтелекту. Опитування бібліотек дозволить зрозуміти вплив пошуку без кліків на навчання користувачів, використання бібліотечних ресурсів, а також виявити занепокоєння щодо поширення ШІ. Опитування видавців дослідить вплив оглядів, створених ШІ, на використання їхнього контенту. Також відбуватиметься опитування користувачів щодо їх сприйняття та поведінки користувачів щодо пошукових шляхів, намірів та довіри до результатів роботи ШІ. Спонсори (Emerald Publishing, Elsevier, Wiley, Springer Nature, IOP Publishing, Silverchair, BMJ Group, Американське фізичне товариство, Oxford University PressтаDe Gruyter Brill) отримають цінні дані, які у подальшому можна використати для порівняльного аналізу та розроблення необхідних заходів реагування.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Масштабування штучного інтелекту в охороні здоров’я»
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Масштабування штучного інтелекту в охороні здоров’я»
У ньому зазначається, що технологія штучного інтелекту має величезний потенціал та вже здійснює значний вплив на системи охорони здоров’я в усьому світі. Цей потенціал не реалізується повною мірою через фрагментацію баз даних, неузгодженість політики та практики, а також структурні та управлінські бар’єри, що перешкоджають масштабуванню. Хоча ШІ повсюдно використовується в адміністративній роботі у країнах-членах ОЕСР, масштабування на національному рівні залишається обмеженим. Є задокументовані ризики, пов’язані з використанням ШІ в системі охорони здоров’я: спотворені дані, ризики неправомірного розкриття конфіденційних даних, кібербезпека, недостатня прозорість або неналежний нагляд, втрата робочих місць та деперсоналізація. Потрібен баланс між ринковими силами (які швидко змінюються), принципами охорони здоров’я (щоб не завдавати шкоди) та охопленням (за рахунок масштабування). Хоча ШІ вже використовується в охороні здоров’я у країнах-членах ОЕСР, відповідальне та масштабоване його упровадження, як і раніше, утруднене структурними, нормативними та управлінськими розривами. Країни-члени ОЕСР реалізують ряд ініціатив для усунення цих прогалин, розробляючи відповідні стратегії та плани дій. У звіті представлено узгоджений контрольний список політик, який має скерувати процес прийняття рішень та визначення пріоритетів. Цей список організовано за чотирма напрямками: створення сприятливих умов (для баз даних, масштабування ШІ та нарощування потенціалу); робота з бар’єрами (нагляд та моніторинг прогресу у досягненні спільних цілей); змістовна взаємодія з громадськістю, постачальниками послуг та галуззю; упровадження надійного ШІ. За названими напрямками визначено дев’ять основних категорій політики та 43 питання, що є критично важливими для відповідального масштабування переваг ШІ в системі охорони здоров’я.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Башира М. Аль-Хашимі «Штучний інтелект може допомогти у дослідженнях, але відповідальність має залишатися за людиною».
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Башира М. Аль-Хашимі «Штучний інтелект може допомогти у дослідженнях, але відповідальність має залишатися за людиною».
У ній автор розглядає можливості використання штучного інтелекту на різних етапах дослідницького процесу — від аналізу великих масивів даних до підготовки текстів і формування гіпотез. Це дозволяє підвищити ефективність роботи та прискорити отримання результатів. Водночас автоматизація окремих процесів не повинна підміняти критичне осмислення та наукову доброчесність, які залишаються ключовими для академічної діяльності. Обговорюється ціла низка ризиків, пов’язаних із використанням генеративних моделей в науці, у першу чергу пов’язаних з помилковою, недостовірною, некоректно інтерпретованою інформацією. Необхідно ретельно перевіряти результати, отримані за допомогою ШІ та усвідомлювати, що ці інструменти мають свої обмеження. Відповідальність за якість, точність та етичність дослідження не може бути делегована алгоритмам, навіть якщо вони відіграють суттєву роль у науковому процесі. У статті також розглядається питання авторства і прозорості використання ШІ у наукових публікаціях. Наголошується на необхідності чіткого зазначення ролі технологій у створенні дослідницьких результатів, що дозволяє зберегти довіру до наукового знання та уникнути спотворення уявлення про внесок дослідника. Потрібно формувати узгоджені підходи та стандарти використання штучного інтелекту в науці. Технологічні можливості та людська участь і кінцева відповідальність за отримані у науковій діяльності результати мають бути збалансовані. Попри значний потенціал штучного інтелекту як інструменту підтримки досліджень, саме людина є ключовим суб’єктом прийняття рішень, оцінювання результатів і дотримання етичних норм, що визначають якість і надійність наукового знання.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічний огляд ОЕСР… тестування стійкості» із серії «Економічний огляд ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Економічний огляд ОЕСР… тестування стійкості» із серії «Економічний огляд ОЕСР».
У ньому зазначається, що конфлікт на Близькому Сході випробовує стійкість світової економіки, перспективи складні, рівень невизначеності високий. Зростання підтримується потужним імпульсом інвестицій та виробництва, пов’язаних з технологіями, нижчими тарифними ставками, ніж передбачалося раніше, та перенесенням стабільних результатів 2025 року. Разом із тим, зупинка енергетичних поставок, пошкодження ряду об’єктів енергетичної інфраструктури призвели до різкого зростання цін на енергоносії та порушення ланцюгів поставок інших важливих товарів, таких як добрива. Це підвищує витрати, обтяжує попит і посилює інфляційний тиск. Прогнозується, що зростання світового ВВП залишиться загалом стабільним на рівні 2,9% у 2026 році, перш ніж зрости до 3,0% у 2027 році. Вищі ціни на енергоносії продовжать глобальну інфляцію: інфляційний тиск зберігатиметься довше, а інфляція у G20 буде на 1,2 відс.пункту вищою, ніж очікувалося раніше (у 2026 році – 4,0%, у 2027 році – 2,7%). Подальше зростання цін на енергоносії суттєво вплине на зростання та інфляцію. Експерти розглядають сценарій, за якого ціни на нафту та газ зростають значно вище базових прогнозів – приблизно на чверть у 2026 році і залишаться підвищеними згодом. У цьому випадку світовий ВВП може бути приблизно на 0,5% нижчим у 2027 році, тоді як споживчі ціни зростуть на 0,7 відс.п. у 2026 році та на 0,9 відс.п у 2027 році. У звіті містяться рекомендації для політиків, які стосуються грошово-кредитної політики, моніторингу ризиків, стримування базового інфляційного тиску, розвитку інструментів та стимулів скорочення споживання енергії, зміцнення енергетичної безпеки, зменшення залежності від імпортованого викопного палива та прискорення заходів з енергоефективності.
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
