РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

РЕДАКЦІЙНА ЕНДОГАМІЯ ТА ЕНДОГЕНІЯ: ТРУДНОЩІ НА ШЛЯХУ ДО DOAJ

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

На сторінці блогу DOAJ опублікована стаття   Марини Назаровець та Сергія Назаровця «Редакційна ендогамія та ендогенія: труднощі на шляху до DOAJ».

Автори наголошують, що найбільш поширеною проблемою при подачі заявок на включення у DOAJ є ендогенія (надто часте розміщення статей членами редколегії у власних журналах) та обговорюють те, як видавці університетських журналів можуть відстоювати редакційну незалежність й уникати кумівства. Університетські журнали часто починають свій шлях до DOAJ, будучи сповнені енергії та оптимізму, перед цим повністю переробивши сайт, оновивши правила та добре відформатувавши метадані. Здається, все йде гладко, й очікується, що заявку буде схвалено без будь-яких серйозних проблем. Проте виникають перешкоди, характерні для університетських публікацій, які рідко ураховуються, але можуть уповільнити або навіть зупинити процес включення у DOAJ. Багато редакцій навіть не підозрюють про ці перешкоди, поки не розпочинають підготовку заявки. Саме на цьому етапі приходить усвідомлення, що редколегія майже повністю складається з колег із того ж університету, де видається журнал. Це явище, відоме як редакційна ендогамія, викликає побоювання щодо незалежності редакційних рішень. Якщо головний редактор, заступники редактора, члени редколегії та технічні редактори – усі чи більшість із них – представляють той самий університет чи факультет, ризик інституційного впливу зростає. Керівництво DOAJ з подання заявок рекомендує уникати ситуацій, коли всі члени редколегії представляють один і той самий виш. Університетським журналам потрібно переглянути редакційну практику та структуру управління, децентралізувати владу у редакційній структурі; запровадити прозору й відкриту систему редакційного відбору; уникати «довічних» призначень; забезпечити значний зовнішній внесок у процес рецензування; розвивати культуру залучення зовнішніх авторів; документувати, публікувати та дотримуватись політики щодо конфліктів інтересів; просувати журнал як академічну платформу, а не інструмент для локальних цілей; створити міжнародну мережу партнерств. Ендогамія та ендогенія не є вироком для університетського журналу. Навпаки, вони є дзеркалом, що допомагає визначити, в яких питаннях редакція може стати більш відкритою, різноманітною та збалансованою. Університетські журнали відіграють ключову роль у розвитку відкритої науки і часто є яскравими прикладами стійких, незалежних, діамантових ініціатив відкритого доступу. Тому демонстрація прозорості та незалежності роботи журналу — важливий та цілком досяжний крок.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/SD4oD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-05
Поширити
НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА  СИСТЕМА ДОСЛІДНИКІВ УКРАЇНИ

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності «Національна  система дослідників України».

Документ запускає новий державний механізм визначення, визнання, підтримки та промоції найкращих українських наукових і науково-педагогічних працівників та молодих учених. Документ враховує положення Угоди про асоціацію з ЄС та рекомендації Європейської комісії і Ради ЄС щодо створення та впровадження нових інструментів для підтримки розвитку кар’єри вчених, сприяння розвитку привабливого, відкритого та сталого ринку праці для дослідників. Концепція передбачає створення Національної системи дослідників України та упровадження механізму рейтингування наукових і науково-педагогічних працівників у Національній електронній науково-інформаційній системі; запровадження державних стипендій для найкращих науковців за результатами рейтингування; формування трьох основних рейтингів (загального рейтингу наукових і науково-педагогічних працівників; рейтингу молодих вчених; рейтингу за безпековим науковим напрямом; створення додаткових підрейтингів для жінок-дослідниць, переміщених наукових та науково-педагогічних працівників  тощо; інтеграцію результатів рейтингування в систему атестації наукових установ, розподіл базового фінансування, конкурсні добори наукових проєктів, конкурси на заміщення посад та процедури атестації наукових працівників. Система рейтингування базуватиметься на результатах професійної діяльності вчених, отриманих з даних про публікації у виданнях, що індексуються Scopus та Web of Science Core Collection, отриманих патентах, участі у міжнародних і національних грантах, наукових преміях і стипендіях, експертній діяльності, підготовці аспірантів і докторантів, участі в програмах мобільності та популяризації науки. Дані для рейтингування будуть верифікуватися та оновлюватися з відкритих джерел. Реалізація Концепції відбуватиметься у два етапи упродовж 2026–2028 років. Перший етап – створення нормативної бази, розроблення методики рейтингування, запуск модул.ю у Національній електронній науково-інформаційній системі, створення рейтингів і початок надання державних стипендій. Другий етап – інтеграція результатів рейтингування до системи фінансування наукової діяльності, атестації наукових установ, кадрова політика та міжнародна співпраця. Очікується, що впровадження Концепції сприятиме підвищенню престижності професії науковця, формуванню відкритої інформації про найкращих дослідників країни, ефективнішому розподілу бюджетних коштів, зменшенню міграційних тенденцій, розвитку молодіжної науки та зміцненню наукової спроможності держави, зокрема у критично важливих напрямах.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/hVLjS, https://qrpage.net/qr/kLw6Q,

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-12-04
Поширити
ЯК ВІДКРИТІ ДАНІ ДОПОМАГАЮТЬ БОРОТИСЯ ЗІ ЗМІНОЮ КЛІМАТУ

ЯК ВІДКРИТІ ДАНІ ДОПОМАГАЮТЬ БОРОТИСЯ ЗІ ЗМІНОЮ КЛІМАТУ

На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».

На офіційному порталі європейських даних DataEuropaEu опублікована інформація «Глобальна кліматична криза: як відкриті дані допомагають боротися зі зміною клімату».

Наголошується на тому, що прозорість та доступ до екологічних даних сприяють більш розумним діям у боротьбі зі зміною клімату по всій Європі. Зміна клімату залишається однією з найсерйозніших глобальних проблем – часті екстремальні погодні явища, підвищення рівня моря та втрата біорізноманіття загрожують екосистемам та маргіналізованим спільнотам у всьому світі. Уряди, дослідники та спільноти шукають ефективні способи пом’якшення цих наслідків. У цих зусиллях дані стають потужним інструментом і важливим чинником прогресу. Відкритий доступ до екологічних даних змінює світогляд, поглиблює розуміння процесів, сприяє більш ефективному реагуванню та  подоланню наслідків кліматичних змін. Наприклад, відкриті дані дозволяють у режимі реального часу відстежувати такі кліматичні показники, як коливання температури, викиди вуглецю, темпи вирубування лісів. Наявність прозорих та сумісних наборів даних, – від супутникових знімків до датчиків якості повітря, – дозволяє зацікавленим сторонам співпрацювати незалежно від кордонів та галузей. Європейський портал даних та інші ініціативи ЄС, такі як «Директива про відкриті дані», відіграють ключову роль у цій трансформації. Централізований доступ до тисяч наборів даних з різних держав-членів дозволяє користувачам використовувати ці дані для підвищення стійкості до зміни клімату. Такі проекти, як Служба зміни клімату програми «Коперник» та центри даних Європейського агентства з навколишнього середовища, є прикладом того, як співпраця може сприяти прийняттю ефективних рішень у галузі клімату за допомогою відкритих даних. Щоб по-справжньому розкрити потенціал відкритих даних у боротьбі зі зміною клімату, необхідно підтримувати інвестиції у відповідну інфраструктуру даних та заохочувати міжсекторальне партнерство.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/lJsoe, https://qrpage.net/qr/ONBMn 

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-12-02
Поширити
РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

РОЛЬ DOAJ У ПРОСУВАННІ ДОСЛІДЖЕНЬ ВІДКРИТОГО ДОСТУПУ

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал  «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». 

На сторінці блогу DOAJ опубліковано матеріал  «Відкрита інфраструктура, відкриті дані: наша роль у просуванні досліджень відкритого доступу». 

Йдеться  про  те, що дані, які базуються на зусиллях спільноти DOAJ, фактично підтримують вивчення тенденцій у сфері публікацій з відкритим доступом. Надаючи відкриті, доступні для завантаження історичні набори даних за ліцензіями CC BY, DOAJ прагне сприяти прозорості, належним практикам обробки даних та постійно посилювати свій внесок у розвиток наукової комунікації. Ці дані дозволяють краще зрозуміти поточні тенденції, зміни у ландшафті публікацій з відкритим доступом. Нинішні та колишні члени команди DOAJ зробили свій внесок у вивчення публікацій, передачу досвіду та знань. DOAJ надано завдяки платформі Zendo доступ до історичних CSV-файлів з 2003 по 2025 роки, цим даним присвоєно DOI. Створено дослідницьку групу Zotero. Дані DOAJ, представлені  у відкритому доступі, можна завантажити з веб-сайту, на цій основі дослідники формують власні набори даних. Існує три способи, як можна допомогти DOAJ у створенні ресурсів даних та бібліографії: Zenodo DOAJ Data (універсальне дослідницьке сховище, яке дозволяє безкоштовно ділитися, зберігати та відкривати широкий спектр результатів досліджень); DOAJ Zotero (безкоштовний інструмент управління посиланнями з відкритим кодом, який допомагає користувачам збирати, упорядковувати, цитувати та поширювати дослідницькі джерела); поширенням матеріалів дослідників, які використовують дані DOAJ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ozMmS, https://qrpage.net/qr/TJDxT, https://qrpage.net/qr/vnTt3

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_ПопуляризаціяНауки #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини

2025-12-01
Поширити
ОЕСР: ЩО ТАКЕ БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЧОМУ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТОВОЇ НАУКИ

ОЕСР: ЩО ТАКЕ БЕЗПЕКА ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЧОМУ ВОНА ВАЖЛИВА ДЛЯ СВІТОВОЇ НАУКИ

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувала стаття  Йорана  Бельденгрюна та  Карфаген Сміта «Що таке безпека досліджень та чому вона важлива для світової науки?».

У блозі Організації економічного співробітництва та розвитку опублікувала стаття  Йорана  Бельденгрюна та  Карфаген Сміта «Що таке безпека досліджень та чому вона важлива для світової науки?».

У ній автори зазначають, що уряди дедалі тісніше пов’язують науку й технології з цілями національної та економічної безпеки, тому питання політики у галузі безпеки досліджень  стали у десятки разів більш актуальніми, ніж  7 років тому. Вони розкривають власне бачення того, що таке безпека досліджень, чому вона важлива і як збалансувати захист досліджень із відкритістю у глобальній науці. Відкриті та спільні дослідження вже давно є основою наукового прогресу: вони стимулюють інновації, зміцнюють економіку та допомагають вирішувати глобальні проблеми – від зміни клімату до охорони здоров’я та цифрової трансформації. Однак по мірі посилення стратегічної конкуренції та геополітичної напруженості, уряди приділяють дедалі більше уваги безпеці досліджень, захищаючи дослідні інституції та науковців від втручання, шпигунства та порушень цілісності досліджень. Нові дані ОЕСР показують, наскільки швидко відбуваються ці зміни. У 2025 році країни повідомили про 250 політичних ініціатив, пов’язаних з безпекою досліджень, що майже вдесятеро більше, ніж у 2018 році. За той же період кількість країн, які вжили такі заходи, зросла з 12 до 41. Таке стрімке зростання підкреслює серйозну зміну політики: наука й технології все частіше розглядаються не лише як двигуни інновацій, а й як стовпи національної безпеки. Безпека досліджень передбачає дії з прогнозування, запобігання та управління ризиками для системи досліджень та інновацій, включаючи попередження незаконного присвоєння результатів НДДКР, що може завдати шкоди національній або економічній безпеці,  нейтралізацію іноземного втручання чи зловмисного впливу, при недопущенні порушення основ свободи досліджень. Безпека досліджень спрямована на запобігання небажаній передачі критично важливих знань і технологій (у тому числі – подвійного призначення) за допомогою пропорційних та заснованих на оцінці ризиків гарантій, що створюють умови збалансування максимальної відкритості та необхідної закритості досліджень у сфері міжнародного співробітництва. Типові заходи безпеки досліджень включають вимоги прозорості та розкриття інформації, оцінювання ризиків та комплексну перевірку міжнародних партнерів, відповідну інформаційну кампанію та рекомендації дослідникам щодо виявлення та контролю загроз, створення надійних систем управління та використання національних контактних пунктів для консультування установ, які виконують дослідження.  Ці підходи спрямовані на захист законних національних інтересів за одночасного дотримання свободи досліджень і розвитку міжнародного співробітництва. Портал безпеки досліджень ОЕСР у базі даних політики в галузі науки, техніки, технологій та інновацій stip.oecd.org забезпечує найповніший огляд національних ініціатив у цій галузі, інформує про розвиток політики та ризики, на усунення яких вона спрямована. Автори наголошують, що захист досліджень не означає їх тотального закриття. За умови належного управління безпекою досліджень вона може зміцнити довіру, цілісність та стійкість у глобальній науковій системі, гарантуючи, що міжнародна співпраця залишається рушійною силою спільного прогресу, а не джерелом вразливості. 

Детальніше:   https://qrpage.net/qr/sHX8x

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_БезпекаДосліджень

2025-11-28
Поширити
ОЕСР: ВИЯВЛЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ З ВИКОРИСТАННЯМ ПАТЕНТНИХ ДАНИХ

ОЕСР: ВИЯВЛЕННЯ НОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ШІ З ВИКОРИСТАННЯМ ПАТЕНТНИХ ДАНИХ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Виявлення нових технологій ШІ з використанням патентних даних: напівавтоматичний підхід».

У ньому представлено інноваційну методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект, тобто патентів, які захищають винаходи, пов’язані з технологіями штучного інтелекту. Ця методологія базується на попередній, розробленій ОЕСР та враховує останні розробки у сфері ШІ, інтегруючи сплеск розвитку генеративного ШІ, а також стратегію пошуку на основі класів патентних технологій за схемою Спільної патентної класифікації та відповідним словником з ШІ. Переглянута таксономія визначає нову термінологію ШІ шляхом аналізу тексту новітніх наукових статей, списки груп, потенційно пов’язаних з ШІ, ідентифікуються на основі їх поєднання з термінами ШІ у назвах патентів чи рефератах, а також підлягають експертній перевірці.  Запропонований підхід дозволяє часто оновлювати методологію для оперативного врахування нових технологій ШІ. Аналіз спирається на патентні заявки, подані відповідно до «Договору про патентну кооперацію» (PCT), що забезпечує міжнародно порівнянні та своєчасні показники. Методологію та результуючу таксономію можна легко застосувати до інших наборів патентних даних. У звіті узагальнено нові дані щодо патентування ШІ, описано переглянуту методологію ідентифікації патентів на штучний інтелект та висвітлено останні тенденції у патентуванні ШІ з акцентом на заявки PCT.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/rOHUx, https://qrpage.net/qr/mrcKr, https://doi.org/10.1787/d17e9a1a-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-11-26
Поширити
ОЕСР: ЦИФРОВА ТОРГІВЛЯ

ОЕСР: ЦИФРОВА ТОРГІВЛЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Оцінювання  цифрової  торгівлі».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт  «Оцінювання  цифрової  торгівлі».

У ньому наголошується, що по мірі прискорення цифрової трансформації цифрова торгівля швидко стає імперативом торгівельної політики. За відсутності офіційної статистики експертами ОЕСР було проведено експериментальне оцінювання цифрової торгівлі відповідно на засадах підходів, викладених у «Посібнику з вимірювання цифрової торгівлі». Цифрова торгівля визначається як сума обсягів торговельних операцій, замовлених та доставлених у цифровому форматі. Методологія оцінювання частки цифрових замовлень у цифровій торгівлі ґрунтується на аналізі електронної комерції та враховує частку товарообігу, оформленого у цифровому форматі, а також міжнародну торгівлю і частку експорту, оформленого за допомогою цифрових інструментів. Зазначені оцінки на рівні галузі комбінуються з даними про цифрову торгівлю, які оприлюднюються Світовою організацією торгівлі. Встановлено тенденцію зростання у період 2010-2023 рр.  цифрових замовлень, хоча темпи та масштаби різняться залежно від країни. Цифрова торгівля відіграє дедалі більш значну роль у транскордонному обміні, – майже половину загального обсягу цифрової торгівлі. ОЕСР планує скласти  базу даних експериментальних оцінок цифрової торгівлі для  24 країн та 7 секторів, зокрема, застосовуючи опитування щодо внутрішньої та міжнародної електронної торгівлі, збір даних про імпорт, транзакції B2C та інформацію цифрових платформ.

Детальніше:  https://qrpage.net/qr/W5ICo, https://qrpage.net/qr/ki13g, https://doi.org/10.1787/c7dbbc14-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-21
Поширити
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТРАХУВАННЯ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТРАХУВАННЯ

Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.  

Страхування в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне.  

(3.1) Відкритий код – усе програмне забезпечення та нематеріальні активи, необхідні для роботи інфраструктури, повинні бути доступні за ліцензією з відкритим кодом. Це не стосується іншого програмного забезпечення, яке може бути пов’язане з функціонуванням організації. (3.2) Забезпечення відкритого та безпечного доступу до даних у рамках правових та етичних обмежень – для підтримки потенційної реплікації, інфраструктура повинна зробити всі відповідні дані відкритими, дотримуючись найкращих практик. Це має бути збалансовано з дотриманням вимог конфіденційності, захисту даних та безпеки. Організації повинні мати чітку політику, яка визначає, як будуть оброблятися особисті або конфіденційні дані, особливо у разі передачі до іншої організації, щоб забезпечити безперервність, дотримання законодавства та відповідальне управління. (3.3) Доступність та збереження – недостатньо, щоб контент, дані та програмне забезпечення були «відкритими», якщо немає практичного способу їх отримати. Ці ресурси повинні бути легкодоступними з чіткою публічною документацією про те, де вони знаходяться та як до них отримати доступ, а також з відкритою ліцензією, де це можливо. Недостатньо, щоб були доступні «відкриті» ресурси. Важливо зберігати контент, дані та програмне забезпечення принаймні в одному надійному цифровому архіві третьої сторони. (3.4) Незаявлення патентних прав  – організація повинна дотримуватися політики або домовленості щодо незаявлення патентних прав. Організація може отримувати патенти для захисту власної діяльності, але не використовувати їх для запобігання тиражування інфраструктури спільнотою.

(3.5) Пріоритет сумісності та відкритим стандартам для забезпечення безперервності та стійкості – інфраструктури повинні приймати та підтримувати широко визнані відкриті стандарти – як формальні, так і фактичні – щоб гарантувати, що системи, дані та послуги можна реплікувати, мігрувати або інтегрувати з мінімальними перебоями без використання власних розширень або програмного забезпечення. Де це доречно, організації повинні документувати залежності від стандартів.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-20
Поширити
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТАЛИЙ РОЗВИТОК

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: СТАЛИЙ РОЗВИТОК

Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).

Сталий розвитокв актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (2.1) Прозорі операції для забезпечення організаційної підзвітності та відкритості: операційні політики та процедури, детальні фінансові показники, моделі сталого розвитку, оплати, стратегічні та продуктові дорожні карти, організаційні схеми та інша відповідна операційна інформація повинні бути у відкритому доступі (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність).

Інформація повинна бути доступною для дослідження та повторного використання спільнотою. (2.2) Обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі – операції повинні підтримуватися сталими джерелами доходів, тоді як обмежені в часі кошти використовуються лише для діяльності, обмеженої в часі. Залежність від грантів для фінансування поточної та/або довгострокової діяльності робить організації вразливими та відволікає від підтримки основної інфраструктури. (2.3) Мета – генерувати надлишок, коли недостатньо просто вижити: організації та служби повинні мати можливість адаптуватися та змінюватися. Організації та служби, які визначають довгострокову стійкість лише на основі відшкодування витрат, ризикують стати крихкими та стагнуючими. Щоб подолати економічну, соціальну та технологічну нестабільність, організаціям та службам потрібні фінансові ресурси, які перевищують безпосередні операційні витрати. (2.4) Створення та підтримка фінансових резервів відповідно до політики. Організації та служби повинні мати чітку політику щодо підтримки фінансових резервів, включаючи мету, мінімальний та максимальний рівень, а також управління цими коштами. Фактичний рівень резервів повинен визначатися та періодично переглядатися керівним органом, забезпечуючи наявність ресурсів для підтримки реалізації Living Will, включаючи впорядковане припинення діяльності, перехід до наступника або реагування на серйозні непередбачені події. Політика фінансових резервів може включати те, як будуть зберігатися кошти, за яких обставин вони будуть використовуватися та скільки буде потрібно для адекватного припинення діяльності або передачі активів, враховуючи складність інфраструктури організації. (2.5)  Генерування доходів відповідно до місії – джерела доходів слід оцінювати з урахуванням місії інфраструктури та не суперечити цілям організації чи послуги. (2.6) Дохід отримується від послуг, а не від даних – дані, пов’язані з функціонуванням наукової інфраструктури, повинні бути власністю громади. Відповідні джерела доходу можуть включати послуги з доданою вартістю, консалтинг, угоди про рівень обслуговування API або членські внески.  (2.7)  Волонтерська праця – організації, які покладаються на волонтерів та їхню працю, повинні визнавати це цінним ресурсом для довгострокової життєздатності організації та враховувати це під час планування сталого розвитку та управління ризиками. (2.8) Планування переходу:  організації, які значною мірою залежать від обмеженої кількості осіб, повинні вжити заходів для зменшення своєї залежності шляхом планування переходу та наступництва, щоб організація не опинилася під загрозою краху у разі їхнього звільнення.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-19
Поширити
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: УПРАВЛІННЯ

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ POSI -2025: УПРАВЛІННЯ

Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.

Управління в актуальній версії «Принципів відкритої наукової інфраструктури» (POSI 2.0) передбачає наступне. (1.1) Охоплення всієї наукової діяльності – дослідження виходять за межі дисциплін, географії, установ та зацікавлених сторін.

Організації та інфраструктура, якою вони керують, повинні це відзеркалювати. (1.2) Керування зацікавленими сторонами – організація, що керується радою директорів, складається зі спільноти зацікавлених сторін, формує впевненість у тому, що організація рішення будуть прийматись на основі консенсусу спільнот та балансу їх інтересів. (1.3) Недискримінаційна участь або членство  «за власним бажанням» на основі недискримінації та інклюзивності, коли будь-хто може виявити зацікавленість долучитись до цих принципів. Представництво в управлінні має відображати характер громади або членства. (1.4) Прозоре управління  – для зміцнення довіри політика та процес управління повинні бути прозорими (з урахуванням обмежень чинного законодавства про конфіденційність). (1.5) Заборона на лобіювання – інфраструктурні організації не повинні лобіювати зміни у регулюванні для зміцнення власних позицій, інфраструктурна організація має підтримувати свою громаду, що також може включати відстоювання змін у політиці. (1.6) Реальна воля  до побудови довіри, встановлення та оприлюднення зобов’язань щодо управління, включаючи принципи, за якими активи, дані, ресурси, послуги та персонал будуть відповідально передані наступнику, якщо організація чи служба будуть ліквідовані. Зобов’язання повинні стосуватися майбутнього управління з визначеними критеріями для прийнятних організацій-наступників. Це має включати подальше узгодження з POSI та будь-які правові чи структурні обмеження. (1.7) Регулярний перегляд мети та суспільних цінностей на предмет актуальності, ефективності та рівня підтримки громад для визначення перспектив подальшого функціонування.

Детальніше: https://openscholarlyinfrastructure.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_ВідкритаНаука, #НРАТ_ВідкритіДані

2025-11-18
Поширити