Кращі практики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн та Лі Клюлі  «Налагодження зв’язків з індустрією штучного інтелекту є життєво важливим для збереження актуальності дипломів».

У ній наголошується, що університети повинні бути достатньо гнучкими, щоб сприяти постійній адаптації розвитку технологій. Штучний інтелект розвивається з безпрецедентною швидкістю, змінюючи те, як створюються, кодуються, вирішуються проблеми та отримуються знання, проте університети повільно адаптуються до цих нових трендів. Академічні кола ризикують безповоротно відстати, оскільки щойно ця технологія прискориться, наздогнати згаяний час стане дедалі важчим завданням. Без швидкої адаптації університети можуть незабаром виявити, що їхня роль у створенні та поширенні знань застаріла. В якості ілюстрації того, наскільки швидко розвивається штучний інтелект, пропонується поглянути на досвід останніх двох років. Оновлені моделі ГШІ можуть складати  гарно структуровані есе з коректними посиланнями на джерела та формувати великі текстові звіти за лічені секунди. Останній тест GPT-4 від OpenAI перевершив очікування, продемонструвавши результати людського рівня або навіть кращі в частині складання академічних та професійних іспитів, зокрема – у юриспруденції. Прогрес у STEM-галузях ще більш вражаючий: AlphaProof від DeepMind вразив дослідників, розв’язавши чотири з шести задач на міжнародній математичній олімпіаді 2024 року, що еквівалентно срібній медалі серед найталановитіших молодих математиків світу. У програмуванні останній AlphaCode2 від DeepMind потрапив до 15% найкращих в елітних конкурсах з програмування, продемонструвавши логіку та креативність, що перевершують навички професійних розробників. З огляду на неймовірні темпи розвитку зрозуміло, що викладачі намагаються бути в курсі останніх розробок. Викладачі тестують штучний інтелект, виявляють його недоліки і зупиняються на цьому. Але технологія швидко удосконалюється. Цей розрив між технологічним прогресом та інституційною адаптацією посилюється тим фактом, що навіть коли викладачі наздоганяють та намагаються відповідно оновити свої навчальні програми, традиційні цикли академічного планування продовжують діяти у неприйнятно для ШІ тривалі терміни. Щоб університетські дипломи зберегли свою актуальність,  потрібна зміна мислення. Акцент має зміститися із традиційного оцінювання набутих знань на розвиток навичок та якостей, необхідних випускникам у світі. Автори вважають, що для досягнення цієї мети необхідні три чіткі зміни:  викладачі повинні бути обізнані з найновішими розробками штучного інтелекту та відповідно до цього приймати рішення щодо дизайну навчання;  установи повинні краще підтримувати постійну адаптацію; університети повинні будувати зв’язки між своїми викладачами та розробниками штучного інтелекту в реальному секторі. Завдяки цьому академічні кола можуть забезпечити випускникам успіх на ринку праці, який розвивається під впливом нової промислової революції. Як передбачливо зазначає американський філософ Ерік Гоффер: «У часи змін учні успадковують землю, тоді як науковці чудово оснащені для того, щоб мати справу зі світом, якого більше не існує».

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/YZBsq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Фун Сіонг Лім «Як виглядає «відповідна віку» грамотність у сфері штучного інтелекту у вищій освіті».

У ній наголошується, що оскільки грамотність у сфері штучного інтелекту стає важливою робочою навичкою, університетам необхідно вийти за межі рівня «початкової школи» у розвитку цих компетенцій серед своїх студентів. Автор розмірковує над тим, як забезпечити підтримку грамотності у сфері штучного інтелекту і зосереджує увагу на ключових навичках – починаючи від того, як вони формуються від початкової школи до освіти дорослих. Йдеться про розуміння того, як працює штучний інтелект; яким має бути етичне використання штучного інтелекту; як аналізувати та оцінювати можливості ШІ щодо надання точних і коректних відомостей або виявляти упередженості. Лім вважає, що автономний ШІ буде наступним важливим етапом розвитку цієї технології  і це вимагатиме від людей відповідних навичок. Він акцентує увагу на таких сферах застосування штучного інтелекту, як навчання, робота, особисте та суспільне життя. Університетським викладачам необхідно замислитись над тим, чи є підтримують їх навчальні програми належний рівень грамотності у галузі штучного інтелекту та почати створювати відповідальні рішення на основі ШІ.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/EhRLG, https://ukrintei.ua/y/FiwB7 

Фото:  pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Алекса Фентона «Ведіть прямі трансляції у соціальних мережах, щоб спілкуватися з потенційними студентами».

У ній наголошується, що зустрітися з потенційними іноземними студентами особисто не завжди можливо, але є  альтернатива – можна вести захопливі прямі трансляції у соціальних мережах, зосереджуючи увагу на окремих цінних для аудиторії темах або навіть завдяки серії  подій, заохочуючи слухачів до взаємодії. В умовах зростання конкуренції за залучення іноземних студентів університети шукають нові способи розповісти про себе і показати свою привабливість. Однак велике навчальне навантаження ускладнює поїздки та особисті зустрічі з майбутніми студентами. Звісно, поєднувати академічну діяльність та набір студентів під час міжнародних поїздок можливо, але це не є поширеною практикою. Розсилка електронних бюлетенів з корисним контентом для майбутніх студентів – це кращий спосіб окреслити переваги навчання, як і регулярні публікації у соціальних мережах. Алекс пропонує запровадити практику прямих трансляцій на Facebook, LinkedIn, YouTube для пошуку студентів у режимі реального часу. Він радить розширювати «живу» взаємодію через прямі трансляції, пам’ятаючи про необхідність привабливої подачі контенту, добре структурованих сесій та активного заохочення взаємодії слухачів з лектором. Це дозволяє будувати стосунки з майбутніми абітурієнтами, зміцнювати міжнародні зв’язки, зміцнювати довіру, надавати корисний контент. Використовуючи прямі трансляції як інструмент пошуку майбутніх студентів, університети можуть формувати глобальні зв’язки та урізноманітнювати студентський склад.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/ixLsj   

Фото:  pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кеті Чарльз «Надмірна персоналізація штучного інтелекту може перешкоджати навчанню».

У ній наголошується, що у гонитві за трендом все більшої персоналізації навчання не можна  діяти бездумно, втрачаючи головне, – те, що робить навчання цінним. Нам необхідна продуктивне поглиблене навчання. А цифрова освіта, яка обіцяє гіперперсоналізацію через створення адаптованого до слухача контенту, адаптивне оцінювання та  постійний зворотній зв’язок від ГШІ, можуть дати зворотній результат від того, що очікується. У цьому прагненні до індивідуалізації є великий ризик того, що відбувається руйнування якості та змісту освіти. Дійсно, персоналізація має великі переваги: враховує різноманітні потреби, підтримує тих, хто поєднує роботу та навчання, розширює доступ до освіти через розвиток метапізнання. Разом із тим, слід зважати на ілюзію самодостатності (освіта – це не лише отримання та обробка інформації, а й участь у діалозі, обговорення сенсу та пізнання світу); проблем метапізнання та соціалізації (коли навчання стає надмірно персоналізованим, керованим штучним інтелектом, відбувається на самоті та оцінюється автоматично, це позбавляє студента важливих можливостей для інтелектуального розвитку в колективі). Небезпека надмірної персоналізації у тому, що абсолютизується припущення, що всі учні отримують однакову користь від такого підходу, але в реальності багатьом слухачам потрібне структуроване керівництво, наставництво та соціальна взаємодія для розвитку необхідних навичок,  рефлексивний підхід. Завдання вищої освіти полягає не в тому, щоб відмовитися від технологій, а в тому, щоб забезпечити, що вони служать, а не витісняють рефлексивний та соціальний виміри навчання.

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/4Efbj

Фото:  pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кріс Джонс «Коли генеративний штучний інтелект змінює планку оцінювання».

У ній наголошується, що ГШІ отримав наразі такий розвиток, що фактично змушує викладачів університетів постійно підвищувати власну планку креативності та вносити суттєві зміни у систему оцінювання, як власне, у весь освітній процес. Спираючись на свій досвід, Кріс говорить, що більшість його студентів використовують ГШІ, але насправді вони можуть впоратися із завданням краще, ніж ШІ. Він описує  результати вивчення використання системи оцінювання із залученням ChatGPT (оскільки саме цей інструмент є найпопулярнішим серед студентів) та HeyGen.  Політику щодо застосування штучного інтелекту у рамках свого курсу він розробив таким чином, щоб студенти могли використовувати ШІ виключно як інструмент для роботи, а  не  для створення самої роботи. Його система оцінювання передбачає ведення журналу використання штучного інтелекту та проведення аналізу щодо вибору його інструментів, визначення його користі та недоліків, забезпечення прозорості освітнього процесу із застосуванням нових технологій. Він наголошує, що такий підхід є чесним і слідкує, щоб його застосування було зрозумілим для студентів, приносило їм користь та надавало більше балів. 

Детальніше: https://ukrintei.ua/y/KRL3o

Фото:  pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики