Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Міністерство цифрової трансформації України підготувало добірку серіалів на «ДіяОсвіта», покликаних руйнувати стереотипи та надихати на створення інклюзивного суспільства.
До цієї добірки увійшли серіали «Держава без бар’єрів» (розглядаються різні аспекти безбар’єрності у роботі держслужбовців, правильна комунікація, підготовка інклюзивних державних рішень); «Безбар’єрна грамотність» (навчає більш широкому погляду на світ завдяки інструментам, які дозволяють людям з порушенням зору, слуху чи моторики користуватися ґаджетами, інтернетом); «Цифрові технології для людей з інвалідністю» (йдеться про подолання обмежень в пересуванні, вад слуху чи зору, про відповідні застосунки, розширення функцій різних пристроїв); «Вебдоступність» (інструктивні матеріали щодо створення інклюзивних вебсторінок, електронних документів чи мобільних застосунків за міжнародними стандартами); «Безбар’єрність у галузі гостинності» (про те, як надавати якісний сервіс гостям з інвалідністю, зробити заклад архітектурно доступним, правильно спілкуватися та взаємодіяти, створити інклюзивне дозвілля).
Sorry, this entry is only available in Українська. Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сучасна наука являє собою величезну базу даних знань, яка постійно розвивається, тому інструменти для досліджень повинні бути відкритими, доступними для всіх зацікавлених сторін.
Принципи відкритої наукової інфраструктури (The Principles of Open Scholarly Infrastructure / POSI) – це неформальний набір рекомендацій, вперше оприлюднений у 2015 році та оновлений у 2020 та 2025 роках, щоб забезпечити стійкість і відкритість такої інфраструктури, фактично – не вимога і не правило, а чек-лист для самооцінювання. Він орієнтований на грантодавців, некомерційні фонди, наукові структури та навіть комерційні стартапи і має домомагати їм будувати довіру в академічній спільноті. POSI будується на ідеї, що наука процвітає, коли інфраструктура (наприклад, освітні платформи, сховища даних, репозитарії, цифрові ідентифікатори для науковців, організацій, публікацій – datadryad.org, ORCID, Crossref/DOI) – відкрита, стійка і керується всіма зацікавленими сторонами для загального блага. Ці принципи фокусуються на трьох стовпах: управління, фінансування, технології. Під управлінням мається на увазі широка участь стейкхолдерів: не лише інвесторів, а й науковців та суспільства, під фінансуванням – не короткострокові гранти, а перспективні сталі ресурси для розвитку, а під технологіями – відкритий код та дані у публічному домені (CC0), оскільки обмеження ліцензій створюють “пастки” для майбутніх користувачів. POSI пропонує моніторити прогрес через публічні самооцінки, інтегрувати ці принципи у грантові заявки та систему закупівель (у т.ч. державних). Будь-хто, що створює відкриту інфраструктуру для досліджень чи освіти, може декларувати свою прихильність POSI, опублікувати самооцінку на сайті, приєднатися та рухатись до повного виконання заявлених цілей. POSI класифікує інфраструктуру за функціональністю та структурою. По-перше, інфраструктура для досліджень і наукових комунікацій – «хребет» наукового циклу: інструменти для зберігання, пошуку та поширення даних, статей і метаданих. Вони забезпечують прозорість і перевикористання, зменшуючи дублювання зусиль. Наприклад, репозиторії даних (Dryad), сервіси ідентифікації (ORCID для авторів, ROR для організацій, Crossref для DOI). По-друге, освітні інфраструктури – платформи для викладання та навчання, інтегровані з дослідженнями, які роблять знання доступними для студентів і викладачів, сприяючи відкритому доступу до матеріалів. Це: онлайн-курси чи бази знань, пов’язані з науковими даними (наприклад, інтеграція з DataCite для освітніх проєктів). По-третє, організаційні ініціативи та ініціативи спільнот – проєкти, керовані спільнотою, без створення формальної юридичної структури, – гнучкі інструменти з колаборативним управлінням, як волонтерські мережі для метаданих чи спільні бази даних. По-четверте, комерційні організації з відкритою інфраструктурою, що використовують бізнес-моделі, у яких отримання прибутку не суперечить відкритості, як API для наукових даних, подібні до Crossref. POSI стосується будь-якої інфраструктури, що використовується для наукових цілей – від базового зберігання інформації до складних мереж комунікацій.
Sorry, this entry is only available in Українська. Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Sorry, this entry is only available in Українська.
Сервіс Review Commons було створено в результаті реалізації спільного проєкту неприбуткової ініціативи ASAPbio (заснована 2015 року для просування відкритого обміну біомедичними дослідженнями, у т.ч. через розвиток практик публікації препринтів і відкритого рецензування) та Європейської організації молекулярної біології EMBO (що підтримує дослідження, публікації та розвиток наукових стандартів у галузі молекулярних наук).
Його призначення – забезпечення рецензування препринтів у галузі біологічних та медичних наук із перспективою їхнього подальшого подання до опублікування у наукових журналах. Ідея полягала в тому, щоб дозволити авторам спершу опублікувати препринт, потім отримати критику експертів, і вже з цим «рецензованим препринтом» звертатися до журналів-партнерів, які підтримують Review Commons. Стартувала ініціатива у 2019 році, а вже у березні 2021 року сервісом скористались для отримання експертизи для 500 рукописів і виявили зацікавленість працювати з ним понад 1000 рецензентів. Автори розміщують свій рукопис у е-архіві (наприклад, у bioRxiv або medRxiv), подають заявку до Review Commons за спеціально визначеною процедурою. Після цього відбувається первинна редакційна оцінка на предмет відповідності тематиці й потенційної наявності достатніх експертів, потім визначається редактор з наукового рецензування, який запрошує рецензентів і забезпечує перший раунд рецензування. В результаті формується пакет у складі рукопису із звітами про рецензування і відповіддю автора на зауваження та пропозиції рецензента, який передається на сервер препринтів із публікацією рецензій або на запит для подальшого опублікування у науковому журналі. Рецензентів модерує команда Review Commons / EMBO Press з акцентом на такі критерії, як експертиза, репутація, географічне і вікове розмаїття. Ураховуються побажання авторів щодо виключення рецензентів, дозволено залучати «допоміжних» рецензентів-ранніх дослідників за умови, що головний рецензент відповідає за якість. Відомості про рецензентів та рецензії можуть бути передані журналу-партнеру або опубліковані. Є дані, що приблизно третина поданих рукописів, які пройшли рецензування, були опубліковані. Наразі сервіс має майже 3 десятки журналів-партнерів від EMBO Press, PLOS, eLife, The Company of Biologists тощо. Використання цього сервісу має ряд суттєвих переваг: економія часу автора (він подається до журналу вже з рецензіями, що дозволяє уникнути повторного рецензування в декількох журналах); рецензенти можуть зосередитись суто на науковому змісті, а не на «підходить чи ні до журналу»; прозорість підвищує якість рецензування та зворотного зв’язку; журнали-партнери можуть приймати рішення з меншими затримками, бо процес рецензування вже завершений. Разом із тим, не можна не вказати на ряд проблемних моментів: сервіс орієнтується на обмежене коло наукових дисциплін (біологія, медицина); у разі звернення автора до журналів, які не є афілійованими до сервісу, можливо знадобиться повторна експертиза; наразі недостатньо масштабована ініціатива та складно робити висновки про можливість у такий спосіб замінити традиційний підхід до рецензування (потрібно більше даних); немає стимулів для рецензентів; сам по собі факт позитивного проходження рецензування не гарантує автоматичного прийняття редколегією журналу, – автори мають спілкуватись з редакцією, обговорювати, переконувати й доопрацьовувати рукописи. Отже, Review Commons – цікава нова модель гнучкого та прозорого рецензування препринтів, яка має потенціал для розвитку, але не є універсальним рішенням для всіх наук і не замінює повністю традиційну систему. Це важливий елемент сучасного етапу еволюції наукової комунікації.
Sorry, this entry is only available in Українська. На офіційному сайті DOAJ опубліковано інформацію про партнерство Directory of Open Access Journals з європейським проектом CRAFT-OA.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Воно націлене на підвищення стійкості відкритого діамантового доступу у рамках загального європейського ландшафту відкритої науки. Співпраця має забезпечити посилення якості експертизи щодо періодичних наукових видань відкритого доступу та підвищення прозорості завдяки сервісу Diamond Discovery Hub (реєстру європейських наукових журналів відкритого доступу, які публікуються без авторських гонорарів). Завдяки DDH зростатиме видимість та спрощуватиметься пошук журналів відкритого діамантового доступу; видавничі та інституційні постачальники зможуть підтримувати свої журнали, узгоджуючи, удосконалюючи та гармонізуючи відповідні дані для їх максимального поширення; читачі, автори спонсори й дослідницькі організації зможуть оцінювати характер журналів з відкритим діамантовим доступом та їхніх видавців; агрегатори матимуть можливість використовувати ці відомості. Специфіка полягає у тому, що DOAJ є широким глобальним індексом із незалежним процесом перевірки для журналів усіх бізнес-моделей відкритого доступу, тоді як DDH базується на моделі партнерства з постачальниками контенту Diamond OA та зосереджується переважно на європейських журналах. Якщо журнал категорії «Diamond» індексується в DOAJ, він автоматично не відображається у DDH, а має бути додатково перевірений і наданий відповідним інституційним видавцем.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Діксон «Чи нарешті побачимо ми Сполучені Штати Європи для досліджень?».
У ній розглядаються витоки та сучасний стан ідеї створення Європейського дослідницького простору, запропонованої 25 років тому для формування єдиного ринку знань та інновацій, усунення національної фрагментації академічної сфери та посилення конкурентних позицій ЄС порівняно з США та Китаєм. На початку нинішнього століття ЄК констатувала, що без єдиного ринку знань, досліджень та інновацій Європа може втратити потенціал економічного зростання. Необхідно було усунути юридичні та практичні бар’єри (від різноманітних національних норм кар’єрного розвитку та грантів до візових обмежень і пенсійних систем), щоб забезпечити вільний рух дослідників і знань. У 2009 році це стало офіційним курсом ЄС: свободу пересування вчених було визнано «п’ятою свободою» на рівні з рухом товарів, послуг, людей і капіталу. Такий простір мав стимулювати співпрацю, відмкинути практики дублювання зусиль і підвищити якість досліджень. Але прогрес виявився більш повільним, ніж очікувалось: фрагментація національних систем триває, інвестиції в науку та інновації, попри мету в 3% від ВВП, коливаються близько 2,2%. З 2020 року «новий» дослідницький простір отримав свіжий імпульс. Створений Форум ЄДП став платформою для діалогу між урядами, Єврокомісією та зацікавленими сторонами, а перший політичний порядок денний на 2022–2024 роки окреслив 20 кроків для університетів, фондів і посадовців. Серед ключових ініціатив — Коаліція за удосконалення оцінювання досліджень, яка реформує критерії академічного успіху (акцент на компетенціях і компетентностях, а не на бюрократичних показниках); Європейська рамка компетенцій для дослідників, що допомагає розвивати навички для кар’єри; План гендерної рівності. Європейський форум стратегій дослідницьких інфраструктур забезпечив будівництво десятків пан’європейських центрів, де вчені можуть ділитися обладнанням і даними. У жовтні 2024 року Комісія визнала значний прогрес, але підкреслила, що добровільні заходи недостатні для структурних бар’єрів, як-от нерівномірне фінансування чи обмежена мобільність. Наразі обговорюється нова законодавча ініціатива Європейської Комісії щодо дослідницького простору у 2026 році (ERA Act), спрямована на створення юридично обов’язкових норм щодо гармонізації кар’єрних шляхів дослідників, спрощення віз, уніфікації пенсійних систем, доступу до пан’європейських інфраструктур та реформування оцінювання наукових досягнень. Виклики залишаються гострими: розбіжності у бюджетах призводять до того, що дослідники з менш розвинених країн стикаються з обмеженими можливостями, а дублювання проектів гальмує загальний прогрес. Оцінювання наукових досягнень часто ігнорує меритократичні принципи, а брак інклюзивності марнує потенціал у гуманітарних та соціальних науках. Проте, розвиток Європейського дослідницького простору обіцяє науковцям та освітянам екосистему, де рух між країнами і доступ до грантів, інфраструктур і даних стане простим. Реформи оцінювання, натхненні коаліцією, просуватимуть цінності міждисциплінарного мислення і стійкої кар’єри. У контексті відкритої науки простір посилить принципи FAIR — доступність, сумісність і повторне використання даних — через кращу регуляцію та спільні ресурси. Для освітян це означатиме участь у пан’європейських програмах. Європейський дослідницький простір, таким чином, поступово отримує обриси континенту, де наукова єдність стає фундаментом для стійкості, інновацій і глобального лідерства в етичних дослідженнях.
Sorry, this entry is only available in Українська. Виконавче агентство з питань освіти та культури Європи (EACEA) оприлюднило нову інформацію про інструменти підтримки книжкового сектору з боку програми «Креативна Європа».
Sorry, this entry is only available in Українська.
Виконавче агентство з питань освіти та культури Європи (EACEA) оприлюднило нову інформацію про інструменти підтримки книжкового сектору з боку програми «Креативна Європа».
Зазначається, що у період 2021-2024 років за допомогою різних схем підтримки розвитку культури програмою «Креативна Європа» було профінансовано 124 проекти, орієнтовані на просування літературних творів для молоді та підтримку молодих фахівців у книжковому та видавничому секторі, серед яких більшу частину складали проекти літературного перекладу (108), завдяки яким здійснено переклад 1870 книг. Акція «Циркуляція європейських літературних творів» дозволила щодня перекладати вперше, публікувати й розповсюджувати 1 книгу щодня. Це різноманітні літературні твори – дитяча література, літературу для молоді, комікси та інші жанри, які в сукупності демонструють багатство європейської літератури для молодої аудиторії. Для підтримки літературних перекладів було підготовлено та опублікувало «Посібник з літературних перекладів», який являє собою вичерпний каталог проектів, профінансованих у рамках схеми «Циркуляція європейських літературних творів».
Sorry, this entry is only available in Українська. Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.
Вони звертають увагу на загрози академічній свободі через нові вимоги до фінансування закладів вищої освіти у США, інтеграцію штучного інтелекту до академічної сфери, необхідність реформування видавничих моделей та удосконалення інструментів оцінювання впливу досліджень. Це посилює занепокоєння щодо збереження та розвитку етичної екосистеми, де дані та знання стають доступними, але вимагають балансу між інноваціями та доброчесністю. У США “пакт” для закладів вищої освіти (який регламентує федеральне фінансування в обмін на обмеження доступу для іноземних студентів та повернення стандартизованих тестів) було доповнено вимогами скорочення «провокативних» кафедр гуманітарних наук. Асоціація університетських видавництв сприйняла це як загрозу академічній свободі та гуманітаристиці. Новий рейтинг Publishers Weekly показав, що Thomson Reuters (з доходом 6,43 млрд дол. у 2024 році) посіла перше місце, обійшовши постійного лідера – RELX Group (6,2 млрд дол.), а McGraw Hill знов увійшла до топ-10 видавців світу. Разом із тим, зафіксоване падіння доходів видавничої галузі на 2,1% – до 7,6 млрд дол. згідно звіту StatShot від Американської асоціації видавців. У контексті відкритого доступу це сигналізує про потребу в еволюції комерційних моделей для підтримки суспільної користі. Wiley повідомила про запуск платформи AI Gateway, яка інтегрує рецензовані статті з інструментами штучного інтелекту, такими як Claude від Anthropic (наразі працює бета-версія, створена з участі Sage та Американського товариства мікробіології). У підготовлених до третьої річниці ChatGPT аналітичні звіти від OpenAI, Harvard та Duke було досліджено 1,5 мільйони запитів користувачів до ChatGPT. За допомогою автоматизованих інструментів вивчались «патерни» запитів задля їхньої класифікації. З’ясовано, що близько 49% становили «запитання» (на кшталт «поясни»); біля 40% – «дії» (прохання згенерувати текст, план чи код, наприклад, «напиши чернетку статті» або «склади план експерименту»), 11% – особисті роздуми, пошук ідей для наукової роботи, особистих справ, навчання чи творчості. Отже, ChatGPT зазвичай використовують для написання текстів, планування досліджень чи пошуку знань — це ключові етапи академічної роботи (статті, есе, дисертації). Altmetric від Digital Science включила підкасти до джерел, які варті уваги (поряд із соцмережами та патентами), для більш точного відображення впливу досліджень. Такі інструменти посилюють видимість і FAIR-доступ до наукових даних. Ці жовтневі події ілюструють динаміку видавничої галузі та академічної сфери – від регуляторних ризиків, що обмежують свободу, до технологічних проривів, які розширюють доступ. Академічна спільнота може трансформувати виклики у можливості для етичної, відкритої науки, де ШI слугує інструментом, а не бар’єром, а економічні моделі еволюціонують на користь суспільства.
Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Низькоякісні статті та статті, створені за допомогою штучного інтелекту, можуть захлеснути видавництва».
Sorry, this entry is only available in Українська.
На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува «Низькоякісні статті та статті, створені за допомогою штучного інтелекту, можуть захлеснути видавництва».
У ній обговорюються результати проведеного Cambridge University Press опитування понад трьох тисяч дослідників щодо впливу ШІ наакадемічний процес. Вони висловили занепокоєння, що зростання кількості публікацій з низькою якістю чи з використанням контенту, згенерованого ШІ, може перевантажити систему рецензування і підірвати довіру до видавничої екосистеми. Зокрема, 53% вважають, що вплив ШІ на систему академічних публікацій буде негативним, і лише 18 % вбачають в ньому потенціал для покращення. Опитані висловлювали побоювання, що ШІ сприятиме збільшенню текстів, основаних на сумнівних наборах даних, що містять «галюцинації» (вигадування джерел і тверджень) у тексті й порушенню права інтелектуальної власності. Близько третини опитаних сказали, що через поширення ШІ буде важче отримати належне визнання власних наукових здобутків. Окрм того, посилюється загальний тиск на систему публікацій через зростання обсягу відкритого доступу і число проіндексованих статей: між 2016 і 2022 роком кількість статей зросла приблизно на 897 тис. (біля 6% на рік). 81% опитаних вважає, що обсяг робіт перевантажив систему рецензування, а 50 % пов’язують погіршення якості рецензії з масовістю поданих статей. Отже, слід припинити гонитву за кількісними показниками в академічному середовищі, а натомість переорієнтувати мотивацію на якість результатів. Необхідна декомпозиція оцінювання наукової діяльності, визнання інших форм внеску (наприклад, даних, програмного забезпечення, рецензій, викладацької роботи), використання альтернативних форматів публікацій і зменшення залежності від метрик журналів. Також видавці мають розробляти низьковартісні, масштабовані альтернативні шляхи публікації, які були б визнані науковою спільнотою. Автор попереджає про системну кризу наукової та видавчничої діяльності: коли кількість витісняє сенс, рецензування стає втратою часу, а наукова довіра — надто тонкою ниткою. Якщо університети, наукові журнали й фінансуючі інституції не переглянуть моделі мотивацій, система може зруйнуватися зсередини.
Sorry, this entry is only available in Українська. Copyleaks являє собою платформу для виявлення плагіату та аналізу текстів із використанням технології штучного інтелекту.
Sorry, this entry is only available in Українська.
Copyleaks являє собою платформу для виявлення плагіату та аналізу текстів із використанням технології штучного інтелекту.
Компанію засновано у 2015 році з метою сприяння відповідальному упровадженню ШІ та підвищенню прозорості у застосуванні цієї технології для підтвердження оригінальності й автентичності контенту. Copyleaks позиціонує себе як інструмент підтримки академічної доброчесності, захисту інтелектуальної власності та підтвердження дотримання авторських прав, що забезпечує комплексне виявлення запозиченого, перефразованого або створеного ШІ контенту. Платформа пропонує набір інструментів, орієнтованих на академічні установи, освітні заклади, бізнес і приватних користувачів. За офіційними заявами, точність ШI-детекції становить 99 %, із дуже низьким рівнем хибнопозитивних спрацьовувань (< 0,2 %). Аналіз контенту виконується на понад 100 мовах для перевірки плагіату і понад 30 мов для ШI-детекції. Codeleaks (один із продуктів) призначений для виявлення плагіату у програмному коді, включно з ситуаціями, коли код може бути змінений або перефразований, а також для ідентифікації ліцензій використаного коду. Copyleaks також підтримує модель “Data Hubs”: глобальну базу мільйонів документів від різних установ та приватну базу, призначену для організацій, які хочуть зберігати свої документи локально або конфіденційно. Компанія опікується підтриманням етичної розробки ШІ, прозорості та відповідності нормативним стандартам, інноваційності, освітньої обізнаності й доброчесності. У закладах освіти Copyleaks використовується не лише як засіб перевірки плагіату й контролю ШІ-контенту, а також і як інструмент підтримки викладачів і студентів для розвитку оригінального мислення, критичного підходу, зменшення ризику випадкового або ненавмисного плагіату, формування культури академічної доброчесності. База даних та ресурси, з якими працює Copyleaks, включають академічні та інтернет-джерела, інституційні архіви, документи з приватних репозиторіїв.
Sorry, this entry is only available in Українська. 7 жовтня 2025 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, за результатами якого ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації.
Sorry, this entry is only available in Українська.
7 жовтня 2025 року відбулося чергове засідання Атестаційної колегії Міністерства освіти і науки України, за результатами якого ухвалено ряд рішень у сфері атестації кадрів вищої кваліфікації.
Зокрема, розглядались питання присудження наукових ступенів, присвоєння вчених звань, реалізації рішень НАЗЯВО щодо встановленого плагіату, моніторингу дотримання вимог фаховими виданнями України. Затверджено рішення про присудження 180 наукових ступенів і присвоєння 392 вчених звань. Скасовано рішення вченої ради однієї з наукових установ про присвоєння вченого звання старшого дослідника через невиконання вимог, визначених законодавством. На підставі рішення Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти одну особу позбавлено наукового ступеня через встановлений у визначеному законом порядку академічний плагіат, а інше рішення НАЗЯВО скеровано до експертної ради МОН відповідно до встановленої процедури. До категорії «А» «Переліку наукових фахових видань України» включено 7 наукових видань, 12 видань категорії «Б» вилучено з «Переліку …» через невідповідність встановленим вимогам. Оновлено систему спеціалізованих вчених рад: утворено 64 докторські ради на новий термін та внесено ряд змін до складу чинних.
Saving a scientific data set occurs in two stages:
1.) Creating a data set
Enter the name of the set, a brief description of the set (annotation), and click the “Create set” button. After that, a draft data set will be automatically created, which you can save for further work with the set. The system will redirect you to the “Data set information” page.
2.) Filling in the data
On the “Data set information” page, you need to fill in all the fields related to the data set and upload the files.
Please note! Each file is uploaded separately. This is done to ensure the stable operation of the system.
Once you have filled in the information about the scientific data set and added the necessary files, you can save the draft or send the data to the system.
Please note! Once the data has been sent, you cannot change it.
Drafts are necessary for storing the data set and editing it before sending.
Account verification by affiliation
All accounts on the NRA website go through a standard registration procedure and are verified. However, in order to obtain additional features, such as publishing open reviews of academic texts, verification by affiliation is required.
To obtain the status “verified”, you must change your primary email address to a corporate one, which is tied to a scientific or educational institution.
For example: user@ukrintei.ua, user@nas.gov.ua
After confirming your corporate email address, your account will be automatically verified by affiliation.
If your email address is corporate, but your account does not have a verification mark, you need to write to us at the email address NRAT@ukrintei.ua. After verification, we will add your address to the database, and your account will be verified.
After completing the verification procedure for affiliation, you can change the primary email address to a convenient one for you, without losing your status during the current verification.
You only need to verify for affiliation once.
* We use corporate addresses from the Unified State Database on Education and the State Register of Scientific Institutions Supported by the State
Search Instructions
To search for news published on the official website of NRАT in the “News” section, you need to enter one word, several words, or an exact phrase in the search field. Different terms are separated by spaces.
The search is performed everywhere – in the title and the news text.
For a more comprehensive result, it is recommended to use word stems (parts of words without endings).
When using multiple words for the search, they are combined using one of the logical methods described below.
By default, the logical connector “and” is used. In this case, search results will include all news releases that contain the specified words, even if they are located separately from each other and are in different parts of the text.
Example: Search phrase: OECD report. Search result: all news containing the words “report” and “OECD” in the text and in the title, both together and separately.
If a phrase or phrase is enclosed in quotation marks (“), the results will include all publications where this exact phrase or phrase is found.
Example: Search phrase: “OECD report.” Search result: all news containing the exact phrase “OECD report.”
If you know the publication date of the news or are interested in a specific time frame in which they were published on the website, you can select such a date or date range in the additional field that looks like a calendar. The date is entered in the format year-month-day and confirmed by clicking on the corresponding date in the calendar dropdown. You can enter a date or choose one by browsing through the calendar by months and years. By default, the interval starts from the oldest date (2018-01-23) and ends with the current date.
You can also use one or more hashtags, which are located under the search field on the right side of the “News” page.
Please note: The search for academic texts is carried out in a separate search window at the following link https://nrat.ukrintei.ua/searchdb.
