Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Адаптація учнів з особливими освітніми потребами в рамках PISA: результати пілотного дослідження» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань освіти».
У ньому зазначається, що Програма міжнародного оцінювання учнів (PISA) забезпечує кожні чотири роки проведення глобального оцінювання компетентності 15-річних учнів у читанні, математиці, природничих науках та інноваційній сфері. PISA дотримується суворих правил щодо участі учнів з особливими освітніми потребами, пропонуючи лише обмежений спектр інструментів (адміністрування у малих групах, використання аудіодопоміжних засобів, читання інструкцій мовою жестів). Деякі пристосування, такі як пристрої для збільшення або читання вголос, категорично заборонені, що унеможливлює участь в оцінюванні учнів з певними інвалідностями або потребами (наприклад, порушеннями зору). Це викликає занепокоєння щодо загальної справедливості оцінювання, особливо з огляду на те, що багато з цих учнів користуються пристосуваннями під час відповідних національних оцінювань. У цьому дослідженні представлені результати оцінювання доцільності та сприйняття ефективності доступної форми PISA для учнів з помірними труднощами зору, специфічними труднощами читання та труднощами з концентрацією уваги і контролем поведінки, проведені у семи країнах. Це дослідження включало тестування, що охоплювало адаптовані завдання PISA з природничих наук та інструменти доступності для вивчення залученості учнів, використання та сприйняття пристосувань, а також їхнього впливу на успішність у навчанні. Результати показали, що учні були належним чином залучені та вважали інструменти корисними, особливо – функції читання вголос, контрастності тексту (з відмінностями у використанні інструментів та сприйнятій корисності для різних потреб). Експерти наголошують, що учні з особливими освітніми потребами можуть змістовно брати участь у PISA, якщо забезпечується їхній доступ до відповідних пристосувань.
Turnitin являє собою американський сервіс аналізу академічних текстів, створений для всебічної підтримки академічної доброчесності.
Turnitin являє собою американський сервіс аналізу академічних текстів, створений для всебічної підтримки академічної доброчесності.
З 1998 року він надає освітянам послуги з ідентифікації запозичень для задоволення потреб викладачів і студентів. Сервіс побудований на сучасних технологічних і програмних рішеннях, а також використовує велику базу даних наукового контенту. Інструменти Turnitin сертифіковані за стандартом LTI та легко інтегруються з понад 100 освітніми платформами, системами управління навчанням, сервісами «єдиного входу» тощо. Користувачам надається цілодобова технічна підтримка. Також на порталі публікуються спеціально створені освітні ресурси для забезпечення «людиноорієнтованого» використання усіх можливостей сервісу, інструментів та ШІ для зменшення навантаження викладачів та підтримки студентів у їхньому прагненні етичного навчання. Оцінювання подібності текстів забезпечує надійна програма, доповнена можливістю виявлення текстів, згенерованих або перефразованих ШІ. Інтерфейс сервісу представлений багатьма мовами, у т.ч. англійською, іспанською, португальською, німецькою, французькою, італійською, японською, китайською, корейською, турецькою, арабською. Є можливість автоматизації процесу оцінювання, спрощення адміністративних процедур, організації зворотного зв’язку, налагодження системної аналітики результатів. Здійснюється перевірка на наявність ШІ-текстів з визначенням оригінальності стилю, рерайтингу тощо. Належним чином забезпечується конфіденційність даних, яка побудована з урахуванням світових та національних стандартів (сертифікат SOC-2 щодо конфіденційності). Окремим напрямком підтримки викладачів і студентів від Turnitin є належне інформування про засоби підтримки академічної доброчесності, види академічних порушень та засоби сприяння етичній перевірці (на сайті є відповідні інструкції та «Керівництво з відповідального використання штучного інтелекту»). Інструмент Turnitin Clarity надає викладачам уявлення про розвиток навичок академічного письма студентів, щоб підтримати навчання. Компанія здійснює необхідні заходи для зменшення ризиків, які штучний інтелект створює для академічної доброчесності та репутації наукової чи освітньої установи, одночасно підтримуючи відповідальне використання ШІ.
Міністерство освіти і науки України інформує, що Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності».
Міністерство освіти і науки України інформує, що Кабінет Міністрів України схвалив законопроєкт «Про підтримку та розвиток інноваційної діяльності».
Очікується, що його прийняття дозволить створити сучасні механізми підтримки науки й бізнесу, ліквідувати зайву бюрократію та запровадити нову інституційну структуру управління у сфері інновацій. Йдеться про комплексне оновлення інноваційної політики в частині інструментів підтримки (гранти, інноваційні ваучери, державне замовлення, пільгове кредитування (повне чи часткове безвідсоткове, компенсація відсотків до 50%), державно-приватне партнерство, фінансування R&D); зняття бюрократичних бар’єрів завдяки скасуванню обов’язкової експертизи та реєстрації інноваційних проєктів; визначення цілей державної політики для підвищення конкурентоспроможності економіки, розвитку стартап-екосистем, підтримки науки та бізнесу; розмежування повноважень між МОН, Мінекономіки, Мінцифри, МОЗ, Міноборони та іншими ЦОВВ. Будуть створені відповідні стимули для бізнесу – фінансові інструменти для зменшення ризиків, створення гарантованого попиту через державно-приватне партнерство, розвиток інноваційної інфраструктури. Розробники документу наголошують, що за рахунок запропонованих змін збільшиться кількість інноваційно активних підприємств і обсяг виробленої інноваційної продукції; посилиться взаємодія науки й бізнесу, зокрема завдяки новим методам державної підтримки та ефективній інноваційній інфраструктурі; буде створено цілісний комплекс інструментів та механізмів для відновлення економіки на основі сучасних, екологічно чистих, енерго- та ресурсоефективних технологій; це стане фундаментом для розвитку наукомістких стартапів та інноваційних екосистем, інтегрованих у європейський і світовий простір. Законопроєкт підготовлений у межах стратегії WINWIN 2030, що охоплює розвиток стартап-шкіл, наукових парків, ініціативи Science.City та нових механізмів фінансування, щоб об’єднати науку, бізнес і державу в єдину інноваційну систему.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Андреаса Шлейхера «Як зробити навчання безперервним для всіх».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Андреаса Шлейхера «Як зробити навчання безперервним для всіх».
У ній зазначається, що у світі, який швидко змінюється, навчання упродовж життя стало ключем до збереження актуальності набутих знань і навичок. Воно дає людям змогу відповідати новим вимогам роботодавців, змінювати роботу та повноцінно брати участь у житті суспільства. Саме тому експерти ОЕСР зосереджують свою увагу на питаннях мобільності кваліфікованих кадрів та забезпечення навчання упродовж життя. Важливо, щоб кожен дорослий мав можливість продовжувати навчання, однак у країнах ОЕСР та за їх межами участь у навчанні стагнує й залишається дуже нерівною. Виявляється, що дорослі з нижчим рівнем освіти та доходу найменш схильні брати участь у такому навчанні. Але за допомогою відповідної політики можна побудувати ефективні системи навчання дорослих. Андреас Шлейхер систематизує основні проблеми розвитку систем навчання упродовж життя у світі та пропонує огляд засобів й інструментів їх вирішення. Серед проблем особливо гострими є застій та нерівна участь. Якщо навчання дорослих залишатиметься привілеєм небагатьох (40% дорослих щороку беруть участь у формальному або неформальному навчанні), то соціальна нерівність поглиблюватиметься, а економіка відчуватиме нестачу критично важливих навичок. Головна причина, яку дорослі називають для відмови від навчання – брак часу. Щоб вирішити цю проблему, деякі країни надали працівникам захищений час для навчання. Наприклад, Швеція дозволяє працівникам середньої ланки пройти до 44 тижнів оплачуваної освіти упродовж кар’єри для перепідготовки. Ще однією перешкодою навчання є його вартість. Для підтримки перекваліфікації у Франції Служба кадрів надає працівникам щорічну допомогу на навчання, яку вони можуть використовувати для визначених курсів. Ще одна проблема – маргіналізація: ті, хто найбільше потребує навчання, часто його не отримують. За останнє десятиліття розрив в участі серед малозабезпечених груп загалом зменшився, але щоб змінити курс на цілеспрямоване навчання, доступ до нього має бути інклюзивним. Це означає пропонування гнучких, локальних варіантів та усунення практичних і мотиваційних бар’єрів. Одним із прикладів вирішення цієї проблеми є норвезька ініціатива Skills Plus, яка просуває базову грамотність, математику та цифрове навчання на робочих місцях. Основний посил – «Короткострокові курси, довгострокові шляхи». Сьогоднішній освітній ландшафт дедалі більше наповнений короткостроковими курсами та мікросертифікатами. Один із способів підтримки навчання – офіційне визнання мікроакредитацій та їхня інтеграція у національні рамки кваліфікацій. Так, у Новій Зеландії діє система, яка дозволяє ураховувати короткострокові курси при отриманні більших кваліфікацій, отже умовний тижневий курс навчання може стати важливим кроком до отримання повної кваліфікації. Очевидно, що інвестування у навчання упродовж життя – це не просто економічна необхідність, а й соціальний імператив. Політикам необхідно зробити навчання дорослих центральним елементом порядку денного освіти та забезпечити його доступність для всіх. Нагородою стане більш кваліфіковане, інклюзивне та адаптивне суспільство.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Якість роботи самозайнятих осіб у Європі» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Якість роботи самозайнятих осіб у Європі» із серії «Документи ОЕСР щодо МСП та підприємництва».
У ньому аналізуються основні тенденції у сфері самозайнятості на основі даних 28 європейських країн за період з 1995 по 2021 рік, зібраних під час відповідного опитування щодо умов праці, сприйняття працівниками різних аспектів ключових вимірів «Рамки якості робочих місць ОЕСР» (заробіток, безпека ринку праці та якість робочого середовища). Встановлено, що самозайняті особи загалом мають дещо гірший рівень якості роботи, ніж наймані працівники. Показники соціального середовища та робочої автономії для самозайнятих осіб останнім часом дещо покращилися, тоді як умови охорони здоров’я та безпеки погіршилися, а тиск – збільшився. Розриви в якості роботи між самозайнятими та найманими працівниками незначним чином зменшилися, але розбіжності в гарантіях зайнятості та фінансовому благополуччі збільшилися. Існує зв’язок між якістю підприємницького середовища та якістю роботи самозайнятих осіб, – отже політики мають зосередити свої зусилля на покращенні якості самозайнятості за допомогою адаптованої політики підтримки підприємництва, спрямованої на загальне та суттєве покращення бізнес-середовища.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Управління глобальними змінами у європейських арктичних регіонах: уроки 14 північних малонаселених районів» із серії «Дослідження регіонального розвитку ОЕСР».
У звіті досліджуються соціально-економічні виклики та можливості, з якими стикаються північні малонаселені райони і транскордонна мережа, що охоплює Фінляндію, Швецію й Норвегію. Їх співпраця була започаткована у 2008 році і спрямована на вирішення таких унікальних проблем північних регіонів, як демографічний спад, старіння населення та географічна ізоляція. Ці виклики вимагають цілеспрямованого політичного втручання для забезпечення довгострокової стійкості, економічного зростання і соціальної згуртованості. У звіті наголошується на важливості використання природних ресурсів (лісове господарство, рибальство, відновлювані джерела енергії) для стимулювання «зеленого» економічного зростання, а також на необхідності розвитку цифрової інфраструктури, широкого упровадження інновацій та підтримки підприємництва. Підкреслюється критична роль інклюзивного управління та узгодження освітніх систем з потребами ринку праці для вирішення проблеми нестачі робочої сили. Звіт зосереджуює увагу на важливості регіональної співпраці (зокрема – у контексті Європейської «зеленої» угоди та арктичних ініціатив) і пропонує ряд рішень, які будуть корисні для політиків, регіональних урядів та бізнесу.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ній наголошується про необхідність вжиття заходів із протидії зміні клімату, які будуть ефективними на глобальному рівні. Наразі багато кліматичних та інших політик, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку, зосереджуються на заходах з боку пропозиції, які впливають на сектор виробництва та ініціативи приватних підприємців, зокрема – звітування з питань навколишнього середовища, соціального розвитку та управління. Однак дедалі більше експертів визнають, що необхідно урізноманітнити дії в різних сферах політики, у т.ч. – з боку попиту, щоб підтримати зміни у поведінці споживачів. Останнім часом спостерігається підвищена увага до екологічних проблем та зміни клімату з боку окремих осіб та домогосподарств. Попередні результати опитування ОЕСР, проведеного на початку 2024 року серед 35 тис. споживачів у 15 країнах ОЕСР та трьох країнах-партнерах дозволили встановити ставлення та реакції споживачів до сталого споживання. Дані опитування свідчать про те, що більшість респондентів стурбовані станом навколишнього середовища (68%), вважають захист навколишнього середовища принаймні «важливим» (74%) і «готові йти на жертви заради захисту навколишнього середовища» (60%); 65% респондентів вважають, що їхні дії впливають на навколишнє середовище; більшість (80%) сказали, що вплив на навколишнє середовище був принаймні «дещо важливим» при прийнятті останніх рішень про покупки порівняно з іншими аспектами продукту. Багато споживачів хотіли б робити більш сталий вибір, однак вони часто стикаються з перешкодами, які заважають їм діяти відповідно до таких уподобань. Цифрові інструменти, бізнес-моделі та технології, включаючи параметри фільтрації на веб-сайтах електронної комерції, платформи обміну між користувачами та штучний інтелект можуть значно полегшити доступ споживачів до інформації про екологічні продукти та їхню можливу участь у циркулярній економіці. В опублікованому документі аналізується цей потенціал та висвітлюються пов’язані з ним ризики.
Ghent University з 2024/25 навчального року запровадив власну політику щодо ШІ, дозволивши використання відповідних інструментів та сервісів для підготовки магістерських дисертацій, виконання письмових завдань та низки інших навчальних активностей, якщо це не суперечить цілям оцінювання отриманих студентами знань, навичок та компетенцій.
Ghent University з 2024/25 навчального року запровадив власну політику щодо ШІ, дозволивши використання відповідних інструментів та сервісів для підготовки магістерських дисертацій, виконання письмових завдань та низки інших навчальних активностей, якщо це не суперечить цілям оцінювання отриманих студентами знань, навичок та компетенцій.
Мета цієї політики – продовжити розвивати у студентів навички критичного мислення, ШІ-грамотності та підготувати їх до майбутнього професійного середовища, де ШІ став нагальною необхідністю. В університеті заборонено використовувати ШІ для контрольованих завдань, коли викладач прямо, явно і недвозначно вказує на це. Також університет визнає необхідність перегляду методів оцінювання результатів навчання для забезпечення їхньої високої валідності в епоху ШІ. Наразі дозволено використання ШІ на різних етапах освітнього та наукового процесу. Зокрема, на етапі попереднього дослідження та планування – для пошуку джерел інформації, мозкового штурму ідей, формулювання питань дослідження, відбору методик (наприклад, за допомогою Perplexity, Elicit або Copilot). При цьому студенти повинні критично оцінювати висновки ШІ, самостійно прагнути виявляти помилки, галюцинації, упередженість та визначати релевантність. На етапі аналізу даних ШІ можна задіяти для генерації коду (Nvivo, R, Python), візуалізації, виявлення патернів у якісних даних, але з обов’язковим розумінням та верифікацією коду студентом. Для опису результатів дослідження, редагування текстів ШІ можна використовувати задля корекції тексту, перефразування, перекладу, генерації чернеток, але не для повного заміщення самостійної роботи. Під час підготовки презентації ШІ буде корисний студентам при формуванні структури виступу, генерації можливих питань, які виникатимуть у процесі дискусії, підготовки зображень (з обов’язковою атрибуцією типу «Зображення згенероване <таким-то> ШІ-інструментом»). Кафедра соціальних наук вважає, що ШІ буде корисним студентам в якості «спаринг-партнера» для генерування ідей, роботи з підбору літератури, може допомоги в емпіричному дослідженні (опитування, інтерв’ю), але не для повної заміни читання літературних джерел або аналізу зібраних даних. Забороняється використовувати ШІ для посилань на неіснуючі джерела (це шахрайство), завантаження конфіденційних даних (це порушення законодавства про персональні дані та приватність), генерації фіктивних даних або інтерв’ю. Студентам категорично заборонено представляти текст, згенерований ШІ, як свій власний без необхідних змін (це плагіат), повністю делегувати аналіз або написання тексту ШІ (це підриває розвиток когнітивних навичок та навичок академічного пиьма). Студенти повинні пам’ятати: ШІ може генерувати помилки, бути упередженим, пропонувати поверхневий контент, порушувати авторські права. За такі порушення відповідає не ШІ, а саме студент, який його використовує. У соціальних науках заборонено завантажувати особисті дані в ШІ та покладатися на нього для синтезу наукового огляду літератури або проведення аналізу даних без самостійної критичної оцінки. Окремо стоять вимоги щодо прозорості використання ШІ: студенти зобов’язані вказувати на використання інструментів та сервісів ШІ, додаючи короткий опис цих інструментів, а також пояснюючи, на якому етапі дослідження та як саме вони були використані, а для цитування мають використовувати V&A, Bluebook, OSCOLA. Також студенти повинні самостійно критично перевіряти висновки ШІ, дотримуватися приватності, стійкості (враховувати енергоспоживання), постійно вдосконалювати свою комп’ютерну та ШІ-грамотність. Викладачі, зі свого боку, повинні належним чином роз’яснювати правила щодо роботи з ШІ, адаптувати до нових вимог свої системи оцінювання та сприяти інтеграції ШІ у навчальні програми. Наслідки за порушення у використанні ШІ у навчальному процесі для студентів такі самі, як і для будь-яких інших проявів недоброчесності (плагіату, шахрайства тощо), як це передбачено освітнім регламентом університету. Таким чином, Ghent University підтримує відповідальне та етичне використання ШІ в освіті, не забороняючи його, а інтегруючи у процес навчання. А загальні основи академічної доброчесності в європейському освітньому просторі формуються «Європейським кодексом етики досліджень», прийнятим ALLEA у 2023 році.
Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду .
Кабінет Міністрів України представив широкій громадськості розроблений на 2025-2026 роки проєкт Програми дій уряду
.
Документ окреслює 12 ключових напрямів розвитку державної політики, а саме: Безпека й оборону, євроінтеграцію, антикорупційну політику, добробут населення, ветеранську політику, макрофінанси і реформи, бізнес, здоров’я та спорт, освіту і науку, відбудову, культуру та зимову стабільність. У межах цієї урядової Програми розвиток освіти та науки буде зосереджено на питаннях підвищення якості та доступності освіти з акцентом на STEM, підвищенні заробітних плат педагогів і науковців, реформування фінансування науки. Зокрема, понад 2 тис. молодих науковців отримають спеціальні гранти на проведення досліджень; буде профінансовано 10 науково-технічних проєктів у партнерстві з бізнесом; відбудеться запуск Science.City (особливого правового режиму для розвитку наукових парків), створення нових підходів та методів взаємодії науки і бізнесу, модернізація дослідницької інфраструктури, запровадження проєктної аспірантури. Уряд планує підтримувати розробки та технології у галузі безпеки, сталого розвитку й технологічної незалежності. Наголошується на важливості сильної університетської мережі з автономією та прозорим фінансуванням, відкритим доступом до лабораторій, R&D і прикладних досліджень, поєднання навчання з інноваційними розробками. Фахова передвища освіта має забезпечувати отримання практичних навичок для успішної кар’єри. Будуть створюватись усі необхідні умови для того, щоб освіта та наука стали рушіями відбудови України та інтеграції її в європейський простір.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міжбюджетні трансферти та фіскальне вирівнювання у період консолідації» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Міжбюджетні трансферти та фіскальне вирівнювання у період консолідації» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань фіскального федералізму».
У ньому зазначається, що міждержавні фіскальні трансферти є одним з найпоширеніших інструментів, що забезпечують децентралізовані політичні повноваження достатнім фінансуванням для субнаціональних урядів. Механізми фіскального вирівнювання для цих трансфертів відіграють центральну роль, підтримуючи справедливі та ефективні публічні послуги у різних регіонах. Фіскальні трансферти забезпечують перерозподіл ресурсів з метою зменшення фіскальних диспропорцій між багатшими та біднішими регіонами, сприяючи вирівнюванню умов доступу до публічних послуг. Однак немає двох однакових моделей таких трансфертів: вони можуть вирівнювати можливості або потреби, або і те, і інше, частково чи повністю. У багатьох країнах ОЕСР фіскальні трансферти становлять значну частку державних витрат: в Австралії, Японії, Німеччині та Кореї – близько 9%, у Швеції та Іспанії – близько 4%. У цьому документі розглядається, як окремі країни адаптують свої системи фіскального вирівнювання, формують необхідні конструктивні особливості, зберігають міжрегіональну справедливість та ефективність. Експерти роблять висновок, що добре розроблені механізми вирівнювання можуть підтримувати зусилля з консолідації, не підриваючи місцеву фіскальну дисципліну. Зокрема, сумісні зі стимулами формули трансфертів, які винагороджують зусилля субнаціонального рівня щодо збільшення доходів та контролю витрат, допомагають уникнути негативного впливу на місцеве бюджетування. У звіті також наголошується на важливості інституційної стійкості: правові та процедурні гарантії, що захищають механізми вирівнювання від ситуативних скорочень, можуть підтримувати стабільність міжбюджетних фінансів навіть під час режиму жорсткої економії. Крім того, узгодження вирівнювання з ширшими політичними цілями (наприклад, включення кліматичних або пов’язаних з охороною здоров’я чинників) є перспективним підходом до посилення міжсекторальної узгодженості. Отже, країни можуть проводити фіскальну консолідацію таким чином, щоб підтримувати солідарність між регіонами, калібруючи системи трансфертів з надійними стимулами та адаптивними функціями, що дозволяє забезпечити ефективність та справедливість фіскального вирівнювання, а також просувати національні цілі у сфері «зелених» інвестиції та охорони здоров’я.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
