У ній наголошується, що поява GPTZero, текстового класифікатора OpenAI та детектора штучного інтелекту Turnitin створює ризик надмірної залежності від класифікаторів штучного інтелекту. Автор розмірковує: чи є вони рішенням проблеми чи самі стають ще однією проблемою, яка потребує вирішення? Він звертає увагу на твердження, що класифікатори текстів на основі штучного інтелекту здатні перевірити, ким саме був написаний текст – людиною або ШІ. Їх розробляють OpenAI, Turnitin, GPTZero тощо. Очевидно, що створення таких потужних інструментів можна лише вітати, ураховуючи нинішнє широке використання ChatGPT. Разом із тим, як і у випадку з будь-яким інструментом ШІ, є ряд ризиків, пов’язаних з використанням цих систем. Основний серед них – ризик надмірної довіри, сліпого прийняття користувачами рекомендацій штучного інтелекту, які можуть бути помилковими. Мігель де Карвальо аналізує питання довіри та розглядає показники ефективності використання ШІ. Незалежно від потенціалу класифікаторів, вони ніколи не мають сприйматися як безпомилкові оракули, які точно класифікують весь текст. Якщо університети збираються широко використовувати ці інструменти для оцінювання результатів навчання, то потрібно запроваджувати додаткові програми підготовки науково-педагогічного персоналу для забезпечення коректної інтеграції цих інструментів у освітній процес.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
ДЕТЕКТОРИ ТЕКСТУ ЗІ ШТУЧНИМ ІНТЕЛЕКТОМ
2023-04-27