Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ринкові наслідки промислових субсидій» із серії «Документи торговельної політики ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Ринкові наслідки промислових субсидій» із серії «Документи торговельної політики ОЕСР».
У ньому наголошується, що останнім часом було досягнуто значного прогресу в поліпшенні доступності даних про промислові субсидії та подоланні непрозорої діяльності національних урядів щодо підтримки, яку вони надають промисловим виробникам. ОЕСР грала важливу роль в імплементації цих підходів, зокрема – забезпечила створення бази даних ОЕСР про виробничі групи та промислові корпорації. Цей набір даних містить унікальну інформацію на мікрорівні про обсяг та масштаби промислових субсидій. Доступність такого роду даних відкриває нові можливості для кількісного оцінювання впливу промислових субсидій на ринки і конкуренцію. У цьому звіті використовуються економетричні методи перевірки причинно-наслідкового зв’язку між державними субсидіями та ефективністю виробничих компаній. Аналіз показує, що субсидії збільшують частку фірм на світовому ринку, але не мають суттєвого позитивного або навіть спричиняють негативний вплив на інвестиції та продуктивність. Ці результати свідчать про те, що збільшення частки ринку, спричинене субсидіями, не є результатом підвищення ефективності, навпаки, фірми, які отримують субсидії, отримують можливість знижувати свої ціни або стримувати конкурентів від інвестицій.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Посилення практики звітності про ефективність» із серії «Документи ОЕСР з питань бюджетування».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Посилення практики звітності про ефективність» із серії «Документи ОЕСР з питань бюджетування».
У ньому наголошується, що уряди країн ОЕСР стикаються зі зростаючим тиском вимог підвищення прозорості, підзвітності та прийняття рішень на основі даних. Законодавці, аудитори, громадянське суспільство та інші зацікавлені сторони все частіше вимагають прозорості у сфері використання державних коштів та виконання урядами своїх зобов’язань. У цьому контексті висока якість звітності про результати діяльності стає надзвичайно важливою. Ефективна звітність про результати діяльності є основою бюджетування на основі результатів, коли фінансові дані про результати діяльності є постійно доступними продовж усього бюджетного циклу та подаються у чіткій, доступній формі. Це сприяє кращому управлінню ресурсами та більш обґрунтованому прийняттю політичних рішень. Незважаючи на широке запровадження систем бюджетування за результатами діяльності, якісна звітність все ще є проблемою. У багатьох випадках дані про результати діяльності не повністю інтегровані з фінансовими даними, а звіти не подаються вчасно, що заважає встановленню чіткого зв’язку між витраченими ресурсами та досягнутими результатами. Також великою проблемою є фрагментацій даних, їх застарілість тощо. У цьому документі містяться рекомендації щодо посилення практики звітності про ефективність, забезпечення більшої змістовності даних, а також інтеграції фінансової інформації та інформації про ефективність, розглядається використання інтерактивних інформаційних панелей для звітування.
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Відкритість ШІ: баланс інновацій, прозорості та ризиків у моделях з відкритим кодом».
У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована стаття «Відкритість ШІ: баланс інновацій, прозорості та ризиків у моделях з відкритим кодом».
У ній автори зазначають, що у серпні 2025 року OpenAI анонсувала GPT-OSS – сімейство моделей з відкритим кодом, які надають публічний доступ до навчених параметрів системи штучного інтелекту на передовому рівні. Це актуалізувало дебати щодо необхідної «відкритості» моделей штучного інтелекту. Дехто сприйняв цей крок як перемогу у галузі прозорості та інновацій. Інші критикували його як крок, що може прискорити зловмисне використання передового ШІ. Невдовзі після цього Глобальне партнерство з питань штучного інтелекту (GPAI) в ОЕСР опублікувало новий звіт, який допомагає урядам зрозуміти сутність відкритості у сфері штучного інтелекту та орієнтуватися у складних компромісах, які вона передбачає. Книга «Відкритість ШІ: посібник для політиків» безпосередньо досліджує цю суперечність. Поєднуючи випуск GPT-OSS від OpenAI, зростаючу дискусію щодо відкритих кодів, а також структурований аналіз політики GPAI та ОЕСР, політики отримують чітке уявлення про те, чому відкритість ШІ важлива, які переваги вона обіцяє та які ризики вона несе. У звіті OECD/GPAI пояснюється, чому ШІ з «відкритим кодом» вводить в оману; що означає зростаюча тенденція в галузі ШІ внаслідок GPT-OSS від OpenAI; які переваги відкритості штучного інтелекту та ризики; як можна впроваджувати граничні оцінки у цілісне управління ризиками та забезпечити відповідальну відкритість ШІ. Експерти наголошують, що відкритість ШІ за умови належного управління може сприяти інноваціям, розширювати доступ до нових технологічних можливостей й підвищувати підзвітність. Разом із тим, неефективне управління може прискорити неправильне використання ШІ, підірвати безпеку та зруйнувати довіру. «Відкритість ШІ: посібник для політиків» від ОЕСР пропонує компас для розуміння та налаштування цього балансу. Міжнародні інституції працюють над тим, щоб інформувати суспільство про дискусію та забезпечувати розвиток ШІ таким чином, щоб служити людям. Він надає політикам та іншим особам, які приймають рішення, обґрунтовану перспективу для прийняття рішень, урахування граничних ризиків, розрізняючи різні виміри відкритості та дотримуючись «Принципів ОЕСР щодо штучного інтелекту» і акцентує увагу на тому, що метою є не відкритість заради неї самої, не секретність заради неї самої, а надійний штучний інтелект, який приносить користь усім.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
На сайті компанії EBSCO опубліковано інформаційний матеріал «Бібліотека Канзаського університету впроваджує EBSCO FOLIO», в якому розглядаються практичні питання того, як академічна установа переходить на відкриту модульну платформу бібліотечних послуг.
Такий перехід забезпечує гнучке рішення з відкритим кодом для підтримки академічних досліджень та інновацій в усіх програмах та послугах університету. Рішення про запровадження FOLIO означає готовність модернізації інфраструктури ЗВО за допомогою платформи, яка відповідає відкритим стандартам та академічним цінностям, забезпечує масштабованість й довгострокову стійкість. Багатокористувацька архітектура FOLIO дозволить бібліотеці підтримувати локальні робочі процеси та структури керівництва, отримуючи при цьому переваги спільної платформи, яка спрощує операції в усій екосистемі відкритої сумісної інфраструктури. Гнучкий дизайн FOLIO з відкритим кодом вже застосовується широким колом бібліотек по всьому світу. EBSCO наголошує, що компанія пропонує комплексні рішення для досліджень, управління закупівлями, надання послуг з передплати та пошуку інформації, навчання. Компанія засвідчує свою відданість інноваціям на базі штучного інтелекту, що дозволяє задовольняти різноманітні потреби у сфері інформаційних послуг.
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey “Прогноз технологічних тенденцій 2025” (п’яте видання).
У відкритому доступі опубліковано новий звіт McKinsey “Прогноз технологічних тенденцій 2025” (п’яте видання).
Він містить новітні дані та експертні оцінки майбутнього, пов’язані з тим, що технології ШІ радикально змінюють бізнес та суспільство, створюючи можливості для зростання та одночасно формуюючи виклики для бізнесу, етики, глобальної конкуренції та соціуму. Ключовий висновок полягає в необхідності адаптації до світу, де машини беруть на себе рутинні завдання, а люди фокусуються на креативності, співпраці та етиці. Експерти McKinsey стверджують, що наразі суттєво прискорюється трансформація робочої сили: автоматизація може замінити деякі ролі, але створить нові, які потребують навичок вищого рівня. За даними пов’язаних досліджень 2024–2025 років прогалини у навичках величезні: менше половини кандидатів мають затребувані технічні навички, а 80% лідерів бачать підвищення кваліфікації як найкращий спосіб заповнити ці прогалини. Проте лише 28% компаній планують інвестувати у навчання, тоді як навчання протягом усього життя та підвищення кваліфікації є ключем до конкурентоспроможності. Таке навчання повинно мати фокус на грамотності у роботі з ШІ, відповідній експертизі та м’яких навичках. Без цього високими будуть ризики для кожного з нас втратити роботу. Рекомендовані навички, які необхідно опанувати в сучасному світі, поєднують технічні, етичні та адаптивні компетенції, щоб доповнювати технології, а не конкурувати з ними. Конкретні напрями для фокусування: ШІ та ШІ-агенти, обчислення, засоби та мережі комунікації, передова інженерія, робототехніка. Наприклад, для роботи з ШІ та ШІ-агентами потрібно розуміти специфіку запитів, знати основи етики роботи з ШІ, навчитись працювати з ШІ як із «віртуальним колегою», здійснюючи нагляд, самостійно приймаючи рішення та адаптуватися до автономних систем (зростання відповідних вакансій +985%, величезний дефіцит кадрів). Для розвитку обчислень й комунікаційних систем знадобляться знання у галузі дизайну чіпів, оптимізації апаратного забезпечення для ШІ (зараз існує глобальний дефіцит робочої сили у виробництві напівпровідників та мережевої інженерії 5G / 6G, IoT, кібербезпеки, архітектурі хмар). Розвиватимуться технології іммерсивної реальності, що вимагатиме знань у галузі дизайну, машинного навчання для контекстного розпізнавання, управління конфіденційністю, управління ризиками, комплаєнсу. Розвиток квантових обчислень вимагатиме міждисциплінарних навичок у галузі фізики та інформатики. Розвиток робототехніки націлює на потребу в навичках керування роботами, автономними системами (попит у цьому сегменті у 2–6 разів вищий за пропозицію, а затребувані навички охоплюють креативність, уміння вирішувати проблеми, етичне мислення, співпрацю з машинами). Навчання упродовж життя – головний тренд, який буде реалізовуватись через програми підвищення кваліфікації у галузі цифрової грамотності та інструментів ШІ, а також освіти. Загальний висновок – потрібно розвивати цифрову грамотність для всіх, опановувати основи роботи з ШІ та машинного навчання, набувати галузевої експертизи, посилювати навички критичного мислення для упевненого співробітництва людини і машини.
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Як Європа підтримує зв’язок завдяки оперативній сумісності: презентація центру знань про країни».
На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Як Європа підтримує зв’язок завдяки оперативній сумісності: презентація центру знань про країни».
Вона презентує сторінку «Знання про країни», де подано відомості про те, як саме держави-члени ЄС розвивають власне цифрове урядування та сприяють транскордонній співпраці. Наголошується, що на порталі Interoperable Europe представлено безліч корисних інструментів та рішень для підтримки користувачів, зацікавлених у певному програмному забезпеченні з особливими вимогами до специфікації, стандартів та моделей даних. Одним із таких ресурсів є сторінка «Знання про країни», що надає розуміння забезпечення інтероперабельності у Європі. Тут представлені ключові ресурси щодо цифровізації державних адміністрацій як на національному, так і на європейському рівні. Головна мета сторінки – об’єднати національні профілі, стратегії та ініціативи країн-членів ЄС на одній платформі, демонструючи структури та політики сумісності, надаючи доступ до текстів національних стратегій, опису законодавства, відомостей про кращі практики, безкоштовної аналітики. Наявність сумісних систем, які можуть обмінюватися даними, та даних, які можуть вільно розповсюджуватись, надзвичайно важлива для забезпечення найбільш ефективного використання інформації державного сектору. Окрім порталу Interoperable Europe, є сенс звернути увагу на Data.europa.eu, що пропонує великий асортимент цінних наборів даних для повторного використання та дослідницьких цілей. Разом ці портали є цінним джерелом інформації для розроблення політик на основі фактичних даних у рамках розвитку цифрової Європи.
На сайті Університету Південної Данії опубліковані «Керівні принципи щодо безпеки даних, авторського права та генеративного штучного інтелекту».
На сайті Університету Південної Данії опубліковані «Керівні принципи щодо безпеки даних, авторського права та генеративного штучного інтелекту».
Документ містить рекомендації щодо використання цифрових інструментів, сервісів та утиліт на основі генеративного штучного інтелекту (ChatGPT, Copilot Chat, Midjourney). Наголошується, що при використанні засобів ГШІ потрібно ураховувати, на яких даних проводилось навчання моделі, як використовуються персональні дані користувачів, як постачальник може використовувати різні типи даних та їх поширювати. Навіть якщо постачальник обіцяє не використовувати ваші дані для навчання моделі або доступу співробітників, це не завжди можна перевірити. Документ містить короткий опис питань, пов’язаних з авторським правом, безпекою даних і авторизацією послуг ШІ, поводженням з бізнес-інформацією, умовами ліцензій, застосування авторського права, доступу до персональних даних. Використання генеративного штучного інтелекту в університеті пропонується обмежити дослідницькими проектами та певними визначеними заздалегідь завданнями. Зокрема, співробітникам та здобувачам освіти пропонується уважно відноситись до ліцензійних умов, оскільки навіть безкоштовні рішення мають певні вимоги(ChatGPT попереджає, що його відповіді не можна використовувати для прийняття прямих рішень, які можуть мати юридичні наслідки для окремих осіб, а щодо згенерованого тексту необхідно вказати, що він був написаний за допомогою ШІ). Стосовно авторських прав є певні особливості щодо надання даних без порушення авторських прав третіх осіб. Рекомендації містять застереження щодо використання персональних даних: не слід їх використовувати як вхідні дані для генеративного ШІ, якщо рішення не було авторизовано для цієї мети. Якщо ви плануєте задіяти ГШІ у викладанні, необхідно переконатися, що система/сервіс (наприклад, Copilot або ChatGPT) схвалена університетом для відповідних цілей. У іншому випадку викладач не може вимагати від студентів реєстрації на платформі ГШІ та використання сервісу в рамках курсу. Однак це не заважає викладачам використовувати сервіси та їхні результати у викладанні за умови дотримання вищезгаданих правил введення даних. Системи/сервіси, які університет дозволяє використовувати для обмежених дослідницьких проектів або інших локальних цілей, не призначених для студентів, називаються локальними системами/сервісами. Вони можуть використовуватися локально за умови законного їх використання (безпека сервісу, дотримання правил обробки персональних даних, авторських прав тощо).
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи впливають вибори на довіру? Дані з дев’яти європейських країн…» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Чи впливають вибори на довіру? Дані з дев’яти європейських країн…» із серії «Робочі документи ОЕСР з питань державного управління».
У ньому зазначається, що довіра до державних інститутів є фундаментом, на якому здійснюється управління країною та який дозволяє приймати політичні рішення, необхідні для вирішення нагальних проблем суспільного життя. Довіра демонструє відносини між установами та громадянами, яким вони служать, а її коливання є важливим стимулом для установ для їхнього удосконалення, модернізації й розвитку. Довіра знижує трансакційні витрати в управлінні, суспільстві та економіці, сприяє ефективній реалізації державної політики. Вона підтримує імплементацію реформ. Високий рівень довіри у поєднанні з громадським контролем допомагає легітимізувати та захищати демократичні інститути. У цьому документі досліджується вплив виборів на довіру до інституційна основі аналізу панельних даних з бази CRONOS-2 Європейського соціального опитування щодо дев’яти європейських країн. Не встановлено значного впливу виборів на рівень довіри між різними групами країн. Разом із тим, визначено важливі незмінні в часі чинники, пов’язані з довірою – дохід, вік, політичні симпатії. Експерти вважають, що політичний цикл суттєво не впливає на рівень довіри.
Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.
Рішенням учасників Генеральної конференції Research4Life, що відбулася наприкінці липня поточного року в Оксфорді продовжено безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів для закладів вищої освіти і наукових установ України.
Research4Life – міжнародний проєкт, що реалізується Всесвітньою організацією охорони здоров’я, Продовольчою та сільськогосподарською організацією, Програмою ООН з навколишнього середовища, Всесвітньою організацією інтелектуальної власності, а також майже 200-ми науковими видавництвами (зокрема – Elsevier, Springer Nature, Wiley, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing) та провідними університетами світу. У розпорядженні Research4Life база даних, що включає 164,9 тис. книжок, 18,7 тис. наукових журналів, 67 довідкових ресурсів у галузях охорони здоров’я, сільського господарства, довкілля, прикладних наук та права. Доступ забезпечується через п’ять спеціалізованих платформ: Hinari – медицина та охорона здоров’я; AGORA – сільське господарство; OARE – довкілля; ARDI – розвиток та інновації; GOALI – право та глобальна справедливість. За період, що минув від моменту долучення України до Research4Life у 2023 року понад 600 українських установ отримали безкоштовний онлайн-доступ до ресурсів цієї бази наукової інформації. Національним координатором програми в Україні виступає Державна науково-технічна бібліотека України.
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала робочий документ «Макроекономічні наслідки екстремальних погодних явищ» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР».
У ньому зазначається, що надзвичайні погодні явища (повені, посухи, спекотні хвилі, лісові пожежі, циклони та екстремальні опади) ставатимуть більш частими та інтенсивнішими. Вони можуть завдавати значної шкоди людському життю, спричиняти соціальні та екологічні катаклізми і призводити до значних фінансових втрат. Щоб належним чином осягнути наслідки зміни клімату та розробляти ефективні стратегії адаптації, необхідно розрізняти гострі ризики (пов’язані з екстремальними погодними явищами) та повільні ризики (пов’язані з поступовим глобальним потеплінням), оскільки вони діють у різний спосіб та мають різні наслідки. У документі надаються нові відомості щодо регіональних економічних наслідків екстремальних погодних явищ у країнах ОЕСР. Використовуючи нещодавно створений набір даних за період з 2000 по 2018 рік, що охоплює понад 1600 регіонів у 31-й країні, експертами оцінено як прямий, так і побічний вплив екстремальних погодних потрясінь на регіональний ВВП, зайнятість та міграцію. Виявлено, що найсуворіші явища зменшують регіональний ВВП на 2,2%, причому втрати близько 1,7% зберігаються навіть через п’ять років. Просторовий побічний вплив є негативним та економічно значущим: серйозне лихо, що відбувається в межах 100 км від регіону, призводить до подальшого зниження ВВП на 0,5%, що еквівалентно майже чверті прямого впливу. У сукупності екстремальні погодні потрясіння пов’язані з середньорічними втратами понад 0,3% ВВП у країнах ОЕСР, причому побічний вплив становить приблизно половину загального. Здатність регіонів протистояти стихійним лихам та відновлюватися після них також суттєво різниться: більш багаті з диверсифікованою економікою регіони є більш стійкими.
Збереження набору наукових даних відбувається в два етапи:
1.) Створення набору даних
Введіть назву набору, короткий опис набору (анотацію) та натисніть кнопку «Створити набір». Після цього автоматично буде створено чернетку набору даних, яку Ви можете зберігати для подальшої роботи з набором. Система перенаправить Вас на сторінку «Інформація про набір даних».
2.) Заповнення даних
На сторінці «Інформація про набір даних» Вам необхідно заповнити всі поля щодо набору даних і завантажити файли.
Зверніть увагу! Кожен файл завантажується окремо. Це зроблено для стабільної роботи системи.
Після того як Ви заповнили інформацію про набір наукових даних та додали необхідні файли, Ви можете зберегти чернетку або відправити дані в систему.
Зверніть увагу! Якщо дані відправлені Ви не можете їх змінювати.
Чернетки необхідні для зберігання набору даних і його редагування до моменту відправки.
Верифікація акаунту за афіліацією
Всі акаунти на сайті НРАТ проходять стандартну процедуру реєстрації і є верифікованими. Однак для того, щоб отримати додаткові можливості, такі як публікація відкритих рецензій на академічні тексти, необхідна верифікація за афіліацією.
В особистому кабінеті відображається поточний статус верифікації за афіліацією.
Щоб отримати статус «верифікований», необхідно змінити основну адресу електронної пошти на корпоративну, яка прив’язана до наукової установи або закладу освіти.
Наприклад: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
Для завершення процесу верифікації за афіліацією необхідно заповнити інформацію про себе в персональному кабінеті.
Обов’язковими є такі поля:
– ім’я,
– прізвище,
– науковий ступінь,
– вчене звання.
Всі інші поля є необов’язковими, але бажано їх заповнювати.
Після підтвердження корпоративної електронної скриньки та заповнення обов’язкових полів ваш акаунт буде автоматично верифіковано за афіліацією.
Якщо статус верифікаціїї не змінився одразу, спробуйте перезавантажити сторінку.
Якщо ваша електронна адреса є корпоративною і всі обов’язкові поля заповнені, але акаунт не має позначки верифікації, вам необхідно написати нам на електронну скриньку NRAT@ukrintei.ua. Після перевірки ми додамо вашу адресу в базу даних, і ваш акаунт буде верифіковано.
Після проходження процедури верифікації за афіліацією Ви можете змінити основну адресу електронної скриньки на зручну для вас, не втративши при цьому статусу верифікації.
Проходити верифікацію за афіліацією необхідно лише один раз.
* Ми використовуємо корпоративні адреси з Єдиної державної бази з питань освіти та Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави
