OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Огляд екологічної ефективності – Японія 2025» із серії «Огляди екологічної ефективності ОЕСР».

У ньому наголошується, що Японія досягла прогресу у зменшенні тиску на навколишнє середовище, включаючи використання енергії, викиди парникових газів, забруднення повітря та відходи. Вона зробила важливі кроки до «чистого нуля», формування стійкої до клімату, замкнутої та природно-позитивної економіки й дедалі більше інвестує у перехід на чисту енергію та циркулярну економіку. Разом із тим, її енергоспоживання залишається вуглецево-інтенсивним, а зусилля з переробки вторинної сировини потребують посилення, що особливо актуально для пластмас. Японія підвищила свої кліматичні амбіції, але має прискорити скорочення викидів і відійти від викопного палива, щоб досягти «чистого нуля» до середини поточного століття. Країна створила потужний потенціал для адаптації до клімату та активно залучає приватний сектор до збереження біорізноманіття, щоб зменшити тиск, який постійно навантажується на екосистеми та види. Для успішної «зеленої трансформації» потрібен комплексний, економічно ефективний пакет політичних заходів, розширення ініціатив, які допомагають субнаціональним урядам вирішувати соціально-економічні та екологічні проблеми.

Детальніше:  https://ukrintei.ua/y/sPjqJ, https://ukrintei.ua/y/ePDBC, https://doi.org/10.1787/583cab4c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичну записку «Чого очікувати від механізму регулювання викидів вуглецю» із серії «Аналіз політики ОЕСР».

У ньому наголошується, що  механізм регулювання кордонів викидів вуглецю в ЄС являє собою новаторську ініціативу для боротьби з витоком вуглецю шляхом вирівнювання цін на викиди вуглецю між імпортованими та виробленими в країні товарами на ринку ЄС. Він вимагає від імпортерів ЄС сплачувати збір, що відповідає викидам вуглецю для 303 продуктів з інтенсивними викидами. Одночасно система торгівлі квотами на викиди ЄС піддається реформуванню, зокрема  передбачене поступове скасування безкоштовних квот на викиди вуглецю та біль суворі обмеження на викиди, що має призвести до значного підвищення витрат на викиди вуглецю всередині ЄС. Дизайн цього підходу – доволі амбітний, а от масштаби його упровадження доволи скромні: він стосується лише 3% імпорту ЄС із країн, що не входять до ЄС. Сектори, охоплені цим підходом, становлять 7% промислового виробництва ЄС, біля  2,3% загального валового виробництва, 1,1% доданої вартості та 0,6% зайнятості. Наразі експерти ОЕСР фіксують наступні ключові результати його використання: він ефективно пом’якшує витік вуглецю, перенаправляючи імпорт ЄС, частково компенсує втрати конкурентоспроможності для захищених секторів ЄС, створює виклики для конкурентоспроможності низових секторів.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/jYtYL, https://ukrintei.ua/y/DImMg

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Професіоналізація кадрів з державних закупівель: огляд поточних ініціатив і викликів» із серії «Робочі документи ОЕСР щодо державного управління».

У ньому наголошується, що  публічні закупівлі все частіше визнаються стратегічним інструментом для досягнення цілей державної політики, узгоджених з «Порядком денним у сфері сталого розвитку до 2030 року». Це сприяє розвитку циркулярної та «зеленої» економіки, стимулює інновації, підтримує малі та середні підприємства, етичну поведінку та відповідальне ведення бізнесу. Державні закупівлі з понад 80% загальної матриці індикаторів ЦСР,  вони відіграють провідну роль у наданні основних державних послуг (особливо чітко це проявилось під час пандемії COVID-19), забезпечуючи функціонування ключових ланцюгів поставок.  Цей аналітичний документ описує заходи, вжиті країнами для сприяння професіоналізації робочої сили у галузі державних закупівель. Він зосереджений на основних елементах професіоналізації кадрів: оцінка поточного стану професіоналізації, розроблення стратегії професіоналізації, розвиток компетенцій, модель і рамки сертифікації, нарощування потенціалу, встановлення механізмів стимулювання та сприяння співпраці з центрами знань. Аналіз базується на даних, зібраних за допомогою тематичного опитування ОЕСР щодо професіоналізації та упровадження Рекомендацій ОЕСР щодо державних закупівель.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/WzbQE, https://ukrintei.ua/y/bHr00, https://doi.org/10.1787/e2eda150-en.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD #НРАТ_ЦСР_SDG

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала консультаційний документ «Оновлення бази даних інвестиційних податкових стимулів ОЕСР за 2024 рік: пільги щодо податку на прибуток підприємств у країнах із економікою, що розвивається» із серії «Політичні документи ОЕСР щодо бізнесу та фінансів».

У ньому наголошується, що уряди в усьому світі широко використовують інвестиційні податкові пільги з метою залучення інвесторів, заохочення інвестицій у певні сектори та регіони, а також стимулювання певної поведінки інвесторів. Проте загальні переваги такої політики залишаються незрозумілими. За умови ретельної підготовки, запроваджені податкові стимули можуть допомогти усунути зовнішні перешкоди для інвестицій, а також підвищити продуктивність інвестування та підтримати економічне зростання, сприяти досягненню Цілей сталого розвитку.  Але вони також можуть при некоректному використанні спричинити значні втрати (зменшення податкових надходжень, посилення неефективного розподілу ресурсів тощо) і надавати необґрунтовані вигоди проектам, які можуть без перешкод продовжували функціонування й без стимулів. У звіті представлена оновлена база даних Investment Tax Incentives Database щодо інвестиційних податкових стимулів  за 2024 рік. Вона містить інформацію про корпоративні податкові стимули для інвестицій у 70 країнах, що розвиваються. У звіті також подано огляд основних тенденції щодо розроблення, спрямування та використання пільг, їх відповідність ЦСР, показана еволюція стимулів у період 2022-2024 років.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/Brcfa, https://ukrintei.ua/y/8XCvs,  https://doi.org/10.1787/b0de19dc-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини   #НРАТ_OECD  #НРАТ_ЦСР_SDG