Червень 2026

НЕОБХІДНО ВІДНОВИТИ РОБОТУ НАД ДИРЕКТИВОЮ ПРО ТРАНСКОРДОННІ ОБ’ЄДНАННЯ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

Європейська асоціація університетів оприлюднила свою позицію щодо нещодавно відкликаної Європейською комісією пропозиції щодо директиви про європейські транскордонні об’єднання.

Рішення про доцільність підготовки цього документу було прийняте у 2023 році з огляду на необхідність підтримки створення некомерційних асоціацій в усіх державах-членах ЄС, незалежно від місця їхньої реєстрації. Наразі підготовлений та попередньо узгоджений документ, який отримав підтримку Європейського парламенту, знято з розгляду. Транскордонне співробітництво є важливим для розвитку європейських університетів: ця співпраця підвищує якість навчання та викладання і часто є передумовою досягнення високих результатів у дослідженнях. Упродовж останнього десятиліття в Європі відбувалось поглиблення цього типу співпраці, у тому числі – завдяки ініціативі сотень університетів, які беруть у ній участь. Можливість створення асоціацій, що діють на європейському рівні, відображатиме та сприятиме цій дедалі глибшій співпраці. Транскордонні асоціації мають значний потенціал для європейської вищої освіти та досліджень, а також для зміцнення стійкості європейської демократії. Тому Європейська асоціація університетів закликає Раду ЄС, Європейський парламент та Європейську комісію продовжувати свою роботу, щоб втілити цей варіант у реальність.

Детальніше: https://eua.eu/news/eua-news/revive-the-directive-on-cross-border-associations-to-make-cooperation-easier-across-the-eu.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄAУ #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-09

ОЕСР: ОНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОГО ІНСТРУМЕНТАРІЮ CLIMATE CLUB

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Оновлення фінансового інструментарію Climate Club на 2026 рік.

Економічні ризики та фінансові інструменти декарбонізації промисловості». У ньому зазначається, що на промисловий сектор припадає біля 40% загального обсягу глобальних викидів вуглецю, а на металургійну, цементну та хімічну промисловість – 70%. Досягнення нульових викидів до середини століття вимагає швидкого та стійкого нарощування масштабів запровадження низьковуглецевих промислових технологій. Уряди, промисловість та фінансовий сектор працюють над трансформацією промислових виробничих систем задля покращення екологічних показників, зниження кліматичних ризиків, забезпечення конкурентоспроможності та підвищення стійкості. Тим не менш, поточний рівень інвестицій у низьковуглецеві технології суттєво відстає від необхідного. За даними спільної доповіді ОЕСР-МЕА, щорічні глобальні інвестиції в технології з майже нульовим рівнем викидів для сталеливарної та цементної промисловості мають досягти щонайменше 500 млрд дол. США у період з 2026 по 2035 рік, а це у 25 разів більше, ніж нинішній рівень. При цьому не менше 67% цих інвестицій необхідні в країнах з економікою, що розвивається. На Китай припадає понад 75% світового виробництва сталі і понад 85% всього світового виробництва цементу. Мобілізація інвестицій такого масштабу вимагає активізації фінансування з усіх джерел – державного, приватного, міжнародного та внутрішнього. При цьому очікується, що приватний сектор надасть більшу частину необхідного капіталу. У звіті представлено всебічний огляд доступних фінансових рішень з декарбонізації промисловості як у розвинених країнах, так і на ринках, що розвиваються; проаналізовано нові фінансові інструменти; наведено актуальні тематичні дослідження, що ілюструють конкретні приклади політики та програм із покращення доступу до фінансування, підвищення привабливості проектів для інвесторів (зокрема – приватних), які мають гарний потенціал для масштабування.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/climate-club-financial-toolkit-2026-update_df71ab89-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/05/climate-club-financial-toolkit-2026-update_77981878/df71ab89-en.pdf, https://doi.org/10.1787/df71ab89-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-09

КАМАЛОВ ГЕРБЕРТ ЛЕОНОВИЧ

(08.06.1940-14.06.2025)

Відомий вчений у галузі фізико-органічної хімії. Досліджував каталітичні властивості моно- і поліядерних комплексів 3d-металів у рідиннофазному окисненні органічних сполук з активованими СН-зв’язками киснем повітря і пероксидом гідрогену. Створив та у подальшому вдосконалив каталітичні методи комплексної утилізації відходів виробництв хімічної, нафтохімічної, металургійної промисловості, розвинув промислові та лабораторні методи отримання й очищення низки органічних і координаційних сполук. Спільно з О. Богатським довів можливість парофазного гідролізу естерів моно-, ди- і кетокарбонових кислот на оксиді алюмінію. Кандидат хімічних наук (1969), доктор хімічних наук (1982), професор (1984). Академік НАНУ (2009). Заслужений діяч науки і техніки України (1992). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003).

Біографія: https://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1463164, https://esu.com.ua/article-10802

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1463164

Наукові праці у НРАТ

КАМАЛОВ ГЕРБЕРТ ЛЕОНОВИЧ

(08.06.1940-14.06.2025)

Біографія: https://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1463164, https://esu.com.ua/article-10802

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1463164

Наукові праці у НРАТ

2026-06-08

ГЛОБАЛЬНИЙ ФОРУМ ВИДАВЦІВ СІРОЇ ЛІТЕРАТУРИ

8-9 червня 2026 року відбудеться «Глобальний форум видавців «сірої» літератури».

Він покликаний стати платформою для представників урядових, громадських, академічних та бізнес-структур, зацікавлених у розвитку «сірої» літератури. Під час заходу відбудеться дискусія стосовно цінності й таксономії документів «сірої» літератури, політики картографування й поточних регіональних ландшафтів «сірої» літератури та її видавців, стратегічних підходів до розвитку «сірої» літератури у контексті розбудови нових інфраструктур, управління цифровою спільною «сірої» літератури, використання інструментів штучного інтелекту, забезпечення якості метаданих. Також відбудеться нагородження премією GreyNet 2026. Організатори: TIB – Інформаційний центр науки і технологій Лейбніца, GreyNet International.

Детальніше: https://www.greynet.org/home.html, https://www.greynet.org/images/PubForum_Program_Final_.pdf, https://www.greynet.org/pubforum26/programsessions.html, https://www.greynet.org/pubforum26/programcommittee.html, https://www.greynet.org/pubforum26/callforposters.html, https://www.greynet.org/images/PubForum_Program_Outline.pdf,https://www.greynet.org/pubforum26/registration.html

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-08

ШКОЛА COST-COSY

25–27 червня 2026 року в рамках програми COST Action CA21101 у змішаному форматі відбудеться серія заходів школи COST-COSY «Обчислювальна фізика обмежених систем: від життя до матеріалознавства».

Слухачі дізнаються про актуальні питання комп’ютерного моделювання біологічних систем, розвиток матеріалознавства, сучасні методи моделювання у поєднанні теоретичних та експериментальних підходів. Планується розглянути структуру біомолекул (ДНК та білки); рідини в обмежених середовищах та об’ємній фазі; новітні матеріали. Організатор – Інститут теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.

Детальніше: https://cost-cosy.eu/activity/computational-physics-of-confined-systems-from-life-to-material-sciences-training-school-2026/, https://docs.google.com/spreadsheets/d/1KACbwVNWrdNSfusJbqYtvqTIdrDM4lk1yQ8yGmwedpc/edit?gid=2040649938#gid=2040649938, https://www.nas.gov.ua/news/zaproshuyemo-vzyati-uchast-u-shkoli-cost-cosy-school-computational-physics-of-confined-systems-from-life-to-material-sciences-anons

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-08

ВІД PERPLEXITY ДО OPENALEX

15 червня 2026 року відбудеться вебінар «Від Perplexity до OpenAlex: цифровий інструментарій сучасного дослідника».

Захід присвячений розгляду широкого кола питань використання в академічному середовищі сучасних цифрових сервісів для пошуку, аналізу та оцінювання наукової інформації, аналізу цитувань, виявлення впливових досліджень і побудови наукових профілів. Слухачі дізнаються, як можна ефективно використовувати у своїй дослідницькій діяльності відкриті платформи та ШІ-інструменти – Perplexity (ШІ-пошуковик нового покоління, який поєднує можливості великих мовних моделей із посиланнями на реальні джерела), Semantic Scholar (академічна пошукова система від Allen Institute for AI, що використовує семантичний граф із понад 200 мільйонів наукових публікацій) та OpenAlex (наукова інфраструктура, яка індексує понад 250 мільйонів наукових робіт, авторів, установ та видань). Планується розглянути принципи ефективного формулювання запитів та використання режимів Pro Search і Deep Research, способи перевірки достовірності джерел, а також правила дотримання академічної доброчесності під час роботи з генеративним штучним інтелектом, можливості автоматичного створення резюме статей, аналізу контекстів цитування, пошуку ключових робіт у дослідницьких напрямах, формування бібліометричних профілів, аналізу наукових журналів та перевірки індексації українських наукових видань. Організатор – Державна науково-технічна бібліотека України.

Детальніше: https://dntb.gov.ua/news/9477-2b5, https://us02web.zoom.us/meeting/register/OTOdf3ELQgWTzHm-5nHaaw, https://www.facebook.com/events/2500185163736743/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22mechanism%22%3A%22attachment%22%2C%22surface%22%3A%22newsfeed%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D

Фото: ДНТБ

#НРАТ_НауковіЗаходи

2026-06-08

АКАДЕМІЧНА ДИПЛОМАТІЯ ПРАЦЮЄ, КОЛИ ПОЛІТИКА РОЗ’ЄДНУЄ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сегер Асаф ««Академічна дипломатія» може долати політичні розбіжності, вважає голова Європейської асоціації університетів».

У ній йдеться про зростаюче занепокоєння європейських університетів впливом геополітичної напруженості на міжнародну наукову співпрацю та пропонується обговорити роль академічного середовища у підтримці діалогу між країнами навіть тоді, коли офіційні політичні відносини ускладняються. Президент EUA Жузеп Гаррель представляє організацію, що об’єднує близько 900 університетів Європи. Він фіксує нову реальність: якщо ще кілька років тому керівники закладів вищої освіти найчастіше говорили про фінансування та інституційну автономію, то нині дедалі більше уваги вони приділяють наслідкам геополітичних конфліктів для науки й освіти. Серед ключових викликів – питання дослідницької безпеки та невизначеність щодо майбутніх умов міжнародної співпраці. Університети дедалі частіше висловлюють занепокоєння можливою втратою самостійності у виборі міжнародних партнерів. Ідеться про ризик того, що рішення стосовно співпраці з іноземними науковцями або закладами будуть ухвалюватись не академічними інституціями, а державними структурами залежно від розвитку політичної ситуації. Університети прагнуть зберігати право самостійно визначати коло партнерів для наукових і освітніх проєктів. Це підтверджують і результати нового опитування EUA: вони співпрацюють не лише з партнерами в межах Євросоюзу, а й з установами Північної Америки, Азії, Африки, Латинської Америки, Близького Сходу та Океанії. Але останнім часом такі зв’язки дедалі частіше опиняються під пильною увагою урядів через побоювання щодо передачі чутливих технологій або результатів досліджень іноземним державам. Університети залишаються прихильниками відкритої співпраці та неохоче сприймають обмеження, засновані лише на географічному походженні потенційних партнерів. «Академічна дипломатія», як здатність університетів підтримувати професійні та наукові контакти навіть у періоди погіршення міждержавних відносин, надзвичайно важлива та виходить наразі на перший план. Заклади вищої освіти є важливим елементом «м’якої сили», вони забезпечують збереження каналів спілкування та взаєморозуміння між суспільствами, а їхні зв’язки можуть залишатися дієвими навіть тоді, коли офіційний політичний діалог суттєво обмежений. Гаррель наголошує, що сучасним керівникам закладів вищої освіти доводиться одночасно реагувати на виклики цифрової трансформації, розвитку штучного інтелекту, фінансових змін, екологічної стійкості та геополітичної нестабільності. У цих умовах здатність університетів підтримувати міжнародний діалог дедалі більше розглядається як важлива складова їхньої суспільної місії та внеску у збереження глобальних наукових зв’язків.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/academic-diplomacy-can-bridge-political-divides-says-eua-head

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_БезпекаДосліджень #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-06-08

ШІ ЗМІНЮЄ ПРАВИЛА ГРИ

На офіційних ресурсах StrikePlagiarism опублікований матеріал, що висвітлює результати проведеного Університетом Лакхнау (Індія) у березні 2026 року масштабної перевірки 121 дисертації на щодо ознаки генерування інструментами штучного інтелекту.

Виявилось, що 95% дисертацій мають проблеми з оригінальністю текстів. При цьому серйозні порушення знайдені у 34 дисертаційних роботах, розгляд яких був тимчасово призупинений, а самі роботи відправлені на додаткову перевірку. 82 дисертації було повернуто їхнім авторам на доопрацювання. Як бачимо, генеративний штучний інтелект стрімко змінює академічне середовище, що робить нагальною для університетів потребу у встановленні чітких правил його використання, навчання ним здобувачів освіти та педагогів. Важливо провести межу між допустимим використанням штучного інтелекту та порушенням академічної доброчесності, зробити зрозумілими і прозорими вимоги використання ШІ для пошуку літератури, редагування текстів, пошуку ідей, покращення структури дисертації, написання текстів наукової роботи. У багатьох країнах та університетах на ці питання досі не сформульовані відповіді. Тому потрібен консенсус щодо політики, прозорості процедур оцінювання та надійних інструментів виявлення ГШІ, які надають експертам точну й змістовну інформацію для прийняття рішень. Адже технології постійно удосконалюються, на відміну від більш неповоротких інституційних політик академічної доброчесності.

Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/417

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2026-06-08

ОЕСР: ДОВІДНИК З ПРОМИСЛОВОЇ ПОЛІТИКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Довідник з промислової політики: від розробки стратегії до її реалізації».

У ньому зазначається, що промислова політика займає важливе місце у політичних дискусіях країн ОЕСР. Нещодавні політичні заяви вказують на швидке поширення інструментів підтримки промислової політики в усьому світі, при цьому кількість нових заходів значно збільшилася за останнє десятиліття. Уряди завжди підтримували бізнес у різний спосіб, але до підготовки та реалізації промислової політики ставилися з обережністю. Адже некоректно сформульовані та погано обґрунтовані заходи можуть надмірно захищати діючих гравців, перешкоджати інноваціям, спотворювати конкуренцію і торгівлю. Наразі багато урядів, які зіткнулись з низкою проблем, серед яких вразливість глобальних ланцюжків поставок, упровадження цифрових та екологічно чистих технологій, що потребують великих інвестицій та ефективної координації, підвищили увагу до питань стійкості економіки та підтримки промислового розвитку. Економічна безпека зайняла більш важливе місце у політичному порядку денному, особливо – для критично важливих технологій, секторів (наприклад, напівпровідники) та сировинних ресурсів. Нова хвиля промислової політики характеризується широким набором інструментів і засобів, серед яких – удосконалення нормативно-правової бази, інвестиції у навички, інфраструктуру та розповсюдження технологій, підтримка інновацій тощо. Документ містить практичні рекомендації для політиків щодо розроблення промислових стратегій та їхньої реалізації. Спираючись на аналіз ОЕСР та найкращі приклади, експерти розробили поради, як зробити промислову політику більш ефективною, при цьому зберігаючи відкриті ринки, підтримуючи конкурентні умови та підвищуючи економічну безпеку. Пропонується чотириетапна структура розробки промислових стратегій: стратегічна орієнтація, координація, ефективна реалізація та оцінка. Розглядається процес вибору та розроблення конкретних інструментів політики (гранти, податкові пільги, державні витрати на проведення ДіР).

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/industrial-policy-handbook_ff099713-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/06/industrial-policy-handbook_a5b12f68/ff099713-en.pdf, https://doi.org/10.1787/ff099713-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-06-08

СИТНИК КОСТЯНТИН МЕРКУРІЙОВИЧ

(03.06.1926-22.07.2017)

Відомий вчений у галузі ботаніки та фізіології рослин. Зробив значний внесок у розвиток міждисциплінарних досліджень з фізіології рослин, космічної ботаніки, історії ботаніки, екології, охорони довкілля, загальних і теоретичних проблем сучасної ботаніки. За його участю в НАН України було організовано комплексні дослідження впливу космічного польоту на ріст, розвиток та життєдіяльність прокаріотичних та еукаріотичних організмів. Автор програми українсько-американського експерименту на «Колумбії». Директор Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України (1970-2004). Кандидат біологічних наук (1997), доктор біологічних наук (1965), професор (1967). Член-кореспондент НАН України (1967), академік НАН України (1973). Лауреат Державної премії СРСР у галузі науки і техніки (1984).

Біографія: https://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/1258086, https://www.botany.kiev.ua/sytnik_90_jiz.htm

Інформація на порталі НБУВ: ID: 1258086

Наукові праці у НРАТ