Times Higher Education

На сайті Inside Higher Ed, що належить  Times Higher Education, опубліковано статтю Кетрін Палмер «Чому адміністратор у сфері штучного інтелекту ставиться до нього скептично».

У ній автор, спираючись на досвід Метью Коннеллі, віце-декана з питань ініціатив у сфері штучного інтелекту Колумбійського університету, розмірковує про обмеження та ризики використання ГШІ в освітньому середовищі. Наголошується, що попри значний потенціал великих мовних моделей для підтримки навчального процесу, кінцева ефективність залежить від умов застосування ШІ. Технології можуть сприяти більш глибокому навчанню лише тоді, коли використовуються у взаємодії з викладачем і супроводжуються експериментами, перевіркою результатів і критичним аналізом. І навпаки, масове і неконтрольоване використання цих інструментів студентами без належного методичного супроводу не забезпечує якісного освітнього результату. Наразі ми спостерігаємо за зміною характеру роботи студентів: поширення генеративних інструментів може призводити до зниження самостійності у виконанні завдань і формального підходу до навчання. Це, у свою чергу, ставить під сумнів здатність студентів розвивати навички критичного мислення, які традиційно вважаються ключовими результатами вищої освіти. Проблема полягає не в технологіях, а у відсутності чітких педагогічних моделей їх інтеграції. Сучасна освітня практика не має достатньої емпіричної бази для оцінювання довгострокових наслідків використання ШІ: задіяння цих інструментів відбувається швидше, ніж формується розуміння їхньої ефективності, що створює розрив між технологічними можливостями та педагогічною доцільністю. Отже, скептичне ставлення тут не означає заперечення інновацій, а є необхідною умовою їхнього відповідального впровадження. Потенціал ШІ є значним, проте ефективність його використання залежить від здатності університетів інтегрувати технології у навчальний процес у поєднанні з кращими педагогічними підходами, що забезпечують розвиток критичного мислення та академічної самостійності.

Детальніше: https://www.insidehighered.com/news/tech-innovation/artificial-intelligence/2026/02/18/why-one-ai-administrator-skeptical-ai

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Сехер Асаф «Grammarly стикається з позовом через інструмент штучного інтелекту, що використовує ідентичності науковців».

У ній автор висвітлює ситуацію навколо судового позову проти Grammarly та аналізує етичні й правові наслідки використання генеративного штучного інтелекту в академічному середовищі. Підставою для позову стала функція «Expert Review», яка генерувала поради з редагування текстів, подаючи їх як такі, що «натхненні» відомими авторами, журналістами чи науковцями. При цьому імена реальних людей використовувалися без їхньої згоди, що викликало критику з боку професійної спільноти. Grammarly вже припинила роботу цього інструменту після значного суспільного резонансу. Подібна практика створює ризик спотворення авторських позицій, оскільки згенеровані алгоритмом поради можуть не відповідати реальним поглядам тих, чиї імена використовуються. Це, у свою чергу, підриває довіру до академічної комунікації та ставить під сумнів коректність представлення інтелектуального внеску конкретних осіб. Щодо правових аспектів справи, то позивачі заявили, що використання імен і професійної репутації для комерційних цілей без дозволу може порушувати норми захисту персональних даних і права на публічний образ. Сам позов став важливим прецедентом для регулювання застосування інструментів ШІ у сфері створення контенту. Етичний вимір проблеми пов’язаний з використанням авторитету відомих науковців і публічних інтелектуалів для підвищення довіри до алгоритмічно згенерованих порад, що може вводити користувачів в оману щодо походження та надійності інформації. У результаті виникає розрив між фактичним джерелом знань і тим, як воно презентується. Ситуація навколо Grammarly продемонструвала новий рівень викликів для академічної та видавничої спільноти, пов’язаних із використанням штучного інтелекту. Дедалі актуальнішою стає потреба у чітких правилах щодо авторства, згоди та відповідальності, що по суті є необхідною умовою збереження довіри до наукового знання в умовах стрімкого розвитку цифрових технологій.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/grammarly-faces-lawsuit-over-ai-tool-using-academics-identities,  https://www.wired.com/story/grammarly-is-facing-a-class-action-lawsuit-over-its-ai-expert-review-feature

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Ренії Лопес-Озіебло «Як “Кармен” та гуманітарні науки можуть формувати навички, яких не має генеративний штучний інтелект».

У ній автор розмірковує про те, як гуманітарна освіта допомагає формувати культурне розуміння, критичне мислення та емоційну чутливість — ті риси, які залишаються принципово людськими навіть у часи стрімкого розвитку штучного інтелекту. Йдеться про освітню ініціативу з вивчення опери Жоржа Бізе «Кармен», яка стала основою для цілої серії культурних і навчальних подій у межах програми європейських студій. Студенти не лише ознайомились із класичним твором, а й  побачили, як культурні явища можуть сприяти більш глибокому розумінню історії, суспільства та людської поведінки. Аналіз сюжету опери, історичного контексту та сучасних інтерпретацій твору дозволив молодим людям осмислити універсальні теми свободи, влади, насильства та соціальних ролей. Поширення ГШІ робить більш цінними та актуальними освітні практики, які розвивають людські здібності до інтерпретації, емпатії та морального судження. Алгоритми можуть швидко узагальнювати інформацію або генерувати тексти, однак вони не здатні переживати художній досвід, відчувати емоційний зміст мистецтва чи вести змістовну культурну дискусію. Саме тому гуманітарні дисципліни стають важливим простором для формування інтелектуальних і культурних компетентностей, які дозволяють осмислювати технологічні зміни та їхній вплив на суспільство. Важливою частиною педагогічного підходу є активні й творчі форми навчання. Наприклад, студентам пропонують переосмислити класичні тексти в сучасному контексті, інтерпретувати персонажів з позиції власного досвіду або відтворювати сцени з літературних чи мистецьких творів у формі рольових вправ. Такі завдання сприяють не лише засвоєнню матеріалу, а й розвитку аналітичного мислення, творчості та здатності встановлювати зв’язки між культурними епохами. Вони можуть долучитись до дискусії щодо сучасної цифрової культури (наприклад, популярних мемів), поступово наближаючись до більш глибокого аналізу культурних джерел. Отже, у світі, де штучний інтелект дедалі активніше автоматизує технічні завдання, гуманітарна освіта набуває нової цінності: вона формує здатність інтерпретувати культурні смисли, розуміти інші суспільства і вести змістовний діалог про складні моральні та соціальні питання.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/campus/how-carmen-and-humanities-can-embed-skills-genai-cant

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation