Post image ЯК НАУКОВІ ЖУРНАЛИ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ВИКЛИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ШАХРАЙСТВА

ЯК НАУКОВІ ЖУРНАЛИ ВІДПОВІДАЮТЬ НА ВИКЛИКИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА ШАХРАЙСТВА

На сайті DOAJ опублікований матеріал «Принципи прозорості та кращих практик у науковому видавництві переглянуто та оновлено», підготовлений  командою DOAJ у співпраці з COPE, OASPA та WAME.

На сайті DOAJ опублікований матеріал «Принципи прозорості та кращих практик у науковому видавництві переглянуто та оновлено», підготовлений  командою DOAJ у співпраці з COPE, OASPA та WAME.

У ньому йдеться про вихід п’ятої версії «Принципів прозорості та кращих практик у науковому видавництві» — документа, який давно став своєрідним стандартом якості для журналів у всьому світі. Нова редакція з’явилася саме тоді, коли галузь гостро потребує чітких орієнтирів. Найпомітніші зміни стосуються штучного інтелекту. Відтепер журнали мають встановити правила використання ШI авторами: інструменти можна застосовувати для генерації чи редагування тексту, але штучний інтелект не може вважатися автором. Окремо вимагається прозоро декларувати використання нейромереж рецензентами та редакторами під час перевірки рукописів або підготовки експертних відгуків. Також рекомендовано розкривати політику доступу до контенту журналу для навчання ШI-моделей. Другий важливий блок — захист від «викрадених» журналів. Підробки, які копіюють назву, ISSN і зовнішній вигляд легітимних видань, стають дедалі більш поширеними. Оновлені принципи прямо забороняють такі дії та вимагають, щоб кожен журнал чітко визначав свій офіційний сайт, а всі дзеркала обов’язково перенаправляли на нього. Значно посилено вимоги до редакційної незалежності. Оцінку рукописів виокремили в окремий розділ. Заборонено винагороджувати редакторів залежно від кількості прийнятих статей і змішувати прийняття рішень з фінансовими питаннями (сплата публікаційних зборів чи надання пільг). Зосереджено увагу на захисті від геополітичного чи комерційного впливу. Оновлено підходи до академічної недоброчесності: детальніше описані питання самоплагіату, повторного використання тексту, препринтів та перекладів. З’явилися більш чіткі процедури розгляду скарг, апеляцій і захисту викривачів, а також вимоги до підготовки гостьових редакторів і рецензентів. Структура документу  теж удосконалена: розділи про цілі й тематику журналу, а також про доступність, різноманітність, рівність та інклюзивність підняли на вищий рівень. У деяких країнах починають прив’язувати рейтинги видань саме до ступеня відповідності цим стандартам.

Детальніше: https://blog.doaj.org/2026/10/29/the-principles-of-transparency-and-best-practice-in-scholarly-publishing-have-been-revised-and-updated, https://doaj.org/apply/transparency, https://docs.google.com/document/d/174xyPzsAy4xFWPTObH4JuTQOPgd7Lm0eA4D6HYK3Rew/edit?usp=sharing  

Фото: Gemini_Generated_Image

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини 

2026-10-30
Share
Post image ЛІМІТ НА ПОДАННЯ РУКОПИСІВ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ПОТІК ШІ-ГЕНЕРОВАНИХ СТАТЕЙ

ЛІМІТ НА ПОДАННЯ РУКОПИСІВ ЯК ВІДПОВІДЬ НА ПОТІК ШІ-ГЕНЕРОВАНИХ СТАТЕЙ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дірка Ліндебаума «Журнали мають обмежити кількість подань від кожного автора — але є нюанс».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Дірка Ліндебаума «Журнали мають обмежити кількість подань від кожного автора — але є нюанс».

У ній професор менеджменту та колишній головний редактор журналу пропонує два взаємопов’язані кроки, які дозволять протистояти ерозії якості наукових публікацій під впливом ШІ. Йдеться про якісні критерії оцінювання, що підкреслюють унікальну позицію автора, а також ліміти на кількість подань. Процес створення знання є соціальною справою: автори, рецензенти й редактори спілкуються, слухають один одного, уточнюють своє бачення, говорять про сумніви й знаходять консенсус. Наразі цей процес знаходиться під загрозою через масове перекладання, написання, рецензування і навіть прийняття редакційних рішень на основі технології ШІ. У 2025 році в науковий обіг потрапило понад 140 тисяч посилань на неіснуючі статті. ШІ допомагає публікувати більше і швидше, оскільки це безпосередньо впливає на кар’єри, але якість досліджень знижується. Упередження ШІ, закладені в навчальних даних, передаються людям і посилюються в петлях зворотного зв’язку «людина–ШІ». Схильність моделей відтворювати дані, на яких їх навчали, також поглиблює тенденцію до зменшення частки справді новаторських ідей. Багато авторів не розкривають використання ШІ, навіть коли журнали вимагають цього або прямо забороняють роботу з ШІ, в результаті політики розкриття працюють гірше, ніж це очікувалося. Контролювати застосування ШІ практично неможливо. Потрібно переглянути  критерії підготовки та оцінювання рукописів, які заохочують чіткий, унікальний голос автора: володіння літературою, методом, аналізом, внеском і практичними рекомендаціями. Це особливо важливо в час, коли головним дефіцитом є не доступ до інформації, а здатність формувати й застосовувати обґрунтоване судження в умовах потоку нейрослопу. ШІ може бути корисним як «сократівський співрозмовник» для розвитку ідей, але здатність користуватися ним відповідально залежить від досвіду. Молоді науковці, аспіранти  і студенти за нинішньої системи стимулів, яка цінує кількість публікацій вище за якість та оригінальність ідей, можуть не отримати мотивації для формування такої експертизи. Якщо рівень експертизи знизиться, відновити його буде надзвичайно важко. Крім того, є сенс запровадити ліміти на подання. Кожен автор, якого можна ідентифікувати за допомогою ORCID, може подавати до журналу не більше трьох нових рукописів на рік. Також автора можна стимулювати до підвищення якості першої версії: за кожне запрошення до перегляду й повторної подачі автор отримує право на одну додаткову подачу упродовж року, що може зменшити практику використання журналу як засобу «попередньої перевірки» готовності матеріалу. Треба розвивати людське судження й цінувати його у дослідницькому процесі, розуміючи неможливість повністю контролювати використання ШІ. Замість заборон і поліцейських заходів можна управляти обсягом подань і підтримувати експертизу.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/journals-should-cap-each-authors-submissions-twist

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини   #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-30
Share
Post image ВІД ДЕТЕКТОРІВ ШІ ДО СОКРАТІВСЬКОГО ДІАЛОГУ

ВІД ДЕТЕКТОРІВ ШІ ДО СОКРАТІВСЬКОГО ДІАЛОГУ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Б. Шеби та М. Бонда «А що, якби ШІ міг зміцнити академічну доброчесність?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Б. Шеби та М. Бонда «А що, якби ШІ міг зміцнити академічну доброчесність?».

У ній пропонується змінити підхід до системи оцінювання в епоху генеративного ШІ. Традиційні есе більше не є надійним способом перевірки, а детектори ШІ дають хибні спрацьовування й не мають доказової сили. Замість того, щоб удосконалювати процедури виявлення списування, пропонується зробити списування недоречним, використовуючи ШІ як інструмент безперервного, діалогічного оцінювання. Альтернативи на кшталт цілісного перегляду робіт, прямого нагляду, підтверджувальних доказів чи усних іспитів по суті залишаються формами виявлення порушень. А виявлення й дисциплінарні заходи — слабка основа для справжньої академічної доброчесності. Платформа Duologue, яку автори розробили й випробували, дозволяє студенту працювати з тьютором, який пропонує сократівські запитання, перевіряючи, що саме студент уже знає, де він має прогалини в розумінні.  Це більше не цифровізований усний іспит, а навчальна подорож, під час якої у режимі реального часу перевіряють нові знання. Duologue не є підтримкою викладання у традиційному сенсі: тут немає аватара, який читає лекції. Система веде студентів через те, що їм потрібно опанувати, підтримуючи їх залежно від наданих відповідей, а не просто «спускаючи» контент зверху, що може бути навіть більш корисним за звичайні семінари. Академічну доброчесність не захистити, ставши кращими у вгадуванні, чи писала текст машина. Навіть якби детекція стала досконалою, есе все одно залишалося б кривим виміром: технічно грамотний текст завжди можна було створити без глибокого розуміння. Натомість доброчесність найкраще захищати, стаючи кращими у демонстрації того, чи здатний студент мислити. У ширшому контексті дискусій про оцінювання в епоху генеративного ШІ  фокус зміщується з поліцейських заходів і детекторів  – на перебудову процесу навчання так, щоб штучний інтелект працював на розвиток судження студента, а не проти нього.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/what-if-ai-could-strengthen-academic-integrity, https://www.duologue.ac.uk/

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-29
Share
Post image МАСОВІ ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ: ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ПРОВАЛ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

МАСОВІ ВІДКЛИКАННЯ СТАТЕЙ: ХТО ВІДПОВІДАЄ ЗА ПРОВАЛ РЕДАКЦІЙНОЇ ПОЛІТИКИ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Хто винний у нещодавньому сплеску відкликань статей у журналі?».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джона Росса «Хто винний у нещодавньому сплеску відкликань статей у журналі?».

У ній міститься аналіз  масового відкликання 161 статті у журналі Science of the Total Environment (Stoten), що належить видавництву Elsevier. Зазначені відкликання відбулися упродовж чотирьох тижнів у серпні–вересні, причому близько чверті цих відкликань було пов’язано з одним маловідомим дослідницьким центром в університеті Сіднея. Чи можуть редактори, які щороку опрацьовують сотні рукописів, ефективно контролювати конфлікти інтересів та зміни авторства? Чи можуть видавці принципово змінити систему роботи? Stoten за останнє десятиліття збільшив обсяги публікацій удесятеро й увійшов до числа найпродуктивніших журналів світу за гібридними показниками обсягу та якості. Проте репутаційні тріщини з’явилися не сьогодні. У 2020 році журнал опублікував широко розкритиковану статтю, яка припускала, що COVID-19 можна запобігти використанням магнітних полів нефритових амулетів традиційної китайської медицини. У листопаді 2025 року іспанське видання El País пов’язало проблеми журналу з призначенням іспанського хіміка Дамії Барсело одним із головних редакторів. У грудні 2024 року Elsevier за один день відкликав 38 статей Stoten, оскільки автор бразильський еколог Гільєрме Малафайя подав 75 «фіктивних» рецензій від імені інших дослідників. Малафайя заперечував провину, припускаючи злам свого інституційного акаунта, і запитував, чому авторів карають за недоліки редакційної системи. У листопаді 2025 року Clarivate виключила Stoten з баз Web of Science, позбавивши журнал імпакт-фактора. Elsevier оголосив про серйозне розслідування можливих порушень журналом політики щодо публікацій. Більшість із 161 статті, відкликаних у серпні–вересні, були зняті через «підозрілі» зміни в списку авторів між первинною подачею та переглянутою версією після рецензування. В одному випадку 22 з 26 імен авторів з’явилися лише на етапі ревізії. Авторство фіксує відповідальність за роботу, але є ситуації, коли суттєві зміни неможливо пояснити і важко підтвердити, хто саме зробив внесок у підготовку роботи і хто стоїть за висновками. Десятки інших статей відкликали через спільні публікації з редакторами, які розглядали рукописи, та їхніми авторами. Були й випадки додавання десятків нових цитувань на етапі коректури, самоплагіату, фрагментів, що «відхиляються від стандартної технічної термінології», ознаки використання штучного інтелекту для маскування запозичень. Такі практики називають «edit-for-pal» (редагування «для своїх») або «паранаукою»: дослідники редагують, рецензують і «переробляють» роботи один одного, взаємно передаючи незаслужене авторство, щоб підвищувати власні метрики, від яких залежить академічна кар’єра. Професор екологічної інженерії Університету технології Сіднея був редактором 30-ти відкликаних статей і співавтором ще двох. Багато рукописів, які він редагував, зняли через його часті спільні роботи майже з 20 співавторами з Китаю, Індії, В’єтнаму та Австралії. Дві статті, де він був співавтором, відкликали через «тривалу співпрацю» з Барсело, який їх редагував. Редактори виправдовуються, переносячи відповідальність на самих авторів, зосередженням переважно на технічному змісті, відсутністю  маркерів з боку системи перевірки змін, відсутністю стандартного чекліста. Порушники зазвичай  переважно заперечували навмисні порушення і наголошували, що не обирали редактора та не керували процесом подання. Експерти з питань дослідницької доброчесності вважають, що порушення авторства — одна з найчастіших проблем в австралійських університетах. Іноді престижних дослідників додають без їхнього відома, щоб полегшити проходження рецензування; іноді молодших дослідників змушують брати на себе авторство без реального внеску. Такі практики, за словами Барнетта, дедалі більше нормалізуються, бо без них кар’єра здається неконкурентоспроможною. У ширшому контексті дискусій про якість наукових публікацій та роль видавництв провідною стає проблематика  зростання обсягів публікацій, залежності кар’єр від метрик, здатності редакційних систем виявляти конфлікти інтересів, маніпуляції з авторством та інші форми «паранаукової» активності.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/who-blame-journals-recent-glut-retractions

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_НауковіВидання_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-10-27
Share
Post image АТЕСТАЦІЙНА КОЛЕГІЯ МОН УХВАЛИЛА ЧЕРГОВІ РІШЕННЯ

АТЕСТАЦІЙНА КОЛЕГІЯ МОН УХВАЛИЛА ЧЕРГОВІ РІШЕННЯ

7 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

7 жовтня 2026 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України.

Було ухвалено рішення щодо зміцнення кадрового потенціалу науки, забезпечення академічної доброчесності та розвитку мережі спеціалізованих вчених рад. Зокрема, колегія затвердила рішення про присудження 200 наукових ступенів і присвоєння 497 учених звань, підтвердивши наукову кваліфікацію здобувачів та професійні досягнення наукових і науково-педагогічних працівників. Разом із тим, ухвалено рішення про позбавлення наукового ступеня доктора наук двох осіб та наукового ступеня кандидата наук однієї особи. Утворено 23 спеціалізованих вчених ради із присудження наукового ступеня доктора наук, строки діяльності яких визначено відповідно до результатів державної атестації закладів вищої освіти та наукових установ: 13 рад строком на три роки (за напрямами, віднесеними до груп А та Б), 4 ради строком на два роки (за напрямами групи В); 6 рад строком на один рік (у закладах та установах, які не подавалися на державну атестацію). Також підтримано утворення 6-ти спеціалізованих вчених рад для разового захисту дисертацій.

Детальніше: https://mon.gov.ua/news/atestatsiina-kolehiia-mon-ukhvalyla-cherhovi-rishennia-shchodo-rozvytku-nauky-v-ukraini

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_АкадемДоброчесність_новини

2026-10-08
Share
Post image УРЯД УДОСКОНАЛИВ ПРОЦЕДУРИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

УРЯД УДОСКОНАЛИВ ПРОЦЕДУРИ, ЩО СТОСУЮТЬСЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про внесення змін до деяких постанов з питань забезпечення академічної доброчесності як передумови якісної підготовки та атестації науково-педагогічних і наукових кадрів.

Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про внесення змін до деяких постанов з питань забезпечення академічної доброчесності як передумови якісної підготовки та атестації науково-педагогічних і наукових кадрів.

Відповідна постанова від 17 вересня 2026 р. № 1146 опублікована на урядовому порталі. Документ приводить урядові акти у відповідність до Закону України «Про академічну доброчесність» та вдосконалює процедури підготовки докторів філософії і докторів наук, присвоєння вчених звань та реагування на порушення академічної доброчесності. Зміни стосуються трьох постанов Кабінету Міністрів України: про присвоєння та позбавлення вчених звань; про підготовку докторів філософії і докторів наук; про присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук.  Стосовно порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань установлено вимогу дотримання цінностей, принципів і правил академічної доброчесності під час підготовки наукових праць, які враховують для присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого дослідника; врегульовано розгляд повідомлень про академічний плагіат, фабрикацію або фальсифікацію в наукових роботах, на підставі яких присвоєно вчене звання; визначено підстави та наслідки позбавлення вченого звання; передбачено можливість позбавлення закладу вищої освіти або наукової установи права присвоювати вчені звання за відповідною кафедрою чи спеціальністю строком на два роки у разі встановлення відповідних порушень. Якщо повідомлення про можливе порушення академічної доброчесності надійде під час розгляду атестаційної справи, її повертатимуть закладу або науковій установі для розгляду уповноваженим органом. Після цього вчена рада повторно розглядатиме питання про присвоєння вченого звання з урахуванням результатів такого розгляду. У Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук уточнено обов’язок здобувачів дотримуватися цінностей, принципів і правил академічної доброчесності; визначено відповідальність наукових керівників, у дисертаціях здобувачів яких виявлено академічний плагіат, фабрикацію або фальсифікацію; передбачено застосування санкцій за академічний саботаж і схиляння до порушення академічної доброчесності; уточнено вимоги до наукових публікацій, у яких висвітлено результати дисертації, та процедуру підготовки висновку про наукову новизну, теоретичне і практичне значення її результатів. Академічним саботажем у цих процедурах, зокрема, вважатимуть безпідставне затягування, відмову або несвоєчасне надання науковим керівником, консультантом чи структурним підрозділом передбачених документів і висновків. Санкції за такі порушення визначатимуть внутрішні акти закладу відповідно до Закону України «Про академічну доброчесність». У порядку присудження та позбавлення наукового ступеня доктора наук закріплено вимогу дотримання академічної доброчесності під час підготовки докторської дисертації та публікацій за її темою; поширено відповідальність за академічний саботаж і схиляння до порушення академічної доброчесності на наукових консультантів, рецензентів, опонентів та інших учасників атестаційних процедур; уточнено строки обмеження права брати участь у підготовці та атестації наукових кадрів – від одного до трьох років; оновлено порядок подання і розгляду повідомлень про академічний плагіат, фабрикацію та фальсифікацію в дисертаціях і наукових публікаціях. Такі повідомлення розглядатимуть уповноважені органи закладів вищої освіти та наукових установ. Прийняті ними рішення і матеріали розгляду надсилатимуть до МОН для вжиття передбачених законодавством заходів. Ухвалені зміни формують узгоджений механізм запобігання порушенням академічної доброчесності та реагування на них на всіх етапах підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів, посилюють персональну та інституційну відповідальність усіх учасників і сприятиме підвищенню якості підготовки науковців.

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/news/uriad-pryviv-u-vidpovidnist-vymohy-normatyvnoi-bazy-shchodo-akademichnoi-dobrochesnosti-iz-novym-zakonodavstvom, https://www.kmu.gov.ua/npas/zabezpechennvky-ta-atestatsii-naukovo-pedahohichnykh-i-naukovykh-kadriv-i-1146, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/6aa/d53/aa8/6aad53aa89fcf206906118.pdf, https://mon.gov.ua/news/mon-vyznachylo-poriadok-pozbavlennia-stupenia-vyshchoi-osvity-za-porushennia-akademichnoi-dobrochesnosti

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям

2026-09-21
Share
Post image УНІВЕРСИТЕТ САУТГЕМПТОНА ПРИПИНЯЄ ВИКОРИСТАННЯ TURNITIN

УНІВЕРСИТЕТ САУТГЕМПТОНА ПРИПИНЯЄ ВИКОРИСТАННЯ TURNITIN

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Саутгемптон відмовляється від Turnitin через використання студентських робіт для навчання ШІ».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джорджії Лакхерст «Саутгемптон відмовляється від Turnitin через використання студентських робіт для навчання ШІ».

У ній ідеться про рішення Університету Саутгемптона не продовжувати контракт із компанією Turnitin після 2026–2027 навчального року через побоювання щодо використання студентських робіт для навчання систем штучного інтелекту. Turnitin заперечує твердження про використання студентських робіт для навчання власного інструменту Turnitin Clarity, який містить помічника на основі ШІ. Компанія наголошує, що конфіденційність, безпека та захист даних належать до її основних принципів роботи із системами ШІ. Студентські роботи регулярно передаються до Turnitin тисячами університетів світу для перевірки академічної доброчесності й виявлення можливих випадків недоброчесного запозичення. Томас Ланкастер, викладач Імперського коледжу Лондона, говорить, що університети та студенти можуть недостатньо усвідомлювати цінність даних, які містяться у студентських роботах – не лише текстів, а й великі масиви інформації, які накопичуються під час використання цифрових освітніх сервісів. Він також висловлює припущення, що незабаром з’являтимуться системи, розроблені консорціумами університетів для виявлення порушень академічної доброчесності, які забезпечуватимуть більший контроль університетів над тим, як ці дані зберігаються та використовуються.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/news/southampton-dumps-turnitin-over-use-students-work-train-ai

Фото: колаж

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_TimesHigherEducation

2026-08-28
Share
Post image ДЕ ПРОХОДИТЬ МЕЖА МІЖ РОЗСЛІДУВАННЯМ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ, ЦЬКУВАННЯМ ТА ПОЛІЦЕЙСЬКИМ ВТРУЧАННЯМ

ДЕ ПРОХОДИТЬ МЕЖА МІЖ РОЗСЛІДУВАННЯМ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ, ЦЬКУВАННЯМ ТА ПОЛІЦЕЙСЬКИМ ВТРУЧАННЯМ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «На мене заявили у поліцію через справу Ардея. А я просто робив свою роботу».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «На мене заявили у поліцію через справу Ардея. А я просто робив свою роботу».

У ній Джек розповідає про обставини розслідування звинувачень у плагіаті щодо професора Кембриджського університету Джейсона Ардея та про втручання у справу поліції. У лютому 2026 року автор статті отримав дзвінок від поліції Лондона, в якому йому повідомили про скаргу Джейсона Ардея та неприпустимість подальших контактів із ним. На той момент Джек не контактував з Ардеєм уже чотири місяці після того, як надіслав йому листа з пропозицією відповісти на звинувачення в плагіаті. Підставою для журналістського розслідування стали підозри щодо етичності академічних праць Ардея. Гроув підготував 63-сторінковий звіт із детальним описом фрагментів докторської дисертації Джейсона, які могли бути використані без належного цитування з іншого джерела. Всього Кембриджському університету та Ліверпульському університету Джона Мурса, де Ардей здобув докторський ступінь, було передано 97 сторінок аналітичних матеріалів. Очікувалось, що університети проведуть розслідування відповідно до власних правил і зроблять це своєчасно, справедливо та прозоро. Затягування процедур призвело до того, що питання зрештою почали активно розглядати інші автори та дослідники вже поза межами інституційного процесу. Частина журналістських запитів могла бути дискусійною та виходила за рамки суто академічної дискусії. Ситуація набула нового розвитку в серпні 2026 року. Кембриджський університет розпочав розслідування щодо академічної кваліфікації та окремих фактів професійної діяльності Ардея, а той 5 серпня подав у відставку з посади професора, не визнавши академічних порушень. Постає питання про якість та швидкість реакції академічної спільноти на серйозні сигнали щодо можливої академічної недоброчесності. Якщо інституції надто довго не реагують на обґрунтовані запити, перевірка може переміститися в менш формалізований публічний простір, де висновки робляться вже не за університетськими правилами. Справа Ардея ще не завершена, оскільки Кембридж продовжує власне розслідування.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/i-was-reported-police-over-arday-case-i-was-just-doing-my-job

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_TimesHigherEducation 

2026-08-21
Share
Post image ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

ОЕСР: ПІДТРИМКА ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ ГШІ В ОСВІТІ

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Політика підтримки відповідального та систематичного впровадження ГШІ у вищій освіті» із серії «ОЕСР: освітні теми».

У ньому зазначається, що генеративний штучний інтелект широко, але разом із тим нерівномірно використовується у вищій освіті. Майже всі студенти та більшість викладачів мають досвід роботи з ГШІ. За три роки з моменту публічного випуску першого інструменту нового покоління генеративного штучного інтелекту наприкінці 2022 року він перетворився з новинки на інструмент, що повсюдно використовується студентами та викладачами. Наразі більшість наявних даних про використання ГШІ у вищій освіті заснована на нерепрезентативних опитуваннях. І хоча їх результати постійно вказують на високий рівень використання ГШІ, не можна інтерпретувати ці дані як точні оцінки, – скоріше це ознаки тенденцій, що формуються. У Сполученому Королівстві частка студентів, які повідомляють про використання ГШІ, зросла з 66% на початку 2024 року до 92% у 2025 році та 95% у 2026 році. У Німеччині використання ГШІ серед студентів збільшилося з 63% у 2023 році до більш ніж 90% у 2025 році. У Франції дослідження показало, що 55% студентів закладів вищої освіти використовували інструменти ГШІ у 2023 році, а в 2025 їх кількість збільшилась до 82%. У Сполучених Штатах Америки близько 88% студентів, що навчаються на  програмах молодшого спеціаліста чи бакалавра використовували інструменти ШІ хоча б іноді. Опитування 2024 року, яке охопило 16 країн, показало: 86% студентів ЗВО використовують ГШІ під час навчання. Зростаючі можливості та швидке поширення технологій штучного інтелекту змінюють вищу освіту, впливаючи на те, як навчаються та як отримують необхідну підтримку студенти, як відбувається викладання та оцінювання, які навички та знання потрібні студентам, як проводяться дослідження, а також як ГШІ впливає на управління навчальними закладами. У цьому документі  показано, як генеративний ШІ впроваджується та використовується у вищій освіті, висвітлюються його можливості та проблеми, зокрема – щодо захисту даних, академічної доброчесності, рівності, надійності згенерованого контенту та його впливу на формування знань і навичок студентів. Спираючись на інформацію про досвід країн-членів ОЕСР та країн-партнерів, експерти визначають п’ять сфер для нових політичних відповідей на поширення ГШІ, які мають реалізовуватись на системному рівні. Йдеться про рекомендації щодо відповідального використання ГШІ, розроблення спільних підходів до дотримання вимог та закупівлі його інструментів, забезпечення розвитку компетенцій ШІ, підтримку збору доказів та пілотних оцінок впливу ГШІ, а також розроблення спеціалізованих інструментів ШІ для вищої освіти.

Детальніше: https://www.oecd.org/en/publications/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_c4e5621f-en.html, https://www.oecd.org/content/dam/oecd/en/publications/reports/2026/07/policies-supporting-responsible-and-systematic-genai-adoption-in-higher-education_0f8d9b9f/c4e5621f-en.pdf,https://doi.org/10.1787/c4e5621f-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-29
Share
Post image ЯК ЗМІЦНИТИ ДОВІРУ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДИПЛОМІВ? СЛІД ПЕРЕВІРЯТИ НЕ ПРОЦЕДУРИ, А РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

ЯК ЗМІЦНИТИ ДОВІРУ ДО УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ДИПЛОМІВ? СЛІД ПЕРЕВІРЯТИ НЕ ПРОЦЕДУРИ, А РЕАЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алана Фінкеля «Університети слід перевіряти на предмет досягнення результатів навчання».

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Алана Фінкеля «Університети слід перевіряти на предмет досягнення результатів навчання».

У ній автор розмірковує над тим, як стрімке поширення генеративного штучного інтелекту змінює підходи до оцінювання якості вищої освіти і пропонує запровадити незалежний аудит, який підтверджував би, що випускники дійсно опанували компетентності, передбачені освітніми програмами. Наразі традиційні механізми забезпечення якості все менше відповідають новим реаліям, в яких студенти широко використовують генеративний штучний інтелект під час навчання. Якщо раніше основна увага приділялася організації освітнього процесу, змісту програм і дотриманню встановлених процедур, то сьогодні ключовим питанням стає підтвердження того, що студент дійсно досяг визначених результатів навчання незалежно від інструментів, які використовувалися під час підготовки. Автор наголошує, що університетські дипломи мають залишатися суспільною гарантією сформованих знань і компетентностей. Зовнішнє забезпечення якості має оцінювати не лише відповідність освітнього процесу нормативним вимогам, а й фактичне досягнення випускниками результатів навчання, – університет має нести відповідальність за кінцевий результат. Боротьба з використанням ШІ  й спроби повністю його заборонити в навчальній аудиторії навряд чи можуть стати довгостроковим рішенням. Необхідно переосмислити систему оцінювання, зосередившись на компетентностях здобувача освіти в умовах контрольованого оцінювання. Рішенням може стати запровадження незалежної системи міжнародного аудиту результатів навчання. Йдеться не про перевірку окремих студентів зовнішніми аудиторами, а про оцінювання того, наскільки ефективно сам університет забезпечує достовірність власної системи оцінювання та відповідність присвоєної кваліфікації реальному рівню підготовки. Тоді студенти отримуватимуть диплом, цінність якого підтверджена незалежною оцінкою; роботодавці матимуть більше упевненості у професійній підготовці випускників; університети отримають можливість зміцнити власну репутацію; а суспільство — додаткові гарантії того, що система вищої освіти ефективно виконує свою місію. Університети мають приділяти більше уваги розвитку критичного мислення, здатності аналізувати інформацію, аргументувати власну позицію, приймати обґрунтовані рішення та застосовувати знання в нових ситуаціях. Саме такі компетентності  повинні стати основою сучасних результатів навчання. Автор пропонує переосмислити саму філософію зовнішнього забезпечення якості вищої освіти: якщо сьогодні системи акредитації переважно оцінюють організацію освітнього процесу та відповідність установленим вимогам, то надалі акцент має зміститись на підтвердження реальних освітніх результатів.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/opinion/universities-should-be-audited-whether-learning-outcomes-are-met

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_TimesHigherEducation  #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2026-07-22
Share