10 березня 2025 року відбудеться вебінар «ІнтелектЛаб: максимізуйте свій дослідницький потенціал із SciSpace».
10 березня 2025 року відбудеться вебінар «ІнтелектЛаб: максимізуйте свій дослідницький потенціал із SciSpace».
Захід покликаний поінформувати широку академічну громдськість – дослідників, науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти (студентів, аспірантів), бібліотекарів про інструмент SciSpace ефективної роботи з науковою інформацією. Планується знайомство з потужним ШI-інструментом роботи з літературою SciSpace та його функціоналом; обговорення можливостей використання SciSpace для пошуку, аналізу та управління джерелами наукових досліджень; формування нових цифрових компетентностей у галузі ШІ – семантичний пошук наукової літератури (знаходити ключові публікації), використання ШI-асистенту для відповідей на запитання (отримувати релевантні відповіді на наукові запити, автоматичне генерування оглядів літератури, візуалізація зав’язків між публікаціями та авторами) та ефективно організовувати дослідницькі матеріали (інтеграція з інструментами цитування та посилань; колаборативні функції для командних досліджень). Організатори: Академія цифрового розвитку, Google for Education Certified Trainer.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Ліверпульського університету «Автентичний дизайн оцінювання реультатів опанування магістерських курсів комп’ютерного програмування».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття групи фахівців Ліверпульського університету «Автентичний дизайн оцінювання реультатів опанування магістерських курсів комп’ютерного програмування».
У ній йдеться про чотириетапний план для більш змістовного оцінювання отриманих у рамках освітнього курсу знань і навичок, який передбачає у т.ч. оцінювання за допомогою інструментів штучного інтелекту, групові обговорення та презентації. «Стандартне» оцінювання курсових робіт залишає студентам мало можливостей обміркувати свою роботу, а отримані на неї відгуки не завжди є значущими, оскільки не допомагають покращити результат. Це особливо проблематично під час оцінювання проектів із розширеного комп’ютерного програмування, які мають бути тісно узгоджені з існуючою професійною практикою розроблення програмного забезпечення, яке фактично є «живою річчю», оскільки постійно модифікується та вдосконалюється. Це робить традиційний підхід слабким. У статті пропонується послідовність виконання й обговорення курсової роботи на основі групового проекту розроблення програмного забезпечення в рамках одного з модулів магістерського курсу комп’ютерного програмування. Задіяння ШІ імітує процес зворотного зв’язку від керівника, доступ до найкращої галузевої практики тестування ПЗ та презентації проектів у промислових умовах. Окрім предметних знань і здібностей перевіряються і «м’які навички». Відгуки від інших студентів та експертів стають важливою частиною процесу навчання та оцінювання. Все це робить процес оцінювання більш значимим, ніж спосіб отримання оцінок, – ще одним способом отримання корисного досвіду, розвитку знань та набуття навичок, необхідних для успішної майбутньої кар’єри.
На освітній онлайн-платформі «Зрозуміло!» відтепер доступний новий навчальний курс «Інклюзивна гуманітарна допомога».
На освітній онлайн-платформі «Зрозуміло!» відтепер доступний новий навчальний курс «Інклюзивна гуманітарна допомога».
Він покликаний допомогти установам та організаціям, які упроваджують гуманітарні програми, підвищити власну обізнаність у сфері інклюзії та навчити їх створювати безбар’єрні простори. Курс містить дев’ять лекцій, які пояснюють загальну ситуацію в Україні; сутність інклюзії та забезпечення фізичної доступності; надання послуг без бар’єрів; пошук ресурсів і мінімізація витрат; основи доступної комунікації; навчання команди принципам інклюзивності; проведення регулярного аудиту; створення портрету інклюзивної організації. Онлайн-курс розроблений у межах програми «Разом заради підтримки», яку впроваджує Фонд «Східна Європа» за фінансування Гуманітарного фонду для України.
Компанія «1991 Ventures» оголосила про старт прийому заявок на участь у акселераторі UK-Ukraine TechBridge, який проводиться у рамках реалізації стратегічного партнерства між урядом Великобританії та Міністерствами цифрової трансформації і закордонних справ України.
Компанія «1991 Ventures» оголосила про старт прийому заявок на участь у акселераторі UK-Ukraine TechBridge, який проводиться у рамках реалізації стратегічного партнерства між урядом Великобританії та Міністерствами цифрової трансформації і закордонних справ України.
Запрошуються українські технологічні компанії, які мають намір вийти на британський ринок та залучити кошти на масштабування і розвиток інноваційного бізнесу. Участь у проєкті дозволить їм налагодити контакти з британськими інвесторами; познайомитися з британськими венчурними фондами; отримати нові професійні скіли та менторство від профільних експертів; підготуватися до виходу на зовнішній ринок; презентувати свій продукт на London Tech Week. Пріоритет надається стартапам, заснованим чи таким, що мають операційний зв’язок з Україною; працюють у сферах штучного інтелекту, медтех, кібербезпеки, освітніх технологій, «зелених» та агротехнологій та ін.; знаходяться на ранніх стадіях розвитку (пізній Pre-seed, Seed чи Series A) та мають регулярний річний дохід від 100 тис. дол. США або місячний регулярний дохід, що зростає високими темпами. Переможці отримають інвестиції у розмірі від 500 тис. до 5 млн дол. США під реалізацію чіткої стратегії їх використання. Заявку на участь у відборі можна подати до 17 березня
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо реалізації принципів відкритої науки».
Документ розроблений на виконання кроку 322 «Плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.02.2025 № 131-р, а також завдання 3 «Національного плану щодо відкритої науки», затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 08.10.2022 № 892-р. Він визначає основи державної політики у галузі науково-технічної інформації, порядок її формування і реалізації в інтересах науково-технічного, економічного і соціального прогресу країни. Його прийняття має забезпечити створення в Україні правової бази для отримання, використання та збереження науково-технічної інформації з урахуванням міжнародних стандартів відкритості та прозорості. Законпроєктом регулюються правові та економічні відносини фізичних, юридичних осіб, держави та інших субʼєктів, що виникають при створенні, одержанні, використанні, поширенні та збереженні науково-технічної інформації, а також визначаються правові форми підтримки відкритого доступу до наукових знань й розвитку міжнародного співробітництва у цій галузі. Ним, зокрема пропонуються зміни у термінології щодо відкритої науки; визначаються види й обсяг науково-технічної інформації, до якої має забезпечуватися відкритий доступ та умови, за яких має надаватися відкритий доступ (і випадки, в яких до науково-технічної інформації відкритий доступ може не надаватися); визначаються вимоги до змісту й форми розміщення науково-технічної інформації, а також метаданих, що їх супроводжують (у т.ч. у державних базах даних); встановлюється чіткий перелік видів наукових результатів, що підлягають обов’язковій публікації у відкритому доступі та конкретні строки їх розміщення у відкритому доступі; врегульовуються питання авторських та суміжних прав в частині відкритої науки (створюється правова база для широкого використання глибинного аналізу тексту та даних в ході виконання наукових (науково-технічних) робіт; вдосконалюється регулювання використання сирітських творів; визначаються особливості використання наукових публікацій для створення похідних творів). Законопроєкт імплементує ключові положення актів законодавства Європейського Союзу в частині відкритої науки, а саме: Директиви 2019/790 Європейського Парламенту і Ради від 17.04.2019 «Про авторське право та суміжні права на єдиному цифровому ринку» та про внесення змін до Директив 96/9/ЄК та 2001/29/ЄК, Директиви 2019/1024 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 20.06.2019 «Про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору», Регламенту 2021/695 Європейського Парламенту і Європейської Ради від 28.04.2021 «Про заснування «Горизонт Європа» – Рамкової програми з досліджень та інновацій», Рекомендацій Єкрокомісії 2018/790 від 25.04.2018 «Щодо доступу та збереження наукової інформації». Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 31 березня 2025 року
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Глобальне підвищення температури, продуктивність та адаптація компаній» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Глобальне підвищення температури, продуктивність та адаптація компаній» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому наголошується, що збільшення частоти та інтенсивності епізодів «теплового стресу» через зміну клімату створює значні загрози для світової економіки, зокрема – внаслідок негативного впливу на продуктивність. У документі представлено мікрорівневі докази впливу «теплового стресу» на продуктивність праці з використанням детальних даних про погоду у 23-х країнах з розвинутою економікою за період 2000-2021 років. Встановлено, що збільшення кількості днів з високою температурою та виникнення «хвиль спеки» призводить до зниження продуктивності праці. Цей ефект найбільше проявляється у менш продуктивних невеликих підприємствах і посилюється під час тривалих «хвиль спеки», високої вологості та малої швидкості вітру. Виявлено, що країни з більш теплим кліматом та країни, які краще адаптувались до «хвиль спеки», демонструють менші втрати продуктивності за аналогічних екстремальних температур. Однак масштаб поточної адаптації слід визнати обмеженим: більш високі температури порівняно з «середньою нормою», все ж таки спричиняють значні втрати продуктивності, причому наразі немає доказів адаптації до суворих екстремальних температур. Результати дослідження підкреслюють економічний вплив зміни клімату. Експерти надають поради щодо формування політики, спрямованої на посилення адаптації та пом’якшення майбутніх економічних втрат, пов’язаних зі зміною клімату.
25 березня 2025 року відбудеться вебінар «Як увійти в світ стартапів і отримати роботу мрії?».
25 березня 2025 року відбудеться вебінар «Як увійти в світ стартапів і отримати роботу мрії?».
Захід покликаний ознайомити слухачів з роботою A-Players BA з impact-driven стартапами, які формують майбутнє своїх індустрій. Мультипрофільна американська агенція A-Players BA допомагає стартапам масштабуватися, підбираючи для них стратегічних партнерів, які стають частиною компанії. Планується обговорити наступні питання: процедура відбору в A-Players BA – від внутрішнього тестування до фінального інтерв’ю з американським засновниками; як працює Startup Training Program та чому це важливо; які навички потрібні, щоб бути затребуваним у стартап-екосистемі США та міжнародному бізнес-середовищі. Під час вебінару запланована менторська сесія з CEO A-Players BA; спілкування з представником A-Players BA; практичні заняття з розвитку комунікації, тайм-менеджменту і стратегічного мислення. Організатор – A-Players BA.
18 березня 2025 року в рамках Глобального саміту Американського фізичного товариства (APS Global Physics Summit) відбудеться симпозіум «Квантова наука в Україні 2025».
18 березня 2025 року в рамках Глобального саміту Американського фізичного товариства (APS Global Physics Summit) відбудеться симпозіум «Квантова наука в Україні 2025».
Захід приурочений до Міжнародного року квантової науки і стане площадкою для обговорення науковцями, підприємцями та усіма зацікавленими особами питань квантових обчислень, квантової метрології, квантових матеріалів та квантової оптики. Організатор – Інститут теоретичної фізики ім.М.М. Боголюбова НАН України.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Хавергал «Зростаюча різноманітність допомагає досягти наукових ступенів».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Хавергал «Зростаюча різноманітність допомагає досягти наукових ступенів».
У ній йдеться про те, що політики, які просувають STEM, мають визнати реалії студентського попиту, адже наразі вони майже не можуть вплинути на вибір здобувачами освіти своєї спеціалізації та предметів у галузі STEM. Дослідження, проведене Інститутом політики вищої освіти під керівництвом співробітника Кембриджського університету Пітера Мандлера, демонструє зростання частки тих, хто здобуває наукові ступені (з 38 % у 2012 році до 43 % у 2023 році). Це пов’язано зі збільшенням частки випускників шкіл, які здають математику на рівні А (з 7 до 12 %) на тлі зростання популярності природничих наук. Глобальна фінансова криза 2007–2009 років і підвищення втричі у 2012 році ліміту плати за навчання у Великій Британії зробили студентів «більш чутливими до майбутніх перспектив доходу». Також свою роль зіграли етнічні зміни: частка студентів із Південної Азії, Африки та ін. регіонів зросла з 15 до 25 %, що непропорційно вплинуло на наукові, технологічні, інженерні й математичні курси: частка абітурієнтів із цих груп фактично подвоїлась – з 16 до 32 %. При частці азійських студентів у 13 % вони переважно зорієнтовані на фармацевтику (44,%), стоматологію (41 %), медицину (33 %) та інформатику (23 %). «Окрім сумнівів, які можуть виникнути щодо наслідків надмірного сприяння STEM (сумніви щодо попиту на ринку праці та цінності, а також щодо відволікання студентів від предметів, де вони найщасливіші та в яких вони найкращі), політикам, які хочуть просувати STEM, варто було б порадити визнати, що нині студентський попит робить їхню роботу за них», вважає Мандлер.
Програма InnovateUkraine оголосила про старт однойменного конкурсу на отримання фінансової підтримки енергетичних інновацій.
Програма InnovateUkraine оголосила про старт однойменного конкурсу на отримання фінансової підтримки енергетичних інновацій.
Програма фінансується за участі Агенції міжнародного розвитку та Міністерства закордонних справ Великої Британії. Вона націлена на навчання та комплексне супроводження енергетичних проєктів. Передбачене проведення серії вебінарів та віртуальних зустрічей задля обговорення перспектив реалізації проектів, пошуку міжнародних партнерів та інноваційних рішень, пов’язаних з енергетичною сферою, які є критично важливими для відновлення України. На підтримку проєктів інноваційних стійких енергетичних технологій і бізнес-моделей у рамках конкурсу виділено 14,5 млн фунтів стерлінгів. Заявку на участь можна подати до 23 травня 2025 року.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
