Архів Facebook Архіви

WINWIN EDTECH CENTER OF EXCELLENCE

Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами UNICEF, ESTDEV, Google for Education та Фондом Східна Європа оголосило про запуск у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року платформи освітніх інновацій WINWIN EdTech Center of Excellence.

Центр покликаний обʼєднати зусилля держави, бізнесу, академічної сфери та громадянського сектору задля створення й масштабування інноваційних рішень у галузі освіти й працюватиме як точка входу для українських і глобальних EdTech-рішень. Головні напрями роботи центру: підтримка інтеграції сучасних технологій в освітню систему; формування нові моделі навчання; сприяння сінергії бізнесу і держави задля створення якісної й конкурентоспроможної освіти для українців. Вивчатимуться глобальні тренди та найновіші освітні інновації; відбуватиметься їх адаптація до українського контексту; розроблятимуться практичні рішення для подолання ключових викликів вітчизняної освіти; здійснюватиметься тестування нових EdTech-рішень; масштабуватимуться найуспішніші практики та здійснюватиметься підготовка рекомендацій для державної політики. Центр об’єднає учнів, вчителів, університети, бізнес і кластери у постійний діалог, щоб разом формувати візію майбутнього освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I9OzE, https://qrpage.net/qr/DluFZ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-17

ОЕСР: МАРКУВАННЯ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Маркування для соціальної економіки» із серії «Місцевий економічний розвиток та розвиток зайнятості».

У ньому зазначається, що суб’єкти соціальної економіки, зокрема – асоціації, кооперативи, фонди, соціальні підприємства та товариства взаємного страхування, прагнуть мати позитивний соціальний та екологічний вплив, одночасно створюючи економічну цінність. Вони є важливими рушіями створення робочих місць, забезпечуючи зайнятість 11,5 млн. людей у країнах ЄС або біля 6,3 % загальної кількості зайнятого населення. Однак визнання організацій як таких, що належать до соціальної економіки, залишається складним завданням через відсутність комплексних правових рамок, спеціальних національних стратегій та відповідних політик. Ця складність підсилюється широким розмаїттям правових структур, цілей, моделей управління та операційних підходів суб’єктів соціальної економіки в різних країнах. Маркування може допомогти ідентифікувати суб’єкти соціальної економіки в широкому спектрі правових форм, цілей, моделей управління та операційних підходів. Більш легка ідентифікація за допомогою маркування підвищує видимість соціальної економіки та підвищує обізнаність серед споживачів, партнерів, інвесторів, політиків. Таким чином, відповідне маркування може полегшити доступ суб’єктів соціальної економіки до фінансування та податкових стимулів, а також до державних та приватних ринків. У звіті представлено широкий спектр специфічних для організацій соціальної економіки етикеток та доступних для них; наведено перелік питань, які розробники політики та управлінці різного рангу повинні враховувати під час розробки та упровадження системи етикеток для соціальної економіки.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/f513fd53-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-17

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЯК РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

23 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний круглий стіл «Інтернаціоналізація як рушійна сила розвитку вищої освіти, заснованої на дослідженнях».

Під час заходу планується обговорити наступні питання: інтернаціоналізація вищої освіти відповідно до принципів ЄПВО та національного законодавства; освіта та наукові дослідження як пріоритет сучасного університету; найкращі практики інтеграції досліджень та освіти; європейська політика інтернаціоналізації вищої освіти та можливості для українських університетів. Організатори: Національний Еразмус+ офіс в Україні, Міністерство освіти і науки України, HERE team.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SBHvM, https://qrpage.net/qr/O6OQE

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-16

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗВІТУ ПОДІБНОСТІ STRIKEPLAGIARISM.COM

18 вересня 2025 року в рамках «Українського форумі якості освіти» відбудеться практичний семінар «Презентація звіту подібності StrikePlagiarism та його функціональні можливості».

Під час заходу планується обговорити наступні питання: як виглядає новий звіт подібності та режим коментування, що є засобом зворотного зв’язку викладача зі студентом; які є шаблони коментарів у вигляді тегів, як забезпечується автоматизація роботи та опосередковується зворотній зв’язок зі студентом; які є методи виявлення ШІ-контенту; ризики і можливості поширення сервісів штучного інтелекту; як виглядає звіт StrikePlagiarism про згенерований ШІ контент та як оцінюється надійність його результатів; міжнародний досвід та критерії оцінювання використання ШІ в освіті та науці. Організатори: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Луцький національний технічний університет, Plagiat.pl

Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/164, https://qrpage.net/qr/tWDL7, https://bit.l y/3UsZBaU

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-16

ВИЩА ОСВІТА НЕ НАВЧАЄ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».

У ній автор наголошує, що без відповідних освітніх програм студенти можуть закінчити університет, так і не навчившись відокремлювати науку від нісенітниці. В епоху постправди та масштабної інтеграції штучного інтелекту у всі сфери життя, критичне мислення стає ціннішим, ніж будь-коли раніше. Критичне мислення часто представляється як унікальна торгова пропозиція вищої освіти, воно визнано акредитаційними органами основною компетенцією випускників. Але чи справді студенти, які закінчують університет, є більш критичними та більш здатними оцінювати докази? Чи справді вони готові впоратися з потоком дезінформації та антинаукових тверджень? У дослідженні, опублікованому Реєм Холлом та Кеті Дайєр у 2018 році, порівнювалися стійкість необґрунтованих переконань серед студентів університетів, які регулярно відвідували заняття з методології науки, та студентів, які відвідували спеціальний курс на тему «наука та нісенітниця», використовуючи спростовувальний підхід. Зафіксовано значне зниження необґрунтованих переконань. Лауреат Нобелівської премії з фізики Сол Перлмуттер упродовж останніх 10-ти років викладає у Берклі курс під назвою «Розум, чутливість і наука». Його метою є допомогти студентам приймати правильні рішення щодо складних питань, використовуючи критичне наукове мислення. Студентам бакалаврату у США читають багато курсів з критичного мисленням, але далеко не усі використовують спростовувальний підхід та сутнісний аналіз помилкових уявлень. Власні упередження та особисті мотиви легко обманюють нас, тому потрібно навчатись критичному мисленню, пошуку доказів та їх відкритому колективному обговоренню.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/epXoO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-16

ОЕСР: ЗМІЦНЕННЯ РЕГУЛЯТОРНОЇ БАЗИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Зміцнення регуляторної бази за допомогою стандартів, вимірювань і гарантій: краще використання інфраструктури якості в процесі розробки політики».

У ньому йдеться про те, що люди та підприємства постійно роблять вибір, пов’язаний з ризиками, навіть не завжди це усвідомлюючи. Це відбувається під час користування громадським транспортом, купівлі продуктів, вибору житла і всі ці рішення впливають на здоров’я, безпеку й довкілля. Уряди відіграють ключову роль у захисті людей, встановлюючи правила та стандарти, щоб гарантувати безпеку і надійність продуктів та послуг. Їх підтримують різні організації, а разом вони утворюють систему інфраструктури якості. Такі системи допомагають досягати цілей державної політики, зміцнювати захист прав споживачів й будувати довіру в економіці. Забезпечення якості є результатом співпраці між державними органами (наприклад, національними органами стандартизації, акредитації та метрології, державними департаментами безпеки споживачів тощо) та органами приватного сектору (наприклад, органами сертифікації). У цьому звіті досліджуються ключові особливості та взаємозв’язки між регулюванням, стандартами й забезпеченням якості. Звіт містить поради щодо створення більш ефективної системи стандартів, вимірювань та забезпечення якості.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/f398be90-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-16

КОНФЕРЕНЦІЯ З ВІДБУДОВИ УКРАЇНИ У СФЕРІ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ВИЩОЇ ОСВІТИ

17 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться «Конференція з відбудови України у сфері досліджень та вищої освіти».

Захід покликаний стати площадкою для налагодження продуктивної співпраці між європейськими та українськими академічними спільнотами, а також консолідації українських стейкхолдерів для визначення шляхів відновлення й модернізації сфери науки та вищої освіти. Планується обговорити актуальні питання практичної відбудови досліджень, вищої освіти та розвитку наукових інфраструктур України; досвід у цій галузі Великої Британії та Швейцарії; міжнародні ініціативи з підтримки української науки та підтримки інтеграції з ЄС. Організатор – Проєкт RIFF «Дослідницькі інфраструктури для майбутнього України: дорожня карта сталого зростання та відновлення».

Детальніше: https://qrpage.net/qr/IsLAr, https://qrpage.net/qr/6Ox3N, https://qrpage.net/qr/lcUvp, https://qrpage.net/qr/oZU7P

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-15

УКРАЇНСЬКИЙ ФОРУМ ЯКОСТІ ОСВІТИ UQAF-2025

17-18 вересня 2025 року відбудеться «Український форум якості освіти».

Це – найбільша в Україні комунікаційна платформа для обговорення ректорами, міжнародними експертами та фахівцями НАЗЯВО, представниками бізнесу та студентського самоврядування актуальних питань розбудови системи забезпечення якості вищої освіти. Планується розглянути наступні питання: європейські стандарти якості; сучасні тренди у забезпеченні якості вищої освіти; процес інституційної акредитації; запровадження інституційної акредитації в українській системі вищої освіти; завдання та засоби відродження технологічної освіти як синергії держави, роботодавця та ЗВО; роль студентських організацій у системі забезпечення якості освіти; підтримка академічної доброчесності та майбутнє науки і освіти; успішні практики. Організатори: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Луцький національний технічний університет.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/tWDL7

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-15

ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

Автор наголошує, що вимагати від студентів подання есе, написаних ручкою на папері, – це відчайдушний та регресивний крок, який підриває оцінювання, а не захищає його. У соціальних науках існує різновид спостережливої упередженості, яка називається «ефектом вуличного ліхтаря»: ми дивимося лише туди, де легко дивитися. Ден згадав про це, коли професори стали говорити, що потрібно повернутися до «старих» методів – повернути очні іспити та вимагати, щоб студенти писали свої есе від руки. Опитування постійно показують, що майже всі студенти університетів шахраюють, і викладачі майже не мають жодних можливостей викрити їх або змінити цю тенденцію. Оновлення кодексів академічної доброчесності, перегляд університетських політик у цій сфері, задіяння кращих детекторів згенерованого ШІ контенту, водяні знаки для текстів ШІ, складне програмне забезпечення для відстеження недоброчесних практик чи щось інше, – все це марно, якщо студенти не хочуть набувати знань, а лише грають у кішки-мишки з викладачами, а їх єдина ціль – не попастися. Рукописи розглядаються як відповідь на цю проблему, і прихильники цього рішення навіть намагаються позиціонувати їх як шанс зосередитися на оцінюванні набутих знань, спосіб переконатися, що все написане – справді належить учню, тим більше, що писати від руки – краща техніка для мозку. Але якщо ми хочемо знайти ключ до порятунку вищої освіти, потрібно по-перше, переосмислити академічне письмо (якщо студенти хочуть навчатися, вони повинні писати); по-друге, викладачі мають усвідомити нову реальність (їхня робота полягає в тому, щоб керувати навчанням студентів за умов існування таких технологій, як ШІ та правильно їх використовувати – від мозкового штурму до уточнення складних аргументів та узагальнення прочитаного). Потрібно дійно допомогти студентам навчити краще думати та писати. І хоча це величезна праця, зацікавлені студенти будуть її цінувати. Не потрібно більше рукописів чи очних іспитів, за якими наглядають пильні спостерігачі. Ключі до порятунку вищої освіти не можна знайти під фальшивим сяйвом традицій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3Siq3

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-15

ОЕСР: НАЦІОНАЛЬНІ СТАТИСТИЧНІ УПРАВЛІННЯ ЯК ПОСЕРЕДНИКИ В УПРАВЛІННІ ДАНИМИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Національні статистичні управління як нові надійні посередники в управлінні даними» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що роль довірених посередників даних (ДПД) привертає все більше уваги під час політичних дискусій про інструменти забезпечення доступу до даних та обміну ними на основі довіри. Про це свідчать нещодавні політичні ініціативи, зокрема щодо управління даними Європейського Союзу, яка забезпечує правові рамки надійного обміну даними для блага усього суспільства. У Японії Міністерство внутрішніх справ і комунікацій та Міністерство економіки, торгівлі та промисловості очолили упровадження системи довіри до персональних даних. Зростаючий попит на високоякісні дані для формування політики та забезпечення надійного штучного інтелекту підвищив актуальність довірених посередників даних. Національні статистичні управління мають унікальні можливості виконувати роль ДПД, ураховуючи їхні повноваження, величезний досвід та довіру з боку громадськості. У цьому документі розглянута практика 16 національних статистичних відомств та встановлено, що багато з них постійно розширюють свої традиційні повноваження задля сприяння обміну даними між державними адміністраціями, дослідниками та (там. де це можливо) – приватними суб’єктами. Ці установи застосовують надійні гарантії конфіденційності, використовують надійні технології покращення конфіденційності та керують безпечним дослідницьким середовищем. Механізми нагляду, зміцнення довіри та достатні ресурси є важливими для успіху їхнього успіху в цій ролі.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/3721ec38-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-15