ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АКАДЕМІЧНА ЧЕСНІСТЬ: ДОСЯГНЕННЯ БАЛАНСУ

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА АКАДЕМІЧНА ЧЕСНІСТЬ: ДОСЯГНЕННЯ БАЛАНСУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джорджини Чамі «Штучний інтелект та академічна чесність: досягнення балансу».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джорджини Чамі «Штучний інтелект та академічна чесність: досягнення балансу».

У ній наводиться погляд на те, як університети можуть заохочувати етичне та прозоре використання інструментів штучного інтелекту для підтримки навчання, водночас захищаючи від неправомірних дій. Наголошується, що нинішня хвиля генеративного штучного інтелекту спричинила великі дебати та дискусії у сфері вищої освіти. Авторські статті, блоги та стрічки соціальних мереж сповнені запитань без чітких відповідей, проте викладачам необхідно зрозуміти, як адаптуватися та що прийняти. Джорджини Чамі вважає, що вкрай важливо вирішити потенційні етичні проблеми, які супроводжують інтеграцію ШІ і викликають питання, зокрема: який потенційний вплив ШІ на академічну чесність; чи будуть технології сприяти шахрайству; якою мірою дані або інструменти, створені ШІ, мають бути дозволені для викладання і навчання в університетах; як адаптувати навчання у світі, де більшість людей можуть звернутися до технологій за відповіддю. Розглядаючи ці проблеми, автор доходить до висновків: текст, згенерований штучним інтелектом – це новітнє зрушення у вищій освіті, яке спонукає замислитися над тим, що означає навчання зараз і в майбутньому; ШІ підвищує доступність інформації та може розв’язувати складні задачі, аналізувати великі обсяги даних і ухвалювати рішення з мінімальною участю людини; використання ШІ та інших технологічних інструментів за своєю суттю не перешкоджає навчанню, вирішальним фактором є те, як використовувати технологію, зберігаючи при цьому академічну чесність; незважаючи на обмеження, важливо вивчити потенціал технологій для підвищення продуктивності студентів та покращення їхнього досвіду навчання; в академічному письмі використання таких інструментів, як Quillbot і Grammarly, допомагають студентам покращити свою письмову роботу, зокрема, виразу мови та виправляючи орфографічні, граматичні помилки, пунктуаційні помилки або незручні формулювання. Такі інструменти, як ChatGPT-3 і GPT-4, також можуть допомогти в ефективному написанні; ШІ може і має бути доповненням до навчання студентів, а не його заміною. Здатність критично оцінювати текст є важливою академічною навичкою, яка ставатиме дедалі ціннішою в міру того, як студенти знайомитимуться з великою кількістю контенту, створеного ШІ; майбутні зусилля мають бути зосереджені на визначенні «належного використання» інструментів ШІ. Студенти повинні бути обізнані не тільки про можливості, а й про обмеження ШІ. Таким чином, університети виховуватимуть покоління студентів, які вміють використовувати технології, але також володіють критично важливими навичками для розуміння та ефективного застосування. Університети, які вдумливо використовують ШІ для забезпечення збереження людської взаємодії, критичного мислення та цінності поглибленої освіти, імовірно, процвітатимуть у цьому новому освітньому ландшафті. Важливо знайти баланс, за якого ШІ покращує і підтримує, а не порушує процес навчання.

Детальніше: https://is.gd/MS4KEA, https://is.gd/vA2YSB

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-31
Поширити
WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2024 BY SUBJECT

WORLD UNIVERSITY RANKINGS 2024 BY SUBJECT

На сайті Times Higher Education, одної із найбільш впливових рейтингових агенцій світу, опубліковано чергові результати галузевого рейтингу «World University Rankings 2024 by subject».

На сайті Times Higher Education, одної із найбільш впливових рейтингових агенцій світу, опубліковано чергові результати галузевого рейтингу «World University Rankings 2024 by subject».

Предметний рейтинг, як і світовий, ранжується на основі 18 показників, які є складовими 5 ключових показників вищої освіти: викладання, дослідницьке середовище, якість досліджень, співпраця з індустрією, а також міжнародні перспективи. Українськи університети представлені з дев’яти предметів, серед яких найкращими є: комп’ютерні науки – Національний університет «Львівська політехніка», Харківський національний університет радіоелектроніки, Харківський авіаційний інститут; фізичні науки – Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Львівський національний університет імені Івана Франка; інженерія: Сумський державний університет, Харківський національний університет радіоелектроніки, Національний університет «Львівська політехніка»; бізнес та економіка – Сумський державний університет, Національний університет «Львівська політехніка», Національний університет біоресурсів і природокористування України; суспільні науки – Сумський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет «Львівська політехніка»; науки про життя – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національний університет біоресурсів і природокористування України; мистецтво та гуманітарні науки – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; право – Київський національний університет імені Тараса Шевченка; клініка та здоров’я – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://naps.gov.ua/ua/press/events/3148/, https://is.gd/Yb8Pve, https://docs.google.com/forms/d/1ajPkoSg1Hptiho2eY-k9xTxQ1vqtCm19U0ckhX4yITo/viewform?hl=uk&hl=uk&edit_requested=true

Фото: скріншот

##НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2023-10-30
Поширити
ЗРОБИТИ КОНФЕРЕНЦІЇ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМИ

ЗРОБИТИ КОНФЕРЕНЦІЇ БІЛЬШ ІНКЛЮЗИВНИМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Грін і Вільяма Е. Дональда «Зробити конференції більш інклюзивними: можливості, перешкоди та отримані уроки».

У ній автори ділиться власним досвідом організації одноденної конференції з питань розвитку карєри, яка збирає вчених, професійних спеціалістів і політиків для спілкування та обміну найкращими практиками, Зокрема, автори прагнуть сприяти інклюзивності, відповідаючи на постійні заклики, щоб забезпечити доступ до цінних просторів обміну знаннями для якомога більшої кількості людей. Як організатори та амбасадори заходу, вони окреслюють три дії, які вжили, щоб зробити захід максимально інклюзивним, три перепони, з якими зіткнулися при цьому, і три напрямки, які потрібно вдосконалити під час проведення майбутніх заходів. Отже дії, які вжиті, щоб зробити захід максимально інклюзивним: доступна ціна – не всі вчені, професіонали або політики мають фінанси для відвідування конференцій; повністю віртуальний захід – з огляду на зазначене, формат заходу та ціна взаємопов’язані; різноманітність доповідачів – це означає пошук високоякісних доповідачів із різних професій та дисциплін, щоб представляти різноманіття секторів вищої освіти та кар’єри. Перешкоди, з якими зіткнулися, щоб зробити конференцію інклюзивною: забезпечення спонсорства – проведення онлайн-одноденного заходу потребує спонсорства, щоб компенсувати витрати, включно з ліцензіями на технологіями; підвищення обізнаності про подію – щоб зробити її фінансово життєздатною, організовуючи подію з доступною ціною квитків; збалансування різноманітності доповідачів – збалансувати різноманітність із заданою кількістю слотів для доповідачів і висвітленням тем. Сфери для вдосконалення під час виконання майбутніх подій: покращення віртуального досвіду – технології можуть бути дорогими, але завжди існує ризик технологічного сбою; залучення вчених, професіоналів і політиків – захід має бути доступним для якомога більшої кількості людей із ​​сектору вищої освіти та за його межами; прислухання до відгуків – довгострокова життєздатність заходу залежить від постійного вдосконалення процесу, керованого різноманітними відгуками. Підсумовуючи, автори висловили сподівання, що враховуючи їх досвід, інші організатори зможуть покращити інклюзивність своїх заходів.

Детальніше: https://is.gd/VQjmmc, https://is.gd/oX4OqP, https://is.gd/SbFCRq

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інклюзивність

2023-10-26
Поширити
ЗРОБИТИ УНІВЕРСИТЕТИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

ЗРОБИТИ УНІВЕРСИТЕТИ ІНКЛЮЗИВНИМИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мередіта Вілкінсона «Зробити університети інклюзивними для людей з обмеженими можливостями, частина перша: зворотній зв’язок, доступ і мова».

Автор пропонує поради щодо сприяння інклюзивності для студентів та персоналу університетів з обмеженими можливостями. Університетам важливо врахувати їх, зважаючи на те, що кількість таких людей зростає. Керівники вищої ланки, які не мали відповідного досвіду, повинні знати як можна зробити свої університети більш інклюзивними, щоб повністю підтримувати студентів і співробітників з обмеженими можливостями. У першій частині роботи поради стосуються отримання зворотного зв’язку від студентів та персоналу, підвищення доступності та підхід до мови щодо інвалідності. Зокрема пропонується: використання досвіду спілкування зі студентами та персоналом з обмеженими можливостями – ймовірно, в університеті є експерти, до яких можна звернутися за порадою та підтримкою; зробити свій кампус і заходи доступними – слід враховувати: чи придатні під’їзди та внутрішні частини будівель для людей на інвалідних візках, чи достатньо туалетів для людей з обмеженими можливостями, чи оборудовано роздягальні та підйомник, чи достатньо широкі двері, щоб вмістити інвалідні візки, чи логічно розташовані простори та чи вільні вони від перешкод, які можуть спричинити нещасні випадки, чи працюють доступні двері. Інші способи зробити свої події доступнішими: наявність кімнат відпочинку для відвідувачів, заздалегідь надання учасникам матеріалів до заходів, чітке маркування їжі для відвідувачів з особливими дієтичними вимогами, включення регулярних перерв продовж усього заходу, зробити мережеві сеанси доступними, включивши місця для сидіння та столи; використання правильної мови – використання таких термінів, як «інвалід» і «інвалідність», є цілком прийнятним, але слід уникати висловлювань, які призводять до того, що особа стає жертвою через її інвалідність; уникання припущень – важливо не робити припущень щодо того, що студенти та співробітники можуть/не можуть робити. Припущення можуть дуже засмучувати людей з обмеженими можливостями. Стратегії включають постановки відкритих питань, таких як: вплив інвалідності на роботу, що я/університет можуть зробити, щоб краще підтримати вас, що ви вважаєте корисним/некорисним, як би ви хотіли повідомити про будь-які труднощі, з якими ви стикаєтеся. Взявши до уваги ці поради, можна почати вживати заходів, щоб зробити навчальний заклад більш доступним для студентів і персоналу з обмеженими можливостями, чи то шляхом забезпечення більшої доступності будівель і заходів, використання правильної мови чи запобігання припущенням. У другій частині цієї серії автор планує зосередитись на тому, як керівники закладів вищої освіти можуть робочим навантаженням студентів і співробітників зробити процеси просування більш справедливими.

Детальніше: https://is.gd/J7u8IG, https://is.gd/jdEzDn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-25
Поширити
ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ: ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

ВПРОВАДЖЕННЯ ПРОЕКТНОГО НАВЧАННЯ: ПРАКТИЧНИЙ ПОСІБНИК

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібхам Веза та Мохд С’яйфуддін Мохд «Впровадження проектного навчання: практичний посібник».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ібхам Веза та Мохд С’яйфуддін Мохд «Впровадження проектного навчання: практичний посібник».

У ній автори надають практичні рекомендації та методології для впровадження проєктного навчання та описують його потенційний вплив на студентів. «Проектне навчання» (PBL) являє собою значне зрушення в освітній методології, яке фундаментально змінює підхід до процесів викладання та навчання. PBL перетворює студентів із пасивних одержувачів знань на активних учасників, які активно аналізують та оцінюють інформацію. Цей підхід заохочує навички критичного мислення, усуваючи розрив між теоріями, які викладають в академічних колах, та їхнім практичним застосуванням у реальних сценаріях. Це допомагає студентам активно займатися предметом, що зрештою призводить до глибшого і ретельнішого розуміння предмета. У статті надаються роз’яснення щодо PBL та процесу його реалізація. Автори розглядають основні процедури ефективної інтеграції PBL в освітнє середовище та надають поради щодо їх реалізації, зокрема: визначення проекту: створення плану навчання (переконайтеся, що цілі проєкту збігаються з освітніми цілями курсу і будь-якими застосовними реальними контекстами, керуйте очікуваннями – дуже важливо точно встановити графік проєкту, важливі моменти прогресу і кінцеві результати, розробіть критерії оцінювання, що охоплюють як кінцевий результат, так і процедурні аспекти (процес), щоб створити середовище, що сприяє всебічному навчанню); сприяння співпраці та груповій роботі (щоб виховати почуття причетності та відповідальності, бажано розподіляти обов’язки, що відповідають унікальним талантам кожного учня; розвивайте командну атмосферу, яка сприяє відкритому спілкуванню та інклюзивним протоколам прийняття рішень; розвивайте культуру, яка сприяє взаємній повазі між людьми, цінує різноманітні точки зору та сприймає конструктивну критику як невід’ємну частину обговорення); встановлення зв’язку теорії та практики (переконайтеся, що теми проєктів відповідають змісту курсу та сприяють використанню теоретичних знань учнів; заохочуйте участь студентів у рефлексивних практиках, пропонуючи їм можливість встановити зв’язок між своїм проєктним досвідом та академічним навчанням); сприяння самосвідомості та розвитку критичного мислення за допомогою зворотного зв’язку (доцільно включати періодичні цикли зворотного зв’язку протягом усього проєкту, надаючи учням можливість брати участь у роздумах та ітераціях; одним із потенційних підходів до поліпшення досвіду навчання та глибшого розуміння цілей проєкту є інтеграція механізмів зворотного зв’язку між колегами); використання технологій (використовуйте онлайн-інструменти спільної роботи для управління проєктами та проведення досліджень; щоб підвищити якість результатів проєкту, рекомендується мотивувати учнів використовувати інструменти та програмне забезпечення візуалізації. Наприкінці статті, Ібхам та Мохд наводять висновок: назустріч майбутньому з PBL. PBL – це багатообіцяючий підхід до майбутнього. Значна увага приділяється розвитку навичок критичного мислення, здатності розв’язувати проблеми, спільній роботі та розвитку творчих здібностей, що сприяє набуттю знань. Крім того, він підходить для всіх форм навчання, даючи змогу всім студентам досягти успіху та продемонструвати своє розуміння. PBL – це дуже корисний підхід, який пропонує винагороду як викладачам, так і студентам. Сприяння їх зусиллям і спостереження за набуттям ними ідей, здібностей і впевненості в собі – це надзвичайно приємний аспект викладання.

Детальніше: https://is.gd/0aI8dE, https://is.gd/OsQnRb, https://is.gd/dtkQxX

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-20
Поширити
ТРИ КРОКИ, ЩОБ РОЗКРИТИ ПРИХОВАНУ ПРОГРАМУ НЕТВОРКІНГУ

ТРИ КРОКИ, ЩОБ РОЗКРИТИ ПРИХОВАНУ ПРОГРАМУ НЕТВОРКІНГУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джулія Фріланд Фішер «Три кроки, щоб розкрити приховану програму нетворкінгу».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джулія Фріланд Фішер «Три кроки, щоб розкрити приховану програму нетворкінгу».

У ній автор розмірковує над питанням: як підтримати студентів у розвитку мережевих навичок, які покращать їхні майбутні кар’єрні перспективи. Дані свідчать, що студентам потрібні мережі. За даними опитування випускників університету Strada-Gallup, проведеного у 2020 році, майже половина з них, на питання про яку навичку, що не набули в університеті, найбільше шкодують, відповіли «Нетворкінг». На жаль, несправедлива реальність така, що величезна роль мереж залишається в основі прихованої навчальної програми, яка могла б допомогти деяким випускникам перетворити зароблені важкою працею ступені у кар’єру. Але є способи демістифікувати побудову мереж і зробити доступ до соціального капіталу більш явною і справедливою особливістю навчання студентів в університеті. Джулія Фріланд Фішер радить застосовувати три кроки, які виведуть цю приховану навчальну програму на світло для всіх студентів кампусу: навчити студентів мережевої взаємодії як навички в рамках кар’єрних послуг; намагаючись залучити власний капітал, зробити побудову мережі кредитною; щоб підвищити рентабельність інвестицій, підвищити соціальний капітал у рамках стратегії всього кампусу. Додатковий бал: оцініть свої результати – у всіх цих зусиллях ключовим моментом є вимірювання прогресу. Це означає, що потрібно приділяти більше уваги кількості, якості та структурі студентських мереж, а також тому, чи підвищують вони свою здатність мобілізувати ці мережі. Більшість університетів не соромляться позиціонувати себе як центри зв’язків. Але якщо університети дбають про рівність і доступ, перед ними стоїть більш глибоке завдання: використати шанс цих зустрічей і гарантувати, що студенти випускаються з мережею зв’язків, а не лише з дипломом про освіту.

Детальніше: https://is.gd/P1MaB3, https://is.gd/zLRjMJ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-17
Поширити
ДОЛАЮЧИ АКАДЕМІЧНІ БАР’ЄРИ: МОВНІ МОДЕЛІ ТА МАЙБУТНЄ ПОШУКУ

ДОЛАЮЧИ АКАДЕМІЧНІ БАР’ЄРИ: МОВНІ МОДЕЛІ ТА МАЙБУТНЄ ПОШУКУ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Раудашль «Долаючи академічні бар’єри: мовні моделі та майбутнє пошуку».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Адріана Раудашль «Долаючи академічні бар’єри: мовні моделі та майбутнє пошуку».

У ній наголошується, що істинний потенціал генеративного ШІ та великих мовних моделей залишається недостатньо вивченим у наукових колах. Ці технології можуть запропонувати більше, ніж просто відповіді. Автор аналізує: як ідеї, які вони пропонують, можуть революціонізувати академічний пошук і відкриття. У сьогоднішньому академічному світі, що швидко змінюється, вчені стикаються з безліччю дослідницьких статей, тому їм потрібні інструменти пошуку, здатні виконувати більше функцій, ніж просто пошук документів. Майбутнє пошуку – це не тільки пошук; а й отримання глибокої інформації, яка допоможе вченим використовувати величезну кількість знань. Elsevier працює з академічною спільнотою над створенням пошукових систем, що відповідають науковим потребам. У поєднанні з надійними академічними базами даних ці моделі перетворюються на передові механізми знань. Вони можуть аналізувати величезні бази даних, встановлювати зв’язки між розрізненими галузями і навіть пропонувати нові напрямки досліджень. Таким чином, вони не просто знаходять інформацію, а й допомагають зрозуміти її ширший контекст і значення, розкриваючи весь потенціал академічних ресурсів. В якості прикладу Адріана Раудашль наводить Bing ChatGPT від Microsoft, який демонструє вражаюче застосування LLM у пошуку, та практичні способи використання великих мовних моделей для роздумів: ставки не можуть бути вищими – у міру розширення знань дослідники повинні звузити сферу своєї діяльності й оволодіти зростаючою спеціалізованою мовою своїх галузей; обмеження великих мовних моделей для академічних досліджень – важливо зазначити, що, хоча програми LLM пропонують багато, вони не є панацеєю. LLM призначені для створення тексту, а не для створення фактичних тверджень, часто званих «галюцинаціями». По-друге, ці моделі обмежені даними, на яких вони навчалися, а це означає, що їхні «знання» можуть швидко застаріти, особливо в дисциплінах, що швидко розвиваються. На думку автора, LLM являють собою перший значний прогрес у сфері пошуку і відкриттів за останні десятиліття. LLM дозволить вийти за рамки простого спогаду, сприяючи контекстуальному розумінню та інноваційним відкриттям. Отже, метою має бути не просто створення більш досконалих пошукових систем, а й створення більш інтелектуальних, інтуїтивно зрозумілих інструментів, які збагачують пошук знань.

Детальніше: https://is.gd/OOpqyf, https://is.gd/hY7nKE

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-16
Поширити
ХОЧЕТЕ ЗНАТИ, ЯКИЙ ВИГЛЯД МАЄ МАЙБУТНЄ ОСВІТИ?

ХОЧЕТЕ ЗНАТИ, ЯКИЙ ВИГЛЯД МАЄ МАЙБУТНЄ ОСВІТИ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістен Маккартні «Хочете знати, який вигляд має майбутнє вищої освіти? Запитайте своїх студентів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістен Маккартні «Хочете знати, який вигляд має майбутнє вищої освіти? Запитайте своїх студентів».

У ній наголошується, що настав час прислухатися до голосу студентів, щоб підвищити інклюзивність та інновації, а цифрові технології при цьому можуть стати величезною допомогою. Автор на конкретному прикладі аналізує, як змінився зворотній зв’язок зі студентами, що нині являє собою безперервний перетворювальний процес, спрямований на удосконалення систем вищої освіти. Студентів запитують про якість курсів і досвід навчання в університетах. Така участь розширює можливості студентів, оскільки їхні думки формують майбутнє університету і тих, хто згодом вирішить навчатися. Керівники освітніх закладів вступили у фазу, коли голоси студентів мають лежати в основі рішень, які приймаються в кожному університеті. Covid-19 відкрив епоху цифрової трансформації навчання взагалі, і студентських голосів зокрема. Враховуючи досвід поліпшення інклюзивності та підвищення доступності контенту цифрових курсів за допомогою таких інструментів, як Microsoft Immersive Reader і Anthology Ally, Крістен Маккартні пропонує спробувати використовувати «консультантів з інтеграції студентів» для проєктів, у яких використовується їхня думка. Проєкти «Фонду венчурного розмаїття та інклюзивності» можуть стимулювати участь співробітників і студентів у житті університету; співпраця з групами із забезпечення доступності та інтеграції – створення необхідних інструментів для персоналу та забезпечення доступності для студентів. Ці набори інструментів надають інформацію та рекомендації щодо асистивних технологій і способів створення інклюзивного та доступного навчального контенту. Такі підходи можуть допомогти університетам підтримати цільові дослідження та реалізувати інклюзивні проєкти, що, своєю чергою, спонукає звернути увагу на доступність навчальних матеріалів для студентів. Університети можуть адаптувати підтримку студентів
з огляду на людей з різними уподобаннями в навчанні. Цитуючи теорію розвитку Олександра Естіна, висунуту 40 років тому: «Обсяг навчання та особистісного розвитку студентів, пов’язаний з будь-якою освітньою програмою, прямо пропорційний якості та кількості участі студентів у цій програмі». Отже навчання, організоване спільно співробітниками і студентами, призведе не лише до появи успішних студентів, а й до створення процвітаючого місця навчання – і це мета, в яку варто інвестувати.

Детальніше: https://is.gd/ouC16t, https://is.gd/s6cNhh

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-13
Поширити
«ВІРТУАЛЬНЕ ЗМАГАННЯ» – СТРАТЕГІЯ СПІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

«ВІРТУАЛЬНЕ ЗМАГАННЯ» – СТРАТЕГІЯ СПІЛЬНОГО НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ребеки Елізабет Альварадо Рамірес та Данії Лоренія Арріола Артеага «Представляємо «віртуальне змагання» – стратегію спільного навчання.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ребеки Елізабет Альварадо Рамірес та Данії Лоренія Арріола Артеага «Представляємо «віртуальне змагання» – стратегію спільного навчання.

У ній автори розглядають питання як спроєктувати та провести віртуальне змагання, яке допоможе підвищити увагу студентів, продуктивність і здатність навчатися за допомогою співпраці. Віртуальне змагання – це онлайн-захід, що відтворює досвід живого змагання, але з використанням цифрових інструментів, де учасники змагаються в командах і розв’язують завдання за допомогою онлайн-платформи. Цей захід заохочує співпрацю між колегами та розвиває впевнене спілкування; це також сприяє розвитку почуття спільності, оскільки дає захопливий досвід, що заохочує соціальну взаємодію. З огляду на власний досвід, автори наголошують, що характеристики віртуального змагання корисні в академічній діяльності незалежно від особливостей курсу, та надають рекомендації щодо дизайну заходу (встановлення цілей, які розвивають компетенції та допомагають виконати навчання; заохочення командної роботи та стимулювання спілкування; пошук застосунку або технічного інструменту, який забезпечує синхронну взаємодію та може використовуватися для віртуальних зборів; пропагування здорової конкуренції) та рекомендації щодо його впровадження (винагородження та відзначення студентів за виконання завдання; створення рекламної кампанії з використанням офіційних каналів зв’язку; організація пробного заняття, щоб познайомити учасників з технологією, яка буде використовуватися; формування невеликих груп, які можуть брати участь у змаганні в різні дні; залучення до заходу колег для спостерігання та опитування або анкетування студентів. Ребека та Данія вважають, якщо дотримуватися цих рекомендацій при розробці та проведенні віртуального змагання, можна створити в аудиторії почуття спільності, підвищивши увагу студентів та продуктивність навчання в рамках спільного процесу. І, звісно ж, це ще й цікавий і привабливий спосіб закріпити теоретичні знання.

Детальніше: https://is.gd/B1mzEu, https://is.gd/shtQ9t, https://is.gd/ociHit

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-10-09
Поширити
ПОГЛЯД НАЗАД НА 10 РОКІВ ІСНУВАННЯ MOOCS

ПОГЛЯД НАЗАД НА 10 РОКІВ ІСНУВАННЯ MOOCS

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелісси Хайтон «Погляд назад на 10 років існування Moocs».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мелісси Хайтон «Погляд назад на 10 років існування Moocs».

У ній автор аналізує уроки, отримані за десятиліття розробки та проведення масових відкритих онлайн-курсів (Moocs). Наголошується, що розроблення онлайн-курсів десять років тому, мало на меті проведення експериментів з новими способами викладання в інтернеті та дослідження видів навчання, яких можна досягти, щоб отримати позитивний результат. Наразі Единбурзький університет пропонує 80 онлайн-магістерських курсів із усіх дисциплін і 100 Moocs і мікрокредитів, які охоплюють 4,7 млн слухачів у всьому світі. Як помічник директора цього університету з онлайн та відкритого навчання, Мелісса Хайтон брала участь в узгодженості портфоліо онлайн-курсів з місією університету, цінностями, громадянською відповідальністю та прагненнями на майбутнє. Вона ділиться власним досвідом співпраці з трьома глобальними навчальними платформами – Coursera, edX і FutureLearn, що надає унікальне розуміння масштабування коротких онлайн-курсів і широкий набір даних про навчальні матеріали та учнів. Спираючись на те корисне, чому вона навчилася за 10 років розробки Moocs, Мелісса радить тим, хто створює свої портфоліо онлайн-курсів зараз не боятися пробувати щось нове; досягати інституційної підтримкиз боку всієї організації – керівництва, академічних команд і технологів навчання, узгодивши розроблені курси зі стратегічними цілями університету; розробляти стратегію, щоб переконатися у використанні правильної платформи для потрібної аудиторії; співпрацювати з партнерами по платформі, щоб отримати максимальну віддачу від партнерства та забезпечити доступ до будь-яких даних, які вони надають; звернути увагу на ліцензування всього вмісту курсу, належний доступ до нього може зробити його доступним для багатьох учнів у всьому світі. Мелісса Хайтон зазначає, що студенти Единбурзького університету, які навчання в онлайн-форматі, наразі повідомляють про вищий рівень задоволеності навчанням, ніж їхні однолітки в кампусі. Також вона вважає, що потрібно висловити величезну подяку всім академічним командам, які обирають шлях онлайн викладання, щоб поділитися своїми знаннями з учнями в усьому світі.

Детальніше: https://is.gd/6ABn4H, https://is.gd/6CGPYf

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ОсвітаОнлайн

2023-10-06
Поширити