Усі новини на порталі

Знайомтесь, інституційні репозитарії Вінничини:І

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бена Аптона «Чи бачить Європа масову докторантуру?».

У ній наголошується: останнім часом політехнічні установи отримують право на присудження докторських ступенів. Наскільки розумно залучати не лише академічну, а й технічну та професійну сферу до присудження наукових ступенів. Розглядаються конкретні приклади європейських країн. Зокрема, у Великобританії у 1992 році був скасований бінарний поділ між політехнічними інститутами та університетами. Його прихильники стверджували, що це відкриває нові можливості для самих вишів, їхніх студентів та регіонів, які вони обслуговують, призведе до інновацій та реальної зміни ситуації у професійному середовищі (підвищення соціальної мобільності, нові кар’єрні можливості). Ті, хто займає протилежну позицію, наголошують: технічна освіта, укомплектована практиками, а не вченими, зацікавленими в дослідженнях, має цінуватися сама по собі. У Нідерландах також почали присуджувати професійні докторських ступені в університетах з прикладних наук. Португальські політехнікуми активно заявляють про такий самий шлях як бажаний, прагнучі змінити свою назву на університет. Німецькі технічні університети хоча й залишаються окремою адміністративною категорією, також рухаються у напрямку присудження докторських ступенів. Автор публікації вважає, що суспільна дискусія з цього приводу точиться насамперед навколо інноваційної політики, забезпечення якості освіти, ефективності фінансування, соціальної справедливості і … снобізму. «Що означає зростання європейських докторантів? Дані з Європейського реєстру вищої освіти показують, що між 2011 і 2019 роками кількість закладів, які мають право присуджувати докторські ступені, фактично не змінилася. … Докторські ступені залишаються відносно рідкісними. Тим не менш, розширення докторської освіти за рахунок нових гравців та нових форматів, може мати непередбачувані наслідки», вважає керівник Центру управління вищою освітою Бельгійського університету Єруун Хаїсман.

Детальніше: https://bit.ly/3EDmu3Q, https://bit.ly/3kxaF8Q

23 лютого 2023 року Європейська комісія офіційно оголосила результати відбору ініціативи MSCA4Ukraine, яка підтримує вимушено переміщених дослідників з України.

Продовжити роботу в країнах-членах ЄС і країнах, асоційованих членах програми «Горизонт Європа» зможуть 13 докторантів і сто одинадцять постдоків з України. Відібраних дослідників прийматимуть академічні та неакадемічні організації з 21 країни (переважно – Німеччини, Чехії, Франції). Галузева структура обраних дослідницьких пропозицій виявилась такою: 25,8% у сфері наук про життя, 21,8% – соціальні та гуманітарні науки, 17,7% – хімія. Стипендії надаватимуться за індивідуальними умовами на термін від 8 до 24 місяців, але переважна їх більшість – дворічні. Загальний бюджет – 25 млн євро. Стипендіати братимуть участь у навчальних заходах, розвитку власних компетенцій, а після завершення проєктів продовжать співпрацю з європейськими партнерами.

Детальніше: https://bit.ly/41s6ziL, https://bit.ly/3XZTI4r, https://bit.ly/3ZkrGld, https://bit.ly/3Z7b3d5

На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Гонсало Ернесто Пісаррро Пуччіо, Сесілія Арсе Майлард, Матіас Ісла Агілера та Пауліна Родрігес «Управління порушеннями академічної доброчесності з допомогою підходу до навчання.

Досвід Папського католицького університету Чилі». У ній наголошується, що заклади вищої освіти у Північній Америці та Європі ще з середини минулого століття розробили політики та системи підтримання академічної доброчесності. А університети Латинської Америки долучились до цього руху не більше, ніж 10 років тому. У Папському католицькому університеті Чилі першим кроком стало створення Кодексу честі у 2016 році, на основі якого у 2020 році у результаті спільної роботи зацікавлених сторін було затверджено політику академічної чесності. Автори демонструють зміну парадигми від моделей, заснованих на покаранні, до управління академічною чесністю в рамках формувального підходу. Також вони аналізують проблеми надмірної бюрократизації процесу і показують, яким чином рухались у справі академічної етики: створення протоколу з чітко визначеними кроками; створення на всіх факультетах комітетів з академічної чесності; тиражування найкращих прикладів для студентів на різних етапах навчання; розширення відповідних навчальних заходів, які студент проходить для розвитку навичок академічної чесності; створення інституційної системи реєстрації випадків порушень. Досвід показав, наскільки важливо постійно підтримувати академічну етику, залучати студентів як дієвих учасників, а не спостерігачів, акуратно дотримуватись протоколу. Оскільки студентське середовище оновлюються щороку, просування базових цінностей університету має бути постійним. Тому важливо постійно оновлювати й впроваджувати стратегії ефективного навчання як студентів, так і викладачів.

Детальніше: https://bit.ly/3ItAO09, https://doi.org/10.1080/0309877X.2022.2130195, https://doi.org/10.1007/978-3-030-83255-1_29

1 березня 2023 року у змішаному форматі відбудеться відкрита лекція Тимофія Милованова та Алекса Ліссітса «Лідер 2023 в Україні.

Який він?». Захід покликаний стати площадкою обговорення лідерства як такого та розвитку відповідних якостей у кожного. Спікери запропонують присутнім власне бачення лідерського портрету для сучасної України, говоритимуть про вимоги до лідера сьогодення; порадять, як ефективно орієнтуватися у складному соціальному та економічному ландшафті України і на чому варто зосередити увагу, щоб бути успішним вже зараз; запропонують присутнім долучитись до відкритої дискусії. Організатор – Київська школа економіки.

Детальніше: https://bit.ly/41vkcho, https://bit.ly/3lRMSR9