Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено черговий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Заява про академічну доброчесність у Європейському просторі вищої освіти».
Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено черговий випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Заява про академічну доброчесність у Європейському просторі вищої освіти».
У ньому міститься переклад позиції Болонської робочої групи. Зокрема, йдеться про те, що заклади вищої освіти мають розширювати можливості академічної спільноти шляхом належного навчання, адекватного управління, підтримки академічної спільноти у поглибленні розуміння академічної доброчесності, розвитку навичок і компетентностей, необхідних для її практичного застосування. Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності.
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності – «European Code of Conduct for Research Integrity Code».
Європейська федерація академій природничих і гуманітарних наук (All European Academies/ ALLEA) оприлюднила оновлену редакцію Європейського кодексу академічної доброчесності – «European Code of Conduct for Research Integrity Code».
У новій редакції кодексу зазначається, що «академічна доброчесність має важливе значення для забезпечення стабільної та надійної роботи дослідницької системи й отримання достовірних результатів досліджень». Документ містить перелік основних правил проведення наукових досліджень і правил поведінки науковців, поради щодо етичного поводження під час проведення досліджень. Їх дотримання має забезпечити якомога вищу якість, надійність і достовірність досліджень та їх результатів. Наявність прописаних та узгоджених правил дозволить належним чином реагувати на порушення доброчесності та заздалегідь запобігати таким порушенням. У новій редакції знайшов відображення розвиток дослідницьких технологій і соціальних мереж, де відбувається обмін результатами досліджень та їх подальше оприлюднення, поява штучного інтелекту. ALLEA об’єднує понад 50 академій з країн-членів ЄС та країн з-поза меж ЄС, пропагує науку як всесвітнє надбання, підтримує розвиток транскордонного наукового співробітництва.
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Луїса Енріке Порталес Дербеса «Технології не мають моралі, а університети… повинні».
На сайті Міжнародного центру академічної доброчесності (ICAI) опублікована стаття Луїса Енріке Порталес Дербеса «Технології не мають моралі, а університети… повинні».
Автор проводить експеримент, запитуючи ChatGPT про те, які етичні параметри він використовує для дотримання академічної етики. Відповідь машини буде близькою до наступної: «ChatGPT не використовує етичних параметрів, пов’язаних з академічною чесністю. Це інструмент, який генерує текст на основі шаблонів, отриманих із різних джерел даних, і не має вбудованого розуміння етичних міркувань. Відповідальність за етичність використання ChatGPT і забезпечення академічної чесності лежить на користувачах, – викладачах, студентах і розробниках». Усе вірно: саме люди і установи, до яких вони належать, повинні забезпечити відповідальне та етичне використання цього інструменту ГШІ. Суперечки про застосування технологій і відповідальність за це – давні. Та усім зрозуміло, що технологія за визначенням не має моралі, вона не встановлює, що є правильним чи неправильним, і якими етичними критеріями мають керуватися люди під час її використання. Однак реальність є такою, що використання ГШІ має величезні наслідки та суттєвий вплив на суспільство, – як позитивні, так і негативні. Тому людям необхідні чіткі критерії щодо мети, принципів і цінностей, які вони будуть використовувати під час роботи з ГШІ. Відсутність таких критеріїв та пов’язані з цим порушення академічної доброчесності змусили університети діяти: деякі з них вирішили заборонити використання ШІ у своїх навчальних закладах, інші – регулювати роботу з ним, треті – дозволити технологіям вільно вбудовуватись в університетську екосистему. Якою б не була реакція університетів, ніхто з них не може заперечувати, що для використання генеративного ШІ, необхідно встановити певні правила або як мінімум запустити та підтримувати активну дискусію з цього питання. Це дозволить формувати в університетській спільноті етичні й громадянські компетенції, які допоможуть зменшити негативні й збільшити позитивні наслідки від використання різних технологій та інструментів, включно з ГШІ.
Команда Проєкту OPTIMA запрошує студентів, аспірантів, викладачів та науковців взяти участь у всеукраїнському опитуванні щодо академічної доброчесності та відкритої науки.
Команда Проєкту OPTIMA запрошує студентів, аспірантів, викладачів та науковців взяти участь у всеукраїнському опитуванні щодо академічної доброчесності та відкритої науки.
Метою цього опитування є дослідження ставлення українського студентства й академічної спільноти до цінностей академічної доброчесності та відкритих наукових практик, а також виявлення типових прикладів недоброчесної поведінки в українських закладах вищої освіти. Участь у опитуванні є добровільним та анонімним. Воно допоможе розвитку культури академічної доброчесності та відкритої науки в Україні, Результати дослідження (зібрані дані та їхній аналіз) будуть опубліковані у відкритому доступі. Заповнити анкету опитування можна до 24 грудня 2023 року.
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Альфонсо Беніто «Академічна доброчесність і використання штучного інтелекту».
На сторінці блогу Міжнародного центру академічної доброчесності опублікована стаття Альфонсо Беніто «Академічна доброчесність і використання штучного інтелекту».
У ній автор наголошує, що останнім часом, завдяки революції, викликаною досягненнями в галузі штучного інтелекту, спостерігається підвищення популярності серед студентів використання та зловживання інструментами на основі ШІ. Зловживання, іноді свідоме, а іноді несвідоме, тому що це інструмент, яким студент користується на свій розсуд. Розмовляючи зі студентами, Альфонсо звернув увагу, що вони ставлять моральність вчинку в залежність від того, маніпулюють вони інструментом чи ні, а не стільки від інтелектуальної власності, яку вони створюють. Очевидно, що штучний інтелект є інструментом, і як такий він не має моралі, совісті, свободи та добровільності своїх дій. Тому моральність дій, які виконуються за допомогою ШІ, залежить від того, як використовується цей інструмент. Тобто не все, що студенти чи викладачі роблять за допомогою ШІ, пов’язане з академічною нечесністю. Однак, якщо те, що було практично повністю згенероване згаданим інтелектом, представляється як власне, виникає ситуація нечесності. Є інструменти, які допомагають шукати бібліографію, як-от Research Rabbit , або перекладати тексти, як-от СhatGPT. Автор вважає, що такі інструменти штучного інтелекту, які допомагають шукати інформацію, дозволяють краще зрозуміти текст або дають загальний огляд того, що потрібно вивчити чи написати, можна використовувати без будь-яких проблем. Однак, навіть якщо інструмент створює відповіді на есе за проханням, цей текст чи відповіді не є авторським. І, отже, застосовуючи цінність чесності, ключову до академічної доброчесності, на думку Міжнародного центру академічної доброчесності, не буде чесним, якщо приписувати її авторство. Коли це відбувається серед людей, студенти ясно бачать нечесність. Якщо студент просить когось зробити за нього роботу, для нього ясно, що він її не зробив. З іншого боку, коли він робить це за допомогою якогось інструменту, студент відчуває, що зробив це сам. І саме тут він не робить різниці в тому, що те, що він презентує, насправді не є його авторством і в будь-якому разі має бути правильно вказано як авторство ШІ. На думку автора: «Ми не повинні бути проти штучного інтелекту, а радше вчити наших студентів повною мірою використовувати інструменти ШІ, які можуть сприяти їхньому навчанню».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джорджини Чамі «Штучний інтелект та академічна чесність: досягнення балансу».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джорджини Чамі «Штучний інтелект та академічна чесність: досягнення балансу».
У ній наводиться погляд на те, як університети можуть заохочувати етичне та прозоре використання інструментів штучного інтелекту для підтримки навчання, водночас захищаючи від неправомірних дій. Наголошується, що нинішня хвиля генеративного штучного інтелекту спричинила великі дебати та дискусії у сфері вищої освіти. Авторські статті, блоги та стрічки соціальних мереж сповнені запитань без чітких відповідей, проте викладачам необхідно зрозуміти, як адаптуватися та що прийняти. Джорджини Чамі вважає, що вкрай важливо вирішити потенційні етичні проблеми, які супроводжують інтеграцію ШІ і викликають питання, зокрема: який потенційний вплив ШІ на академічну чесність; чи будуть технології сприяти шахрайству; якою мірою дані або інструменти, створені ШІ, мають бути дозволені для викладання і навчання в університетах; як адаптувати навчання у світі, де більшість людей можуть звернутися до технологій за відповіддю. Розглядаючи ці проблеми, автор доходить до висновків: текст, згенерований штучним інтелектом – це новітнє зрушення у вищій освіті, яке спонукає замислитися над тим, що означає навчання зараз і в майбутньому; ШІ підвищує доступність інформації та може розв’язувати складні задачі, аналізувати великі обсяги даних і ухвалювати рішення з мінімальною участю людини; використання ШІ та інших технологічних інструментів за своєю суттю не перешкоджає навчанню, вирішальним фактором є те, як використовувати технологію, зберігаючи при цьому академічну чесність; незважаючи на обмеження, важливо вивчити потенціал технологій для підвищення продуктивності студентів та покращення їхнього досвіду навчання; в академічному письмі використання таких інструментів, як Quillbot і Grammarly, допомагають студентам покращити свою письмову роботу, зокрема, виразу мови та виправляючи орфографічні, граматичні помилки, пунктуаційні помилки або незручні формулювання. Такі інструменти, як ChatGPT-3 і GPT-4, також можуть допомогти в ефективному написанні; ШІ може і має бути доповненням до навчання студентів, а не його заміною. Здатність критично оцінювати текст є важливою академічною навичкою, яка ставатиме дедалі ціннішою в міру того, як студенти знайомитимуться з великою кількістю контенту, створеного ШІ; майбутні зусилля мають бути зосереджені на визначенні «належного використання» інструментів ШІ. Студенти повинні бути обізнані не тільки про можливості, а й про обмеження ШІ. Таким чином, університети виховуватимуть покоління студентів, які вміють використовувати технології, але також володіють критично важливими навичками для розуміння та ефективного застосування. Університети, які вдумливо використовують ШІ для забезпечення збереження людської взаємодії, критичного мислення та цінності поглибленої освіти, імовірно, процвітатимуть у цьому новому освітньому ландшафті. Важливо знайти баланс, за якого ШІ покращує і підтримує, а не порушує процес навчання.
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» представлена публікація «Що потрібно знати про плагіат під час навчання в Європі».
На сайті Європейської Комісії у розділі «Європейський освітній простір. Якісна освіта та навчання для всіх» представлена публікація «Що потрібно знати про плагіат під час навчання в Європі».
У ній розглядаються основні поняття плагіату, його вплив на навчання та як правильно цитувати джерела, щоб зберегти академічну доброчесність. Зазначається, що плагіат – це використання чужої роботи або ідей без належної згадки про авторство. Багато європейських університетів мають суворі визначення та політику і, щоб уникнути потенційних проблем, необхідно заздалегідь ознайомитеся з ними. Плагіат може набувати різних форм: від копіювання та вставки тексту безпосередньо з джерела до перефразування без цитування. Наслідками плагіату можуть бути: невиконання завдання, не складання іспиту або відрахування. Крім того, це може зіпсувати академічну успішність і вплинути на майбутні кар’єрні перспективи. Щоб уникнути плагіату необхідно дотримуватись загальних правил: цитувати джерела правильно – завжди вказувати автора, точно цитуючи джерела, і дотримуватися правил цитування університету; використовувати інструменти для виявлення плагіату – багато установ надають доступ до програмного забезпечення для виявлення плагіату, ці інструменти можуть допомогти виявити ненавмисні випадки плагіату і своєчасно виправити їх; зрозуміти перефразування – використовуючи чужі ідеї чи слова, обов’язково висловлювати їх своїми словами та цитувати; почати свої дослідження та написання роботи слід заздалегідь – поспіх може призвести до плагіату; використовувати інструменти штучного інтелекту – перевірити позицію університету щодо використання інструментів штучного інтелекту, таких як ChatGPT, та того, як його цитувати; отримати допомогу коли знадобиться – якщо не знаєте, як правильно цитувати чи перефразувати, порадьтеся з професорами чи університетськими письменницькими центрами.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Себа Діанаті та Сумана Лаударі «Вступ до використання генеративного штучного інтелекту, такого як ChatGPT, для викладання та навчання».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Себа Діанаті та Сумана Лаударі «Вступ до використання генеративного штучного інтелекту, такого як ChatGPT, для викладання та навчання».
Автори наголошують: щоб реалізувати свій потенціал, генеративний штучний інтелект потребує ефективних інструкцій. У першій частині із серії своїх ресурсів вони пояснюють, як створити корисну підказку для ШІ. Генеративний штучний інтелект, насамперед ChatGPT, є потужною мовною моделлю, яка може зробити революцію в тому, як викладачі викладають і як учні навчаються. Цю технологію можна застосовувати в широкому спектрі дисциплін, для різних додатків і для всієї команди вищого керівництва, що робить її цінним доповненням для реалізації операційних, закупівельних або стратегічних цілей. Однак такі інструменти, як генеративний штучний інтелект, за неправильного запиту можуть надати неякісні результати. Ця стаття має на
меті
ознайомити читачів із деякими ключовими функціями ефективного стимулювання ШІ для отримання найбільш точних результатів у контексті. Хоча не всі підказки, які розглядаються, були оцінені, Себ Діанаті та Суман Лаударі демонструють рівень специфічності, необхідний для отримання ефективного результату. Зокрема, вони радять враховувати наступні поради: важливо включати вказівні слова; певні слова, пов’язані зі змістом, можуть значно поліпшити результат; важливо вимовити слово, що пояснює, як необхідно щоб діяв ШІ; аудиторія має вирішальне значення, тому необхідно додати щось на зразок «пишіть офіційним тоном від третьої особи для академічної аудиторії»; потрібно уточняти стиль висновку; у деяких випадках знадобляться докази для обґрунтування тверджень ШІ.Це не вичерпний список підказок, а перша із п’яти частин ресурсу, що охоплює 100 застосувань ChatGPT у викладанні та навчанні. Другий ресурс буде присвячений застосуванню генеративного ШІ в навчальних програмах та оцінюванні; третій ресурс буде зосереджений на 25 додатках для академічного управління; четвертий ресурс надасть 25 підказок щодо студентської та академічної активності; і останній ресурс у цій серії буде присвячений дослідженням і стипендіям викладання та навчання. Автори звертають увагу, що підказки та різноманітні варіанти застосування результатів штучного інтелекту мають відповідати фундаментальним цінностям Міжнародного центру академічної чесності: чесність, довіра, справедливість, повага, відповідальність і сміливість.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Австралійського національного університету щодо ефективної організації досліджень та освіти.
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей від Австралійського національного університету щодо ефективної організації досліджень та освіти.
Ресурс містить тринадцять статей, які стосуються різних аспектів науки та освіти, іноді – неочікуваних, зокрема:
використання
квестів; інноваційного автентичного оцінювання для заохочення опанування навичок м’якого спілкування; виховання стійкості; використання інструментів штучного інтелекту та ChatGPT в навчальному процесі та для підтримки академічної доброчесності; як побудувати успішну академічну кар’єру; як правильно побудувати групову роботу;
повернення до очного навчання та оцінювання довгострокового впливу онлайн-навчання; як навчити аргументації та використовувати це для кращої підготовки.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Більшість студентів шахраюють на онлайн-іспитах».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Поли Лем «Більшість студентів шахраюють на онлайн-іспитах».
У ній автор посилається на серію опитувань, у яких взяли участь понад 4,6 тис. респондентів. Узагальнення результатів цих опитувань призводить до невтішних висновків: під час та після пандемії COVID-19 різко підвищився рівень академічних порушень. Більшість студентів списують на онлайн-іспитах: 54,7% респондентів зізналися у шахрайстві, що суттєво вище за «доковідні» дані, які фіксували такого роду порушення у 29,9% випадків.
Філ Ньютон і Кейоні Ессекс виявили, що причиною обману для багатьох студентів виявилась його легкість. Перехід на онлайн-тестування разом із недбалим інформуванням та слабкою підтримкою з боку університетів зміцнили у деяких студентів уявлення про те, що їхньому університету «байдуже», чи чесно вони навчаються. Професор Ньютон, автор впливового дослідження 2018 року, в якому було доведено, що кожен сьомий студент у світі шахраював, вважає, що ця проблема загострилась із упровадженням інструментів штучного інтелекту. Він наголошує: університетам потрібно посилювати якість оцінювання набутих знань, використовувати більше очних іспитів, змінити структуру екзаменаційних питань для ускладнення шахрайства. Разом із тим він застерігає, що жоден з цих заходів не є панацеєю: «Є багато речей, які можна зробити, але коли ви збільшуєте їх до 10, ви робите життя студентів, які в першу чергу не збираються списувати, досить жалюгідним». Він також очікує, що більше університетів будуть використовувати для оцінювання viva, що поширюється у континентальній Європі, але це вимагатиме досить великих змін у мисленні.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
