Створення Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій

Створення Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій

20 квітня 2021 року прийнято рішення щодо створення Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій ГУАМ, який стане складовим майбутньої Міжнародної корпорації інноваційного розвитку «ГУАМ і Партнери».

20 квітня 2021 року прийнято рішення щодо створення Міжнародного центру інновацій та трансферу технологій ГУАМ, який стане складовим майбутньої Міжнародної корпорації інноваційного розвитку «ГУАМ і Партнери».

Рішення ухвалене під час четвертого засідання Робочої підгрупи з питань науки та інновацій Організації за демократію та економічний розвиток Грузії, України, Азербайджану та Молдови (ГУАМ).

З метою ефективного використання наукового потенціалу, розвитку і поглиблення співпраці у науковій та інноваційній сферах держави-члени ГУАМ створять нормативно-правову й інформаційну базу спільної наукової та інноваційної діяльності. Її першим кроком стане узгодження переліку перспективних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт та формування реєстру наукових досліджень, що плануються до проведення в державах-членах ГУАМ.

Основним напрямом співпраці, який було обговорено на засіданні підгрупи, стала сфера космічних технологій. Розвитком цієї сфери в Україні на наступні 5 років мають стати:
– дистанційне зондування Землі;
– виробництво ракетно-космічної техніки та забезпечення незалежного доступу України в космос завдяки створенню власної ракети-носія та здійсненню її пуску;
– фундаментальні й прикладні космічні дослідження.

Розвиток космічної галузі має важливу роль у сфері національних економік сучасних країн та в довгостроковому економічному розвитку держав.

Передбачається також залучення нових партнерів. Зокрема, ізраїльський уряд висловив бажання стати партнером ГУАМ для співпраці у сфері науки та інновацій.

Детальніше: https://bit.ly/3sBB5nJ 

Фото: ГУАМ

2021-04-21
Поширити
Україну обрано до складу Виконавчої ради ООН-Жінки

Україну обрано до складу Виконавчої ради ООН-Жінки

Економічна і Соціальна Рада ООН обрала Україну до складу Виконавчої ради ООН-Жінки на 2022-2024 роки та переобрала на трирічний термін до складу Виконавчої ради Програми розвитку ООН (ПРООН), Фонду ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА), Управління ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС).

Економічна і Соціальна Рада ООН обрала Україну до складу Виконавчої ради ООН-Жінки на 2022-2024 роки та переобрала на трирічний термін до складу Виконавчої ради Програми розвитку ООН (ПРООН), Фонду ООН у галузі народонаселення (ЮНФПА), Управління ООН з обслуговування проектів (ЮНОПС).

Завданням української сторони у складі Виконавчої ради має стати зміцнення жіночого лідерства та заохочення жінок до участі у політичних процесах, зокрема – щодо виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”. Раніше Україна була представлена у Виконавчій раді ООН-Жінки у 2011-2013 роках.

Українське членство в складі Виконавчої ради ПРООН, ЮНФПА, ЮНОПС має сприяти підвищенню ефективності оперативної діяльності системи розвитку ООН, наданню державам-членам допомоги для економічного відновлення після пандемії COVID-19.

Україна входить до тридцяти країн, на території яких реалізуються найбільші проекти за підтримки ООН, вона особливо зацікавлена в ефективній та орієнтованій на результат оперативній діяльності ООН, усуванні прогалин та дублювання у взаємодії агенцій в країнах перебування.

Впродовж наступних років агенції ООН в Україні продовжать надавати допомогу українському уряду на шляху подолання негативних наслідків в соціально-економічній сфері, викликаних поширенням коронавірусу. Іншими напрямами взаємодії стануть розвиток демократичного врядування, стале економічне зростання, зайнятість населення, зелена енергетика та сучасні технології.

Зазначені проекти реалізуються в межах рамкової програми партнерства Уряду України та ООН на 2018-2022 роки із бюджетом у 667 млн дол. США.

Детальніше: https://bit.ly/3dCO7gE 

Фото: КМУ

2021-04-21
Поширити
Зміни до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності

Зміни до ліцензійних умов провадження освітньої діяльності

Кабінетом Міністрів України уточнені ліцензійні умови провадження освітньої діяльності. 

Кабінетом Міністрів України уточнені ліцензійні умови провадження освітньої діяльності. 

Відповідна урядова постанова від 24 березня 2021 р. № 365 вносить зміни до  раніше прийнятої постанови від 30 грудня 2015 р. № 1187 “Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності” (зі змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 347 від 10.05.2018 та № 180 від 03.03.2020).

Детальніше: https://bit.ly/2QnLTbU, https://bit.ly/3sEVtEz  

Фото: КМУ

2021-04-21
Поширити
Конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів, які будуть реалізовані у 2022-2023 роках

Конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів, які будуть реалізовані у 2022-2023 роках

Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки та Словацьким агентством з досліджень та розвитку оголошують конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2022-2023 роках.

Міністерство освіти і науки України разом із Міністерством освіти, науки, досліджень та спорту Словацької Республіки та Словацьким агентством з досліджень та розвитку оголошують конкурс спільних українсько-словацьких науково-дослідних проєктів для реалізації у 2022-2023 роках.

У конкурсі можуть брати участь  з української сторони – науково-дослідні групи закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств, в статуті яких заявлене проведення наукових досліджень; зі словацької сторони – юридичні та фізичні особи-підприємці без обмеження їх участі, які працюють у секторі досліджень та розробок. Пропозиції приймаються з усіх галузей досліджень та розробок.

Критерії оцінювання проєктних заявок:
– наукова якість та оригінальність проєкту;
– можливість проведення спільних досліджень, адекватність наукового методу і підходу;
– здатність та компетентність тимчасових наукових колективів втілити проєкт у життя;
– досвід участі у міжнародних проєктах та майбутній розвиток міжнародного співробітництва;
– якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті;
– участь у проєкті молодих науковців (віком до 35 років);
– можливості практичного використання результатів проєкту.

Науковці з українського боку, зокрема керівники проєктів, мають вжити усіх необхідних заходів для захисту науково-технічних та промислових цінностей, які їм належать, а також прав інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/2RIAHad 

Фото: МОН

2021-04-19
Поширити
Конкурсний відбір членів Науково-методичної ради МОН

Конкурсний відбір членів Науково-методичної ради МОН

Оголошено конкурсний відбір членів Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Відповідний  наказ МОН від 16.04.2021 №429 опубліковано на сайті міністерства. 

Оголошено конкурсний відбір членів Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України. Відповідний  наказ МОН від 16.04.2021 №429 опубліковано на сайті міністерства. 

Склад Науково-методичної ради МОН формується з представників держави, роботодавців та їх об’єднань, закладів вищої освіти всіх форм власності, наукових установ, Національної академії наук України та галузевих національних академій наук, професійних асоціацій, міжнародних експертів на строк до трьох років з осіб, які мають науковий ступінь у відповідній галузі знань або досвід фахової роботи в галузі від 10 років.

Конкурс оголошено відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Положення про Науково-методичну раду Міністерства освіти і науки України, Порядку конкурсного відбору членів Науково-методичної ради та науково-методичних комісій Міністерства освіти і науки України та наказу МОН «Про оголошення конкурсного відбору членів Науково-методичної ради Міністерства освіти і науки України».

Документи можна подати до 14 травня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3edgVv6, https://bit.ly/3mZXnyg, https://bit.ly/3dwMEZ7, https://bit.ly/3sxY9nc 

Фото: МОН

2021-04-19
Поширити
Наукові, технологічні та галузеві політичні документи ОЕСР

Наукові, технологічні та галузеві політичні документи ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано серію матеріалів, присвячених внеску науки, технологій та промисловості у добробут та економічне зростання. 

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано серію матеріалів, присвячених внеску науки, технологій та промисловості у добробут та економічне зростання. 

Політичні документи щодо НТІ охоплюють широкий спектр тем, включаючи промисловість, глобалізацію, інновації, підприємництво, наукові дослідження, розробки та новітні технології. 

Зокрема, у доповіді «Яке майбутнє очікує науку, технології та інновації після COVID-19?» йдеться про вплив кризи COVID-19 та пов’язані з нею тривалі соціально-економічні зміни, які відіб’ються на науці, технологіях та інноваціях. Експерти, спираючись на досвід, отриманий в результаті минулих криз, аналіз різноманітних джерел даних та фахових дискусій, визначають фактори, які формують майбутнє НТІ. Це неоднаковий вплив кризи на витрати на НДДКР у різних секторах, прискорене впровадження цифрових інструментів та методів, зміни у відкритості та інклюзивності дослідницьких та інноваційних екосистем. Також у документі представлене бачення того, яким чином політика НТІ може зазнати фундаментальних змін за умов, коли екологічна стійкість та інклюзивність стають важливими цілями політики.

Детальніше: https://bit.ly/2P6jlmShttps://bit.ly/2QwmmgM  

Фото: Скріншот

2021-04-19
Поширити
Реєстрація авторського права на твір

Реєстрація авторського права на твір

Міністерство цифрової трансформації представило портал, на якому розміщена інформація про цифрові державні послуги. Серед 1700 державних послуг, які найближчим часом будуть розширені до 2300, є надзвичайно цікава для творчих людей послуга з державної реєстрації авторського права на твір. 

Міністерство цифрової трансформації представило портал, на якому розміщена інформація про цифрові державні послуги. Серед 1700 державних послуг, які найближчим часом будуть розширені до 2300, є надзвичайно цікава для творчих людей послуга з державної реєстрації авторського права на твір. 

 Розгляд заявки і прийняття рішення про реєстрацію авторського права на твір здійснюється ДП “Український інститут інтелектуальної власності” (Укрпатент). 

Заявка включає наступні документи:
– заява про реєстрацію авторського права на твір;
– примірник твору (оприлюднений чи неоприлюднений) у матеріальній формі;
– документ, що свідчить про факт і дату оприлюднення твору;
– документ про сплату збору або копія документа, що підтверджує право на звільнення від сплати збору;
– документ про сплату державного мита за видачу свідоцтва або копію документа, що підтверджує право на звільнення від сплати мита за видачу свідоцтва;
– довіреність, оформлена в установленому порядку, якщо заявка від імені автора або його спадкоємця подається довіреною особою, або копія довіреності, засвідчена відповідно до законодавства;
– документ, що засвідчує перехід у спадщину майнового права автора;
– настанова щодо використання комп’ютерної програми;
– настанова щодо використання бази даних і опис структури бази даних. 

Заявнику можуть надсилатись додаткові запити у разі виникнення сумніву щодо достовірності інформації, яка міститься у поданих документах. 

Детальніше: https://guide.diia.gov.ua, https://bit.ly/3x64rOp

2021-04-19
Поширити
Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та прав інтелектуальної власності

Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки та прав інтелектуальної власності

23 квітня 2021 року відбудеться зустріч експертів з питань відкритої науки та прав інтелектуальної власності.

23 квітня 2021 року відбудеться зустріч експертів з питань відкритої науки та прав інтелектуальної власності.

Організатор – ЮНЕСКО.

ЮНЕСКО очолює розробку міжнародного інструменту встановлення стандартів з відкритої науки у формі рекомендацій.

Під час зустрічі планується обговорити наступні питання:
– взаємозв’язок між правами інтелектуальної власності та відкритою наукою; 
– демонстрація існуючих інструментів та механізмів узгодження права інтелектуальної власності та спільного використання /відкритості об’єктів права власності;
– обмін інформацією щодо збалансування прав інтелектуальної власності та політики і стратегії відкритої науки.

Детальніше: https://bit.ly/2QwFWta 

Фото: Скріншот

2021-04-16
Поширити
Перевірка академічних текстів на плагіат

Перевірка академічних текстів на плагіат

На офіційному сайті Unicheck опубліковано матеріал «Як перевірити роботу на плагіат».

На офіційному сайті Unicheck опубліковано матеріал «Як перевірити роботу на плагіат».

У представлених у ньому рекомендаціях покроково описана процедура  перевірки академічної роботи на плагіат, особливий акцент зроблено на важливості розуміння необхідності  такої перевірки, а також коректну інтерпретацію отриманих результатів.

В матеріалі описано послідовність дій із завантаження файлів та додавання власної бібліотеки; налаштування чутливості пошуку; перевірки на наявність штучних перешкод, таких як зайві символи; використання дружнього до користувачів інтерфейсу звіту подібності; можливості використання хмарного сховища; доступ до історії транзакцій.

Детальніше: https://bit.ly/2Qp3hge 

Фото: Unicheck

2021-04-15
Поширити
Концепція Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року

Концепція Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року

Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року. 

Кабінетом Міністрів України схвалено Концепцію Державної цільової програми розвитку дослідницьких інфраструктур в Україні на період до 2026 року. 

Відповідне урядове розпорядження від 14 квітня 2021 року  забезпечить створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для розвитку системи дослідницьких інфраструктур в Україні, наукової та інноваційної сфери в частині доступу вчених до передових дослідницьких інфраструктур в ЄС.  

Документ містить аналіз причин незадовільного стану дослідницької інфраструктури, що суттєво впливає на розвиток наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, що дозволило сформулювати шляхи його вирішення. Планується реалізувати комплекс заходів із відновлення й розбудови системи дослідницьких інфраструктур та вироблення механізму консолідації зусиль центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук, національних галузевих академій наук та міжнародних організацій, що надають міжнародну технічну допомогу для відновлення та розбудови системи дослідницьких інфраструктур України.

Концепція передбачає: 
– проведення інвентаризації та систематизації дослідницьких інфраструктур;
– здійснення оцінки їх сумісності з європейськими дослідницькими інфраструктурами;
– пріоритетне фінансування їх розвитку та узгодженість з дорожньою картою розвитку європейських дослідницьких інфраструктур, затвердженою Європейським стратегічним форумом дослідницьких інфраструктур.

Впровадження концепції забезпечить проведення вченими фундаментальних та прикладних наукових досліджень на високому рівні;  мобілізацію та концентрацію ресурсів для розвитку зазначених інфраструктур, координацію дій органів влади; ефективне використання існуючих та запровадження нових фінансових інструментів; інтеграцію до європейських і світових дослідницьких інфраструктур на основі раціонального використання наукового обладнання, кадрового потенціалу, зупинення відтоку науковців за кордон.

Реалізація заходів програми здійснюватиметься впродовж 2021-2026 років у два етапи. На першому (підготовчому) етапі (2021-2022 роки) планується низка організаційно-правових заходів: утворення комітету; розроблення положення та порядку створення, впровадження, модернізації та експлуатації дослідницьких інфраструктур; створення інструментів фінансової підтримки участі дослідницьких інфраструктур в міжнародних об’єднаннях дослідницьких інфраструктур. На другому етапі (2022-2026 роки) передбачається створення та забезпечення діяльності дослідницьких інфраструктур різних організаційно-правових форм.

Очікується, що практична реалізація  Концепції забезпечить:
– створення та функціонування близько 50-ти центрів колективного користування обладнанням, дев’яти державних ключових лабораторій, трьох національних наукових центрів;
– створення і впровадження системи взаємодії між наявними та новими українськими е-інфраструктурами з урахуванням сучасних практик Європейського дослідницького простору;
– створення умов для запровадження в Україні нових дослідницьких інфраструктур європейського рівня;
– отримання вченими та суб’єктами інноваційної діяльності доступу до конкурентоспроможної дослідницької інфраструктури та вмотивованість займатися науковою та науково-технічною діяльністю на високому рівні

Детальніше: https://bit.ly/3uON4zJ, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/322-2021-%D1%80 

2021-04-14
Поширити