Архів Facebook Архіви

ОЕСР: ЯК ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ ДЕФІЦИТУ ТЕХНІЧНИХ СПЕЦІАЛІСТІВ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Як вирішити проблему дефіциту технічних спеціалістів».

У ній зазначається, що технологічний сектор продовжує стрімко зростати і відповідно збільшується попит на кваліфікованих фахівців, який наразі перевищує пропозицію. Швидкий технологічний прогрес, проблеми з освітою та навчанням, а також нерівний доступ до освіти для певних груп – все це перешкоджає здатності сектору наймати необхідні йому таланти. Як уряди та роботодавці можуть гарантувати, що у них буде достатньо працівників для підтримки потреб бізнесу та довгострокового економічного зростання? Технологічний сектор є наріжним каменем сучасної економіки, що забезпечує інновації й зростання продуктивності. Він стимулює прогрес у сфері штучного інтелекту та кібербезпеки, перехід до нульових викидів шляхом розробки нових екологічно чистих інструментів та продуктів. Цей кадровий дефіцит ще більше посилюється тим фактом, що технологічна галузь стикається з проблемами нерівного доступу та можливостей для певних груп. Для вирішення цих проблем урядові інституції та роботодавці мають орієнтуватись на найм спеціалістів з відповідними навичками, підтвердженими мікросертифікатами, які мають цінність з огляду на здатність швидкого усунення прогалин у знаннях або усунення нестачі певних навичок. Брак талантів є проблемою для всіх: фірми не можуть збільшувати продуктивність та інновації; працівники страждають від невідповідності між їхніми навичками та попитом з боку роботодавців; уряди втрачають можливість сприяти підвищенню конкурентоспроможності та економічному зростанню. Застосування підходів до найму та навчання, орієнтованих на навички та визнання відповідних мікрокваліфікацій сприяє справедливій та відкритій практиці найму, підтримує просування по службі, пом’якшує дефіцит талантів у технологічному секторі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/0cGLg, https://qrpage.net/qr/MX37n,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-19

РЕПОЗИТАРІЙ ВІДКРИТИХ ДАНИХ НАН УКРАЇНИ

25-26 вересня 2025 року відбудеться вебінар «Розміщення дослідницьких даних в Репозитарії відкритих даних НАН України DataverseUA».

Захід покликаний поінформувати наукову спільноту про сутність відкритої науки, принципи FAIR та підходи до управління відкритими даними, зокрема – в рамках репозитарію DataverseUA. Планується обговорити наступні питання: що таке відкрита наука та як вона розвивається в ЄС; принципи відкритої науки та її необхідність для проєктів «Horizon Europe», з чого складається інфраструктура відкритої науки; як побудована Європейська хмара відкритої науки (EOSC); що таке FAIR (знаходжуваність, доступність, інтероперабельність і придатність до повторного використання); управління даними досліджень та життєвий цикл дослідницьких даних. Науковці та куратори даних дізнаються, як можна здійснювати завантаження та організацію даних у DataverseUA; які вимоги пред’являються до метаданих; які ліцензії та умови поширення можна застосовувати до наборів даних; яким чином здійснюється публікація та управління наборами даних у DataverseUA.

Організатори: Київський академічний університет, Інститутом теоретичної фізики ім.М.М. Боголюбова НАН України.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/r7jCc, https://qrpage.net/qr/ijPqk, https://qrpage.net/qr/YvnWd, https://qrpage.net/qr/a9HOO

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-18

ЕКОНОМІКА ДЛЯ НЕ ЕКОНОМІСТІВ

25 вересня 2025 року в онлайн-форматі відбудеться семінар «Економіка для не економістів».

Учасники заходу дізнаються про ряд економічних концепцій, які важливо знати навіть пересічним громадянам, які не є фахівцями у галузі економіки; як нові ідеї дозволяють створювати капітал; як зберегти цінності в епоху генеративного штучного інтелекту. Організатор – Ukraine Global Faculty.

Детальніше: https://ugf.academy/workshops/ekonomika-dlya-ne-ekonomistiv/

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-18

REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

У статті йдеться про те, що Research England – державний орган у складі національної установи UK Research&Innovation, який розподіляє фінансування досліджень між університетами Великої Британії та відповідає за оцінювання якості науки, – запроваджує пілотний проєкт прозорості витрат дослідницького фінансування. Ця ініціатива презентується організаторами як крок до підвищення підзвітності університетів, тоді як критики висловлюють занепокоєння, що її запровадження може призвести до посилення бюрократії у справі державного контролю за фінансами закладів вищої освіти. Мова йде про кошти, що розподіляються у межах Research Excellence Framework / REF — системи, яка визначає обсяг фінансування для університетів на основі оцінки дослідницької досконалості, впливу та стану дослідницького середовища. Важливо пояснити: ці гроші зазвичай не є цільовими грантами для конкретних проєктів, а надаються закладам у вигляді великих блокових виплат, які університети можуть використовувати на власний розсуд для підтримки своєї дослідницької інфраструктури і стратегій. У межах пілоту університети повинні будуть документально описати принципи, за якими вони розподіляють стратегічне інституційне фінансування досліджень, а це – приблизно 2 млрд фунтів стерлінгів щороку, зокрема базове якісне фінансування, підтримку аспірантів і докторантів, співфінансування досліджень у партнерстві з благодійними та бізнес-організаціями, капітальні інвестиції, пов’язані з дослідженнями, а також низку фондів для взаємодії з політичними процесами та покращення дослідницької культури. Історично так склалося, що від початку оцінювання дослідницької діяльності в 1980-х роках університети, які отримували фінансування за результатами такого оцінювання, не були зобов’язані детально звітувати про те, як саме вони розподіляють отримані кошти. Адже гроші призначалися установі, а не під конкретні проєкти, тож детальна звітність про внутрішній розподіл раніше не вимагалася. Пілотний проєкт, який було анонсовано як частину Стратегічного плану Research England на 2022–2025 роки, має на меті заповнити цю прогалину. Організатори очікують, що зібрані дані допоможуть уряду та суспільству краще зрозуміти «цінність» стратегічного інституційного фінансування і стануть підґрунтям для рішення щодо продовження державної підтримки. Наразі сектор вищої освіти перебуває під зростаючим фінансовим тиском, тому важливо демонструвати конкретні результати й суспільну корисність інвестицій у науку. Разом із тим, існують ризики підвищення адміністративного навантаження на наукові підрозділи та керівні органи університетів, посилення політичного втручання у пріоритети наукової роботи закладів вищої освіти. Потрібно діяти обережно, щоб зберегти баланс між прозорістю й автономією.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ch6F1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-18

ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ УСТАЛЕНИХ ЦИФРОВИХ АРХІВІВ

2 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Від статичного до стратегічного: переосмислення усталених цифрових архівів».

Захід стане площадкою для обговорення шляхів розвитку існуючих колекцій, а також засобів підтримки інтересу до старих цифрових колекцій у рамках проведення сучасних наукових досліджень і ролі в цьому академічних бібліотекарів. Планується розглянути пріоритети сучасних досліджень, їх трансформацію та розвиток; чи давні колекції цифрових бібліотек можуть залишатись актуальними; «спадкові» колекції, які продовжують по-новому відкриватися та переосмислюватися новим поколінням студентів і науковців; досвід Eighteenth Century Collections Online, цифрова колекція якого продовжує стимулювати нові наукові дослідження; стратегії просування бібліотечних ресурсів в університеті задля підтримки викладачів різних дисциплін; позиціонування старих цифрових колекцій як інструментів сучасних наукових досліджень. Організатори: Choice, Gale.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/UehBr

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-17

ДОБРОТА І СПІВЧУТТЯ МАЮТЬ СТАТИ СЕРЦЕВИНОЮ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

У ній автор наголошує, що те, як саме наукова спільнота реагує на помилки чи звинувачення у проступках дослідників, що знаходяться на початку своєї кар’єри, переважно є діями ворожими, а це суперечить самій ідеї відкритої науки. Мадлен описує свій академічний шлях, початок якого припав на період «кризи відтворюваності» у соціальній психології. Ця галузь знань, як і багато інших, зіткнулася з численними сумнівними дослідницькими практиками (Questionable Research Practices / QRP) — від «підгонки» наративу до відвертої фальсифікації даних. Очевидно, що ситуація вимагала рішучих змін. Як і багато інших молодих дослідників, Мадлен спершу з оптимізмом сприйняла критику цих практик і повірила, що їхнє викриття поліпшить науку. Поступово стало зрозуміло, що питання доброчесності стосується не лише методів дослідження, а й культури академічної взаємодії. У 2020 році дослідниці Олівія Гест і Кірсті Вітакер показали, що рух за відкриту науку нерідко зміцнює ієрархії у вищій освіті замість їх руйнування, а відкриті дискусії часто стають показовими, каральними, ворожими й дискримінаційними. Але навіть зараз ці проблеми не визнаються серйозними. Натомість є дані про те, що чимало дослідників уникають практик відкритої науки саме через токсичну атмосферу. Саме тому дослідницька доброчесність потребує «порядку денного доброти». Турбота, колегіальність і співчуття не можуть сприйматися як другорядні, тоді як ворожість та академічне цькування слід визнати проблемами доброчесності. У Великій Британії у рамках оцінювання «Research Excellence Framework» частка розділу «People, Culture and Environment» зросте з 15% у 2021 році до 25% 2029 році, що змусить університети упроваджувати політику й практики, що підтримують не лише якість досліджень, а й культуру взаємоповаги та турботи. Це має підтримати механізми захисту від цькування, запустити прозорі процедури звітності, й винагороджувати колегіальність і співпрацю з молодими дослідниками. Не можна ігнорувати соціальні та емоційні реалії наукових досліджень. Без турботи, доброти й співчуття у сфері просування академічної доброчесності будь-який прогрес зупиниться і ми втрачатимемо талановитих молодих учених.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/WDMNv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-17

WINWIN EDTECH CENTER OF EXCELLENCE

Міністерство цифрової трансформації України разом із Міністерством освіти і науки України та міжнародними партнерами UNICEF, ESTDEV, Google for Education та Фондом Східна Європа оголосило про запуск у рамках Стратегії цифрового розвитку інновацій WINWIN до 2030 року платформи освітніх інновацій WINWIN EdTech Center of Excellence.

Центр покликаний обʼєднати зусилля держави, бізнесу, академічної сфери та громадянського сектору задля створення й масштабування інноваційних рішень у галузі освіти й працюватиме як точка входу для українських і глобальних EdTech-рішень. Головні напрями роботи центру: підтримка інтеграції сучасних технологій в освітню систему; формування нові моделі навчання; сприяння сінергії бізнесу і держави задля створення якісної й конкурентоспроможної освіти для українців. Вивчатимуться глобальні тренди та найновіші освітні інновації; відбуватиметься їх адаптація до українського контексту; розроблятимуться практичні рішення для подолання ключових викликів вітчизняної освіти; здійснюватиметься тестування нових EdTech-рішень; масштабуватимуться найуспішніші практики та здійснюватиметься підготовка рекомендацій для державної політики. Центр об’єднає учнів, вчителів, університети, бізнес і кластери у постійний діалог, щоб разом формувати візію майбутнього освіти.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/I9OzE, https://qrpage.net/qr/DluFZ

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-17

ОЕСР: МАРКУВАННЯ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Маркування для соціальної економіки» із серії «Місцевий економічний розвиток та розвиток зайнятості».

У ньому зазначається, що суб’єкти соціальної економіки, зокрема – асоціації, кооперативи, фонди, соціальні підприємства та товариства взаємного страхування, прагнуть мати позитивний соціальний та екологічний вплив, одночасно створюючи економічну цінність. Вони є важливими рушіями створення робочих місць, забезпечуючи зайнятість 11,5 млн. людей у країнах ЄС або біля 6,3 % загальної кількості зайнятого населення. Однак визнання організацій як таких, що належать до соціальної економіки, залишається складним завданням через відсутність комплексних правових рамок, спеціальних національних стратегій та відповідних політик. Ця складність підсилюється широким розмаїттям правових структур, цілей, моделей управління та операційних підходів суб’єктів соціальної економіки в різних країнах. Маркування може допомогти ідентифікувати суб’єкти соціальної економіки в широкому спектрі правових форм, цілей, моделей управління та операційних підходів. Більш легка ідентифікація за допомогою маркування підвищує видимість соціальної економіки та підвищує обізнаність серед споживачів, партнерів, інвесторів, політиків. Таким чином, відповідне маркування може полегшити доступ суб’єктів соціальної економіки до фінансування та податкових стимулів, а також до державних та приватних ринків. У звіті представлено широкий спектр специфічних для організацій соціальної економіки етикеток та доступних для них; наведено перелік питань, які розробники політики та управлінці різного рангу повинні враховувати під час розробки та упровадження системи етикеток для соціальної економіки.

Детальніше: https://doi.org/10.1787/f513fd53-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-09-17

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ЯК РУШІЙНА СИЛА РОЗВИТКУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

23 вересня 2025 року у змішаному форматі відбудеться міжнародний круглий стіл «Інтернаціоналізація як рушійна сила розвитку вищої освіти, заснованої на дослідженнях».

Під час заходу планується обговорити наступні питання: інтернаціоналізація вищої освіти відповідно до принципів ЄПВО та національного законодавства; освіта та наукові дослідження як пріоритет сучасного університету; найкращі практики інтеграції досліджень та освіти; європейська політика інтернаціоналізації вищої освіти та можливості для українських університетів. Організатори: Національний Еразмус+ офіс в Україні, Міністерство освіти і науки України, HERE team.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/SBHvM, https://qrpage.net/qr/O6OQE

Фото: організатори

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-16

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЗВІТУ ПОДІБНОСТІ STRIKEPLAGIARISM.COM

18 вересня 2025 року в рамках «Українського форумі якості освіти» відбудеться практичний семінар «Презентація звіту подібності StrikePlagiarism та його функціональні можливості».

Під час заходу планується обговорити наступні питання: як виглядає новий звіт подібності та режим коментування, що є засобом зворотного зв’язку викладача зі студентом; які є шаблони коментарів у вигляді тегів, як забезпечується автоматизація роботи та опосередковується зворотній зв’язок зі студентом; які є методи виявлення ШІ-контенту; ризики і можливості поширення сервісів штучного інтелекту; як виглядає звіт StrikePlagiarism про згенерований ШІ контент та як оцінюється надійність його результатів; міжнародний досвід та критерії оцінювання використання ШІ в освіті та науці. Організатори: Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Луцький національний технічний університет, Plagiat.pl

Детальніше: https://t.me/StrikePlagiarism_Ukr/164, https://qrpage.net/qr/tWDL7, https://bit.l y/3UsZBaU

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-09-16