Нове дослідження ЮНЕСКО щодо ролі  математиків у вирішенні сучасних проблем

Нове дослідження ЮНЕСКО щодо ролі математиків у вирішенні сучасних проблем

На офіційному сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури оприлюднене нове дослідження «Математика в дії: підтримка прийняття науково обґрунтованих рішень».

На офіційному сайті Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури оприлюднене нове дослідження «Математика в дії: підтримка прийняття науково обґрунтованих рішень».

У дослідженні підкреслюється життєво важлива роль математиків у вирішенні сучасних проблем, а також відмічається нехватка математиків для розв’язання складних проблем, з якими стикається людство – від зміни клімату до пандемій. Експерти вважають, що існує необхідність включення математиків до команд наукових консультацій урядів.

Одним з прикладів багатьох тематичних досліджень, наведених у документі, є використання нових математичних моделей та більш досконалих алгоритмів передбачення тропічних циклонів, від яких потерпає біля 41% населення світу. Пандемія COVID-19 також привернула увагу громадськості до математичного моделювання. Власне математичні методи використовувалися при розробленні вакцин і моделюванні відношення до вакцин у соціумі.

Дослідження містить набір інструментів, орієнтованих на політику. Воно демонструє вирішальну роль математики у вирішенні найнагальних світових проблем та в досягненні Цілей сталого розвитку на період до 2030 року. Одна з таких цілей – покінчити з бідністю. Використовуючи математичні інструменти, такі як алгоритми машинного навчання (штучний інтелект), дослідники змогли визначити ступінь бідності в конкретних районах.

Також математичні моделі дозволяють досліджувати декілька сценаріїв розвитку «що, якщо» для інформаційної підтримки процесу прийняття управлінських рішень. Кліматичні моделі разом з сюжетними лініями вчені використовують для створення коректних альтернативних сценаріїв майбутнього.

Нехватка вчителів математики у світі створює загрозу для підготовки достатньої кількості математиків і вчених, здатних вирішувати сучасні задачі.

Детальніше: https://bit.ly/3qc3aU8, https://bit.ly/3wgU8cE

Фото: логотип

2022-03-16
Share
Вимірювання жорсткості екологічної політики у країнах ОЕСР

Вимірювання жорсткості екологічної політики у країнах ОЕСР

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднена публікація «Вимірювання жорсткості екологічної політики у країнах ОЕСР: оновлення комплексного показника EPS ОЕСР».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднена публікація «Вимірювання жорсткості екологічної політики у країнах ОЕСР: оновлення комплексного показника EPS ОЕСР».

У документі зазначається, що світ стикається зі зростаючим екологічним тиском у кількох сферах, які впливають на людське життя та економіку, зміну клімату та забруднення повітря. Зміна клімату є екзистенційною загрозою, що створює серйозні ризики для людей та суспільства в цілому, прикладом чого є збільшення частоти та інтенсивності екстремальних погодних явищ. Економічні втрати від стихійних лих, пов’язаних з погодою, у 2017 році оцінювались у 470 млрд дол. США.

Крім зміни клімату, забруднення повітря є також серйозною загрозою для життя людей у всьому світі. За оцінками Організації охорони здоров’я, дев’ять із десяти осіб у світі проживають у районах, де рівень забруднення повітря вищий за норму. Високий рівень забруднення повітря є серйозною загрозою для здоров’я людини, щорічно забираючи 7 млн життів.

По мірі того, як країни проводять більш жорстку екологічну політику, потреба в інструментах для її аналізу стає все більш гострою. Композитний індекс жорсткості екологічної політики ОЕСР став широко використовуваним інструментом для вивчення політики й отримав визнання з моменту його створення у 2014 році.

У звіті оновлено індекс EPS за три десятиліття з 1990 по 2020 рік сорока країн у розрізі 13 інструментів політики з акцентом на зміну клімату та пом’якшення наслідків забруднення повітря. Додано новий субіндекс, який вимірює силу політики технічної підтримки та доповнює існуючу структуру ринкових і неринкових субіндексів.

Подальша робота у контексті Міжнародної програми дій ОЕСР з питань клімату, може призвести до розширення індексу, який охоплюватиме додаткові інструменти політики, неринкові інструменти, що регулюють викиди парникових газів, додаткові політики підтримки впровадження технологій.

Документ належить до серії матеріалів «Робочі документи Департаменту економіки ОЕСР», які охоплюють весь спектр роботи департаменту, в тому числі економічну ситуацію, аналіз політики та прогнози, фіскальну політику, державні витрати та оподаткування, структурні питання, міграцію, оточуюче середовище, людський капітал, житло, торгівлю та інвестиції, ринки праці, реформу регулювання, конкуренцію, охорону здоров’я та інші питання.

Детальніше: https://bit.ly/3qdriWq, https://bit.ly/3JqclIj, https://doi.org/10.1787/90ab82e8-en

Фото: скріншот

2022-03-16
Share
План дій з відкритого діамантового доступу

План дій з відкритого діамантового доступу

Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.

Європейська асоціація університетів підписала План дій з відкритого діамантового доступу.

ЄАУ приєдналася до «Плану дій з відкритого діамантового доступу», метою якого є просування сталої екосистеми наукового спілкування на засадах відкритого доступу, ініційованого Science Europe, coAlition S, OPERAS і Французьким національним дослідницьким агентством (ANR).

Відповідно до рекомендацій, представлених у «Дослідженні журналів діамантового відкритого доступу», план дій має чотири пріоритетні сфери: ефективність, стандарти якості, нарощування потенціалу та стійкість. ЄАУ та інші зацікавлені сторони обговорили проект пропозицій та зробили свій внесок у заключну редакцію Плану дій під час спеціального вебінару, який відбувся 2 лютого 2022 року.

ЄАУ схвалює документ і вітає його націленість на розвиток спільних ресурсів для всієї екосистеми Diamond OA в контексті культурного, багатомовного та дисциплінарного різноманіття. План дій відображав ключові пріоритети Порядку денного ЄАУ для відкритої науки на період до 2025 року, зокрема – підтримку справедливої екосистеми наукових публікацій, яка була б прозорою, різноманітною, економічно доступною та стійкою, технічно функціональною та керованою дослідницьким співтовариством. Підтримка некомерційних видавничих ініціатив під керівництвом учених також представлена у контрольному списку нових університетів Європейського Союзу з відкритого доступу як корисний спосіб, з допомогою якого університети можуть розвивати та стимулювати відкритий доступ.

Цілі Плану дій відповідають ролі ЄАУ у проекті Horizon Europe. Розробка інституціональних моделей публікацій з відкритим доступом для просування наукової комунікації (DIAMAS), який розпочнеться найближчим часом. У рамках DIAMAS ЄАУ підтримуватиме розробку практичних рекомендацій для політик і стратегій інституціональних постачальників послуг із публікацій відкритого доступу разом з основними партнерами по проекту ANR, coAlition S, OPERAS і Science Europe.

Детальніше: https://bit.ly/3KRfZv5

Фото: логотип

2022-03-16
Share
Міжбібліотечний абонемент від Ініціативи RSCVD

Міжбібліотечний абонемент від Ініціативи RSCVD

Волонтерська спільнота Ініціативи Resource Sharing during COVID/Спільне використання ресурсів під час COVID (RSCVD) пропонує свою допомогу у поширенні бібліотечних ресурсів за принципом Міжбібліотечного абонементу.

Волонтерська спільнота Ініціативи Resource Sharing during COVID/Спільне використання ресурсів під час COVID (RSCVD) пропонує свою допомогу у поширенні бібліотечних ресурсів за принципом Міжбібліотечного абонементу.

Ініціатива виникла із початком пандемії COVID-19 як відповідь на нові виклики. RSCVD створена Постійним комітетом секції доставки документів і обміну ресурсами (DDRS) Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій і закладів (IFLA) за допомогою InstantILL за підтримки волонтерів.

DDRS забезпечує доступність інформації в усіх форматах по всьому світу за допомогою методів спільного використання ресурсів і надання документів. Її основною метою є розширення та покращання доставки документів як на національному, так і на міжнародному рівні за рахунок використання нових технологій і розширення співробітництва між бібліотеками та постачальниками документів.

Секція слідкує за розвитком подій і надає інформацію своїм членам через веб-сайт, соціальні мережі, програми на конференціях IFLA, семінари з доставки документів і спільні проєкти з міжнародними організаціями.

Наразі волонтери RSCVD допомагають українцям у забезпеченні регулярного доступу до бібліотеки. Щоб отримати потрібні бібліотечні ресурси необхідно відвідати сторінку ініціативи та скористатися веб-формою запиту. Потрібні матеріали, наскільки це можливо, будуть надані волонтерами RSCVD в електронному вигляді.

Детальніше: https://rscvd.org/, https://bit.ly/3CLB5sb

Фото: УБА

2022-03-14
Share
Доступ до медичних ресурсів ELSEVIER

Доступ до медичних ресурсів ELSEVIER

Компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до електронних платформ наукової інформації медичних ресурсів ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.

Компанія Elsevier надала українським фахівцям у галузі медицини безкоштовний доступ до електронних платформ наукової інформації медичних ресурсів ClinicalKey, Complete Anatomy та Osmosis.

ClinicalKey являє собою ресурс клінічних знань, який підтримує медичних працівників і студентів, надаючи легкодоступну доказову інформацію для різних спеціальностей, дозволяє нарощувати фундаментальні знання та покращувати клінічну практику. Ресурс містить провідні повнотекстові довідники та журнали, інформацію про ліки, відео, практичні рекомендації, клінічні калькулятори тощо.

Complete Anatomy – найбільш досконала у світі платформа 3D анатомії. Вона використовується для навчання анатомії, надає викладачам унікальні засоби освіти та використовується клініцистами по всьому світу для дослідження стану пацієнтів і поглиблення розуміння складних анатомічних структур.

Освітня платформа Osmosis надає мільйонам практикуючих і майбутніх лікарів і особам, які доглядають за пацієнтами, найкращий досвід у навчанні. Будучи першовідкривачем технологій освіти в галузі охорони здоров’я, Osmosis виходить за рамки підручників і лекцій, пропонуючи освітній відеоконтент, який є простим, захоплюючим та інформативним. Osmosis має бібліотеку з понад 2 тис. відео, що охоплюють патологію, фізіологію, фармакологію та клінічну практику, з відповідними запитаннями, картками та поясненнями.

Україномовний розділ «Медична підтримка України» спеціально створено для забезпечення зручного доступу українських користувачів до цих ресурсів. У ньому опубліковано інформацію про зазначені бази даних і інструкції щодо отримання доступу. Подаються довідкові матеріали та навчальні відео про можливості використання інформаційних ресурсів у науковій діяльності та навчанні, для потреб лікування пацієнтів. Фахівці Elsevier підготували простий і зручний алгоритм доступу та надають підтримку користувачам у разі виникнення проблем із його налаштуванням.

Детальніше: https://bit.ly/3KKwBod, https://www.osmosis.org/, https://3d4medical.com/, https://www.clinicalkey.com/#!/, https://bit.ly/3q7MtsZ

Фото: МОН

2022-03-14
Share
Перелік науково-технічних проєктів установ НАН України, запланованих до реалізації у 2022 році

Перелік науково-технічних проєктів установ НАН України, запланованих до реалізації у 2022 році

Затверджено перелік науково-технічних проєктів установ Національної Академії Наук України, які будуть виконуватись з 1 березня по 30 грудня 2022 року.

Затверджено перелік науково-технічних проєктів установ Національної Академії Наук України, які будуть виконуватись з 1 березня по 30 грудня 2022 року.

Перелік науково-технічних проєктів установ НАН України та обсяги їх фінансування на 2022 рік затверджено на виконання розпорядження Президії НАН України від 25.11.2021 №619 «Про проведення конкурсу науково-технічних проєктів установ НАН України у 2022 році» та постанови Президії НАН України від 22.12.2021 №419 «Про бюджетне фінансування НАН України на 2022 рік».

Йдеться про 40 науково-технічних проєктів установ НАН України. До їх виконання будуть залучені 37 установ НАН України. Серед них три наукові установи виступили заявниками на виконання двох науково-технічних проектів. Зокрема, це Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України (проєкти «Розробка та створення інтелектуального медичного комунікатора для підтримки репродуктивного здоров’я» та «Розвиток функціональних компонентів аналізу та аудиту об’єктів Єдиної інформаційної системи підтримки задач науково-організаційної діяльності наукових установ НАН України»), Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (проєкти «Розробка технологічного устаткування та відпрацювання технології лазерного наплавлення функціональних шарів на тонкостінні деталі сільськогосподарської техніки, що працюють в умовах механічного зношування» та «Створення графітованих композитних (гнотових) електродів для промислових дугових сталеплавильних печей змінного струму»), Національний науковий центр «Харківський фізико-технічний інститут» (проєкти «Розробка і впровадження сучасних низькотемпературних плазмових технологій для стерилізації в медицині» та «Розробка плазмохімічних технологій збільшення терміну зберігання сільськогосподарської продукції»).

Установи-виконавці проєктів мають до 15 квітня 2022 року укласти договори з організаціями-партнерами із зазначенням їх форми участі та забезпечити подання до 30 грудня 2022 року до відповідних секцій НАН України звітної документації про виконання науково-технічних проєктів у 2022 році.

Детальніше: https://bit.ly/36kw51x, https://bit.ly/360qdur

Фото: НАНУ

2022-03-14
Share
Стратегія розвитку вищої освіти в Україні до 2032 року

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні до 2032 року

На черговому засіданні Кабінету Міністрів України схвалено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.

На черговому засіданні Кабінету Міністрів України схвалено Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки.

Стратегією визначено основні характеристики та напрямки розвитку системи вищої освіти на сучасному етапі розвитку суспільства та економіки країни, а також на період до 2032 року. Вона покликана створити сучасну ефективну систему вищої освіти, яка задовольняла б потреби громадян, економіки та суспільства, мала гідну репутацію та стала конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринку освітніх послуг.

Концептуальна модель вищої освіти в Україні передбачає наступні пріоритети розвитку:
– прозорість і відкритість управління;
– колегіальність і залученість учасників освітнього процесу до процесів реформування системи вищої освіти;
– відповідальність і прагматичність у виборі моделей розвитку;
– партнерство та несприйняття корупції;
– академічна доброчесність та академічна свобода;
– професіоналізм і тісний зв’язок освіти з наукою, економікою.

В основу стратегії покладено п’ять наступних цілей:
– ефективність управління у системі вищої освіти;
– довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти;
– забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних верств населення;
– інтернаціоналізація вищої освіти України;
– привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри.

У часовому вимірі реалізація Стратегії здійснюватиметься в три етапи. На першому етапі (2022-2024 роки) буде запроваджено фінансову автономію закладів вищої освіти, удосконалюватиметься система управління ЗВО, завершиться гармонізація структури вищої освіти України відповідно до зобов’язань країн-членів Європейського простору вищої освіти, університети будуть забезпечені обладнанням для сучасних навчальних і передових науково-дослідних лабораторій.

Другий етап (2025-2028 роки) буде присвячений завершенню модернізації мережі закладів вищої освіти, включаючи розбудову доступної інфраструктури ЗВО, удосконаленню системи бюджетного фінансування вищої освіти, розширенню діяльності із забезпечення освіти дорослих та інноваційної діяльності закладів вищої освіти, проведенню оцінки ефективності прийнятих нормативно-правових актів, їх актуалізації.

На завершальному третьому етапі (2029-2032 роки), розширюватимуться зв’язки освіти з наукою та бізнесом, продовжиться процес інтеграції до світового освітньо-наукового простору, створюватиметься підґрунтя для подальшого розвитку вищої освіти. Буде розроблена у 2032 році Стратегія розвитку вищої освіти на наступний період, узгоджена зі стратегіями соціально-економічного, науково-технічного та інноваційного розвитку України, створюватиметься інтегрована стратегія розвитку освіти, науки та інновацій.

Також Кабінет Міністрів України своїм розпорядженням схвалив операційний план реалізації у 2022-2024 роках Стратегії розвитку вищої освіти в країні на 2022-2032 роки.

Детальніше: https://bit.ly/3tEVpqG

Фото: Скріншот

2022-02-24
Share
Опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science

Опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science

Державна науково-технічна бібліотека проводить опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science.

Державна науково-технічна бібліотека проводить опитування щодо використання баз даних EBSCO та Bentham Science.

Опитування проводиться з метою аналізу показників використання закладами вищої освіти та науковими установами тестового доступу до баз даних EBSCO та Bentham Science, який надавався впродовж вересня-грудня 2021 року й також вивчення потреб у використанні вченими інших ресурсів наукової інформації.

Науковці користувалися інтерактивною довідково-бібліографічною системою EBSCO, що допомагає дослідникам усіх напрямів знаходити потрібну інформацію та електронними ресурсами видавництва Bentham Science, що спеціалізується на виданні наукової літератури в галузях фармакології та медицини, технічних і суспільних наук.

Результати проведеного анкетування будуть використані для визначення важливості, актуальності та корисності для закладів вищої освіти, наукових установ і українських вчених підключення до EBSCO і Bentham Science та необхідності забезпечення доступу до цих або інших ресурсів у майбутньому.

Опитування триватиме до 2 березня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3M5nlg6, https://bit.ly/3va1oX3, https://bit.ly/3IhVuGY, https://bit.ly/3LSZ3Wo

Фото: ДНТБ

2022-02-23
Share
Функціонування платформи «Наука та бізнес»

Функціонування платформи «Наука та бізнес»

Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».

Почала функціонувати розроблена Міністерством освіти і науки України платформа «Наука та бізнес».

Платформа створена для комунікації та ефективної взаємодії представників бізнесу й наукової спільноти. Вона дає можливість бізнесу знайти науковий результат, необхідний для його розвитку, а вченим – реалізувати власний науковий потенціал і комерціалізувати результати свого наукового пошуку.

Після запуску платформи 1 лютого 2022 року на ній було розміщено перші пропозиції співпраці від зареєстрованих 100 науковців і 20 підприємців. За цей же час близько 500 осіб відвідало сайт. Про зацікавленість науковців і підприємців у використанні нового цифрового інструменту свідчить зростаюча кількість відвідувань.

Платформу створено за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ у рамках проєкту міжнародного технічного співробітництва «Інноваційна лабораторія підтримки асоціації Україна-ЄС».

Детальніше: https://bit.ly/3Ig0WKE, http://s2b.nauka.gov.ua/

Фото: МОН

2022-02-23
Share
Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність». Лютий 2022

Інформаційний бюлетень «Академічна доброчесність». Лютий 2022

Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».

Аналітичним центром Київського університету імені Бориса Грінченка оприлюднено перший у 2022 році випуск інформаційного бюлетеня «Академічна доброчесність» на тему «Які корупційні ризики можуть мати місце у закладах вищої освіти?».

У черговому випуску висвітлюється питання корупційних ризиків у закладах вищої освіти, надається систематизація специфічних для закладів вищої освіти корупційних ризиків, що має допомогти аналітичним підрозділам університетів та учасникам освітнього процесу у їх виявленні та мінімізації.

У бюлетені також розглядаються інші явища, які можуть містити потенційну корупційну складову:
– політичний тиск на заклади вищої освіти з метою присудження публічним персонам освітніх, наукових або почесних ступенів без дотримання належних академічних критеріїв;
– купівля академічних ступенів;
– сексуальна експлуатація;
– корупційні ризики у дозвільній сфері, пов’язані з ліцензуванням та акредитацією освітніх програм;
– політичне втручання у внутрішні справи університетів;
– неофіційні платежі на різних етапах підготовки та захисту дисертаційних досліджень;
– нецільове використання коштів, спрямованих на проведення досліджень.

Бюлетень виходить з 2019 року та пропонує читачам актуальну інформацію з питань академічної доброчесності. Інформація, представлена у ньому є лаконічною, викладена доступною мовою, прив’язана до українського контексту, ураховує кращі зарубіжні практики.

Детальніше: https://bit.ly/3HdYLWs, https://bit.ly/3Im9YpC

Фото: АО

2022-02-23
Share