Відкрито набір на безкоштовне навчання для журналістів і викладачів журналістики, які хочуть покращити свої навички з дата-журналістики та візуалізації даних в рамках курсу «Data Driven Journalism».
Відкрито набір на безкоштовне навчання для журналістів і викладачів журналістики, які хочуть покращити свої навички з дата-журналістики та візуалізації даних в рамках курсу «Data Driven Journalism».
Організатори: проєкт «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS», Міністерство цифрової трансформації України, USAID, Центр журналістики Київської школи економіки.
Мета курсу – популяризування використання відкритих державних даних та удосконалення навичок викладання журналістики у вищих навчальних закладах.
Програма курсу включає наступні теми: – основи журналістики даних та вступ до відкритих даних (особливості роботи журналіста даних, етапи створення матеріалу на основі даних, формати історій на основі даних, концепт відкритих даних, політика відкритих даних в Україні); – очищення та структурування даних (типові помилки та проблеми, які можуть трапитись у даних, способи їх вирішення); – аналіз даних (збагачення даних, формулювання дослідницьких питань і пошук відповідей на них за допомогою зведених таблиць); – візуалізація даних (Основи роботи з Flourish / Datawrapper, вирішення типових задач – порівняння величин, представлення зміни величин у часі, представлення даних на карті, представлення частини в цілому).
Подати заяву на навчання можна до 13 квітня 2021 року.
4 березня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день відкритих даних, у зв’язку з чим Міністерство цифрової трансформації підготувало інформаційні матеріали щодо розвитку відкритих даних в Україні.
4 березня 2021 року у світі відзначають Міжнародний день відкритих даних, у зв’язку з чим Міністерство цифрової трансформації підготувало інформаційні матеріали щодо розвитку відкритих даних в Україні.
Основними напрямами розвитку відкритих даних є удосконалення законодавства; відкриття нових наборів даних; реалізація різноманітних проєктів.
Які досягнення вже є та у чому полягають завдання розвитку на майбутнє: – у 2020 році Україна вперше взяла участь у європейському дослідженні рівня зрілості сфери відкритих даних Open Data Maturity та посіла у рейтингу учасників 17 місце; – набори даних публікуються на Єдиному державному вебпорталі відкритих даних, який наприкінці 2020 року встановив рекорд — 1 мільйон унікальних користувачів та понад 500 тисяч завантажень з порталу; – сервіси на основі відкритих даних полегшують життя тисячам українців: у сфері охорони здоров’я ці інструменти допомагають пацієнтам у пошуку медичного закладу та виборі лікаря; у бізнесі – автоматизувати та підвищити ефективність бізнес-процесів, захиститися від рейдерських атак, перевірити потенційних бізнес-партнерів, убезпечитися від економічних злочинів та шахрайства; – проводиться систематичні дослідження впливу відкритих даних на різні сфери суспільного життя; – портал «Дія.Відкриті дані» допоможе навчати роботі з відкритими даними щонайменше 3 тисячі осіб щороку, а також удосконалювати якість даних.
Відкриті дані руйнують корупцію та роблять діяльність влади прозорою і зрозумілою.
3 березня 2021 року у форматі онлайн відбудеться круглий стіл на тему «Open data в кожну громаду», присвячений Міжнародному дню відкритих даних.
3 березня 2021 року у форматі онлайн відбудеться круглий стіл на тему «Open data в кожну громаду», присвячений Міжнародному дню відкритих даних.
Організатор – Громадська рада при Міністерстві цифрової трансформації України.
Мета заходу – заохотити використання суспільно важливих наборів даних для комфорту і безпеки людей, посилення прозорості, підзвітності та підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування, створення нових корисних продуктів і цікавих стартапів, зростання інвестиційної привабливості громад, збільшення бюджетних надходжень тощо.
Під час круглого столу планується обговорити наступні питання: – перспективні напрямки розвитку відкритих даних; – ефективне використання відкритих даних у повсякденній практиці громад; – визначення пріоритетних наборів відкритих даних для публікації на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; – зміни, передбачені у новій редакції Постанови КМУ №835; – проблеми, що виникають з оприлюдненням відкритих даних; – презентація успішних кейсів українських громад.
Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.
Європейська асоціація університетів приєднується до глобальної коаліції організацій, яка схвалює занепокоєння, висловлене Конфедерацією сховищ відкритого доступу (COAR) щодо звіту «Вибір сховища даних: критерії, які мають значення».
Європейська асоціація університетів приєднується до глобальної коаліції організацій, яка схвалює занепокоєння, висловлене Конфедерацією сховищ відкритого доступу (COAR) щодо звіту «Вибір сховища даних: критерії, які мають значення».
Зазначений звіт пропонує набір критеріїв вибору сховищ даних під егідою FAIR sharing ініціатива. COAR та інші організації висловили занепокоєння надмірно обмежувальним характером критеріїв, що пов’язано із ризиком тиску на дослідників. COAR вважає, що багато критеріїв, включених до звіту, « на даний час не підтримуються більшістю сховищ даних доменів або загальних даних, зокрема – щодо вимог до рівня даних… І якщо видавці впровадять ці підходи, це матиме згубний вплив на відкриту наукову екосистему, оскільки служби сховищ будуть зосереджені у кількох організаціях, що сильніше посилюватиме нерівність у доступі до послуг».
Розвиток обміну даними та впровадження їх у науковий процес комунікації є важливим пріоритетом для багатьох зацікавлених сторін. Тому удосконалення послуг, що надаються сховищами для дослідників, є на порядку денному для різних громад, включаючи наукових видавців.
Визнаючи актуальність цієї ініціативи, EUA звертає увагу, що наразі немає єдиного підходу, узгодженого з відповідними громадами. Асоціація заявляє, що дослідники у всьому світі повинні мати вибір щодо використання інституційних, національних, доменних чи загальних сховищ.
EUA нагадує про існування проекту Рекомендацій ЮНЕСКО щодо відкритої науки. У цьому документі наголошується, що «Служби відкритої науки слід розглядати як основні дослідницькі інфраструктури, якими керує громада […], що відображають різноманітні інтереси та потреби дослідницької спільноти та суспільства». Інституційні, національні, доменні чи загальнодоступні сховища даних, що управляються громадами, є фундаментальними елементами світового ландшафту відкритих наук.
Критерії відбору, на переконання Асоціації, повинні розроблятися задля визначення існуючої інфраструктури та її переваг і спрямування дослідників до тих ІС, які відповідають потребам у дослідженні, практиці громади, фінансовій чи інституційній політиці або національному законодавству. Ці стандарти повинні розроблятися в рамках прозорого процесу із залученням академічної та репозитарної спільноти. Мають бути ураховані також потреби видавців. Таким чином, рекомендації повинні спиратись на наявні стандарти та ініціативи спільноти, такі як CoreTrustSeal або Спільна система COAR для належної практики у сховищах.
До колекції відкритих дисертацій EBSCO Open Dissertations від EBSCO BiblioLab додано новий контент, який містить американські докторські дисертації.
До колекції відкритих дисертацій EBSCO Open Dissertations від EBSCO BiblioLab додано новий контент, який містить американські докторські дисертації.
EBSCO Open Dissertations – безкоштовна база даних із записами понад 1,4 мільйона електронних дисертацій та авторефератів з понад 320 університетів світу.
Канали, за якими сучасні вчені знаходять релевантний контент, різноманітні. У цьому все більш складному середовищі навчальні заклади шукають стратегії, які дозволять зробити наукові роботи своїх здобувачів більш помітними і цитованими. За допомогою Ebsco Open Dissertations навчальним закладам і студентам пропонується інноваційний підхід. Він реалізується за рахунок залучення документів, які містяться в інституційних репозитаріях. Проект безкоштовний для авторів та організацій, які хочуть зробити свій науковий контент більш доступнішим.
Даний проект продовжує роботу, розпочату в 2014 році, коли EBSCO і фонд HW Wilson Foundation створили е-архів американських докторських дисертацій на основі друкованих публікацій HW Wilson «Докторські дисертації, прийняті американськими університетами, 1933-1955 рр.».
У 2015 році Фонд HW Wilson Foundation погодився підтримати розширення бази даних американських докторських дисертацій за рахунок долучення записів щодо дисертацій з 1955 року і по теперішній час.
Серед численних проєктів цифровізації, які найближчим часом будуть реалізовані в Україні, є два, які безпосередньо стосуються розбудови електронних архівів у форматі репозитаріїв. Це – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)» та «Цифрова трансформація мистецтва» (е-Мистецтво).
Серед численних проєктів цифровізації, які найближчим часом будуть реалізовані в Україні, є два, які безпосередньо стосуються розбудови електронних архівів у форматі репозитаріїв. Це – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)» та «Цифрова трансформація мистецтва» (е-Мистецтво).
Проєкт е-Наука, зокрема, предбачає розвиток Національного репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.
Проєкт е-Мистецтво також пов’язаний із формуванням цифрового сховища – репозитарію методичних документів навчально-методичної літератури для викладачів закладів освіти. Онлайн-платформа для викладачів та здобувачів освіти буде побудована на принципах відкритого доступу. Вона накопичуватиме інноваційні методичні напрацювання, використання яких дозволить вчасно модернізувати змістовну компоненту мистецької освіти та справедливо оцінювати інноваційність та ефективність розроблених й оприлюднених методик.
Один із 94 проєктів цифровізації, представлених Мінцифрою на порталі «Цифрова держава» у розділі «Проєкти цифрової трансформації», – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)».
Один із 94 проєктів цифровізації, представлених Мінцифрою на порталі «Цифрова держава» у розділі «Проєкти цифрової трансформації», – «Цифрова трансформація фінансування та послуг у сфері науки (е-Наука)».
Проєкт складається із чотирьох підпроєктів, а саме: – Єдина електронна система конкурсного фінансування наукових досліджень (е-Конкурс); – Електронна науково-інформаційна система; – Реєстр українських дослідницьких інфраструктур (Реєстр інфраструктур); – Відкритий український індекс наукового цитування (Індекс).
Кожен підпроєкт на порталі має чіткий опис цілей, продуктів і термінів виконання.
1. Підпроєкт «Єдина електронна система конкурсного фінансування наукових» (е-Конкурс) передбачає переведення в електронну форму процесу конкурсного фінансування наукових досліджень, включно із поданням заявки на конкурсне фінансування, відбір експертів, формування звітності. Основні продукти, які очікується отримати: – послуга подачі заявки на конкурсне фінансування в цифровому форматі (до 31.12.2022); – система автоматичного і незалежного відбору експертів для оцінювання заявки (до 31.12.2022).
2. Підпроєкт «Електронна науково-інформаційна система» забезпечить єдину точку доступу до державних цифрових сервісів наукового призначення, інформування, а також створення уніфікованих інформаційних профайлів українських вчених та агрегування всієї інформації сфери науки. Основні продукти, які очікується отримати: – універсальна авторизація користувача для доступу до всіх цифрових сервісів наукового призначення в Україні (до 30.09.2022); – єдине вікно інформування користувачів щодо наукових подій, новин тощо (до 30.09.2021); – автоматизоване зведення інформації щодо вченого до єдиного профайлу (із наведенням інформації про освіту, місце роботи, публікації, науковий доробок тощо) (до 31.12.2022).
3. Підпроєкт «Реєстр українських дослідницьких інфраструктур (Реєстр інфраструктур)» має забезпечити повноцінне функціонування цифрової системи уніфікованих інформаційних профайлів українських дослідницьких інфраструктур (включно з наявним обладнанням та фахівцями, які безпосередньо на ньому працюють). Основний продукт, який очікується отримати, – публічний каталог наявного наукового обладнання, можливість пошуку та бронювання дослідницьких інфраструктур (до 31.12.2021).
4. Підпроєкт «Відкритий український індекс наукового цитування (Індекс)» передбачає подальший розвиток індексу наукового цитування шляхом забезпечення використання широкого спектру баз даних публікацій українських вчених. Основні продукти, які очікується отримати: – показники ефективності, що використовується при оцінюванні вченого та установи, де він працює (до 31.12.2021); – пошук публікацій українських вчених у зарубіжних та вітчизняних виданнях (до 31.12.2021).
У цілому проєкт предбачає створення електронних систем конкурсного фінансування наукових досліджень, доступу до існуючих цифрових сервісів наукового призначення, електронної науково-інформаційної системи, системи присудження наукових ступенів та присвоєння вчених звань, реєстру українських дослідницьких інфраструктур, розвиток українського індексу наукового цитування, модернізацію систем подання документів та проведення державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти в частині проведення ними наукової діяльності, розвиток репозитарію академічних текстів та підключення до нього локальних репозитаріїв.
EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.
EBSCO пропонує усім бажаючим підписатись на інформаційний бюлетень EBSCO’s Open Perspectives.
Бюлетень являє собою щомісячний збірник інформаційних матеріалів про «відкриті» теми – відкритий доступ, відкрита наука, відкрита дослідницька інфраструктура від провідних світових науковців.
Для отримання розсилку інформаційного бюлетня EBSCO’s Open Perspectives необхідно зареєструватись.
Міністерство цифрової трансформації розробило «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних».
Міністерство цифрової трансформації розробило «Типове рішення місцевого порталу відкритих даних».
Призначення підготовленого документу – систематизація роботи з розпорядниками на регіональному рівні та спрощення доступу громадян до відкритих даних. Мінцифра безкоштовно ділиться порталом відкритих даних з містами, які бажають їх розвивати.
Переваги отримання містом порталу відкритих даних:
– можливість провести аудит власної публічної інформації;
– створення/удосконалення внутрішнього нормативного середовища;
– навчання відповідальних осіб роботі з відкритими даними;
– автоматичне завантаження «харвестинг» наборів даних на data.gov.ua.
Першим містом, яке на безоплатній основі отримало невиключну ліцензію на використання програмного забезпечення для запуску власного порталу відкритих даних, стало місто Маріуполь, набори даних якого доступні на data.gov.ua.
Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.
Elsevier повідомляє, що з січня 2021 року Cell Press буде розширювати можливості публікацій з відкритим доступом.
Відкритий доступ є невід’ємною частиною стратегії розвитку Elsevier в контексті підтримки спільного, інклюзивного та прозорого дослідницького простору, де автори, дослідники та наукові установи можуть обмінюватись знаннями та спиратись на роботи колег для розвитку науки.
Elsevier співпрацює з громадськістю щоб краще розуміти можливості та способи упровадження відкритого доступу, є видавцем, який динамічно розширює публікації з відкритим доступом: майже 2600 журналів Elsevier наразі дозволяють публікувати матеріали у відкритому доступі, включаючи 500 журналів із повністю відкритим доступом.
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіляцією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіляцією.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіляцією ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіляцією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
