Освітянам

У 2020 році МОН профінансує наукові проєкти молодих вчених на рекордну суму — 100 млн грн. Це буде 199 робіт — 152 перехідні з минулих років та 47 нових. Їхній перелік затвердила відповідна Конкурсна комісія 22 листопада 2019 року. На перехідні роботи буде спрямовано 70 млн гривень, а на нові — 30.

Цього року молоді вчені подали на конкурс до МОН 316 проєктів. Їх експертизу проводила спеціальна Експертна рада, в якій діє 11 секцій, що відповідають основним за напрямом конкурсу. Оцінювання кожного проєкту проводили 5 експертів. Загальна кількість балів рахувалася як середнє арифметичне оцінок від 3-х експертів, у діапазоні між найнижчою та найвищою. Тобто найвища та найнижча оцінки не враховувалися. Це дозволило забезпечити більш якісну та об’єктивну експертизу.

Фінансування нових відібраних проєктів почнеться з 2020 року. Найбільше нових робіт відібрані за такими напрямами:

– нові технології виробництва матеріалів, їх оброблення, з’єднання, контролю якості; матеріалознавство; наноматеріали та нанотехнології (9);

– нові технології екологічно чистого виробництва та будівництва, охорони навколишнього природного середовища, видобутку та переробки корисних копалин; хімічні процеси та речовини в екології; раціональне природокористування (7);

– економічні перетворення; демографічні зміни та благополуччя суспільства (7).

“2016 року МОН починав цей конкурс — саме для молодих вчених — з бюджетом 12 млн гривень і фінансуванням 79 робіт. Поступово ця сума зростала, але на наступний рік ми змогли закласти рекордний бюджет конкурсу — 100 млн гривень. За ці кошти ми підтримаємо майже 200 проєктів молодих науковців. Тобто зростає не тільки кількість профінансованих робіт, а й бюджет кожного обраного проєкту”, – повідомила Міністр освіти і науки Ганна Новосад, голова Конкурсної комісії.

“За результатами експертизи ми побачили досить позитивну тенденцію. Так, 2016 року МОН отримало 439 проєктів від молодих вчених. З них високого рівня були 32 роботи, а низького — 48. Зараз же з 316 проєктів уже 78 були високого рівня, а 14 — низького. Тобто молоді вчені сприйняли цей формат і зрозуміли, що роботи низької якості не мають шансів одержати підтримку. Конкурс об’єднує тих, хто хоче робити справді якісну науку, і підтримує кращих”, — розповів перший заступник Міністра освіти і науки Юрій Полюхович, який очолює Експертну раду.

Детальніше: https://bit.ly/2s81fow 

Українці зможуть пройти навчання або стажування у закладах вищої освіти Китаю – для цього китайська сторона надала 45 стипендій для навчання або стажування відповідно до Угоди про співробітництво в галузі науки між Міністерством освіти і науки України та Міністерством освіти Китайської Народної Республіки.

Пропозиція орієнтована на навчання за такими рівнями: бакалавр, магістр, аспірант, стажер.

Подати заявку можна до 27 грудня 2019 року.

Детальніше: https://bit.ly/2QOs7Ef, https://bit.ly/34gR7YO, https://bit.ly/2sjGgiV, https://bit.ly/2OkoTH5, https://bit.ly/34mMkFh, https://bit.ly/33lyemm, https://bit.ly/34mwLxg, https://bit.ly/2Dd2lBT

2019-11-22

Науковці більше не зобов’язані друкувати оголошення про захист дисертацій в офіційному друкованому виданні (газета «Освіта України»), – лише на сайті МОН, а самі дисертації до МОН відтепер надсилатимуться лише в електронному, а не друкованому вигляді. Відповідні зміни до Порядку присудження наукових ступенів були внесені урядовою постановою від 20 листопада 2019 р. № 943 «Про внесення змін до Порядку присудження наукових ступенів»

«Для нас ці зміни є дуже важливими, вони – лише один із багатьох кроків назустріч науковцям для полегшення їхньої роботи в Україні. Тепер все робитиметься безкоштовно та прозоро – через публікацію оголошення на сайті МОН. Також ми продовжуємо війну зі стосами паперів, які з різних причин надсилають у МОН. Тепер до нас не надсилатимуть паперових примірників дисертацій – лише електронні. Це має значно полегшити та дещо здешевити процес», – відзначила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Детальніше: https://bitly.su/2uFY5, https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-zmin-do-poryadku-prisudzhennya-a943

Фото: прес-служба МОН

Цього року в українських закладах вищої освіти створять ще 7 центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО). Відповідний наказ підписала Міністр освіти і науки Ганна Новосад 19 листопада 2019 року. Це дозволить розширити доступ українських вчених до сучасної наукової інфраструктури.

Будуть створені:

«Техноекобезпека Карпат» (Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу);

«Центр дослідження старіння та порушень метаболізму (ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»);

«Лабораторія перспективних технологій створення та фізико-хімічного аналізу нових речовин і функціональних матеріалів (Національний університет «Львівська політехніка»);

«Лабораторія сучасних методів агрономії та прискорення селекції рослин» (Полтавська державна аграрна академія);

«Експериментальний комплекс наукових досліджень водогосподарських об’єктів» (Національний університет водного господарства та природокористування);

«Матеріалознавство тугоплавких сполук та композитів» (Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»);

«Новітні дослідницькі технології в біології і медицині» (Київський національний університет імені Тараса Шевченка).

На розвиток таких центрів, а також підтримку раніше започаткованих ЦККНО Уряд спрямував 138 млн. гривень. Всього на кінець 2019 року в університетах буде функціонувати 21 центр колективного користування. Проводити дослідження в них можуть науковці з різних ЗВО та наукових установ України.

«Ідея таких центрів у тому, щоб сконцентрувати в одному місці найкраще сучасне наукове обладнання за певним напрямом. І щоб потім доступ до цього обладнання мали не тільки працівники того закладу, на базі якого працює центр, а й взагалі науковці з різних університетів, наукових установ. Плюс ЦККНО створюються здебільшого в регіонах. Лише 4 центри з 21 розташовані в Києві, адже ми маємо сильні університети не тільки в столиці, а й в інших регіонах», – пояснила Міністр освіти і науки Ганна Новосад.

Детальніше: https://bitly.su/iO4VXl

Українські мовознавці підготували текст нової редакції Українського правопису 2019 року, який було схвалено постановою Кабінету Міністрів України «Питання українського правопису» від 22.05.2019 року № 437.

Українська національна комісія з питань правопису своїм рішенням від 12 липня 2019 р. визначила Видавництво «Наукова думка» НАН України установою, яка уповноважена випустити у світ авторизоване видання Українського правопису в редакції 2019 р., і передала вказаний текст для редагування та випуску.

Нова редакція Українського правопису містить уточнені й доповнені правила написання загальних і власних назв українського та іншомовного походження, деталізовані правила вживання розділових знаків.

Детальніше: http://www.nas.gov.ua/UA/Messages/Pages/View.aspx?MessageID=5727,

https://mon.gov.ua/ua/npa/pro-vprovadzhennya-novoyi-redakciyi-ukrayinskogo-pravopisu,

https://mon.gov.ua/storage/app/uploads/public/5d7/a26/f44/5d7a26f444931376474501.pdf,

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/05062019-onovl-pravo.pdf,

https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/osnovni-zminy%202019.pdf

Фото: прес-служба НАНУ