Академічна доброчесність

Міжнародний центр академічної доброчесності оприлюднив статтю «Теорія самовизначення та академічна доброчесність».

У публікації йдеться про основні психологічні потреби, які можуть змінити відношення студентів до академічної доброчесності.

Відомо, що існує зв’язок між мотивацією та самовизначенням. Особи, які більш самовизначенні, більш впевнені та мотивовані. Відповідно до теорії самовизначення, ступінь, до якого людина вважає, що її вибір має значення в її житті, залежить від задоволення трьох психологічних потреб: автономії, компетентності та спорідненості. Під час занять викладач може впливати на ці потреби, заохочуючи самовизначення, допомагаючи підвищити мотивацію та виховуючи академічну доброчесність.

Автономія передбачає здатність приймати рішення і відчувати себе незалежними. Успіх на початку семестру може сприяти підвищенню у студентів почуття компетентності або їхньої віри в те, що вони володіють необхідними навичками для просування вперед. Спорідненість відноситься до психологічної потреби відчувати зв’язок з іншими.

Отже, як що сприяти підвищенню самовизначення, впевненості та мотивації у студентів, можна досягти кращих результатів у зменшенні ймовірності академічної недоброчесності. 

Детальніше: https://bit.ly/3rWiyoL

Фото: ІСАІ

Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».

У черговому випуску висвітлюється питання корупційних ризиків у закладах вищої освіти, надається систематизація специфічних для закладів вищої освіти корупційних ризиків, що має допомогти аналітичним підрозділам університетів та учасникам освітнього процесу у їх виявленні та мінімізації.

У бюлетені також розглядаються інші явища, які можуть містити потенційну корупційну складову:
– політичний тиск на заклади вищої освіти з метою присудження публічним персонам освітніх, наукових або почесних ступенів без дотримання належних академічних критеріїв;
– купівля академічних ступенів;
– сексуальна експлуатація;
– корупційні ризики у дозвільній сфері, пов’язані з ліцензуванням та акредитацією освітніх програм;
– політичне втручання у внутрішні справи університетів;
– неофіційні платежі на різних етапах підготовки та захисту дисертаційних досліджень;
– нецільове використання коштів, спрямованих на проведення досліджень.

Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3HdYLWs, https://bit.ly/3Im9YpC

Фото: АО