Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
Такий перехід забезпечує гнучке рішення з відкритим кодом для підтримки академічних досліджень та інновацій в усіх програмах та послугах університету. Рішення про запровадження FOLIO означає готовність модернізації інфраструктури ЗВО за допомогою платформи, яка відповідає відкритим стандартам та академічним цінностям, забезпечує масштабованість й довгострокову стійкість. Багатокористувацька архітектура FOLIO дозволить бібліотеці підтримувати локальні робочі процеси та структури керівництва, отримуючи при цьому переваги спільної платформи, яка спрощує операції в усій екосистемі відкритої сумісної інфраструктури. Гнучкий дизайн FOLIO з відкритим кодом вже застосовується широким колом бібліотек по всьому світу. EBSCO наголошує, що компанія пропонує комплексні рішення для досліджень, управління закупівлями, надання послуг з передплати та пошуку інформації, навчання. Компанія засвідчує свою відданість інноваціям на базі штучного інтелекту, що дозволяє задовольняти різноманітні потреби у сфері інформаційних послуг.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чому університети повинні бути лідерами у чесному розкритті інформації про ШІ та як новий інструмент може у цьому допомогти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Чому університети повинні бути лідерами у чесному розкритті інформації про ШІ та як новий інструмент може у цьому допомогти».
У ній автори наголошують, що сучасні університети повинні докладати усіх можливих зусиль для подолання розриву між закликами до прозорості ГШІ та новими стандартами освіти і пропонують нову таксономію для відкритого та відповідального декларування ролі ШІ в освіті і дослідженнях. За два роки штучний інтелект набув широкого поширення й став центральною темою багатьох академічних дискусій. Видавці та регуляторні органи закликають до прозорості щодо використання генеративного ГШІ у дослідженнях, причому йдеться не про повний контроль чи маркування текстів як «неналежних». Йдеться про запровадження простих і зрозумілих стандартів, які забезпечать відповідальне використання ШІ у повсякденну наукову практику. Наразі дослідники стикаються з ситуацією, яка подібна до обговорення справедливого представлення внеску кожного автора. Раніше у відповідь на проблему людського авторства була запроваджена таксономія ролей авторів (CRediT) – універсальна, стандартизована система, інтегрована в редакційні та видавничі процеси. У випадку з ШІ також потрібна проста, інтуїтивно зрозуміла система, яка може чітко відобразити внесок цієї технології в отримані результати без заборон чи надмірної бюрократії. Це сприяютиме формуванню нової культури відповідального використання ШІ. Мова про таксономію делегування ГШІ (GAIDeT). Як і CRediT, вона розбиває складний процес на чітко визначені категорії, але замість того, щоб відображати внесок людини-автора, вона визначає окремі дослідницькі завдання, які можна свідомо делегувати ГШІ. Наприклад, якщо CRediT може зафіксувати людину-учасника як відповідальну за курування або візуалізацію даних, GAIDeT дозволяє досліднику заявити, що інструмент штучного інтелекту був використаний для очищення даних (ідентифікації та видалення відсутніх або аномальних даних) або візуалізації – терміни, взяті безпосередньо з його макро-мікро структури. В обох системах мета однакова: зробити невидиму роботу видимою структурованим та стандартизованим способом. У GAIDeT дослідник залишається в центрі моделі, він вирішує, коли, як і якою мірою залучати інструменти штучного інтелекту, інтегруючи їх як дослідницькі інструменти, а не як автономних творців. Таким чином GAIDeT є першою універсальною системою, розробленою для класифікації завдань, які дослідник може делегувати ШІ під час наукової роботи. Система працює на двох рівнях: макрорівень (ключові етапи дослідницького циклу – від формулювання ідеї та пошуку літератури до аналізу, написання, візуалізації, поширення та етичного контролю) та мікрорівень (кожен етап розбивається на конкретні, впізнавані завдання, наприклад, синтез літератури, розробка експериментального протоколу, оцінка зміщення даних тощо). Щоб максимально спростити використання таксономії, автори створили безкоштовний онлайн-інструмент GAIDeT Declaration Generator. Наразі академічна спільнота потребує стандартизованого, детального розкриття інформації про задіяння ГШІ, тоді як ігнорування або замовчування внеску ШІ є неправомірним і заважає дослідникам бути чесними та відкритими.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджина Хонга «Підроблені статті, створені за допомогою штучного інтелекту, становлять нову загрозу для академічних публікацій».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сонджина Хонга «Підроблені статті, створені за допомогою штучного інтелекту, становлять нову загрозу для академічних публікацій».
У ній автор зазначає, що як редактор, він отримує від «підставних авторів» підроблені статті, що складаються з раніше опублікованих ними, текст яких змінено за допомогою ШІ. Сонджин задається питанням, чому це відбувається, а також ділиться своїми міркуваннями. За останні місяці йому довелося працювати з 20-ма рукописами, які на перший погляд були схожі на нові дослідження, але при детальному розгляді виявилися раніше опублікованими роботами, переписаними за допомогою ШІ. Структура, методи і навіть малюнки та таблиці були практично ідентичні оригіналам, але при цьому статті мають аномально низькі показники схожості тексту. У той час як справжні рукописи зазвичай показують близько 10-15% схожості в iThenticate, ці підробки показують лише близько 2-5%, ніби вони були навмисно створені для того, щоб уникнути детекції зловживань. Такі низькі оцінки, як правило, пояснюються розпливчастими формулюваннями, згенерованими ШІ, в яких загальноприйняті наукові терміни замінені менш точними виразами. Більше того, багато посилань, схоже, вставлені випадковим чином, а деякі взагалі не мають відношення до теми дослідження. Іноді статті приписуються неіснуючій людині із зазначенням афіліації відомого університету. І це не помилки через необережність, а навмисні дії. Але навіщо такій людині відправляти до журналу роботу під вигаданим ім’ям? Чим це йому допоможе? Це може бути скоординованою спробою наповнити журнали дезінформацією та псевдонауковими даними, посіяти плутанину і підірвати довіру до певних галузей знань або видавництв. Можливо, таким чином розробники програм на основі ШІ перевіряють їхню ефективність: чи зможе ШІ обдурити редакторів і рецензентів журналів, змусивши їх повірити, що стаття нова і справжня? Якщо рукопис складений з фрагментів декількох статей або оглядова стаття складена шляхом змішування матеріалів з десятків джерел, виявлення порушень стає набагато складнішим. Редактори та рецензенти володіють навичками оцінки наукової якості рукописів, а не виявлення фальшивок, створених штучним інтелектом. І без відповідної підготовки їм буде непросто, особливо в умовах високого редакційного навантаження та відсутності глибоких знань по темах, що розглядаються. Сонджин вважає, що редакторам потрібна допомога: упровадження більш ефективних інструментів для відсіювання рукописів на етапі подання робіт, включаючи інструменти визначення авторства та «чорні» списки відомих шахраїв, процедури перевірки осіб, (наприклад, запит ідентифікаторів ORCID), поліпшення навичок розпізнавання «тривожних сигналів». Підвищення обізнаності про підтверджені випадки шахрайства з використанням ШІ та активний обмін інформацією між редакторами, рецензентами й дослідниками матимуть вирішальне значення для формування культури протидії підриву основ наукової довіри.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рені Беатріс Алкалай «Комплексний підхід до навчання за допомогою ГШІ».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рені Беатріс Алкалай «Комплексний підхід до навчання за допомогою ГШІ».
У ній представлена чотириетапна структура презентації ГШІ, яка може допомогти у навчанні студентів тому, як найкраще можна використовувати інструменти ШІ, роблячи це критично та етично, сприяючи розвитку самостійності, усвідомленню упередженості ШІ та більш глибокому залученню до філософських роздумів. По мірі того, як ГШІ проникає у систему вищої освіти, його використання у навчальних закладах одночасно спричиняє інновації та викликає занепокоєння. Деякі викладачі прямо забороняють використання цих інструментів студентами, тоді як інші прагнуть скерувати студентів до вдумливого та відповідального використання ШІ. Як професор філософії, Рена Беатріс дотримується останнього підходу. На своїх курсах з етики та медичних гуманітарних наук вона закликає студентів ставитися до інструментів ГШІ не як до джерела істинних знань, а як до способу перевірки власних ідей. Студенти вчаться критично оцінювати тексти, згенеровані ШІ, розрізняти викривлення фактів і достовірність інформації, щоб найкращим чином формулювати власні ідеї. У своєму курсі Алкалай заздалегідь планує дату здачі проміжної роботи і пропонує поетапну її підготовку упродовж шести-семи тижнів до її здачі. Студенти починають з вивчення можливостей та обмежень інструментів ГШІ, читають відповідну літературу, беруть участь у групових обговореннях, займаються практичним порівнянням отриманих відповідей на етичні та філософські питання, використовуючи ці вправи для вивчення упередженості і якості генерації. Нарешті, учні застосовують інструменти ГШІ до власних текстів, переходячи від рефлексивного твору до взаємодії з ШІ та досягаючи кульмінації у критичній оцінці контенту, створеного ШІ. Чотириетапна структура інтеграції інструментів ГШІ у навчальні завдання охоплює формування базового розуміння; експерименти зі штучним інтелектом у класі; дослідження упередженостей; творче письмо та рефлексію. Кожен етап реалізує певні навчальні цілі, містить посилання на рекомендовані матеріали для читання, приклади і формати завдань.
Sorry, this entry is only available in Українська. Turnitin являє собою американський сервіс аналізу академічних текстів, створений для всебічної підтримки академічної доброчесності.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Turnitin являє собою американський сервіс аналізу академічних текстів, створений для всебічної підтримки академічної доброчесності.
З 1998 року він надає освітянам послуги з ідентифікації запозичень для задоволення потреб викладачів і студентів. Сервіс побудований на сучасних технологічних і програмних рішеннях, а також використовує велику базу даних наукового контенту. Інструменти Turnitin сертифіковані за стандартом LTI та легко інтегруються з понад 100 освітніми платформами, системами управління навчанням, сервісами «єдиного входу» тощо. Користувачам надається цілодобова технічна підтримка. Також на порталі публікуються спеціально створені освітні ресурси для забезпечення «людиноорієнтованого» використання усіх можливостей сервісу, інструментів та ШІ для зменшення навантаження викладачів та підтримки студентів у їхньому прагненні етичного навчання. Оцінювання подібності текстів забезпечує надійна програма, доповнена можливістю виявлення текстів, згенерованих або перефразованих ШІ. Інтерфейс сервісу представлений багатьма мовами, у т.ч. англійською, іспанською, португальською, німецькою, французькою, італійською, японською, китайською, корейською, турецькою, арабською. Є можливість автоматизації процесу оцінювання, спрощення адміністративних процедур, організації зворотного зв’язку, налагодження системної аналітики результатів. Здійснюється перевірка на наявність ШІ-текстів з визначенням оригінальності стилю, рерайтингу тощо. Належним чином забезпечується конфіденційність даних, яка побудована з урахуванням світових та національних стандартів (сертифікат SOC-2 щодо конфіденційності). Окремим напрямком підтримки викладачів і студентів від Turnitin є належне інформування про засоби підтримки академічної доброчесності, види академічних порушень та засоби сприяння етичній перевірці (на сайті є відповідні інструкції та «Керівництво з відповідального використання штучного інтелекту»). Інструмент Turnitin Clarity надає викладачам уявлення про розвиток навичок академічного письма студентів, щоб підтримати навчання. Компанія здійснює необхідні заходи для зменшення ризиків, які штучний інтелект створює для академічної доброчесності та репутації наукової чи освітньої установи, одночасно підтримуючи відповідальне використання ШІ.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Більш екологічне майбутнє вищої освіти».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей «Більш екологічне майбутнє вищої освіти».
У ній зібрані поради щодо мотивації у справі створення більш екологічних університетів. Стале майбутнє залежить від передових світових інновацій, сміливих досліджень, освіти, взаємодії з громадськістю та обміну знаннями між вченими та промисловістю. За розумно організованого підходу університети можуть забезпечити всі ці елементи, якщо створять належні умови для педагогів та здобувачів освіти для фокусування на кліматичних цілях. Тематична підбірка ТНЕ пропонує рекомендації для світової вищої освіти щодо створення більш екологічних інститутів, досліджень і викладання. Ресурси охоплюють практичні дії з просування сталого розвитку – від впровадження ЦСР у навчальні курси та програми, до скорочення відходів у кампусах та виховання наступного покоління лідерів у галузі охорони навколишнього середовища. Доступний для ознайомлення ресурс наразі містить двадцять дві статті, присвячені актуальним питанням використання Цілей сталого розвитку для сприяння інноваціям; критичним підходам до включення ЦСР до навчальних програм; подоланню розриву в обізнаності щодо ЦСР; п’ятиетапній структурі інтеграції сталого розвитку у вищу освіту; упровадженню Цілей сталого розвитку у навчальні програми за допомогою міждисциплінарного підходу; підготовці студентів університетів до лідерства у вирішенні проблеми зміни клімату; залученню студентських голосів до ініціатив «зеленого» кампусу; спільної роботі зі студентами для розроблення стандартів освіти у галузі сталого розвитку; підтримці екологічного ШІ; створенню «зеленого» кампусу тощо.
Sorry, this entry is only available in Українська. Асоціація робототехніки та автоматизованих систем, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, Ajax Systems та Deus RoboticsПроєкт RoboLab оголосили про старт прийому заявок від університетів, які прагнуть долучитись до створення роботизованих рішень та перевірки власних ідей у першій київській лабораторії RoboLab.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Асоціація робототехніки та автоматизованих систем, Міністерство цифрової трансформації України, Міністерство освіти і науки України, Ukraine-Moldova American Enterprise Fund, Ajax Systems та Deus RoboticsПроєкт RoboLab оголосили про старт прийому заявок від університетів, які прагнуть долучитись до створення роботизованих рішень та перевірки власних ідей у першій київській лабораторії RoboLab.
Йдеться про лабораторію з робототехніки на 30 робочих місць зі спеціалізованим обладнанням та комплектами мехатроніки, програмним забезпеченням для 3D-моделювання та проєктування, роботизованими платформами та інструментами зі штучним інтелектом. Взяти участь у відборі можуть взяти ЗВО, які мають освітні програми за спеціальностями «Автоматизація, комп’ютерно-інтегровані технології та робототехніка» або суміжними, кваліфікованих викладачів, мотивованих студентів і базову інфраструктуру для інженерних експериментів. Заявку на участь у конкурсному відборі можна подати до 14 вересня 2025 року.
Sorry, this entry is only available in Українська. У відкритому доступі опубліковані матеріали дослідження Л. Мейнке, І.Р. Моллік, Л. Моллік та Д. Шапіро з Університету Пенсільванії «Наука про промптинг», присвяченого аналізу запитів у великих мовних моделях.
Sorry, this entry is only available in Українська.
У відкритому доступі опубліковані матеріали дослідження Л. Мейнке, І.Р. Моллік, Л. Моллік та Д. Шапіро з Університету Пенсільванії «Наука про промптинг», присвяченого аналізу запитів у великих мовних моделях.
Автори тестували промптинг на різних завданнях та моделях (старих і нових), оцінюючи точність, варіативність відповідей, а також, що важливо, – витрати ресурсів (токени, час). Тестування проводилося на моделях без вбудованої здатності до міркувань і нових, де вона вже вбудована. Висновки, які випливають з результатів дослідження, такі: «ланцюжок міркувань» корисний для старих чи малих моделей без вбудованих механізмів міркувань, – саме їх застосування трохи підвищує якість, але збільшує варіативність, а іноді навіть знижує точність правильних відповідей. У нових моделях, де такі «ланцюжки міркувань» вже інтегровані, даний метод дає мінімальну або нульову користь, при цьому значно збільшучи витрати на токени, час і ресурси. Таким чином, з розвитком великих мовних моделей цінність «ланцюжка міркувань» знижується, оскільки сучасні моделі вже використовують покрокові міркування за замовчуванням. Користувачам необхідно це враховувати. Зокрема, корисно заздалегідь зважувати плюси (невелике зростання точності в старих моделях) та мінуси (збільшення часу, вартості, варіативності); уникати явного «ланцюжка міркувань» під час роботи з новими моделями із вбудованими міркуваннями, щоб заощаджувати ресурси; самостійно тестувати методи на конкретних завданнях та моделях, використовуючи складні покрокові промпти для старих версій мовних моделей та формуючи прямі лаконічні запити для сучасних.
Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Використання цифрових бізнес-моделей, інструментів і технологій для отримання достовірної екологічної інформації та залучення споживачів до цикркулярної економіки» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».
У ній наголошується про необхідність вжиття заходів із протидії зміні клімату, які будуть ефективними на глобальному рівні. Наразі багато кліматичних та інших політик, спрямованих на досягнення Цілей сталого розвитку, зосереджуються на заходах з боку пропозиції, які впливають на сектор виробництва та ініціативи приватних підприємців, зокрема – звітування з питань навколишнього середовища, соціального розвитку та управління. Однак дедалі більше експертів визнають, що необхідно урізноманітнити дії в різних сферах політики, у т.ч. – з боку попиту, щоб підтримати зміни у поведінці споживачів. Останнім часом спостерігається підвищена увага до екологічних проблем та зміни клімату з боку окремих осіб та домогосподарств. Попередні результати опитування ОЕСР, проведеного на початку 2024 року серед 35 тис. споживачів у 15 країнах ОЕСР та трьох країнах-партнерах дозволили встановити ставлення та реакції споживачів до сталого споживання. Дані опитування свідчать про те, що більшість респондентів стурбовані станом навколишнього середовища (68%), вважають захист навколишнього середовища принаймні «важливим» (74%) і «готові йти на жертви заради захисту навколишнього середовища» (60%); 65% респондентів вважають, що їхні дії впливають на навколишнє середовище; більшість (80%) сказали, що вплив на навколишнє середовище був принаймні «дещо важливим» при прийнятті останніх рішень про покупки порівняно з іншими аспектами продукту. Багато споживачів хотіли б робити більш сталий вибір, однак вони часто стикаються з перешкодами, які заважають їм діяти відповідно до таких уподобань. Цифрові інструменти, бізнес-моделі та технології, включаючи параметри фільтрації на веб-сайтах електронної комерції, платформи обміну між користувачами та штучний інтелект можуть значно полегшити доступ споживачів до інформації про екологічні продукти та їхню можливу участь у циркулярній економіці. В опублікованому документі аналізується цей потенціал та висвітлюються пов’язані з ним ризики.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кел Іннес «Вчені не повинні відчувати провину за вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кел Іннес «Вчені не повинні відчувати провину за вплив використання штучного інтелекту на навколишнє середовище».
У ній автор закликає зосередитися на використанні енергії та води штучним інтелектом там, де це може мати найбільше значення, і вимагати щодо цього відповідальності саме від розробників ШІ. Останнім часом активно дискутується серед університетських співробітників та студентів питання взаємозв’язку використання штучного інтелекту та зміни клімату. Такі інструменти, як ChatGPT, Copilot та Gemini, що дедалі більш активно і масштабно використовуються науковцями для підготовки навчальних матеріалів, адміністративними працівниками – для керування поштовими скриньками, дослідниками – для узагальнення наукової літератури. Одночасно зростає кількість публікацій, де обговорюється зростання енергоспоживання при роботі штучного інтелекту, інтенсивне використання води центрами обробки даних для охолодження обладнання. Звісно, університети мають допомогти співробітникам і студентам зрозуміти вплив цифрових інструментів на навколишнє середовище, дізнатись про широкий спектр позитивних та негативних сторін використання ШІ. Нещодавно проведене галузеве опитування показало, що менше половини викладачів можуть комфортно справлятися зі своїм робочим навантаженням. Їх, звісно, турбує використання енергії та води штучним інтелектом, але це зона відповідальності розробників ШІ: вони мають забезпечити прозору звітність про використання енергії та екологічний вплив інфраструктури. Урядам також слід посилювати регулювання, оновити стандарти та застосовувати стимули для більш екологічної роботи центрів обробки даних. Не можна ігнорувати той факт, що не всі моделі та інструменти ГШІ однакові. Генеративні чат-боти становлять лише невелику частину загального споживання енергії, пов’язаного зі штучним інтелектом. Дійсно велике споживання енергії відбувається, наприклад, при вирішенні завдань створення та аналізу відео, забезпеченні цільової реклами тощо. Кел Іннес вважає, що екологічну загрозу становить не окремий користувач, який покладається на ChatGPT для підсумовування нотаток із зустрічей або використовує Copilot для написання електронного листа, а неконтрольоване розширення непрозорої інфраструктури, відсутність системи збирання та оприлюднення даних про екологічний вплив технологічних компаній. Індивідуальна обізнаність – це добре. Вона допомагає робити обґрунтований вибір, викликати необхідність змін та притягувати інституції до відповідальності. Але не треба плекати індивідуальну провину – це не вирішить проблему! Потрібне розумне регулювання, прозорість та підзвітність на системному рівні.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
