ОЕСР

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Використання управління місією для досягнення національних кліматичних цілей» із серії «Огляди державного управління ОЕСР».

У ньому наголошується, що відповідно до Паризької угоди багато країн взяли на себе амбітні національні цілі щодо пом’якшення клімату та  обмеження підвищення глобальної температури. Їх досягнення потребує  не лише політичної підтримки, а й  ефективної роботи інституцій, спільної роботи усіх секторів. Причому традиційний підхід до управління державним сектором погано підходить для вирішення цього складного завдання. План дій ОЕСР щодо зеленого урядування, який є частиною Ініціативи ОЕСР щодо зміцнення демократії, схвалений країнами-членами на міністерській зустрічі ОЕСР у 2022 році, вимагають запровадження інноваційних підходів до управління задля подолання адміністративної сегментації. У звіті розглядається підхід, орієнтований на місію,  та його здатність суттєво трансформувати кліматичні дії. Експерти проаналізували  кліматичну діяльність 15 країн та встановили, що багато з них застосовують елементи управління місією, але все ще залишаються значні прогалини у цьому питанні: обмежене залучення суспільства, слабка координація, відсутність уваги до експериментів та мобілізації екосистем.  Національні кліматичні зобов’язання мають функціонувати як всеохоплюючі місії, тому слід інтегрувати відповідні принципи до процесу розроблення та реалізації політики, прийняти цілісну стратегію й активно сприяти досягненню амбітних національних цілей.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/AiYpS, https://ukrintei.ua/y/xGavu,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD  #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд екологічної ефективності – Японія 2025» із серії «Огляди екологічної ефективності ОЕСР».

У ньому наголошується, що Японія досягла прогресу у зменшенні тиску на навколишнє середовище, включаючи використання енергії, викиди парникових газів, забруднення повітря та відходи. Вона зробила важливі кроки до «чистого нуля», формування стійкої до клімату, замкнутої та природно-позитивної економіки й дедалі більше інвестує у перехід на чисту енергію та циркулярну економіку. Разом із тим, її енергоспоживання залишається вуглецево-інтенсивним, а зусилля з переробки вторинної сировини потребують посилення, що особливо актуально для пластмас. Японія підвищила свої кліматичні амбіції, але має прискорити скорочення викидів і відійти від викопного палива, щоб досягти «чистого нуля» до середини поточного століття. Країна створила потужний потенціал для адаптації до клімату та активно залучає приватний сектор до збереження біорізноманіття, щоб зменшити тиск, який постійно навантажується на екосистеми та види. Для успішної «зеленої трансформації» потрібен комплексний, економічно ефективний пакет політичних заходів, розширення ініціатив, які допомагають субнаціональним урядам вирішувати соціально-економічні та екологічні проблеми.

Детальніше:  https://ukrintei.ua/y/sPjqJ, https://ukrintei.ua/y/ePDBC, https://doi.org/10.1787/583cab4c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Чого очікувати від механізму регулювання викидів вуглецю» із серії «Аналіз політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що  механізм регулювання кордонів викидів вуглецю в ЄС являє собою новаторську ініціативу для боротьби з витоком вуглецю шляхом вирівнювання цін на викиди вуглецю між імпортованими та виробленими в країні товарами на ринку ЄС. Він вимагає від імпортерів ЄС сплачувати збір, що відповідає викидам вуглецю для 303 продуктів з інтенсивними викидами. Одночасно система торгівлі квотами на викиди ЄС піддається реформуванню, зокрема  передбачене поступове скасування безкоштовних квот на викиди вуглецю та біль суворі обмеження на викиди, що має призвести до значного підвищення витрат на викиди вуглецю всередині ЄС. Дизайн цього підходу – доволі амбітний, а от масштаби його упровадження доволи скромні: він стосується лише 3% імпорту ЄС із країн, що не входять до ЄС. Сектори, охоплені цим підходом, становлять 7% промислового виробництва ЄС, біля  2,3% загального валового виробництва, 1,1% доданої вартості та 0,6% зайнятості. Наразі експерти ОЕСР фіксують наступні ключові результати його використання: він ефективно пом’якшує витік вуглецю, перенаправляючи імпорт ЄС, частково компенсує втрати конкурентоспроможності для захищених секторів ЄС, створює виклики для конкурентоспроможності низових секторів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jYtYL, https://ukrintei.ua/y/DImMg

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG