ОСНОВИ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ

ОСНОВИ НЕЙРОННИХ МЕРЕЖ

Sorry, this entry is only available in Українська. З 1 листопада 2025 року у Київському академічному університеті у рамках проєкту Knowledge Rise  стартує освітній курс «Основи нейронних мереж».

Sorry, this entry is only available in Українська.

З 1 листопада 2025 року у Київському академічному університеті у рамках проєкту Knowledge Rise  стартує освітній курс «Основи нейронних мереж».

Його програма базується на моделі інтеграції академічної досконалості з практичними вимогами сучасного технологічного ландшафту, відповідно курс стане платформою для підготовки фахівців, здатних перетворити фундаментальні наукові відкриття на стратегічно важливі технологічні рішення. Заплановано проведення чотирьох лекцій з питань основ архітектури нейромереж та практичного тестування готового продукту. Під час навчання слухачі дізнаються про базові засади створення й навчання нейромереж, про їхню архітектуру та як нейрони з’єднуються між собою,  про «шари», з яких будують мережі, про вимірювання якості роботи нейромереж, проведення випробувань нейромереж на окремому пристрої (embedded device). Організатор – КАУ.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/kl3iG, https://qrpage.net/qr/4YEO1, https://qrpage.net/qr/RIM8H

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-10-29
Share
ОСВІТНЯ РЕФОРМА НАВИЧОК: ЧІТКІСТЬ ЧИ НОВА ХВИЛЯ ПЛУТАНИНИ?

ОСВІТНЯ РЕФОРМА НАВИЧОК: ЧІТКІСТЬ ЧИ НОВА ХВИЛЯ ПЛУТАНИНИ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ніка Гілмана «Білий документ з навичок: чіткість і узгодженість чи плутанина і складність?».

У ній автор аналізує новий стратегічний підхід уряду Великої Британії до розвитку освіти  для молоді старше 16 років та оцінює, наскільки  пропоновані зміни зможуть забезпечити ясність і системність, чи, навпаки, створять нові проблеми для закладів вищої освіти й студентів. Наразі у Британії відбувається реформа структури кваліфікацій, яка має на меті чітке розмежування академічної та професійно орієнтованої освіти. В країні традиційно 16-річна молодь обирає або академічний шлях в університеті або прикладні професійні програми. Пропонується запровадити окремий рівень навчання, який поєднає елементи обох напрямів. Але «це нове – відоме старе», бо подібний формат уже існував тривалий час. Отже, виникає питання: йдеться про суттєве удосконалення системи  чи лише про зміну назв без глибоких трансформацій змісту освіти? Автор вважає дискусійним намір уряду стимулювати університети зосереджуватися на обмеженій кількості напрямів, у яких вони мають найбільший потенціал, що може звузити їхню роль як багатопрофільних освітніх та дослідницьких інституцій. Новий  документ задає загальну траєкторію змін, однак не пропонує достатньо конкретних механізмів реалізації, тому складно оцінити, що він принесе сектору освіти – очікувану ясність і стане реальним інструментом підвищення ефективності та якості освіти, чи спричинить нові проблеми й плутанину, породжуючи ризики.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/7Fvys  

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation

2025-10-29
Share
ПОЛІТИЧНІ РИЗИКИ ТА ШІ-ІННОВАЦІЇ: НОВИНИ АКАДЕМІЧНОГО СВІТУ

ПОЛІТИЧНІ РИЗИКИ ТА ШІ-ІННОВАЦІЇ: НОВИНИ АКАДЕМІЧНОГО СВІТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Експерти Choice відмічають посилення ризиків регуляторних обмежень в академічній сфері у контексті технологічних інновацій, що визначатимуть майбутнє відкритої науки.

Вони звертають увагу на загрози академічній свободі через нові вимоги до фінансування закладів вищої освіти у США, інтеграцію штучного інтелекту до академічної сфери, необхідність реформування видавничих моделей та удосконалення інструментів оцінювання впливу досліджень. Це посилює занепокоєння щодо збереження та розвитку етичної екосистеми, де дані та знання стають доступними, але вимагають балансу між інноваціями та доброчесністю. У США “пакт” для закладів вищої освіти (який регламентує федеральне фінансування в обмін на обмеження доступу для іноземних студентів та повернення стандартизованих тестів) було доповнено вимогами скорочення «провокативних» кафедр гуманітарних наук. Асоціація університетських видавництв сприйняла це як загрозу академічній свободі та гуманітаристиці. Новий рейтинг Publishers Weekly показав, що Thomson Reuters (з доходом 6,43 млрд дол. у 2024 році) посіла перше місце, обійшовши постійного лідера – RELX Group (6,2 млрд дол.), а McGraw Hill знов увійшла до топ-10 видавців світу. Разом із тим, зафіксоване падіння доходів видавничої галузі на 2,1% – до 7,6 млрд дол. згідно звіту StatShot від Американської асоціації видавців. У контексті відкритого доступу це сигналізує про потребу в еволюції комерційних моделей для підтримки суспільної користі. Wiley повідомила про запуск платформи AI Gateway, яка інтегрує рецензовані статті з інструментами штучного інтелекту, такими як Claude від Anthropic (наразі працює бета-версія, створена з участі Sage та Американського товариства мікробіології). У підготовлених до третьої річниці ChatGPT аналітичні звіти від OpenAI, Harvard та Duke було досліджено 1,5 мільйони запитів користувачів до ChatGPT. За допомогою автоматизованих інструментів вивчались «патерни» запитів задля їхньої класифікації. З’ясовано, що  близько 49% становили «запитання» (на кшталт «поясни»); біля 40% – «дії» (прохання згенерувати текст, план чи код, наприклад, «напиши чернетку статті» або «склади план експерименту»), 11% – особисті роздуми, пошук ідей для наукової роботи, особистих справ, навчання чи творчості. Отже, ChatGPT зазвичай використовують для написання текстів, планування досліджень чи пошуку знань — це ключові етапи академічної роботи (статті, есе, дисертації). Altmetric від Digital Science включила підкасти до джерел, які варті уваги (поряд із соцмережами та патентами), для більш точного відображення впливу досліджень. Такі інструменти посилюють видимість і FAIR-доступ до наукових даних. Ці жовтневі події ілюструють динаміку видавничої галузі та академічної сфери – від регуляторних ризиків, що обмежують свободу, до технологічних проривів, які розширюють доступ. Академічна спільнота може трансформувати виклики у можливості для етичної, відкритої науки, де ШI слугує інструментом, а не бар’єром, а економічні моделі еволюціонують на користь суспільства.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/acgGK

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Бібліотекарям

2025-10-29
Share
ОЕСР: КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ДЕМОГРАФІЧНИМИ ЗМІНАМИ

ОЕСР: КЕРІВНІ ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ДЕМОГРАФІЧНИМИ ЗМІНАМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала аналітичний документ «Керівні принципи ОЕСР щодо багаторівневого управління демографічними змінами» із серії «Документи ОЕСР з регіонального розвитку».

У ньому зазначається, що під впливом старіння населення, скорочення його чисельності та активізації міграції уряди стикаються зі зростаючою необхідністю адаптувати методи планування, інвестування та надання послуг. Опубліковані «Керівні принципи…» надають національним та субнаціональним органам влади практичні рекомендації щодо прогнозування та управління цими змінами. Спираючись на міжнародний досвід та визначені сім керівних принципів експерти пропонують набір ключових дій, які допоможуть в узгодженні політики та інвестицій з демографічними реаліями. Кожна рекомендація містить чітке обґрунтування, опис практичних дій, очікуваних переваг, поширених помилок, яких слід уникати, а також спирається на конкретні приклади передової практики. Йдеться про питання інтеграції демографічних прогнозів у стратегічне планування, адаптацію галузевої політики до місцевих потреб, посилення координації на різних рівнях управління, розширення участі населення, залучення та утримання кваліфікованих державних службовців, адаптацію податково-бюджетної системи, коригування надання послуг та інфраструктури. Документ  допоможе країнам та регіонам залишатися стійкими, інклюзивними та фінансово стійкими в умовах демографічних змін, слугуючи цінним ресурсом для політиків та фахівців-практиків, які працюють у сфері регіонального розвитку, державних фінансів й надання послуг.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/20TAu, https://qrpage.net/qr/JsC2U, https://doi.org/10.1787/f66426ea-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-29
Share
РЕГІОН–2025: СТРАТЕГІЯ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

РЕГІОН–2025: СТРАТЕГІЯ ОПТИМАЛЬНОГО РОЗВИТКУ

Sorry, this entry is only available in Українська. 20 листопада 2025 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Регіон–2025: стратегія оптимального розвитку».

Sorry, this entry is only available in Українська.

20 листопада 2025 року відбудеться міжнародна науково-практична конференція «Регіон–2025: стратегія оптимального розвитку».

Захід покликаний сприяти інтеграції зусиль вчених, науково-педагогічних працівників, громадських організацій, представників державної виконавчої влади, бізнес-структур для вирішення сучасних проблем відновлення територій та регіонального розвитку, підтримки наукових досліджень у галузі соціально-економічної, політичної, конструктивної географії, регіональних та урбаністичних студій, обговорення шляхів підготовки фахівців для сталого регіонального і міського розвитку, просторового планування, управління в умовах невизначеності. Планується розглянути наступні питання: економічні трансформації регіонального розвитку; демографічні, міграційні та соціальні виклики регіонального розвитку; екологічні проблеми регіонального розвитку; міський розвиток, геопланування та міська політика. Організатори: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/2Grqg, https://qrpage.net/qr/2Grqg

Фото: скріншот

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-10-28
Share
ЯК ВІДКРИТИ IT-КОМПАНІЮ

ЯК ВІДКРИТИ IT-КОМПАНІЮ

Sorry, this entry is only available in Українська. 28 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Як відкрити IT-компанію».

Sorry, this entry is only available in Українська.

28 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Як відкрити IT-компанію».

Захід покликаний поінформувати слухачів про внутрішні процеси створення й розвитку ІТ-бізнесу,  а також формування команд за межами звичайних процедур найму. Під час вебінару планується обговорити наступні питання: яку модель обрати, щоб запустити IT-компанію з нуля; де знаходити перших клієнтів; як побудувати системний потік замовлень. Організатор – Growth Factory.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/dkN5C

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-10-28
Share
ЯК ЗАРОБЛЯТИ НА НАУЦІ В УНІВЕРСИТЕТІ

ЯК ЗАРОБЛЯТИ НА НАУЦІ В УНІВЕРСИТЕТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. 28 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Як заробляти на науці в університеті».

Sorry, this entry is only available in Українська.

28 жовтня 2025 року відбудеться вебінар «Як заробляти на науці в університеті».

Захід покликаний надати слухачам можливість дізнатися, як перетворити наукові ідеї на реальні ресурси та створювати конкурентні проєкти безпосередньо в рамках університетської екосистеми. Планується обговорити наступні ключові теми: що хочуть грантодавці; як правильно формувати Dream Team; анатомія грантової заявки. Організатор – Startup Incubator Одеської політехніки.

Детальніше: https://t.me/knuprofessional/843, https://qrpage.net/qr/nOkXl

Фото: організатор

#НРАТ_НауковіЗаходи

2025-10-28
Share
ОНЛАЙН-ОСВІТА І «М’ЯКІ НАВИЧКИ»: ВИКЛИК ЧИ МОЖЛИВІСТЬ?

ОНЛАЙН-ОСВІТА І «М’ЯКІ НАВИЧКИ»: ВИКЛИК ЧИ МОЖЛИВІСТЬ?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Емілі Ратледж та Джонкіла Лоу «Чи можна навчити універсальних навичок у дистанційному форматі?».

У ній автори пропонують поговорити про те, наскільки ефективно можна розвивати так звані трансферні навички (комунікацію, командну взаємодію, критичне мислення та самоменеджмент) у середовищі онлайн-освіти. Розширення дистанційних і гібридних форм навчання поставило викладачів перед необхідністю створювати умови не лише для засвоєння змісту, а й для розвитку соціальної взаємодії між студентами. Така взаємодія традиційно сприяє формуванню комунікативних і міжособистісних компетентностей.  Дослідження, проведене у 2022 році, засвідчило, що різниця між очною та синхронною дистанційною формою навчання у результатах не є суттєвою, проте в онлайні спостерігається менша когнітивна залученість і слабше відчуття належності до спільноти. Водночас цифрові платформи здатні створювати автентичне середовище для формування навичок віддаленої комунікації, самостійного мислення та глобальної співпраці — саме тих, які все більше цінуються на ринку праці. Автори радять викладачам приділяти особливу увагу підтримці інтеракції: бути присутніми з увімкненою камерою, починати заняття з короткого неформального обміну, використовувати інтерактивні інструменти — дошки, опитування, підгрупову роботу. Асинхронні формати можуть включати колективну підготовку матеріалів, обговорення кейсів, взаємооцінювання. Навчальні плани варто вибудовувати так, щоб універсальні навички інтегрувалися у професійний контекст, а оцінювання відтворювало реальні робочі ситуації, як наприклад, підготовку аналітичних матеріалів чи текстів для блогів із подальшою рефлексією щодо застосування отриманих навичок. Дистанційне навчання не обмежує розвиток універсальних компетентностей, а за належного педагогічного дизайну може навіть посилити їх, формуючи готовність до праці у гібридному, технологічно насиченому світі.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/gHTVG

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Інклюзивність #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-10-28
Share
ДОДАТКОВИЙ КОНКУРС ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ РОЗРОБКИ

ДОДАТКОВИЙ КОНКУРС ДЕРЖАВНОГО ЗАМОВЛЕННЯ НА НАУКОВО-ТЕХНІЧНІ РОЗРОБКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий конкурсний добір на науково-технічні (експериментальні) розробки за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за кошти державного бюджету.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України оголошує додатковий конкурсний добір на науково-технічні (експериментальні) розробки за державним замовленням, виконання яких розпочнеться у 2026 році за кошти державного бюджету.

Відповідний наказ від 24 жовтня 2025 року №1393 розміщено на офіційному порталі МОН. Метою проведення конкурсу є формування пропозицій щодо державного замовлення на науково-технічні (експериментальні) розробки та науково-технічну продукцію відповідно до статей 42, 48, 57, 58 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відбір розробок здійснюватиметься у рамках 11 пріоритетних тематик, які разом із вихідними технічними завданнями на виконання науково-технічних робіт сформовані органами виконавчої влади – Міноборони, Мінцифри, МОН, Службою безпеки України, Адміністрацією Держспецзв’язку. Додатковий конкурс має скорочений термін виконання розробок (до 12 місяців) та підвищені вимоги до рівня технологічної готовності до мінімум ТRL 5 (технологію перевірено у відповідному середовищі). Зазначені розробки спрямовані на отримання прикладних результатів, максимально наближених до можливості впровадження та масштабування. Очікується. що їх реалізація сприятиме підвищенню технологічної спроможності країни та стійкості критичної інфраструктури; забезпеченню кіберзахисту в інформаційних системах та мережах; удосконаленню процесів цифровізації  та обміну науково-технічною інформацією; формуванню переліків пріоритетних напрямів наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні. Участь у конкурсі можуть брати підприємства, установи й організації незалежно від форми власності, які мають працівників відповідної кваліфікації, обладнання та матеріально-технічну базу для виконання науково-технічної розробки. Основними принципами організації та проведення Конкурсу є створення рівних умов для його учасників, прозорість та об’єктивність оцінювання заявок, поданих для участі у конкурсному відборі науково-технічних (експериментальних) розробок за державним замовленням. Заявку на участь у конкурсі можна подати до  24 листопада 2025 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Kcu2U, https://nauka.gov.ua/information/dz2025-2/, https://qrpage.net/qr/n4Mqz, https://qrpage.net/qr/Zaopp

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-28
Share
НОВИЙ КОНКУРС ІЗ БЛАКИТНОЇ ЕКОНОМІКИ

НОВИЙ КОНКУРС ІЗ БЛАКИТНОЇ ЕКОНОМІКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Проєкт «Стале партнерство у сфері блакитної економіки» програми ЄС «Горизонт Європа» оголосив конкурс «Цифровізація та інновації для стійких морських екосистем, підприємств і громад з метою зміцнення конкурентоспроможності блакитної економіки ЄС».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Проєкт «Стале партнерство у сфері блакитної економіки» програми ЄС «Горизонт Європа» оголосив конкурс «Цифровізація та інновації для стійких морських екосистем, підприємств і громад з метою зміцнення конкурентоспроможності блакитної економіки ЄС».

Його мета – розроблення, управління і підтримка справедливого та інклюзивного переходу до регенеративної, стійкої і стабільної блакитної економіки, прискорення перетворень у напрямку кліматично нейтральної, продуктивної та конкурентоспроможної економіки до 2030 року, а також створення та підтримка умов для сталого розвитку океану до 2050 року. Українські науковці, університети та неурядові організації можуть долучитися до міжнародної ініціативи, запропонувавши проєкти тривалістю до 36 місяців, зосереджені на наступних пріоритетах: цифрові двійники океану; перехід до блакитної економіки та розвиток багатофункціональної морської інфраструктури; кліматично орієнтоване планування та управління використанням морських ресурсів на регіональному рівні; блакитні біоресурси – стале рибальство, аквакультура, нові біопродукти; сталі прибережні громади та підприємства. Подані на конкурс проєкти повинні пропонувати вагомий внесок у справу переходу до блакитної економіки на основі підходу «шлях впливу» для басейнів ЄС (Атлантичний океан, Балтійське море, Чорне море, Середземне море та Північне море), а також мати перспективи тиражування /масштабування. Заявку на участь у конкурсі можна подати до 16 червня 2026 року.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/FBGw0, https://qrpage.net/qr/RBUD8, https://qrpage.net/qr/bq52E

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ЄC #НРАТ_ЦСР_SDG #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2025-10-28
Share