ВОІВ: сфера інновацій долає вплив пандемії

ВОІВ: сфера інновацій долає вплив пандемії

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

Всесвітня організація інтелектуальної власності оприлюднила дані щодо діяльності країн світу в сфері інтелектуальної власності у період пандемії COVID 19.

У 2021 році, за даними ВОІВ, рекордного рівня сягнула кількість заявок, які надійшли від інноваційних підприємств та окремих осіб до глобальних сервісів ВОІВ. За процедурою Договору про патентну кооперацію у 2021 році було подано близько 277,5 тис. міжнародних заявок, що на 0,9% більше, ніж у 2020 році. Більше всього заявок подали заявники з Китаю. У п’ятірку основних країн походження увійшли: США, Японія, Республіка Корея та Німеччина. У 2021 році на 10 провідних країн припало 88,1% від загальної кількості заявок.

Заявники з Китаю та США подали більше заявок у сфері комп’ютерних технологій, заявники з Республіки Кореї подавали заявки на патенти, пов’язані з цифровим зв’язком. Для Японії та Німеччини провідною технологічною галуззю стало електричне машинобудування.

Китайська компанія Huawei Technologies залишалась лідером з подачі міжнародних заявок за процедурою РСТ. За нею слідують Qualcomm з США, Samsung Electronics і LG Electronics з Республіки Корея та Mitsubishi Electric із Японії. Серед 10 кращих користувачів восьмеро були з Північно-Східної Азії.

У 2020 році кількість патентних заявок у всьому світі зросла на 1,6%. Кількість заявок на товарні знаки та промислові зразки зросла на 13,7% і 2% відповідно. Кількість заявок на патенти в усьому світі перевищила 3,3 млн, кількість заявок на товарні знаки склала 17,2 млн, а кількість заявок на реєстрацію промислових зразків склала 1,4 млн. Заявки на корисні моделі – особливу форму патентного права – зросли на 28,1% досягли 3 млн заявок.

Відомства інтелектуальної власності в Азії отримали найбільшу кількість заявок на патенти, корисні моделі, товарні знаки та промислові зразки в 2020 році, досягнувши 6,6%, 98,4%, 71,8% і 70,9% від загальносвітового числа відповідно. Понад 85% усіх патентних заявок у 2020 році було подано у відомства інтелектуальної власності Китаю, США, Японії, Республіки Корея та Європейського патентного відомства. На долю Китаю припало 45,7% загальносвітового обсягу.

У 2020 році відомство інтелектуальної власності Китаю отримало 1,5 млн. патентних заявок. За ним слідують відомства США, Японії, Республііки Корея та Європейське патентне відомство. У 2020 році на 10 найбільших офісів припадало 92% від загального числа заявок у світі.

Під час пандемії, як зазначають у ВОІВ, активність подання заявок на інтелектуальну власність зросла навіть за умов економічного сповільнення у 2020 році. В розпал пандемії в 2020 році скоротилося подання заявок на торговельні марки за Мадридською системою, яке відображає створення нових бізнесів і брендів, але відновилося в 2021 році завдяки значному зростанню кількості заявок з Франції, Німеччини, Великої Британії та США. Впродовж 2021 року відбулося посилення позицій міжнародних торговельних марок, що демонструє, як компанії скористалися можливостями для впровадження нових товарів і послуг, як змінилися потреби споживачів та як прискорилася цифровізація економік на тлі пандемії.

Детальніше: https://bit.ly/3JsAQ7p, https://bit.ly/351kN1u, https://bit.ly/3uSVucE

Фото: ВОІВ

2022-02-16
Share
Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Громадське обговорення державного інвестиційного проєкту щодо створення Лабораторного центру критичних технологій

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Міністерство освіти і науки України пропонує до громадського обговорення державний інвестиційний проєкт «Створення Лабораторного центру критичних технологій» на базі Харківського національного університету радіоелектроніки.

Метою інвестиційного проекту є створення належних умов для:
– забезпечення сучасного рівня провадження фундаментальних та прикладних досліджень в галузі лазерних та оптоелектронних i пов’язаних з ними високих технологій, здійснення науково-дослідницької та дослідно-конструкторської діяльності у цих сферах;
– розвитку пріоритетних напрямків наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, зокрема, у сферах дотичних до створення критичних технологій відповідно до переліку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 600-р. «Деякi питания розвитку критичних технологій у сфері виробництва озброєння та вiйськовоi техніки»;
– удосконалення на основі підвищення науково-педагогічної діяльності рiвня квалiфiкацiї науково-nедагогiчних працiвникiв у Лабораторному центрi критичних технологiй, iмплементацiї в освiтнiй процес сучасних засобiв, iнструментiв i технологiй наукових досліджень;
– підвищення якості та актуальності знань, що мають надаватись здобувачам Харківського національного університету радіоелектроніки у процесі навчання.

Доцiльність створення Лабораторного центру у складi ХНУРЕ полягає у:
– важливості і актуальності для оборонної промисловості напрямів наукових дослiджень, якi ведуться в ХНУРЕ у таких областях як лазерні та оптоелектроннi технологiї, технологiї комплексної обробки оптичних, iнфрачервоних, акустичних i радiолокацiйних сигналiв, технологiї створення систем контролю повiтряного простору, лiдарних систем.
– наявності значного наукового потенцiалу i практичного досвіду науковцiв ХНУРЕ у виконаннi НДР i ДКР у зазначених напрямах;
– необхідності суттевого підвищення якостi наукових дослiджень шляхом вдосконалення матерiально-технiчної бази експериментальних дослiджень;
– можливості створення унікальних технологічних платформ для проведения експериментальних досліджень на сучасному рівні у галузі лазерних та оптоелектронних технолоriй, а також у галузi технологiй комплексної обробки рiзнотипних сигналiв для виявлення та iдентифiкацiї об’ектiв;
– наданні доступу окремим науковим колективам до обладнання i технологiй Центру для проведения дослiджень за державними замовленнями;
– можливості накопичення результатiв експериментальних дослiджень, створення репозитарiю для їx збереження, виключення їx дублювання, надання доступу iншим дослiдникам для·їx багаторазового використання;
– можливості комерцiалiзацiї ресурсiв Центру шляхом надання послуг зовнiшнiм користувачам – представникам вiтчизняного та iноземного бiзнесу та наукової спiльноти.

Створюваний Лабораторний центр має стати унiкальною інституцією для проведення передових фундаментальних i прикладних дослiджень та пiдготовки висококваліфікованих наукових кадрiв, що є стратегiчно важливим завданням державного рівня.

Передбачається, що Центр буде надавати можливiсть використання свого унiкального наукового обладнання для комплексних дослiджень, якi будуть проводитисъ науковими колективами України у спiвпрацi з науковцями Центру, зокрема, науковцями пiдприємств вiйськово-промислового комплексу України. Це дозволить консолiдувати зусилля провiдних науковцiв України навколо вирiшення найбiльш актуальних науково-технiчних проблем у прiоритетних напрямках розвитку науки і техніки.

Крім того, у результаті реалізації проєкту буде розв’язана низка проблем у сфері фундаментальних, прикладних досліджень, технологій подвійного призначення та в освітній діяльності.

Зауваження та пропозиції можна подати до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uSw272, https://bit.ly/3LvqxBn

2022-02-16
Share
Наукова комунікація в цифрову епоху

Наукова комунікація в цифрову епоху

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». 

У березні 2022 року відбудеться міжнародна конференція «Наукова комунікація в цифрову епоху». 

Планується обговорити актуальні питання доступу до наукової інформації, наукометричні та бібліометричні інструменти оцінки наукових досліджень, сучасні бібліотечні сервіси, академічну доброчесність, відкритий доступ та відкриту науку, створення і використання наукових електронних ресурсів, інтелектуальну власність у цифрову епоху.

Ключовими спікерами заходу будуть:  
– Ярошенко Тетяна – віце-президент з наукової роботи та інформатизації Національного університету «Києво-Могилянська академія», канд. істор. наук, доцент, засл. працівник культури України, засновниця конференції SCDA;
– Тихонкова Ірина – канд. біол. наук, старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології і генетики НАН України, консультант з регіональних рішень компанії Clarivate;
– Ренейн Джуліан – директор наукової бібліотеки Університету штату Флорида;
– Нік Руш – PhD, бібліотекар, керівник напрямку розвитку управління даними STEM дослідників в Університеті Флориди;
– Гранчак Тетяна – провідний науковий співробітник Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, професор кафедри інформаційних технологій Київського національного університету культури і мистецтв, д-р наук із соціальних комунікацій, професор;
– Девід П. Шмідт – асоційований професор ділової етики у Доланській школі бізнесу, керівник Центру Патріка Дж. Вейда з прикладної етики у Фейрфілдському університеті;
– Девід Лов – бібліотекар Техаського університету, стипендіат програми Техаського університету A&M Data Science Career Initiation Fellow-2021;
– Березко Олександр – доцент кафедри Інституту гуманітарних та соціальних наук Національного університету «Львівська політехніка», канд. наук.

Детальніше: https://scda.ukma.edu.ua/ 

Фото: НаУКМА

2022-02-16
Share
Створення німецько-українських центрів передових досліджень

Створення німецько-українських центрів передових досліджень

Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством  освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень. 

Відбулась зустріч представників українських та німецьких вчених та державних службовців, яка була організована Міністерством  освіти і науки України та Федеральним міністерством освіти та наукових досліджень Німеччини у межах проєкту зі створення німецько-українських центрів передових досліджень. 

Під час зустрічі обговорювались наступні питання:
– презентація 12 проєктів створення міжнародних центрів передових досліджень, які будуть проходити стадію інкубації протягом найближчого року;
– перспективи центрів у нових конкурсах програми ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та програми «ERASMUS+».

Центри стануть унікальними дослідницькими інфраструктурами в Україні, розвиток яких очолять передові вчені з Німеччини. В 2023 році буде відібрано до 4 проєктів, які отримають фінансову підтримку Німеччини на подальшу розбудову загальним обсягом близько 10 млн євро. Декілька років учені працюватимуть над розвитком наукових шкіл на базі цих центрів та будуть проводити дослідження разом з українськими колегами, формувати ідеї майбутніх міжнародних наукових проєктів, які будуть реалізовані в Україні.

Для України, яка визначила стратегічний курс на європейську інтеграцію, науково-технічне співробітництво з Німеччиною, має важливе значення. 

Наразі МОН продовжує працювати над пріоритетними задачами та цілями Дорожньої карти інтеграції науково-інноваційної системи до Європейського дослідницького простору, яка була затверджена у лютому 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rHV1Z0, https://bit.ly/3gEO9Fd  

Фото: НАНУ

2022-02-10
Share
Китай приєднався до двох ключових угод ВОІВ

Китай приєднався до двох ключових угод ВОІВ

За повідомленням Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Китай приєднався до Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків і до Марракеського договору.

За повідомленням Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Китай приєднався до Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків і до Марракеського договору.

Відповідні документи отримані ВОІВ від представників Національної адміністрації з авторських прав Китаю та Національного управління інтелектуальної власності Китаю.

У 2020 році понад половини заявок на промислові зразки від загальної кількості у всьому світі було подано мешканцями Китаю. Вступ Китаю до Гаазької системи спростить і здешевить захист та просування цих робіт за кордоном. Крім того, іноземним дизайнерам буде легше перенести свої проєкти на один із найбільших і найдинамічніших ринків у світі.

Приєднання до Марракеської угоди надасть можливість понад 17 млн сліпих і людей із слабким зором у Китаї отримати кращий доступ до творів, захищених авторським правом. Це також спростить транскордонні переміщення китайської мови у форматах, доступних для членів цієї спільноти в інших частинах світу. 

За висновками ВОІВ, приєднання Китаю до цих двох угод є важливою подією для глобальної екосистеми інтелектуальної власності.

Детальніше: https://bit.ly/3HzjJ3b

Фото: ВОІВ

2022-02-08
Share
Анотована типова грантова угода

Анотована типова грантова угода

Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.

Національний Еразмус+ офіс в Україні оприлюднив Анотовану типову грантову угоду – для складання бюджету Програм ЄС 2021-2027 років.

Документ є важливим для підготовки бюджету проектів 2021-2027 років за всіма напрямами Програми ЄС Еразмус+ та інших Програм, які фінансуються ЄС. Це керівництво користувача, що має на меті надати інформацію заявникам і бенефіціарам про Типові грантові угоди ЄС для програм фінансування ЄС на 2021-2027 роки.

Особливості програми наведено в цьому документі як приклади, оскільки їх прийнято як основні рішення, які можуть бути використані в кількох програмах ЄС. Він покликаний допомогти користувачам зрозуміти та інтерпретувати їхні Грантові угоди.

Уникаючи технічного словника, юридичних посилань і жаргону, документ прагне допомогти читачам знайти відповіді на практичні запитання, з якими вони можуть зіткнутися під час створення чи реалізації своїх проектів. У цьому ж дусі його структура відбиває структуру Типових грантових угод ЄС (ТГУ).

Документ пояснює кожну статтю ТГУ та містить приклади, де це доречно. Оскільки всі ТГУ ЄС походять від Загальної ТГУ, АГУ фокусується переважно на Загальній ТГУ; анотації інших ТГУ обмежуються основними відмінностями від цієї ТГУ.

Важливим є обов’язкове дотримання всіх правил, які вказані в АГУ, оскільки вони мають бути внесені до Грантової угоди, яка буде підписуватися Європейською Комісією з українськими та іншими бенефіціарами.

Детальніше: https://bit.ly/3J3MZPX, https://bit.ly/333p048, https://creativeeurope.in.ua/p/aga_ukr_doc

Фото: Еразмус+

2022-02-03
Share
«Наука та бізнес» – платформа для комунікації та ефективної взаємодії

«Наука та бізнес» – платформа для комунікації та ефективної взаємодії

Міністерство освіти і науки України запустило платформу «Наука та бізнес», яка має стати онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Міністерство освіти і науки України запустило платформу «Наука та бізнес», яка має стати онлайн-майданчиком для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу та наукової спільноти.

Платформа «Наука та бізнес» – сучасний інструмент для пошуку інноваційних рішень, підвищення обізнаності з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій. Її запуск забезпечить поєднання наукового та інноваційного потенціалу науковців, стартаперів із можливостями компаній, експертів, інвесторів і медіа, надасть можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Платформа допоможе:
– науковцям презентувати бізнесу свій науковий продукт або інноваційну розробку;
– бізнесу розмістити свої запити щодо затребуваних наукових продуктів та інновацій;
– знайти партнерів для виконання спільних проєктів;
– замовити науково-технічну експертизу.

Також планується, що Платформа забезпечить:
– доступ до баз даних наукових розробок і актуальних потреб бізнесу;
– доступ до інформаційної та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу;
– спрощений пошук партнерів для реалізації спільних проєктів як серед науковців, так і серед представників бізнесу;
– перехід процесу комунікації в онлайн режим;
– популяризацію науки, інновацій і бізнесу, орієнтованого на високотехнологічні ринки;
– надання інформації та консультаційної підтримки для науковців і бізнесу.

Платформа «Наука та бізнес» створено МОН у межах участі у проєкті федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit GmbH.

Детальніше: https://bit.ly/3saCXG0, https://bit.ly/3uofhjR  

Фото: МОН

2022-02-02
Share
Навчальний каталог Європейської Патентної Академії на 2022 рік

Навчальний каталог Європейської Патентної Академії на 2022 рік

Європейське патентне відомство оприлюднило навчальний каталог Європейської Патентної Академії на 2022 рік.

Європейське патентне відомство оприлюднило навчальний каталог Європейської Патентної Академії на 2022 рік.

Каталог являє собою керівництво з широкого кола заходів, які Європейська патентна академія пропонує в 2022 році. Академія відіграє ключову роль у наданні користувачам європейської патентної системи необхідних знань і навичок, що забезпечує сталість патентної системи та стимулює європейський інноваційний потенціал.

У каталозі представлено вичерпне портфоліо навчальних заходів, освітніх продуктів і навчальних проєктів у наступних сферах:
– видачі патентів;
– трансферу та поширення технологій;
– судових розглядів.

Академія пропонує різноманітні теми, починаючи від основ патентування та закінчуючи передовою наукою, а також інституційні розробки, зокрема Єдиний патентний суд. Крім того, рекомендуються нові навчальні заходи, в тому числі освітні продукти, автоматизований конструктор курсів, спільні проєкти, програми та модулі, готові до впровадження в університетські програми. 

Загалом, навчальна пропозиція 2022 року базується на принципах цифровізації, співпраці, сертифікації та модульності. Підвищуючи навички та охоплюючи технологічні розробки в освіті, вона спрямована на поширення знань та створює простір для професійних зустрічей та дискусій.

Каталог також представляє навчальну структуру Академії з сімома стандартизованими видами діяльності та трьома форматами онлайн- та гібридної освіти.

Детальніше: https://bit.ly/3J4e9Glhttps://bit.ly/3L419lL

Фото: ЄПВ

2022-02-01
Share
Кліматичні Інноваційні Ваучери

Кліматичні Інноваційні Ваучери

Триває приймання заявок на грант «Кліматичні Інноваційні Ваучери» для українських компаній малого і середнього бізнесу.

Триває приймання заявок на грант «Кліматичні Інноваційні Ваучери» для українських компаній малого і середнього бізнесу.

Претендувати на грант можуть компанії, проєкти яких мають зменшувати викиди парникових газів або підвищувати ефективність споживання енергії, зокрема, таки що:
– впроваджують або розробляють дружні до довкілля технології;
– зареєстровані як юридична особа чи приватна компанія на території України;
– здійснюють свою діяльність щонайменше один рік;
– готові до спів фінансування у розмірі щонайменше 25% від суми гранту.

Грантові кошти можуть бути спрямовані переможцями на оплату послуг, які допоможуть вдосконалити чи фіналізувати інновацію. Отриманий ваучер використовується для покриття вартості послуг з дизайну прототипів кліматичних технологій, сертифікацій, тестування та патентування, розробку ІТ компонентів, маркетингових послуг і іншого.

Для потенційних учасників грантового конкурсу будуть проходити щочетверга онлайн консультації щодо проєкту та особливостей заповнення заявки.

В Україна гранти на кліматичні інновації видаються за підтримки ЄБРР у межах програми FINTECC за фінансування ЄС у рамках ініціативи EU4CLIMATE.

Подати документи для участі у конкурсі можна до 28 лютого 2022 року.

Детальніше: https://climate.biz/, https://bit.ly/33NL1o1 

2022-01-26
Share
ЄПВ пропонує до ознайомлення короткі навчальні відео з Espacenet

ЄПВ пропонує до ознайомлення короткі навчальні відео з Espacenet

Європейським патентним відомством започатковано серію відео під загальною назвою Patent Knowledge Nuggets.

Європейським патентним відомством започатковано серію відео під загальною назвою Patent Knowledge Nuggets.

Короткі навчальні серії, створені в рамках проекту Patent Knowledge News, чітко розкривають певні аспекти використання продуктів або послуг відомства. 

Використанню можливостей системи Espacenet, зокрема: пошуку за номером документу, пошуку виданих патентів, завантаженню списку результатів і оригінального документу, присвячено перші три серії, які доступні для перегляду: 
– Patent Knowledge Nuggets: Espacenet – how to download a result list and a patent document;
– Patent Knowledge Nuggets: Espacenet – how to search by patent number;
– Patent Knowledge Nuggets: Espacenet – how to search for granted patents.

Наступні випуски Patent Knowledge Nuggets, як повідомляє відомство, будуть розміщуватися в плейлисті на офіційному YouTube-каналі Європейського патентного відомства.

Детальніше: https://bit.ly/3AEvi6J, https://bit.ly/3KIwWsp, https://bit.ly/33LisYl, https://bit.ly/3H4gJM5

Фото: ЄПВ

2022-01-21
Share