Платформа #Science For Ukraine

Платформа #Science For Ukraine

Створено платформу Science For Ukraine для пошуку можливостей для українських науковців.

Створено платформу Science For Ukraine для пошуку можливостей для українських науковців.

Платформа розроблена групою студентів і науковців-добровольців різних країн світу. Вона покликана збирати та розповсюджувати інформацію щодо можливостей підтримки на університетському, національному та міжнародному рівні для аспірантів і дослідників, безпосередньо пов’язаних з академічними закладами України.

На веб-сайті ScienceForUkraine зацікавлені особи зможуть знайти широкий спектр оплачуваних академічних посад для вчених, можливості академічної мобільності для аспірантів і студентів, а також підібрати тимчасове житло. Зокрема, на сайті представлена інформація про:
– стипендії;
– дослідницький візит;
– часткова/повна зайнятість;
– проживання в гуртожитку чи закладі для гостей;
– підтримка супроводжуючих членів сім’ї;
– офісний простір;
– комп’ютер з доступом до мережі інтернет;
– доступ до бібліотеки та/або лабораторії.

Детальніше: https://scienceforukraine.eu/, https://bit.ly/36ET1Zd

Фото: НАНУ

2022-03-21
Share
Опитування до Міжнародного дня інтелектуальної власності – 2022

Опитування до Міжнародного дня інтелектуальної власності – 2022

Всесвітня організація інтелектуальної власності проводить опитування, присвячене Всесвітньому дню інтелектуальної власності 2022 року.

Всесвітня організація інтелектуальної власності проводить опитування, присвячене Всесвітньому дню інтелектуальної власності 2022 року.

ВОІВ проводить дослідження, як новаторські, енергійні та творчі уми молоді сприяють позитивним змінам. Опитування проводиться в рамках серії заходів кампанії Міжнародного дня інтелектуальної власності на тему «Інтелектуальна власність та молодь: інновації заради майбутнього». Воно присвячене ролі інтелектуальної власності, інновацій та передових технологій у сучасному світі і представлене на 8-ми мовах: англійській, французькій, іспанській, китайській, арабській, російській, японській і португальській. Крім відомостей про респондента, в анкеті пропонується дати відповіді на наступні питання:
– я і інтелектуальна політика;
– щодо брендів;
– щодо технологій і інновацій;
– щодо творчості: використання та оплата творчої роботи;
– погляд у майбутнє.

Результати опитування сприятимуть розумінню того, як молоді винахідники, автори та підприємці можуть використовувати права інтелектуальної власності для досягнення своїх цілей, отримання доходу, створення робочих місць, розв’язання місцевих і глобальних проблем і підтримки розвитку суспільства та країни. Опитування анонімне і буде доступним до 31 березня 2022 року.

Опитування спрямоване на те, щоб краще зрозуміти відносини респондентів з інтелектуальною власністю, інноваціями та творчістю. Відповіді будуть інформувати та підтримувати розвиток діяльності Всесвітньої організації інтелектуальної власності з залучення молоді.

Детальніше: https://bit.ly/3D2HY8n, https://bit.ly/3JxsKus

Фото: ВОІВ

2022-03-18
Share
Функціонування платформи «Наука та бізнес»

Функціонування платформи «Наука та бізнес»

Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».

Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».

Платформа створена для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу й наукової спільноти. Вона дає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Після запуску платформи 1 лютого 2022 року на ній було розміщено перші пропозиції співпраці від зареєстрованих 100 науковців і 20 підприємців. За цей же час близько 500 осіб відвідало сайт. Про зацікавленість науковців і підприємців у використанні нового цифрового інструменту свідчить зростаюча кількість відвідувань.

Платформу створено за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ у рамках проєкту міжнародного технічного співробітництва «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС».

Детальніше: https://bit.ly/3Ig0WKE, http://s2b.nauka.gov.ua/

Фото: МОН

2022-02-23
Share
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Інноваційного науково-дослідницького та освітнього міждисциплінарного Центру «BioMed-Science Hub»

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Інноваційного науково-дослідницького та освітнього міждисциплінарного Центру «BioMed-Science Hub»

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Інноваційного науково-дослідницького та освітнього міждисциплінарного Центру «BioMed-Science Hub»» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Інноваційного науково-дослідницького та освітнього міждисциплінарного Центру «BioMed-Science Hub»» у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Мета проекту – створення у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка унікального інноваційного науково ­дослідницького i освітнього Центру, який стане високотехнологічною міждисциплінарною платформою для розробки новітніх технолоriй лiкування й дiагностики поширених хвороб, проведения високоякiсних доклiнiчних i клiнiчних дослiджень нових лікарських засобів, підготовки нового поколiння бакалаврiв, магiстрiв та докторiв філософії за освiтнiми програмами на перетину xiмiї, фiзики й бioлoriї.

Створення Центру «BioMed-Science Hub» стане першим кроком до практичної реалізації ідеї створення Інноваційного науково-дослідного та освітнього кластера. Поєднання в ньому сучасно-обладнаних наукових лабораторiй, дiючої медичної клiнiки, навчальних корпусiв, iнфраструктури Науковоrо парку та затишного rостьовоrо мiнi-гуртожитку для провiдних науковцiв та аспiрантiв дозволить:
– створити умови для комфортної роботи науковцiв над перспективними i проривними технологіями у галузі медичної хімії, бiо-, хемоiнформатики, нанотехнологiй, бiотехнологій та медицини;
– ефективно впроваджувати iнновацiйнi технолоriї шляхом апробацiї та реалiзацiї високотехнолоriчних start-up компанiй, що працюватимуть над розробкою новiтнiх технолоriй лiкування i дiаrностики поширених хвороб. Ефективнiй спiвпрацi науковцiв з бiзнес-партнерами сприятимє iнтеrрації Центру «BioMed-Science Hub» з Науковим парком КНУ;
– проводити доклінічні і клінічні дослідження нових лікарських засобів для зацiкавлених органiзацiй в Українi та за кордоном.

Наявність інноваційної науково-дослідницької та освітньої інфраструктури в Центрі значно розширить можливості для проведення спільних досліджень з науковцями різних закладів України, позитивно позначиться на розвитку нових освітніх програм, зокрема дуальної освіти, розширить можливості для участі студентів, дослідників і викладачів у програмах міжнародних і національних обмінів.

З огляду на стратегічні плани інноваційного розвитку, які ставить перед собою Україна, особливо цінним є збереження та примноження досвіду, який українські освітні та наукові інституції набули у поєднанні методів і прийомів різних наук, зокрема, фізики, хімії, біології, інформаційних технологій.

Внаслідок реалізації державного інвестиційного проекту будуть вирішені наступні три комплексні проблеми:
– відсутність сучасного науково-дослідницького простору в біомедичній галузі «від ідеї – до клініки («bench-to-bedside»);
– «кадровий голод» і «відтік мізків» із природничих галузей науки;
– відтік капіталу українських фармацевтичних компаній за кордон на проведення високотехнологічних досліджень.

Створення Центру позитивно вплине на зростання основних економічних показників і підвищить загальну інвестиційну привабливість України.

Зауваження та пропозиції можна подати до 2 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3gRcMi2, https://bit.ly/3GZ7NXn

2022-02-17
Share
EUIPO: навчальний курс із захисту товарів з використанням географічних зазначень

EUIPO: навчальний курс із захисту товарів з використанням географічних зазначень

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу повідомляє про доступність курсу e-learning із захисту товарів, пов’язаних з місцем походження, з використанням географічних зазначень.

Навчальний курс покликаний забезпечити базове розуміння того, як використовувати інтелектуальну власність (ІВ), зокрема географічні зазначення, та як вони можуть бути захищені та використані групами виробників як цінний актив.

Курс складається з трьох модулів, які містять вісім занять з відео та текстовими ресурсними матеріалами. Він призначений для проведення у вигляді сеансів у режимі реального часу чи для самостійного вивчення, коли зацікавлені сторони можуть отримати доступ до онлайн-матеріалів у зручний для них час. Навчальні вправи будуть особливо корисними, оскільки вони дають можливість використовувати знання, отримані на заняттях.

Перший модуль знайомить учасників з основами продуктів з прив’язкою до походження та як інструменти ІВ можуть використовуватися для захисту та брендингу цих продуктів на ринку. Він складається з двох занять. Перше заняття описує, що розуміється під продуктом, прив’язаним до походження. Друге присвячене основам розробки бізнес-стратегії продукту з прив’язкою до походження та тому, як охорона ІВ з використанням системи географічних зазначень може бути інтегрована в стратегію, яка використовується групами виробників і іншими учасниками виробничо-збутового ланцюжка, щоб максимізувати потенціал переваги продукту, пов’язаного з їх походженням.

Другий модуль містить більш докладну інформацію щодо використання географічних зазначень як інструменту для захисту та просування товарів, пов’язаних з місцем походження, та їх виробників. Перше заняття другого модуля присвячене різним інструментам ІВ, доступним для захисту продуктів, прив’язаних до їх походження. На другому занятті учасники дізнаються про позитивний вплив інтеграції інструменту «Географічні зазначення» в загальну бізнес-стратегію, розроблену групами виробників для просування своєї продукції, пов’язаної з місцем походження. Третє заняття надає учасникам більш докладну презентацію ключових елементів стратегії охорони географічних зазначень.

Третій модуль курсу пояснює ключові фактори, пов’язані з розробкою стратегії управління географічними зазначеннями для продуктів, пов’язаних з місцем походження. На першому занятті цього модуля основна увага приділяється розробці специфікацій географічних зазначень для відповідного продукту, прив’язаного до його місця походження. На другому занятті розглядаються елементи управління та розробка систем управління географічними зазначеннями. Нарешті, третє заняття присвячено системі управління географічними зазначеннями та ключовим елементам, які необхідно враховувати при повсякденному управлінні такими системами.

Курс розроблено в рамках програми міжнародної співпраці ВОІВ з країнами Карибського басейну CarIPI.

Детальніше: https://bit.ly/33wMLSk, https://bit.ly/3GVKg9J

Фото: EUIPO

2022-02-17
Share
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення науково-освітнього центру циркулярної економіки та поводження з відходами ReYouth

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення науково-освітнього центру циркулярної економіки та поводження з відходами ReYouth

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього центру циркулярної економіки та поводження з відходами ReYouth Національного університету «Львівська політехніка»».

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення науково-освітнього центру циркулярної економіки та поводження з відходами ReYouth Національного університету «Львівська політехніка»».

Метою проекту є створення у Національному університеті «Львівська політехніка» унікального інноваційного науково – освітнього центру циркулярної економіки та поводження з відходами ReYouth для забезпечення ефективної взаємодії науки й бізнесу, популяризації науки, розробки новітніх технологій з переробки сміття від стадії сортування до отримання кінцевого продукту з вже перероблених відходів.

Реалізація проекту обумовлена наступним:
– ресурси багатьох матеріалів на Землі обмежені та не можуть бути заповнені в терміни, порівнянні з часом існування людської цивілізації;
– потрапивши в навколишнє середовище, матеріали зазвичай стають забруднювачами;
– відходи та вироби, що закінчили свій життєвий цикл, часто с дешевшим джерелом багатьох речовин i матеріалів, ніж природні джерела.

Реалізація інвестиційного проекту дозволить створити умови для виконання §26 Декларації ООН «Про довкілля» щодо зобов’язання держави по не завданню шкоди довкіллю на її території.

Ключові проблеми, які будуть розв’язані внаслідок реалізації інвестиційного проекту, наступні:
– визначення та розв’язання проблем стабільності та безпеки, які виникають у зв’язку з питаннями довкілля;
– поліпшення екології шляхом зміцнення діалогу, впровадження нових технологій в сфері переробки сміття;
– наукове співробітництво з екологічних питань;
– залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України.

Створення Центру дозволить поширити серед учнівської та студентської молоді принцип 3R (Reduce, Reuse, Recycle), який би допоміг вирішити проблему утилізації та переробки побутових відходів. Таким чином, реалізацією проєкту будуть розв’язані наступні суміжні завдання:
– проведення навчальних заходів;
– демонстрація ефективної технології та забезпечення практичного навчання;
– популяризація сортування побутових відходів;
– розробка та реалізація стартапів у галузі сортування та переробки сміття;
– дослідження нових механізмів і технологій переробки сміття;
– розробка інноваційних підходів до вирішення проблеми засмічення міст через створення сортувальних і переробних пунктів;
– комунікація з установами, які працюють у галузі сортування та переробки для впровадження масштабних і результативних проектів.

Створення Центру дозволить залучити до його роботи висококваліфікованих фахівців і вчених, здатних надавати якісні консультативні, освітні послуги та проводити наукові дослідження в сфері переробки сміття. Центр стане еталонним майданчиком для застосування найбільш прогресивних експериментальних методів дослідження та підготовки експертів у сфері переробки сміття.

Центр також сприятиме поглибленню зв’язку громадськості з інноваціями, наукою та технікою, формуючи систему комунікації в регіоні, країні та за кордоном, відіграючи провідну роль у інтеграції науки та техніки в навчальні та освітні програми.

Зауваження та пропозиції можна подати до 2 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3GYew3E, https://bit.ly/3JFawXT

2022-02-17
Share
ВОІВ: сфера інновацій долає вплив пандемії

ВОІВ: сфера інновацій долає вплив пандемії

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

У 2021 році, за даними ВОІВ, рекордного рівня сягнула кількість заявок, які надійшли від інноваційних підприємств та окремих осіб до глобальних сервісів ВОІВ. За процедурою Договору про патентну кооперацію у 2021 році було подано близько 277,5 тис. міжнародних заявок, що на 0,9% більше, ніж у 2020 році. Більше всього заявок подали заявники з Китаю. У п’ятірку основних країн походження увійшли: США, Японія, Республіка Корея та Німеччина. У 2021 році на 10 провідних країн припало 88,1% від загальної кількості заявок.

Заявники з Китаю та США подали більше заявок у сфері комп’ютерних технологій, заявники з Республіки Кореї подавали заявки на патенти, пов’язані з цифровим зв’язком. Для Японії та Німеччини провідною технологічною галуззю стало електричне машинобудування.

Китайська компанія Huawei Technologies залишалась лідером з подачі міжнародних заявок за процедурою РСТ. За нею слідують Qualcomm з США, Samsung Electronics і LG Electronics з Республіки Корея та Mitsubishi Electric із Японії. Серед 10 кращих користувачів восьмеро були з Північно-Східної Азії.

У 2020 році кількість патентних заявок у всьому світі зросла на 1,6%. Кількість заявок на товарні знаки та промислові зразки зросла на 13,7% і 2% відповідно. Кількість заявок на патенти в усьому світі перевищила 3,3 млн, кількість заявок на товарні знаки склала 17,2 млн, а кількість заявок на реєстрацію промислових зразків склала 1,4 млн. Заявки на корисні моделі – особливу форму патентного права – зросли на 28,1% досягли 3 млн заявок.

Відомства інтелектуальної власності в Азії отримали найбільшу кількість заявок на патенти, корисні моделі, товарні знаки та промислові зразки в 2020 році, досягнувши 6,6%, 98,4%, 71,8% і 70,9% від загальносвітового числа відповідно. Понад 85% усіх патентних заявок у 2020 році було подано у відомства інтелектуальної власності Китаю, США, Японії, Республіки Корея та Європейського патентного відомства. На долю Китаю припало 45,7% загальносвітового обсягу.

У 2020 році відомство інтелектуальної власності Китаю отримало 1,5 млн. патентних заявок. За ним слідують відомства США, Японії, Республііки Корея та Європейське патентне відомство. У 2020 році на 10 найбільших офісів припадало 92% від загального числа заявок у світі.

Під час пандемії, як зазначають у ВОІВ, активність подання заявок на інтелектуальну власність зросла навіть за умов економічного сповільнення у 2020 році. В розпал пандемії в 2020 році скоротилося подання заявок на торговельні марки за Мадридською системою, яке відображає створення нових бізнесів і брендів, але відновилося в 2021 році завдяки значному зростанню кількості заявок з Франції, Німеччини, Великої Британії та США. Впродовж 2021 року відбулося посилення позицій міжнародних торговельних марок, що демонструє, як компанії скористалися можливостями для впровадження нових товарів і послуг, як змінилися потреби споживачів та як прискорилася цифровізація економік на тлі пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3JsAQ7p, https://bit.ly/351kN1u, https://bit.ly/3uSVucE

Фото: ВОІВ

2022-02-16
Share
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Метою інвестиційного проекту є створення належних умов для:
– забезпечення сучасного рівня провадження фундаментальних та прикладних досліджень в галузі лазерних та оптоелектронних i пов’язаних з ними високих технологій, здійснення науково-дослідницької та дослідно-конструкторської діяльності у цих сферах;
– розвитку пріоритетних напрямків наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема, у сферах дотичних до створення критичних технологій відповідно до переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 600-р. «Деякi питания розвитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та вiйськовоi техніки»;
– удосконалення на основі підвищення науково-педагогічної діяльності рiвня квалiфiкацiї науково-nедагогiчних працiвникiв у Лабораторному центрi критичних технологiй, iмплементацiї в освiтнiй процес сучасних засобiв, iнструментiв i технологiй наукових досліджень;
– підвищення якості та актуальності знань, що мають надаватись здобувачам Харківського національного університету радіоелектроніки у процесі навчання.

Доцiльність створення Лабораторного центру у складi ХНУРЕ полягає у:
– важливості і актуальності для оборонної промисловості напрямів наукових дослiджень, якi ведуться в ХНУРЕ у таких областях як лазерні та оптоелектроннi технологiї, технологiї комплексної обробки оптичних, iнфрачервоних, акустичних i радiолокацiйних сигналiв, технологiї створення систем контролю повiтряного простору, лiдарних систем.
– наявності значного наукового потенцiалу i практичного досвіду науковцiв ХНУРЕ у виконаннi НДР i ДКР у зазначених напрямах;
– необхідності суттевого підвищення якостi наукових дослiджень шляхом вдосконалення матерiально-технiчної бази експериментальних дослiджень;
– можливості створення унікальних технологічних платформ для проведения експериментальних досліджень на сучасному рівні у галузі лазерних та оптоелектронних технолоriй, а також у галузi технологiй комплексної обробки рiзнотипних сигналiв для виявлення та iдентифiкацiї об’ектiв;
– наданні доступу окремим науковим колективам до обладнання i технологiй Центру для проведения дослiджень за державними замовленнями;
– можливості накопичення результатiв експериментальних дослiджень, створення репозитарiю для їx збереження, виключення їx дублювання, надання доступу iншим дослiдникам для·їx багаторазового використання;
– можливості комерцiалiзацiї ресурсiв Центру шляхом надання послуг зовнiшнiм користувачам – представникам вiтчизняного та iноземного бiзнесу та наукової спiльноти.

Створюваний Лабораторний центр має стати унiкальною інституцією для проведення передових фундаментальних i прикладних дослiджень та пiдготовки висококваліфікованих наукових кадрiв, що є стратегiчно важливим завданням державного рівня.

Передбачається, що Центр буде надавати можливiсть використання свого унiкального наукового обладнання для комплексних дослiджень, якi будуть проводитисъ науковими колективами України у спiвпрацi з науковцями Центру, зокрема, науковцями пiдприємств вiйськово-промислового комплексу України. Це дозволить консолiдувати зусилля провiдних науковцiв України навколо вирiшення найбiльш актуальних науково-технiчних проблем у прiоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Крім того, у результаті реалізації проєкту буде розв’язана низка проблем у сфері фундаментальних, прикладних досліджень, технологій подвійного призначення та в освітній діяльності.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uSw272, https://bit.ly/3LvqxBn

2022-02-16
Share
Наукова комунікація в цифрову епоху

Наукова комунікація в цифрову епоху

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». 

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». 

Планується обговорити актуальні питання доступу до наукової інформації, наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень, сучасні бібліотечні сервіси, академічну доброчесність, відкритий доступ та відкриту науку, створення і використання наукових електронних ресурсів, інтелектуальну власність у цифрову епоху.

Ключовими спікерами заходу будуть:  
– Ярошенко Тетяна – віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету «Києво-Могилянська академія», канд. істор. наук, доцент, засл. працівник культури України, засновниця конференції SCDA;
– Тихонкова Ірина – канд. біол. наук, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, консультант з регіональних рішень компанії Clarivate;
– Ренейн Джуліан – директор наукової бібліотеки Університету штату Флорида;
– Нік Руш – PhD, бібліотекар, керівник напрямку розвитку управління даними STEM дослідників в Університеті Флориди;
– Гранчак Тетяна – провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, д-р наук із соціальних комунікацій, професор;
– Девід П. Шмідт – асоційований професор ділової етики у Доланській школі бізнесу, керівник Центру Патріка Дж. Вейда з прикладної етики у Фейрфілдському університеті;
– Девід Лов – бібліотекар Техаського університету, стипендіат програми Техаського університету A&M Data Science Career Initiation Fellow-2021;
– Березко Олександр – доцент кафедри Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», канд. наук.

Детальніше: https://scda.ukma.edu.ua/ 

Фото: НаУКМА

2022-02-16
Share
Створення німецько-українських центрів передових досліджень

Створення німецько-українських центрів передових досліджень

Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством  освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень. 

Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством  освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень. 

Під час зустрічі обговорювались наступні питання:
– презентація 12 проєктів створення міжнародних центрів передових досліджень, які будуть проходити стадію інкубації протягом найближчого року;
– перспективи центрів у нових конкурсах програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та програми «ERASMUS+».

Центри стануть унікальними дослідницькими інфраструктурами в Україні, розвиток яких очолять передові вчені з Німеччини. В 2023 році буде відібрано до 4 проєктів, які отримають фінансову підтримку Німеччини на подальшу розбудову загальним обсягом близько 10 млн євро. Декілька років учені працюватимуть над розвитком наукових шкіл на базі цих центрів та будуть проводити дослідження разом з українськими колегами, формувати ідеї майбутніх міжнародних наукових проєктів, які будуть реалізовані в Україні.

Для України, яка визначила стратегічний курс на європейську інтеграцію, науково-технічне співробітництво з Німеччиною, має важливе значення. 

Наразі МОН продовжує працювати над пріоритетними задачами та цілями Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору, яка була затверджена у лютому 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rHV1Z0, https://bit.ly/3gEO9Fd  

Фото: НАНУ

2022-02-10
Share