Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення Державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь на базі Маріупольського державного університету».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення Державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього простору Музей науки у місті Маріуполь на базі Маріупольського державного університету».

Мета проєкту – створити доступний і якісний науково-освітній простір, який відповідає європейському рівню, що дозволить отримати непрямі економічні вигоди. Відкриття музею науки сприятиме заохоченню та підвищенню мотивації молоді міста Маріуполь та регіону в цілому, займатися наукою з метою виховання професійно зорієнтованих, озброєних відповідним науковим, дослідницьким інструментарієм молодих людей.

Відкриття науково-освітнього центру дозволить суттєво розширити можливості для проведення заходів з популяризації науки та наукових знань, в яких щороку зможуть взяти участь понад 40 тис. осіб, а також створити всі необхідні умови для творчого та наукового розвитку обдарованих і талановитих дітей, розмістити найпотужнішу лабораторію, яка охоплює найбільш перспективні наукові напрямки.

Реалізації проєкту надасть можливість:
– значно покращить якість надання освітніх послуг;
– підвищити рівень підготовки учнів до Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук, регіональних, всеукраїнських, міжнародних олімпіад, конкурсів, покращити результати участі дітей з регіонів у всеукраїнських і міжнародних заходах;
– створити якісну та сучасну матеріально-технічна база закладу освіти;
– забезпечити широке залучення потенціалу наукових підрозділів закладів вищої освіти та лабораторної бази наукових установ для дослідницької роботи з творчою молоддю;
– впровадити комплекс заходів з метою заохочення та підвищення мотивації дітей займатися наукою;
– здійснити пошук, відбір і всебічну підтримку творчим дітям шкільного віку, схильних до науково-дослідницької роботи;
– сприяти профорієнтаційної роботи з учнями.

Музей науки сприятиме поглибленню зв’язку громадськості з інноваціями, наукою та технікою, формуючи систему комунікацій в регіоні, країні та за кордоном, відіграючи провідну роль в інтеграції науки і техніки в навчальні та освітні програми, у тому числі через мережу Малої академії наук України.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3Jo9PC2, https://bit.ly/350AQwm

2022-02-16
Поширити
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Метою інвестиційного проекту є створення належних умов для:
– забезпечення сучасного рівня провадження фундаментальних та прикладних досліджень в галузі лазерних та оптоелектронних i пов’язаних з ними високих технологій, здійснення науково-дослідницької та дослідно-конструкторської діяльності у цих сферах;
– розвитку пріоритетних напрямків наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема, у сферах дотичних до створення критичних технологій відповідно до переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 600-р. «Деякi питания розвитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та вiйськовоi техніки»;
– удосконалення на основі підвищення науково-педагогічної діяльності рiвня квалiфiкацiї науково-nедагогiчних працiвникiв у Лабораторному центрi критичних технологiй, iмплементацiї в освiтнiй процес сучасних засобiв, iнструментiв i технологiй наукових досліджень;
– підвищення якості та актуальності знань, що мають надаватись здобувачам Харківського національного університету радіоелектроніки у процесі навчання.

Доцiльність створення Лабораторного центру у складi ХНУРЕ полягає у:
– важливості і актуальності для оборонної промисловості напрямів наукових дослiджень, якi ведуться в ХНУРЕ у таких областях як лазерні та оптоелектроннi технологiї, технологiї комплексної обробки оптичних, iнфрачервоних, акустичних i радiолокацiйних сигналiв, технологiї створення систем контролю повiтряного простору, лiдарних систем.
– наявності значного наукового потенцiалу i практичного досвіду науковцiв ХНУРЕ у виконаннi НДР i ДКР у зазначених напрямах;
– необхідності суттевого підвищення якостi наукових дослiджень шляхом вдосконалення матерiально-технiчної бази експериментальних дослiджень;
– можливості створення унікальних технологічних платформ для проведения експериментальних досліджень на сучасному рівні у галузі лазерних та оптоелектронних технолоriй, а також у галузi технологiй комплексної обробки рiзнотипних сигналiв для виявлення та iдентифiкацiї об’ектiв;
– наданні доступу окремим науковим колективам до обладнання i технологiй Центру для проведения дослiджень за державними замовленнями;
– можливості накопичення результатiв експериментальних дослiджень, створення репозитарiю для їx збереження, виключення їx дублювання, надання доступу iншим дослiдникам для·їx багаторазового використання;
– можливості комерцiалiзацiї ресурсiв Центру шляхом надання послуг зовнiшнiм користувачам – представникам вiтчизняного та iноземного бiзнесу та наукової спiльноти.

Створюваний Лабораторний центр має стати унiкальною інституцією для проведення передових фундаментальних i прикладних дослiджень та пiдготовки висококваліфікованих наукових кадрiв, що є стратегiчно важливим завданням державного рівня.

Передбачається, що Центр буде надавати можливiсть використання свого унiкального наукового обладнання для комплексних дослiджень, якi будуть проводитисъ науковими колективами України у спiвпрацi з науковцями Центру, зокрема, науковцями пiдприємств вiйськово-промислового комплексу України. Це дозволить консолiдувати зусилля провiдних науковцiв України навколо вирiшення найбiльш актуальних науково-технiчних проблем у прiоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Крім того, у результаті реалізації проєкту буде розв’язана низка проблем у сфері фундаментальних, прикладних досліджень, технологій подвійного призначення та в освітній діяльності.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uSw272, https://bit.ly/3LvqxBn

2022-02-16
Поширити
Наукова комунікація в цифрову епоху

Наукова комунікація в цифрову епоху

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху».

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху».

Планується обговорити актуальні питання доступу до наукової інформації, наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень, сучасні бібліотечні сервіси, академічну доброчесність, відкритий доступ та відкриту науку, створення і використання наукових електронних ресурсів, інтелектуальну власність у цифрову епоху.

Ключовими спікерами заходу будуть:  
– Ярошенко Тетяна – віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету «Києво-Могилянська академія», канд. істор. наук, доцент, засл. працівник культури України, засновниця конференції SCDA;
– Тихонкова Ірина – канд. біол. наук, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, консультант з регіональних рішень компанії Clarivate;
– Ренейн Джуліан – директор наукової бібліотеки Університету штату Флорида;
– Нік Руш – PhD, бібліотекар, керівник напрямку розвитку управління даними STEM дослідників в Університеті Флориди;
– Гранчак Тетяна – провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, д-р наук із соціальних комунікацій, професор;
– Девід П. Шмідт – асоційований професор ділової етики у Доланській школі бізнесу, керівник Центру Патріка Дж. Вейда з прикладної етики у Фейрфілдському університеті;
– Девід Лов – бібліотекар Техаського університету, стипендіат програми Техаського університету A&M Data Science Career Initiation Fellow-2021;
– Березко Олександр – доцент кафедри Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», канд. наук.

Детальніше: https://scda.ukma.edu.ua/ 

Фото: НаУКМА

2022-02-16
Поширити
Наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки Україн

Наукова сесія Загальних зборів НАН України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки Україн

17 лютого 2022 року відбудеться наукова сесія Загальних зборів Національної академії наук України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

17 лютого 2022 року відбудеться наукова сесія Загальних зборів Національної академії наук України з проблем формування і реалізації моделі розвитку низьковуглецевої економіки України.

Захід присвячений обговоренню перспектив розвитку низьковуглецевої економіки України, шляхів створення екологічно безпечної енергетичної системи України, обмежень декарбонізації індустрії тощо. 

Зокрема, під час заходу планується заслухати и обговорити наступні питання:
– економіка України в імперативах низьковуглецевого розвитку;
– заходи та засоби перетворення енергетики України в інтелектуальну екологічно безпечну систему;
– ядерна енергетика України в контексті сталого розвитку;
– розвиток досліджень з водневої енергетики в світі та в Україні;
– енергетика і забруднення навколишнього середовища;
– роль природних екосистем України у забезпеченні декарбонізації та розвитку зеленого курсу;
– отримання водню: перспективи та обмеження для декарбонізації індустрії.

Формат проведення заходу: змішаний (онлайн/офлайн).

Детальніше: https://bit.ly/3sNec2C, https://bit.ly/3HPclki 

Фото: НАНУ

2022-02-15
Поширити
Інформаційна система сповіщення про створення разових спеціалізованих рад – NAQA.Svr

Інформаційна система сповіщення про створення разових спеціалізованих рад – NAQA.Svr

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти запускає нову інформаційну систему NAQA.Svr.

Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти запускає нову інформаційну систему NAQA.Svr.

NAQA.Svr покликана забезпечити прозорість формування разових спеціалізованих вчених рад із захисту ступеня доктора філософії. 

Разова рада для захисту створюється за зверненням здобувача ступеня доктора філософії до вченої ради закладу чи установи, в якій було завершено навчання в аспірантурі за акредитованою освітньою програмою. Кількісний склад такої ради наступний: три члени ради є педагогічними працівниками цього закладу вищої освіти чи наукової установи і два опоненти з інших закладів або установ, які мають публікації з тематики дисертанта. Рішення про присудження ступеня здобувачеві приймається відкрито й відповідально кожним членом ради.

До інформаційної системи Національного агентства подається інформація про склад разової ради, зокрема про компетентність її членів в оцінюванні цієї конкретної дисертації. Рада вважається правоможною і аспірант може захищатися, якщо впродовж 30 днів після оприлюднення відповідної інформації на сайті Національного агентства МОН України не приймає рішення про зупинення ради через невідповідність публікацій її членів тематиці дисертанта. У разі успішного захисту дисертації, заклад вищої освіти чи наукова установа присуджує здобувачеві ступінь доктора філософії.

Інформаційна система Національного агентства діє відповідно до «Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії», затвердженого Постановою КМУ від 12 січня 2022 р. № 44.

Детальніше: https://bit.ly/3LxpMYp, https://bit.ly/3rNs8L0, https://bit.ly/33l9QXW, https://bit.ly/33mygjZ

Фото: НАЗЯВО

2022-02-14
Поширити
Громадське обговорення проєкту розпорядження Уряду щодо затвердження плану заходів з відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту

Громадське обговорення проєкту розпорядження Уряду щодо затвердження плану заходів з відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».

Нова редакція документу спрямована на утвердження та забезпечення сталого розвитку України як сучасної морської держави, забезпечення її національних інтересів у сфері морської діяльності, відновлення конкурентоздатності вітчизняного морегосподарського комплексу, розвиток морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту.

План заходів, який пропонується затвердити, передбачає наступні завдання щодо:
– визначення пріоритетних напрямків розвитку морських наукових досліджень та екологічного моніторингу морів, участі України у проведенні полярних досліджень;
– розроблення та затвердження державних цільових науково-технічних програм, розрахованих на довгостроковий період;
– здійснення аналізу актуальних положень Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011÷2023 роки;
– проведення аналізу діяльності державних науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень;
– відновлення впродовж 2022÷2023 років споруд науково-дослідних установ у сфері морських наукових досліджень, будівництва нових споруд для розміщення сучасних лабораторій;
– здійснення інвентаризації наявних науково-дослідних суден, визначення суден, придатних до відновлення, забезпечення їх ремонту та введення в експлуатацію;
– розвитку інфраструктури для постійного базування науково-дослідного флоту та будівництва у 2022÷2030 роках науково-дослідних суден підприємствами суднобудівної промисловості України;
– підвищення соціальних стандартів для моряків науково-дослідного флоту та усунення диспропорцій в умовах оплати праці та соціального захисту вчених, які проводять полярні дослідження;
– розвитку кадрового потенціалу для проведення морських наукових досліджень;
– здійснення комплексного екологічного моніторингу стану територіального моря України та її виключної (морської) економічної зони.

Документ розроблено на виконання підпункту 1 пункту 1 Указу Президента України від 3 грудня 2021 р. №617 «Про деякі заходи щодо відновлення та розвитку морських наукових досліджень і науково-дослідного флоту».

Зауваження та пропозиції можна подати до 25 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/36eJbgH, https://bit.ly/3LvxlyJ, https://bit.ly/3GPs95p

2022-02-11
Поширити
Конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації НАН України на 2022 рік

Конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації НАН України на 2022 рік

Національна Академія Наук України оголосила конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації НАН України на 2022 рік.

Національна Академія Наук України оголосила конкурс науково-технічних проектів за Програмою інформатизації НАН України на 2022 рік.

Документ покликаний забезпечити незалежність і адміністративну спроможність галузевого регулятора. Він повністю відповідає європейським підходам щодо закріплення правового статусу регуляторного органу на законодавчому рівні, його повноважень і незалежності. Підписаний документ передбачає наступне:
– створення в Україні незалежного регулятора у сфері е-комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку;
– прозору процедуру відбору членів регуляторного органу;
– чинні члени регулятора продовжуватимуть виконувати обов’язки до закінчення терміну, після чого відбудеться конкурс.

Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку надаються наступні повноваження:
– визначати населені пункти без фіксованого інтернету, мобільного зв’язку та моніторити надання таких послуг;
– здійснювати державний нагляд за діяльністю операторів/провайдерів та надавачів поштових послуг;
– здійснювати позасудове врегулювання спорів між споживачами та операторами/провайдерами, а також позасудове врегулювання спорів щодо доступу до інфраструктури;
– накладати регуляторні зобов’язання на постачальників електронних комунікаційних послуг зі значним ринковим впливом;
– застосовувати адміністративно-господарські санкції.Конкурс проводиться в рамках виконання Програми інформатизації на 2020-2024 роки, основними завданнями якої є:
– підтримка та розвиток інфраструктури інформатизації НАН України;
– розвиток інтегрованої системи науково-інформаційних ресурсів НАН України;
– розвиток засобів і технологій підтримки наукових досліджень з застосуванням хмарних та Грід-технологій в НАН України;
– розвиток засобів підтримки науково-організаційної та господарської діяльності НАН України.

На 2022 рік пріоритетною тематикою робіт визначена наступна:
– супроводження та доопрацювання згідно зі змінами законодавства та вимогами користувачів функціонуючих систем, розроблених у рамках Програми інформатизації НАН України;
– перенесення баз даних та обробку даних систем, розроблених у рамках Програми інформатизації, до хмарного середовища НАН України;
– проєкти, спрямовані на розробку та впровадження хмарних та грід сервісів для забезпечення наукових досліджень, які по завершенню проекту мають бути внесені в каталог сервісів національної хмари відкритої науки, яка будується та буде інтегрована в Європейську хмару відкритої науки;
– проєкти щодо підвищення інформаційної безпеки баз даних функціонуючих систем, розроблених в рамках Програми інформатизації НАН України.

У конкурсі можуть брати участь проекти, виконавцями яких є установи НАН України. Установи, що не підпорядковані НАН України, можуть бути тільки співвиконавцями проекту. 

Подати заявку на участь у конкурсі можна до 3 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rQSZ93, https://bit.ly/3BnaLna

Фото: НАНУ

2022-02-11
Поширити
Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Міністерством освіти і науки України 6 лютого 2022 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Міністерством освіти і науки України 6 лютого 2022 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza  

2022-02-10
Поширити
Створення німецько-українських центрів передових досліджень

Створення німецько-українських центрів передових досліджень

Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень.

Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень.

Під час зустрічі обговорювались наступні питання:
– презентація 12 проєктів створення міжнародних центрів передових досліджень, які будуть проходити стадію інкубації протягом найближчого року;
– перспективи центрів у нових конкурсах програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та програми «ERASMUS+».

Центри стануть унікальними дослідницькими інфраструктурами в Україні, розвиток яких очолять передові вчені з Німеччини. В 2023 році буде відібрано до 4 проєктів, які отримають фінансову підтримку Німеччини на подальшу розбудову загальним обсягом близько 10 млн євро. Декілька років учені працюватимуть над розвитком наукових шкіл на базі цих центрів та будуть проводити дослідження разом з українськими колегами, формувати ідеї майбутніх міжнародних наукових проєктів, які будуть реалізовані в Україні.

Для України, яка визначила стратегічний курс на європейську інтеграцію, науково-технічне співробітництво з Німеччиною, має важливе значення. 

Наразі МОН продовжує працювати над пріоритетними задачами та цілями Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору, яка була затверджена у лютому 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rHV1Z0, https://bit.ly/3gEO9Fd  

Фото: НАНУ

2022-02-10
Поширити
Open Science Prizes

Open Science Prizes

Міністерство вищої освіти, досліджень і інновацій Франції вперше присудило премії Open Science Prizes за безплатне дослідницьке програмне забезпечення.

Міністерство вищої освіти, досліджень і інновацій Франції вперше присудило премії Open Science Prizes за безплатне дослідницьке програмне забезпечення.

У рамках другого Національного плану відкритої науки премії присуджуються проєктам і дослідницьким групам, які працюють над розробкою та розповсюдженням програмного забезпечення з вільним доступом. Їхньою метою є визнання важливості розробки програмного забезпечення з вільним доступом і привернути увагу наукового співтовариства до визначних або багатообіцяючих досягнень, які можуть слугувати взірцем для наступних поколінь дослідників і інженерів.

Десять програм, розроблених французькими командами, нагороджені за рішенням експертного журі за їхній внесок у розвиток наукових знань. Нагороди, які присуджуються, діляться на три наступні категорії:
– науково-технічна якість програмного забезпечення;
– створення активного співтовариства учасників і користувачів;
– суттєві зусилля з надання документації, яка полегшує використання та засвоєння програмного забезпечення.

Приз журі присуджено за зразковий проєкт, об’єднуючий технічні компоненти, анімацію співтовариства та документацію.

Номінантами конкурсу стали наступні проєкти:
– в науково-технічній номінації ‒ Coq, який є помічником з доведень, тобто формальною мовою для опису математичних визначень і інструментів для формальної перевірки алгоритмів або теорем, за необхідності в інтерактивному режимі;
– в категорії «Співтовариство» ‒ Scikit-learn, статистична навчаюча бібліотека, призначена для інтеграції в інше програмне забезпечення чи використання як інструменту аналізу даних ученими чи аналітиками;
– в категорії «Документація» ‒ Faust, мова програмування, яка використовується в сфері комп’ютерних музикальних досліджень, зокрема, для синтезу звуку, обробки сигналів і цифрової лютерії;
– приз журі – Gammapy, програмне забезпечення для аналізу астрофізичних даних з телескопів;

Нагороди також отримали наступні програмні забезпечення:
– CORIOLIS VLSI CAD TOOLS, інструмент для розміщення та розведення інтегральних схем на кремнії;
– Vidjil, програмна платформа для аналізу послідовності ДНК лейкоцитів, яку використовують приблизно сорок національних і міжнародних лабораторій для діагностики та моніторингу лейкемії;
– WebObs, міждисциплінарний інструмент спостереження в реальному часі, який використовується для спостереження за природними явищами;
– OpenViBE, програмне забезпечення для нейробіології, яке дозволяє збирати, фільтрувати, обробляти, класифікувати та візуалізувати сигнали мозку в режимі реального часу;
– GAMA, платформа для моделювання, мета якої – надати польовим експертам, моделістам і спеціалістам з інформатики комплексне середовище розробки, моделювання та симуляції для створення просторових багатоагентних симуляцій;
– SPPAS, програмне забезпечення для комп’ютерної та корпусної лінгвістики.

Нагороди були вручені в рамках Європейських днів відкритої науки 5 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3gzytTH 

Фото: скріншот

2022-02-07
Поширити