Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, зайнятості та міграції

Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, зайнятості та міграції

На офіційному сайті ОЕСР опублікувало результати дослідження «Що сталось з робочими місцями з високим ризиком автоматизації?».

На офіційному сайті ОЕСР опублікувало результати дослідження «Що сталось з робочими місцями з високим ризиком автоматизації?».

Цей документ належить до серії матеріалів «Робочі документи ОЕСР з соціальних питань, зайнятості та міграції». У дослідженні розглядаються питання щодо перспектив робочих місць, яким загрожує автоматизація. Проаналізовано процеси, які відбувались у останнє десятиліття у 21 країні. Встановлено, що усі досліджені країни зазнали зростання зайнятості. Однак таке зростання було набагато нижчим на робочих місцях з високим ризиком автоматизації (6%), ніж на робочих місцях з низьким ризиком (18%). У 2012 році малоосвічені працівники були зконцентровані на професіях з підвищеним ризиком автоматизації. У майбутньому ризик автоматизації зростатиме для працівників з низьким рівнем освіти, а криза COVID-19 прискорила автоматизацію, адже компанії намагаються зменшити залежність від людської праці та скоротити контакти між  працюючими.

Детальніше: https://bit.ly/3pvsNx1, https://bit.ly/2Mmuf6w  

2021-01-29
Поширити
EPISTORE – революція в енергетичних технологіях

EPISTORE – революція в енергетичних технологіях

У рамках програми «Horizon 2020» запроваджено новий проект EPISTORE, націлений на просування нових технологій зберігання енергії.

У рамках програми «Horizon 2020» запроваджено новий проект EPISTORE, націлений на просування нових технологій зберігання енергії.

EPISTORE прагне зробити революцію у накопиченні енергії, розробивши кишенькові блоки серії KW на основі реверсивних твердокислих осередків тонкої плівки (TF-rSOC), які можуть ефективно зберігати відновлювану електроенергію там, де використання батареї неефективне через обмеження розміру або вимоги щодо тривалого зберігання. Проєкт має забезпечити вирішення цієї складної проблеми шляхом розробки рішень для всього ланцюжка створення вартості. EPISTORE повинен стати у майбутньому маяком для розвитку нової парадигми зберігання і створення інноваційної екосистеми на основі передових тонких плівок для енергетичних технологій.

EPISTORE реалізує свою мету шляхом створення міждисциплінарного науково-дослідного консорціуму, який включає провідних дослідників у галузі моделювання, мікро- та нанотехнологій, матеріалознавства й енергетики з Іспанії, Великобританії, Німеччини, Нідерландів, Франції, Швейцарії. Координатор проєкту – Каталонський інститут енергетичних досліджень. Проект розпочинається у січні 2021 року та триватиме 48 місяців.

Детальніше: https://bit.ly/3pwjpcs, https://cordis.europa.eu/project/id/101017709  

2021-01-28
Поширити
Портфоліо навчальних програм Академії ВОІВ на 2021 рік

Портфоліо навчальних програм Академії ВОІВ на 2021 рік

Всесвітня організація інтелектуальної власності пропонує до ознайомлення портфоліо навчальних програм Академії ВОІВ на 2021 рік.

Всесвітня організація інтелектуальної власності пропонує до ознайомлення портфоліо навчальних програм Академії ВОІВ на 2021 рік.

У документі міститься огляд освітніх та навчальних програм, які будуть організовані Академією ВОІВ у 2021 році в рамках програм ВОІВ з професійного розвитку, дистанційного навчання, програм для академічних установ, а також програми літніх шкіл.

Детальніше: https://bit.ly/3t7GAfc, https://bit.ly/3t7MFZ6 

2021-01-28
Поширити
Пріоритети науково-технічної та інноваційної діяльності: Перегляд законодавства

Пріоритети науково-технічної та інноваційної діяльності: Перегляд законодавства

Міністерство освіти і науки України продовжує переглядати пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності, а також механізм їх реалізації.  

Міністерство освіти і науки України продовжує переглядати пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності, а також механізм їх реалізації.  

Для розв’язання проблеми, яка виникла у зв’язку із відсутністю пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та закінченням терміну чинності пріоритетних напрямів розвитку інноваційної діяльності, у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт щодо продовження на рік раніше встановлених наукових пріоритетів. 

Найближчим часом команда МОН планує зосередити зусилля на питаннях визначення засад відбору пріоритетних напрямів та обранні конкретних напрямів науково-технологічного розвитку. 

Вже ухвалено низку нормотворчих ініціатив Міністерства, започаткованих у 2020-му і запланованих на 2021 рік: розпорядження КМУ від 25 листопада 2020 р. № 1499-р «Про зміну складу Національної ради з питань розвитку науки і технологій»; постанова КМУ від 09 грудня 2020 р. № 1219 «Про внесення змін до Положення про Національну раду України з питань розвитку науки і технологій»; постанова КМУ від 3 червня 2020 р. № 443 «Про внесення змін до Порядку формування та використання коштів Національного фонду досліджень України»; постанова КМУ від 18 листопада 2020 р. № 1133 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 4 липня 2018 р. № 528 і від 4 грудня 2019 р. № 1007».

МОН підготовлено та подано на розгляд Уряду проєкти законів  України «Про внесення змін до деяких законів України щодо активізації діяльності наукових парків» та «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій». Міністерством підготовлено проєкти урядових рішень «Про схвалення Концепції державної програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на 2021- 2026  роки», «Про схвалення Концепції реалізації державної політики розвитку українських е-інфраструктур до 2023 року та затвердження Плану заходів з її реалізації»,  «Про внесення змін до Примірного положення про порядок проведення конкурсу на заміщення вакантних наукових посад державної наукової установи», «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 р. № 494».

Важливим напрямом реформування та розвитку наукової сфери стане вдосконалення діяльності Національної академії наук та національних галузевих академій наук. 

Детальніше: https://bit.ly/3sW4F8Z 

Фото: МОН

2021-01-27
Поширити
Новини PATENTSCOPE

Новини PATENTSCOPE

Український інститут інтелектуальної власності пропонує для ознайомлення новини пошукової системи PATENTSCOPE.

Український інститут інтелектуальної власності пропонує для ознайомлення новини пошукової системи PATENTSCOPE.

Колекція Нідерландів містить понад 216 тис. записів; колекція Сербії – майже 15 тис. записів; Словаччини – понад 33 тис. записів; Чехії – понад 437 тис. записів, Швеції – 190 тис. записів. Загальна кількість національних/регіональних колекцій, доступних у PATENTSCOPE, становить 69. Також доступні колекції колишнього Радянського Союзу та колишньої Німецької Демократичної Республіки. Також відтепер у PATENTSCOPE доступні 4 млн японських корисних моделей. 

Досьє з Індії, Нової Зеландії та Республіки Корея також доступні в PATENTSCOPE, вони доповнюють інформацію, вже надану іншими відомствами-учасниками. Вміст досьє, доступ до якого здійснюється на вкладці ”Документи”, забезпечує найактуальнішу інформацію про хід процесу експертизи патентної заявки, включаючи звіти про пошук, дії відомства та листування між заявником та патентним відомством.

Детальніше: https://bit.ly/39jLXjJ, https://bit.ly/3ol8m4D, РСТ Newsletter 1/2021

Фото: Укрпатент

2021-01-26
Поширити
Програма грантів EBSCO Solar 2021

Програма грантів EBSCO Solar 2021

20 січня 2021 року інформаційні служби EBSCO оголосили про відкриття прийому заявок на Програму грантів EBSCO 2021. 

20 січня 2021 року інформаційні служби EBSCO оголосили про відкриття прийому заявок на Програму грантів EBSCO 2021. 

П’ятий рік EBSCO приймає заявки на гранти, які фінансують сонячні установки у бібліотеках по всьому світу. У рамках ініціативи EBSCO Solar у 2021 році EBSCO надасть гранти на загальну суму 200 тис. доларів. Гранти допоможуть бібліотекам-переможцям зменшити витрати на комунальні послуги, встановивши сонячні батареї. 

Ознайомитись з умовами подання заявок можна на веб-сторінці EBSCO Solar. 

Документи на отримання грантів можна подати до 3 травня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/395DmRu, https://bit.ly/399Edk4, https://bit.ly/3sPDGf2, https://www.ebsco.com/solar

Фото: EBSCO

2021-01-22
Поширити
Оцінка наукових досліджень

Оцінка наукових досліджень

У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань

У грудні 2020 року Elsevier підписав Сан-Франциску декларацію про оцінку наукових досліджень (Declaration on Research Assessment; DORA), згідно з якою підходи до оцінювання досліджень повинні бути засновані на забезпеченні відкритості, прозорості та постійного розвитку. Після підписання цього документу списки посилань усіх статей, опублікованих у журналах Elsevier, стають доступними на умовах відкритого доступу через Crossref.

Метрики та індикатори в оцінюванні досліджень не мають зосереджуватись виключно на бібліометричних даних, – показниках публікацій та цитування. Вони повинні включати інші індикатори, необхідні для віддзеркалення широкого кола питань, включаючи фінансування, співпрацю, практичне використання, комерціалізацію та впровадження інновацій. По мірі залучення до процесів  оцінювання різноманітних джерел даних та показників, з’являється можливість формування більш інформативної картини наукових досліджень. Відповідальна оцінка поряд із традиційними кількісними індикаторами повинна враховувати якісні показники дослідницької діяльності (наприклад, обмін даними, наставництво).

Elsevier інформує, що компанія вже виконала багато рекомендацій DORA, схвалила Лейденський маніфест, що в сукупності дає науковій спільноті ясність щодо того, як саме Elsevier буде удосконалювати й застосовувати інструменти та показники оцінювання досліджень.

З моменту запуску CiteScore у 2016 році Elsevier підтримує тісний контакт з науковцями, прислухаючись до відгуків дослідників, керівників проєктів, бібліотекарів та редакторів журналів. Компанія використовує нову методологію розрахунку значень CiteScore з 2019 р., щоб забезпечити більш швидке і надійне порівняння журналів, продовжує впроваджувати CRediT для усіх власних журналів щоб заохочувати відповідальні підходи до авторства, визнаючи особливий внесок кожного автора статті.

Elsevier планує розвивати співпрацю з Crossref, буде беззастережно дотримуватись принципів DORA і робити свій внесок у підвищення дослідницької культури та прагнення до більш інклюзивної дослідницької системи.

Детальніше: https://bit.ly/2LS046Y, https://bit.ly/3o51b0i 

2021-01-21
Поширити
Набір претендентів на здобуття Премії Верховної Ради України молодим вченим

Набір претендентів на здобуття Премії Верховної Ради України молодим вченим

Міністерство освіти і науки України проводить набір претендентів на здобуття Премії Верховної Ради України молодим вченим. 

Міністерство освіти і науки України проводить набір претендентів на здобуття Премії Верховної Ради України молодим вченим. 

Премія присуджується щороку громадянам України віком до 35 років включно, якщо вчений має вищу освіту не нижче другого (магістерського) рівня, або до 40 років включно, якщо вчений має науковий ступінь доктора наук за отримані вагомі наукові здобутки під час проведення фундаментальних та/або прикладних наукових досліджень.

Премія Верховної Ради України надається молодим ученим за отримані вагомі наукові здобутки під час проведення фундаментальних та/або прикладних наукових досліджень, зокрема:

– відкриті раніше невідомі закономірності, отримані принципово нові наукові результати, розроблені нові наукові теорії та концепції, що одержали практичне підтвердження і визнання в Україні та/або за її межами;

– розроблені нові засоби, пристрої, речовини, створені нові штами мікроорганізмів, сорти рослин, породи тварин, здійснені докорінні їх удосконалення або використання за новим призначенням, що підтверджується відповідними патентами, та впровадження яких у практику суттєво впливає на вирішення гуманітарних і соціально-економічних проблем (підтверджується актами впровадження);

– створені нові об’єкти техніки (засоби, пристрої), технологічні процеси, що за більшістю технічних параметрів відповідають світовому рівню або перевищують його (підтверджується патентами про винахід) та впровадження яких у практику суттєво впливає на вирішення гуманітарних і соціально-економічних проблем (підтверджується актами впровадження);

– створені нові ефективні засоби навчання і підготовки спеціалістів.

Роботи на здобуття премії подаються закладами вищої освіти, науковими установами, підприємствами України  в електронному форматі у термін до 1 березня 2021 року. 

Детальніше: https://bit.ly/3p388jI, https://bit.ly/2Mc8juf, https://bit.ly/2M5DxDq, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2675-19#Text  

2021-01-20
Поширити
Ухвалено законопроєкт щодо стимулювання діяльності вчених

Ухвалено законопроєкт щодо стимулювання діяльності вчених

20 січня 2021 року Урядом ухвалено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій». 

20 січня 2021 року Урядом ухвалено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання діяльності у сфері трансферу технологій». 

Документ розроблений Міністерством освіти і науки України з метою створення сприятливих умов і підвищення спроможності для впровадження розробок закладами вищої освіти та науковими установами, збільшення потенціалу інноваційно активних підприємств, виробництва конкурентоздатної інноваційної та високотехнологічної продукції. 

Підстава для розробки законопроєкту – ціль 13.5 «Розвиток науки та інновацій» Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою КМУ від 12 червня 2020 р. № 471 та Державна програма стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених COVID-19.

Запропоновані МОН зміни дозволять:

– забезпечити проведення моніторингу технологічного рівня й готовності до впровадження технологій та їх складових, створених за бюджетні кошти;

– запровадити механізм здійснення закордонного патентування за кошти державного бюджету; 

– визначити особливості закупівлі технологій за бюджетні кошти шляхом встановлення загального порядку, який передбачений для публічних закупівель з обов’язковим проведенням експертизи;

– надати закладам вищої освіти та науковим установам доступ до економічної і патентної інформації з іноземних джерел та баз даних шляхом створення вебпорталу щодо інноваційної діяльності та трансферу технологій;

– здійснювати  субсидіювання проєктів із створення вітчизняними промисловими підприємствами за участю вітчизняних наукових установ або закладів вищої освіти високотехнологічних виробництв;

– удосконалити процедуру погодження трансферу технологій, створених або придбаних за бюджетні кошти, за кордон;

– спростити умови укладання договору про трансфер технологій.

Детальніше: https://bit.ly/3p3BfDy, https://bit.ly/3bSV1hf 

Фото: МОН

2021-01-20
Поширити
Електронні заявки на об’єкти промислової власності

Електронні заявки на об’єкти промислової власності

Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» оприлюднив інформацію про результати діяльності у 2020 році.

Державне підприємство «Український інститут інтелектуальної власності» оприлюднив інформацію про результати діяльності у 2020 році.

Через систему електронного подання до інституту надійшло 21 тис. заявок на об’єкти промислової власності. Це майже 55% від загальної кількості поданих заявок. Серед них 1213 заявок на винаходи (38,2%), 1060 на корисні моделі (20,0%), 1045 на промислові зразки (51,6%), 17 707 на торговельні марки (63,5%).

Детальніше: https://bit.ly/3oYU8r9 

Фото: Укрпатент

2021-01-19
Поширити