КАТЕГОРИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЦІННІСТЬ СТРУКТУРОВАНИХ ДАНИХ

КАТЕГОРИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЦІННІСТЬ СТРУКТУРОВАНИХ ДАНИХ

На сайті компанії Сlarivate опубліковано звіт «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних».

На сайті компанії Сlarivate опубліковано звіт «Категоризація досліджень та цінність структурованих даних».

У ньому зазначається, що надійність дослідницької інформації залежить не лише від її відкритості. Для ефективного виявлення, порівняння та оцінювання результатів досліджень дані мають бути чистими, послідовно структурованими та стабільними у часі. По мірі зростання обсягу та складності наукових архівів у глобальному масштабі, ризики неповноти або неструктурованості даних стають дедалі більшими. Особливо це стосується можливості їх подальшого використання для порівняльного аналізу, оцінювання та прийняття політичних рішень. На основі багаторічного досвіду методологічних розробок фахівці компанії Clarivate та Інституту наукової інформації наголошують: основні характеристики даних, їх категорізація та метадані є найважливішими чинниками якості бібліометрії Web of Science та пов’язаних продуктів. Категоризація академічних журналів виникла у 1956 році з публікацією Current Contents – регулярного бюлетеня для сповіщення дослідників про нові випуски наукових видань. У звіті наводяться основні типи документів у Web of Science CС та пояснюється, чому чисті, послідовно структуровані дані про дослідницьку діяльність необхідні для достовірного порівняльного аналізу, оцінювання та аналізу наукових трендів, а також як структуровані дослідницькі дані можуть бути узгоджені з національними рамками оцінювання досліджень та глобальними цілями (зокрема – Цілями сталого розвитку ООН).

Детальніше: https://clarivate.com/academia-government/lp/research-categorization-and-the-value-of-structured-data/?6, https://clarivate.com/academia-government/wp-content/uploads/sites/3/dlm_uploads/2026/03/The-Value-of-Structured-Data-ISI-March-2026-Final.pdf

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-27
Share
ОЕСР: ІНЦИДЕНТИ ТА НЕБЕЗПЕКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ШІ

ОЕСР: ІНЦИДЕНТИ ТА НЕБЕЗПЕКИ, ПОВ’ЯЗАНІ З ШІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Тенденції щодо інцидентів та небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом, про які повідомляють ЗМІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочій документ «Тенденції щодо інцидентів та небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом, про які повідомляють ЗМІ» із серії «Документи ОЕСР зі штучного інтелекту».

У ньому зазначається, що упровадження ШІ супроводжуються підвищеною увагою до пов’язаних з ним ризиків, отже нагальним завданням є виявлення та реагування на них.  Ризики доцільно розподіляти на дві групи – «небезпека», коли вони являють собою потенційну шкоду та «інциденти» –  коли вони призводять до фактичної шкоди. Ефективні механізми моніторингу, звітності та реагування на ризики ШІ необхідні для розуміння, запобігання та пом’якшення такого роду ризиків, а також усунення наслідків інцидентів. На початку 2025 року члени Глобального партнерства з ШІ затвердили загальну структуру звітності про інциденти, пов’язані зі ШІ, як міжнародний шаблон для обміну даними між державними та приватними організаціями у різних юрисдикціях та секторах. Ці відомості про інциденти та небезпеки, пов’язані зі ШІ, мають важливе значення для розробників та користувачів ШІ, політиків, дослідників та громадськості щоб їх розуміти та знешкоджувати й усувати наслідки. Великі компанії, що займаються ШІ, відслідковують і діляться такою інформацією, але більша її частина залишається конфіденційною. Непрямі індикатори (наприклад, судові рішення у справах, пов’язаних зі ШІ; повідомлення у ЗМІ) можуть дати часткове уявлення про те, де та які саме типи інцидентів мали місце.  Опублікований документ містить аналіз доступних даних, структурованих за 14 тематичними кластерами, які збираються у режимі реального часу та поширюються завдяки Монітору інцидентів і небезпек, пов’язаних зі штучним інтелектом.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/trends-in-ai-incidents-and-hazards-reported-by-the-media_4f5ff43c-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/trends-in-ai-incidents-and-hazards-reported-by-the-media_7c824ca9/4f5ff43c-en.pdf,https://doi.org/10.1787/4f5ff43c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-25
Share
МАЙБУТНЄ СПІВПРАЦІ DOAJ ТА CROSSREF

МАЙБУТНЄ СПІВПРАЦІ DOAJ ТА CROSSREF

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття «Оновлене партнерство: DOAJ та Crossref зосереджуються на справедливих наукових метаданих та глобальній підтримці».

У ній йдеться про розвиток партнерських стосунків DOAJ та Crossref, в яких вони мають намір зосередитися на підтримці сталого та справедливого підходу до розвитку наукових послуг та інфраструктури. Перш за все співпраця охопить роботу із покращення якості наукових метаданих та розширення підтримки журналів у країнах з низьким та середнім рівнем розвитку. Партнери мають намір забезпечити покращання отримання, обробки, зберігання та відображення метаданих на статей у DOAJ в частині точного відображення афіліації авторів та постійних ідентифікаторів, відкритих посилань, збору метаданих. Ще один напрямок взаємної підтримки – глобальна мережа послів для підтримки редакторів журналів, поширення належних практик публікацій з відкритим доступом, організація та проведення семінарів, вебінарів, співпраця з регіональними партнерами, підвищення обізнаності про DOAJ і стандарти публікацій у місцевих наукових спільнотах. Crossref бере на себе зобов’язання із підтримки поїздок послів та організації заходів. За словами керуючого директора DOAJ, це нове партнерство сприятиме розвитку інфраструктури інформаційного обміну відповідно до принципів відкритої науки із відкритістю, співпрацею та довгостроковою стійкістю. DOAJ являє собою онлайн-каталог, що індексує високоякісні рецензовані журнали з відкритим доступом і надає доступ до них. Із DOAJ співпрацює біля сотні волонтерів з академічної спільноти. Crossref – некомерційна організація, яка керує відкритою інфраструктурою для поєднання дослідницьких об’єктів, створюючи довготривалі та багаторазові наукові записи, що лежать в основі відкритої науки.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/03/12/renewed-partnership-doaj-and-crossref-focus-on-equitable-scholarly-metadata-and-global-support/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-24
Share
ПІДПИСАНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

ПІДПИСАНО ЗАКОН УКРАЇНИ «ПРО ВНЕСЕННЯ ЗМІН ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених».

Президент України підписав Закон України 4794-IX «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо питань дослідницької інфраструктури та підтримки молодих вчених».

Документ спрямований на оновлення правил функціонування дослідницької інфраструктури, підтримку молодих учених та забезпечує узгодження українського законодавства з нормами Європейського Союзу. Серед системних змін у законодавстві: визначено сутність та поняття «відкрита наука», «відкритий доступ», «оптимізовані дослідницькі дані (FAIR-дані)», «Національна електронна науково-інформаційна система», «постдокторант», «принципи FAIR», «дослідницька інфраструктура». Запроваджується повноцінна рамка функціонування дослідницької інфраструктури завдяки визначенню особливостей діяльності локальних, розподілених і віртуальних (цифрових) інфраструктур, створення Реєстру дослідницької інфраструктури, можливості формування національних консорціумів як інструменту об’єднання ресурсів, передбачена підтримка розвитку людського потенціалу в науці. Закон вводить механізми конкурсного добору постдокторантів, розширює можливості грантової підтримки програм навчання в аспірантурі, ад’юнктурі, докторантурі, інтернатурі та резидентурі з боку Національного фонду досліджень України, уточнює роль і повноваження рад молодих учених,  визначає нову роль наукового керівника наукового (науково-технічного) проєкту та його повноваження у досліджені, розширює доступ учених до дослідницької інфраструктури та наукових даних, посилюючи вимоги до якості та достовірності результатів досліджень. Також оновлюються підходи до формування державного замовлення на науково-технічні розробки, розширюються цілі державної політики у сфері науки через впровадження принципів відкритої науки.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4794-20#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/848-19#Text, https://mon.gov.ua/news/prezydent-ukrainy-pidpysav-zakon-shchodo-rozvytku-doslidnytskoi-infrastruktury-ta-pidtrymky-molodykh-uchenykh

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторпм_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-23
Share
ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

ОЕСР: ДОРОЖНЯ КАРТА ПЕРЕХОДУ ДО ЦИФРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ У СФЕРІ ВИМІРЮВАНЬ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Дорожня карта ОЕСР щодо переходу до цифрових технологій у сфері вимірювань у 2026 році» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Дорожня карта ОЕСР щодо переходу до цифрових технологій у сфері вимірювань у 2026 році» із серії «Документи ОЕСР з цифрової економіки».

У ньому зазначається, що вимірювання цифрових складових економіки одночасно є ключовим елементом діяльності з розроблення та впровадження політики, заснованої на фактичних даних та складним для реалізації завданням. Адже цифрові технології присутні всюди, що робить концепцію ізольованої «цифрової економіки» застарілою. Ключові проблеми вимірювання цифрової трансформації включають поліпшення міжнародної сумісності пріоритетних показників й забезпечення гнучкості та оперативності статистичних систем щодо впровадження нових концепцій,  зумовлених прогресом у галузі цифрових технологій та даних. Перед професійною спільнотою статистиків стоїть завдання розроблення нових міждисциплінарних підходів до збору та аналізу даних, зміцнення можливостей інфраструктури даних, партнерство з приватним сектором та взаємодія з зацікавленими сторонами для забезпечення використання надійних і репрезентативних даних. Дорожня карта ОЕСР щодо переходу на цифрові вимірювання має на меті підтримувати й заохочувати скоординований підхід до діяльності у галузі цифрових вимірювань і включає десять дій  щодо моніторингу цифрової трансформації та її впливу. Дорожня карта виходить із визнання того, що національні статистичні системи повинні адаптуватися та розширюватися, щоб адекватно відображати цифровізацію економіки та суспільства, а дезагреговані дані забезпечують  відомості, на основі яких можна визначати «цифрові розриви» та ідентифікувати ризики технологічних змін.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_b455e132-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-going-digital-measurement-roadmap-2026_590c5900/b455e132-en.pdf,https://doi.org/10.1787/b455e132-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-17
Share
ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

ОЕСР: БАЗА ДАНИХ СТАРТАПІВ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «База даних стартапів ОЕСР: новий погляд на глобальні підприємницькі екосистеми» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань науки, технологій та промисловості».

У ньому зазначається, що стартапи, навіть невеликі, відіграють непропорційно значну роль у стимулюванні інновацій, зростанні виробництва та зайнятості. Разом із тим, вивчення цих компаній є доволі непростим завданням, оскільки дані щодо їх функціонування обмежені.  Невеликий масштаб стартапів, приватна власність та короткий термін існування перешкоджають систематичному збору даних й ускладнюють міжкраїнні та міжгалузеві порівняння. Крім того, розвиток стартапів не відбувається ізольовано, а залежить від екосистеми, що включає безліч різних учасників. У цій публікації представлена ​база даних 4,5 млн стартапів, заснованих упродовж 2000-2025 років у вигляді двох глобальних наборів – Crunchbase та Dealroom. Названі платформи збирають та інтегрують інформацію з різних джерел, включаючи контент, створений користувачами, загальнодоступні дані та внесок усіх учасників екосистеми  (стартапи, інвестори, засновники, університети та ін.). База даних стартапів ОЕСР збагачена даними про заявки на патенти і товарні знаки (з інфраструктури OECD STI Microdata Lab), фінансовими показниками (Orbis), угодами з виходу з бізнесу (Orbis M&A), а також даними щодо державного і корпоративного венчурного капіталу (опитування ОЕСР та Eikon Refini). У документі описано процес створення бази даних, методологія, процедури валідації, аналіз фактичних даних, тенденції та міжкраїнні порівняння.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/the-oecd-start-ups-database_be8e5317-en.html,https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/03/the-oecd-start-ups-database_6b7828eb/be8e5317-en.pdf, https://doi.org/10.1787/be8e5317-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-03-11
Share
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ВІДКРИТИХ ДАНИХ

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

З 7 по 13 березня 2026 року у світі проходить День відкритих даних.

Цей щорічний захід присвячений поширенню інформації про цінність відкритих даних, коли  фахівці та інституції з різних країн проводять лекції, вебінари, воркшопи, конференції та інші заходи для підтримки відкритих даних. Взяти участь у дні відкритих даних можуть усі, хто має відповідні ідеї та бажає поширювати інформацію щодо відкритих даних та різноманітних способів їх використання, може  навчити слухачів працювати з  відкритими даними, будувати відповідні візуалізації, робити аналіз даних, створювати профільні сервіси, навчати й допомагати зростати світовій спільноті відкритих даних. Саме ініціативна участь проголошена основною цінністю Дня відкритих даних. Список запланованих заходів та результати їх проведення відкриті для ознайомлення. День відкритих даних ініційований та проходить під патронатом Фонду відкритих знань (OKFN) і реалізується  завдяки активній участі членів Мережі відкритих знань.

Детальніше: https://opendataday.org/, https://okfn.org/en/network/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини  #НРАТ_Бібліотекарям

2026-03-09
Share
ОЕСР: РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ ДО ДАНИХ СУПУТНИКОВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗЕМЛІ

ОЕСР: РОЗШИРЕННЯ ДОСТУПУ ДО ДАНИХ СУПУТНИКОВОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗЕМЛІ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Маріт Ундсет та Клер Джоллі «Розширення доступу до даних супутникового спостереження Землі: що це означає для конфіденційності, безпеки та довіри».

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття Маріт Ундсет та Клер Джоллі «Розширення доступу до даних супутникового спостереження Землі: що це означає для конфіденційності, безпеки та довіри».

У ній йдеться про новітні досягнення в оптичних системах, фотоніці, хмарних обчисленнях та штучному інтелекті і про те, як можна демократизували доступність супутникових даних та забезпечити їх високу якість, беручи до уваги ризики для національної безпеки та конфіденційності. Автори систематизують проблеми комерційного космічного спостереження за Землею та пропонують способи для їх вирішення. Все більша частина Землі моніториться зі супутників практично в режимі реального часу з високою деталізацією, а доступ до цих даних постійно розширюється. У 2024 році Геологічна служба США виявила на орбіті близько 472 супутників спостереження за Землею, 202 з яких експлуатуються урядами, а 270 – приватними операторами. Те, що колись було прерогативою урядів, тепер доступне майже кожному, оскільки деякими комерційними супутниками можна навіть керувати за певну плату. Якість і доступність цих зображень швидко покращуються. У 2023 році американці опублікували комерційне зображення радіолокатора  з найвищою роздільною здатністю, яке коли-небудь було створено, захопивши поверхню Землі з приголомшливими 16-сантиметровими деталями, а вже у березні 2025 року на орбіту було запущено 10-сантиметровий комерційний датчик. Ця тенденція, ймовірно, продовжиться, оскільки технологічні досягнення (оптика, фотоніка) та зниження витрат на запуск роблять більш дешевою відправку датчиків у космос, а все більше країн та операторів здійснюють  космічні спостереження за Землею. Державні та приватні постачальники даних доповнюють один одного, причому кілька урядових програм надають безкоштовні та відкриті дані, тоді як комерційні супутники часто обслуговують «нішеві» ринки. Супутники, які  спостерігають за Землею, не лише створюють оптичні та радіолокаційні зображення, але й фіксують електромагнітні випромінювання, такі як радіохвилі. Аналіз супутникових даних значно полегшується та покращується завдяки штучному інтелекту, доступ до супутникових даних поширюється. Що можуть зробити політики, щоб збалансувати переваги та ризики спостереження за Землею? Автори вважають, що уряди можуть вжити заходи, націлені на максимізацію позитивного впливу конвергентних технологій, мінімізуючи при цьому потенційні ризики: запровадити рамки відповідального виробництва та обміну даними; підтримати дискусію щодо конвергенції технологій та здійснювати передбачення технологічного розвитку.

Детальніше:  https://www.oecd.org/en/blogs/2026/02/expanding-access-to-satellite-earth-observation-data-what-it-means-for-privacy-security-and-trust.html,  https://www.oecd.org/en/publications/the-space-economy-in-figures_fa5494aa-en.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-24
Share
РИНОК ВІДКРИТИХ ДАНИХ УКРАЇНИ

РИНОК ВІДКРИТИХ ДАНИХ УКРАЇНИ

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Ринок відкритих даних України: стан, динаміка та вплив».

Міністерство цифрової трансформації України оприлюднило аналітичний звіт «Ринок відкритих даних України: стан, динаміка та вплив».

Документ є результатом спільного дослідження, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій та InfoSapiens. У ньому міститься визначення структури ринку відкритих даних України, оцінка його економічних параметрів, інформація про трансформаційні процеси, економічні та соціальні ефекти, проблеми та перспективи розвитку. Відкриті дані являють собою інформацію, що отримується, створюється або зберігається органами державної влади, місцевого самоврядування, державними та комунальними підприємствами тощо, яка доступна у файловій формі, а також через АРІ у машиночитаних форматах, та яка надається безоплатно для подальшого використання. В Україні відкриті дані поширюються з 2015 року як один з інструментів державної політики цифрової трансформації та складова частина національної дата-екосистеми. З міркувань безпеки частину державних даних (зокрема – реєстрів) було закрито, що змінило потреби користувачів, призвело до тимчасового ускладнення функціонування ринку та змінило державні пріоритети щодо захисту інформації, оприлюднення якої може становити загрозу інтересам національної безпеки та територіальної цілісності. Сфера відкритих даних опинилася на стику двох вимог – прозорості та безпеки, – що потребує нових моделей публікації, захисту доступу та управління ризиками. Аналіз, що міститься у звіті, охоплює ключові елементи регулювання ринку, правові рамки України та ЄС, структуру ринку та його учасників, первинну пропозицію та попит (у т.ч. розмір ринку, його динаміка, географія, секторальна структура, чинники розвитку), суспільний вплив. Україна посідає 4-те місце за рівнем зрілості відкритих даних (Open Data Maturity) серед 36 країн Європи, причому рівень зрілості відкритих даних України оцінюється на рівні 97,1% порівняно з 81,1% в середньому для ЄС-27. Автори стверджують, що прямий економічний ефект від використання публічної інформації сягнув 26,8 млрд грн. Завдяки відкритим даним українська економіка отримала мільярдні надходження, а бізнес – можливість прозоро розвиватися. Ядро цього ринку (компанії, для яких відкриті дані є основою бізнес-моделі та єдиним або визначальним джерелом доходу) заробляють близько 2 млрд грн на рік. Проте загальна цінність для всієї економіки у 13 разів більша.

Детальніше: https://thedigital.gov.ua/news/progress/268-mlrd-hrn-dlia-ekonomiky-iak-vidkryti-dani-dopomahaiut-ukrayini-zrostaty-navit-pid-chas-viynyhttp://www.ier.com.ua/files/Projects/2026/DATA/DATA_ua.pdf.

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2026-02-23
Share
ОЕСР: ІНДЕКС ВІДКРИТИХ, КОРИСНИХ Й ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ

ОЕСР: ІНДЕКС ВІДКРИТИХ, КОРИСНИХ Й ПРИДАТНИХ ДЛЯ ПОВТОРНОГО ВИКОРИСТАННЯ ДАНИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Індекс цифрового уряду та Індекс відкритих, корисних й придатних для повторного використання даних.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Індекс цифрового уряду та Індекс відкритих, корисних й придатних для повторного використання даних.

Результати та основні висновки за 2025 рік» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління». У ньому зазначається, що цифрова трансформація є першорядним завданням сучасних урядових структур, саме вона дозволяє надавати більш якісні послуги, приймати зважені управлінські рішення та налагоджувати ефективну співпрацю між різними інституціями чи країнами, має вирішальне значення для задоволення очікувань громадян в умовах швидких глобальних змін.  Для досягнення успіху у цій справі урядам необхідний сміливий, збалансований підхід, заснований на узгоджених і таких, що заслуговують на довіру, системах управління. Цифрова трансформація зробила ІКТ-технології стратегічним активом, розвиток якого вимагає колективних дій. Рішення щодо розбудови цифрової інфраструктури, архітектури даних та розгортання штучного інтелекту – це вже не просто технічний вибір, а стратегічний, який формує стійкість, автономію й довгострокову здатність діяти. Індекс цифрового урядування ОЕСР (DGI) та Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних (OURdata) демонструють, як уряди структурують, керують та підтримують цифрову трансформацію у державному секторі. Ці індекси є ключовими інструментами для розроблення та прийняття рішень щодо політики цифрового урядування в країнах ОЕСР та за їх межами. Ці дані використовується для порівняння національних стратегій, визначення пріоритетів, побудови політичного лідерства, визначення ключових сфер політики, які потребують першочергової уваги. Крім того, індекси DGI та OURdata забезпечують вимірювання цифрової трансформації у різних секторах. Зокрема, індекс цифрового урядування оцінює зусилля урядів щодо створення основ, необхідних для досягнення узгодженої, орієнтованої на людину цифрової трансформації державного сектору. Індекс відкритих, корисних та повторно використовуваних даних окреслює зусилля урядів щодо розроблення та упровадження національної політики відкритих державних даних.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_6347ec74-en.html,

https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/02/digital-government-index-and-open-useful-and-re-usable-data-index_dbe102ed/6347ec74-en.pdf,  https://doi.org/10.1787/6347ec74-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Інноваторам_новини

2026-02-19
Share