У липні 2023 року стартував проєкт «Кембриджська ініціатива відкритого фінансування», яка має на меті усунення бар’єрів для наукових публікацій у відкритому доступі для науковців із країн з низьким та середнім рівнем доходів.
У липні 2023 року стартував проєкт «Кембриджська ініціатива відкритого фінансування», яка має на меті усунення бар’єрів для наукових публікацій у відкритому доступі для науковців із країн з низьким та середнім рівнем доходів.
Проєкт триватиме до 31 грудня 2024 року та наразі вже залучив ресурси понад 5000 установ з усього світу. Вони забезпечують колективне фінансування відкритих публікацій від Кембриджу та його інституційних партнерів. Науковці та афілійовані з ними установи із понад 100 країн отримують можливість безкоштовної публікації у відкритому доступі. Ініціатива набирає силу та відкрита для приєднання. Список країн, які можуть претендувати на фінансову підтримку та детальні умови участі у проєкті оприлюднені на вебсайті видавництва Кембриджського університету.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джима Метсона «Як виглядає система наукових досліджень XXI століття?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джима Метсона «Як виглядає система наукових досліджень XXI століття?».
У ній представлене бачення того, що мають зробити університети та уряд Нової Зеландії для запуску позитивних перетворень у сфері освіти, науки та інновацій. Міністерство бізнесу, інновацій та зайнятості запустило програму «Шляхи майбутнього», покликану створити більш ефективну екосистему досліджень та інновацій, виховання нового покоління талановитих фахівців. Нова Зеландія, посідає 44-те місце у світі за рівнем відносних витрат на дослідження, значно відстаючи від інших малих країн з розвиненою економікою, таких як Швеція, Фінляндія, Ісландія, Сінгапур та інші. Отже, країна має знайти унікальні відповіді на сучасні виклики, які відображатимуть її цінності та сильні сторони. Джим пропонує відповісти на питання: як має виглядати дійсно трансформаційний сектор досліджень, науки та інновацій? Існують Центри передового досвіду досліджень (CoRE) та Національні наукові центри (NSC), міждисциплінарні багатоінституційні програми, зосереджені на напрямках, де країна потенційно може мати перевагу, спираючись на гарний дослідницький потенціал. Відповідно, вважає автор статті, слід покласти такі дослідження в основу розроблення відповідної політики, збільшити інвестиції у дослідження, звернутись до «коріння» – тихоокеанських народів і спільнот регіону.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 25 серпня 2023 року проголосила 2024-2033 роки Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку.
Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй 25 серпня 2023 року проголосила 2024-2033 роки Міжнародним десятиліттям науки для сталого розвитку.
У резолюції, прийнятій на пленарному засіданні 77-ї сесії, зазначається, що ГА ООН підтверджує свою резолюцію №70/1 від 25 вересня 2015 року «Перетворення нашого світу: Порядок денний сталого розвитку до 2030 року», резолюцію №69/313 від 27 липня 2015 року щодо Аддис-Абебського порядку денного Третьої міжнародної конференції з фінансування розвитку. Рішення проголосити Міжнародне десятиліття наук для сталого розвитку буде реалізоване у рамках існуючих структур і наявних ресурсів. Це забезпечить унікальну можливість для людства продемонструвати й використати ту надзвичайно важливу (навіть критичну) роль, яку наука відіграє у прагненні до сталого розвитку. Співавторами резолюції стали біля 60 країн.
Литовська дослідницька рада оголосила конкурс проєктів для досліджень молодих вчених, зокрема тих, хто нещодавно отримав ступінь доктора філософії (постдоків) для розвитку системи стажування молодих вчених після закінчення аспірантури та підвищення наукової кваліфікації стажерів.
Литовська дослідницька рада оголосила конкурс проєктів для досліджень молодих вчених, зокрема тих, хто нещодавно отримав ступінь доктора філософії (постдоків) для розвитку системи стажування молодих вчених після закінчення аспірантури та підвищення наукової кваліфікації стажерів.
Ініціатива забезпечує стипендіальну підтримку досліджень молодих вчених. Участь у конкурсі можуть взяти дослідники, які отримали науковий ступінь не давніше за 5 роківта здійснюють дослідження у галузі природничих, технічних, медичних, аграрних, гуманітарних та соціальних наук, а також театрального, екранного та візуального мистецтва. Бюджет конкурсу – 10 млн. євро, термін, на який надається грант – 24 місяці. Приймаючою стороною для українських науковців може виступати литовська наукова та/або освітня установа, що входить до відповідного реєстру. Заявку на участь можна подати до 30 вересня 2023 року.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
У серпні 2023 року відбулось чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.
За його результатами ухвалено низку рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації, які, зокрема, стосуються утворення спеціалізованих учених рад із присудження наукового ступеня та формування Переліку наукових фахових видань України. Відповідний наказ від 23.08.2023 №1035 «Про затвердження рішень Атестаційної колегії Міністерства» оприлюднено на офіційному веб-сайті МОН.
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти)».
Міністерство освіти і науки пропонує до громадського обговорення проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України (щодо створення передумов для модернізації мережі закладів вищої освіти)».
Метою модернізації мережі ЗВО є підвищення якості та ефективності роботи системи вищої освіти, збільшення довіри до вищої освіти з боку держави, суспільства та бізнесу. Законопроєктом передбачене унормування змін в організації функціонування територіально відокремлених структурних підрозділів закладів вищої освіти, коледжів, а також внесення змін до умов прийому на навчання для здобуття ступеня доктора філософії або доктора мистецтва. Пропонується внести зміни до статей 12, 13, 33, 44 Закону України «Про вищу освіту». Вони стосуватимуться віднесення до сфери управління галузевих державних органів вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, військових навчальних підрозділів ЗВО, а також виключення з числа органів, у сферу повноважень яких входить управління вищою освітою, Національної академії наук України та національних галузевих академій наук. Змінюються повноваження центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки, інших органів, до сфери управління яких належать ЗВО та умови прийому на навчання для здобуття вищої освіти. Проєкт розроблений відповідно до операційної цілі 1.2 та завдання 1.2.1 «Стратегії розвитку вищої освіти на 2022-2032 роки» і пункту 265 «Плану пріоритетних дій уряду на 2023 рік». Пропозиції та зауваження до проєкту можна надати до 2 жовтня 2023 року.
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань присудження та позбавлення наукових ступенів».
Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань присудження та позбавлення наукових ступенів».
Вони покликані забезпечити імплементацію Закону України від 02.05.2023 № 3062-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення якості вищої освіти» та удосконалити законодавство з питань підготовки й атестації наукових кадрів. Зміни вносяться до «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії» (постанова Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 р. №44), «Порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук» (постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2021 р. №1197), «Деякі питання присудження (позбавлення) наукових ступенів» (постанова Кабінету Міністрів України від 22 липня 1999 року № 1329). Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 18 вересня 2023 року.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
На офіційному вебсайті Державної науково-технічної бібліотеки України у відкритому доступі представлені «Рекомендації зі створення та наповнення інформацією профілів дослідників на платформі ORCID», перекладені українською мовою.
Документ містить визначення ORCID ID та опис можливостей його використання. Пояснюється, що ORCID ID є унікальним відкритим цифровим ідентифікатором для дослідників, які можуть безкоштовно зареєструвати для себе індивідуальний ORCID ID і використовувати його упродовж усієї кар’єри. Він дозволяє поєднати інформацію про науковця та його праці – статті, монографії, доповіді, рукописи, а також здобуту освіту, афіляцію, отримані гранти. Платформа ORCID зберігає та автоматично наповнює профілі з верифікованих джерел, дозволяє регулювати ступінь відкритості інформації про дослідника, ділитися нею та повторно використовувати. Опубліковані «Рекомендації…» містять структуровані відомості про реєстрацію облікового запису ORCID ID, додавання біографічної інформації та наукових праць до запису ORCID.
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».
Міністерство освіти і науки пропонує для громадського обговорення проєкт Закону України «Про Національну систему кваліфікацій».
Законопроєкт розроблено на виконання пункту 266 Плану пріоритетних дій Уряду на 2023 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 211-р. Він регулює суспільні відносини, пов’язані з формуванням та розвитком системи кваліфікацій в Україні. Зокрема, документ визначає структуру і функціонування Національної системи кваліфікацій, визначає мету завдання, структуру та принципи її функціонування, засади розроблення рамок кваліфікацій, професійних стандартів, умови формування та підтримання Національного реєстру кваліфікацій, особливості статусу, завдання і повноваження Національного агентства кваліфікацій, галузевих рад з розвитку професійних кваліфікацій, процедури акредитації та діяльності кваліфікаційних центрів, порядок присвоєння (підтвердження) професійних кваліфікацій, порядок визнання кваліфікацій, здобутих шляхом неформальної та інформальної освіти. Зауваження та пропозиції до проєкту можна подати до 1 жовтня 2023 року.
