Усі новини на порталі

Розпочато пілотну програму маркетингової підтримки малих і середніх підприємств, метою якої є їх всебічна підтримка та надання допомоги підприємствам, якими керують жінки, люди з інвалідністю тощо.

Організатори пілотної програми прагнуть завдяки їй знайти ще один ефективний спосіб допомоги малому та середньому бізнесу в Україні, поширити досвід пілоту у вигляді навчальних матеріалів, звітів, кейсів.

У рамках програми на відкритому конкурсі буде обрано групу представників малого та середнього бізнесу України, для котрих профінансується створення та запровадження онлайн маркетингової стратегії. Допомагатимуть учасникам вийти на новий, співставний з європейським, рівень провідні маркетингові агенції з числа партнерів програми.

Від команди проєкту та маркетингової агенції відібрані учасники отримають наступне:
– розроблену онлайн маркетингову стратегію, котра буде містити результати дослідження ринку, конкурентів, метрики та інструменти для впровадження, план розвитку компетенцій, залучення інших цифрових інструментів для онлайн продажів;
– допомогу з брендингом, робота з брендом компанії, ребрендинг;
– допомогу у розробці вебсайту компанії, якщо це потрібно, покращення того ресурсу, що існує, чи створення нового;
– допомогу з оптимізацією промокампаній, створення сторінок у соціальних мережах та контент-плану;
– аналіз і рекомендації існуючих рекламних онлайн-кампаній або формування нових під потреби бізнесу та стратегії розвитку;
– допомогу з підготовкою текстового та візуального контенту для онлайн-кампаній;
– бюджет на запуск промокампаній.

Цифрова трансформація учасників пілотного проєкту буде взята за основу для створення типової програми підтримки цифрової трансформації малого та середнього бізнесу в Україні.

Реалізація пілотної програми відбуватиметься за підтримки UK Aid, Міністерства цифрової трансформації України, Офісу з розвитку підприємництва та експорту та національного проєкту з розвитку підприємництва «Дія.Бізнес».

Детальніше: https://bit.ly/3rF0ZtX, https://bit.ly/3Iqco6J

Фото: КШЕ

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza 

Дослідниками з університету Кадіса, Іспанія, розроблено новий інструмент для вимірювання знань, навичок і здібностей вчених та підвищення ефективності досліджень.

Інформацію про це опубліковано у міжнародному журналі «Наука та суспільна політика», присвяченому державній політиці в сфері науки, технологій і інновацій.

Для максимального використання стратегічного ресурсу академічного людського капіталу університетам потрібен інструмент, за допомогою котрого можна визначати й оцінювати фактичні характеристики персоналу, відповідно до їх академічних цілей. Розроблена іспанськими вченими модель виділяє конкретні базові показники, котрі звичайно не використовуються в традиційних системах з-за їх психометричної складності.

З метою визначення відповідних індикаторів автори провели опитування 62 керівників дослідницьких груп, які дали відповіді на 8 цільових питань. Ґрунтуючись на відповідях, наступних запитах і декількох раундах обговорень було досягнуто консенсусу за 22 індикаторами. Вони описують п’ять наступних академічних вимірів людського капіталу:
– дослідницькі знання;
– дослідницькі здібності;
– навички пильності;
– навички організації роботи;
– навички критики.

Отримані бали пропонується використовувати для самооцінки, розвитку кар’єри та визначення «слабких місць» для їх усунення. Керівники дослідницьких підрозділів можуть використовувати цей інструмент для забезпечення збалансованості в наборі характеристик у дослідницьких колективах, а керівництво закладів – як додатковий спосіб оцінки потенційних можливостей для просування по службі та оцінки академічних навичок дослідників.

Однак, як стверджують незалежні експерти, для підтвердження достовірності запропонованого інструменту, зокрема – у різних національних контекстах, а також визначення взаємозв’язку між отриманими результатами та оцінками академічного людського капіталу, необхідна більша кількість статистичного матеріалу та додаткові дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3rD5UMb, https://go.nature.com/3xCdk2U

Фото: скріншот

Державним бюджетом України на 2022 рік Міністерству освіти і науки України передбачено видатки обсягом 153,7 млрд гривень.

Документом визначено загальне збільшення обсягів видатків у 2022 році на 14,4 млрд гривень більше, ніж у минулому році. Кошти буде спрямовано на соціальний захист педагогів, збільшення академічних стипендій у закладах професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Вперше буде надано субвенцію на забезпечення пожежної безпеки в школах. Також будуть виділені субвенції на освіту, розвиток НУШ, реалізацію програми «Спроможна школа для кращих результатів», надання державної підтримки особам з ООП, створення НПЦ професійної освіти.

Додаткові 5,4 млрд грн  планується витратити на:
– підготовку кадрів закладами вищої та фахової передвищої освіти;
– виплати академічних стипендій;
– забезпечення діяльності Національного фонду досліджень, грантової підтримки наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) досліджень;
– фонду розвитку закладів фахової передвищої та вищої освіти.

Міністр освіти і науки висловив подяку народним депутатам за підтримку сфери освіти і науки України.

Детальніше: https://decentralization.gov.ua/news/14316, https://bit.ly/3lw5bbw

Фото: МОН

Загальними зборами Національної академії педагогічних наук України схвалені пріоритетні напрями (тематика) наукових досліджень та науково-технічних (експериментальних) розробок НАПН України на 2022-2026 рр.

Визначено наступні пріоритети досліджень у галузі освіти:
– філософія освіти, методологія, теорія, історія освіти і педагогіки;
– розвиток світової, європейської і національних освітніх систем;
– цифровізація освіти;
– педагогіка і психологія освітнього процесу;
– дошкільна освіта;
– повна загальна середня освіта, спеціалізована освіта;
– освіта дітей з особливими освітніми потребами;
– теорія і технології виховання, позашкільна освіта;
– професійна (професійно-технічна) і фахова передвища освіта;
– вища освіта;
– освіта дорослих, педагогічна освіта;
– управління та економіка освіти;
– методологія, теорія та історія психології;
– вікова психологія та фізіологія;
– психологія розвитку особистості;
– соціальна і політична психологія;
– прикладна психологія, професійна й організаційна психологія;
– соціальна педагогіка та соціальна робота;
– освіта, педагогіка і психологія для національної безпеки та безпеки життєдіяльності.

Кожен напрямок включає низку актуальних проблем, які планується досліджувати у найближчі п’ять років.

Детальніше: https://bit.ly/331LHp3

Фото: НАПНУ