OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала результати дослідження щодо перспектив зростання сектору ІКТ, представлені окремим розділом звіту «Перспективи цифрової економіки ОЕСР 2024».

Наголошується, що по мірі поширення цифрових технологій та поглиблення їх соціально-економічного впливу зростає потреба у відповідній політиці.  Проте наразі не вистачає актуальних та придатних для міжкраїнного порівняння даних про розвиток цифрової компоненти економіки, яка вийшла за межі сектору ІКТ (ядро та основний чинник цифрових інновацій). Експерти побудували та представили короткий огляд моделі прогнозування цифрової економіки, результати використання якої можуть допомогти у прийнятті політичних рішень. Зазначається, що коректні оцінки зростання сектора ІКТ допомагають розробляти управлінські рішення; нетрадиційні показники та методи машинного навчання можуть доповнити офіційну статистику цифровізації; штучна нейронна мережа, яка використовує дані Google Trends, забезпечує вимірювання зростання сектору ІКТ у реальному часі; індикатори економічного зростання у секторі ІКТ демонструють його зростання у більшості країн ОЕСР (останні 10 років усі країни ОЕСР мали позитивні темпи зростання сектора ІКТ, однак існує розрив у 10 відс.п. між найвищими та найнижчими показниками); темпи зростання ІКТ країн ОЕСР зближуються. У багатьох країнах ОЕСР 2023 рік став рекордним для зростання сектору ІКТ: десять країн мали темпи зростання вище за 9% (Австрія, Бельгія, Канада, Данія, Фінляндія, Німеччина, Нідерланди, Швейцарія, Велика Британія, Сполучені Штати).

Детальніше: http://surl.li/tvmuu, http://surl.li/tuvvj, https://doi.org/10.1787/a1689dc5-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Економічний прогноз ОЕСР 2024: випуск 1» із серії «Економічний прогноз ОЕСР».

У ньому експерти звертають увагу на присутність ознак поліпшення глобальних перспектив. Підприємницька активність залишається стійкою, інфляція знижується, а рівень безробіття залишається низьким. Глобальне зростання залишиться незмінним у 2024 році та дещо посилиться у 2025 році, а інфляція до кінця 2025 року повернеться до цільового рівня у більшості країн. Ризики стають більш збалансованими, але суттєва невизначеність зберігається: висока геополітична напруженість на Близькому Сході може порушити роботу енергетичних і фінансових ринків, що призведе до різкого зростання інфляції та уповільнення темпів зростання. Також слід ураховувати, що високий тягар обслуговування боргу може й надалі зростати, оскільки низькодоходні боргові зобов’язання будуть пролонговані, що призведе до фінансової вразливості. Основні пріоритети політики полягають у забезпеченні стійкого зниження інфляції, визначенні зваженого бюджетного курсу і проведенні реформ для підвищення сталого та інклюзивного зростання у середньостроковій перспективі. Також нинішній випуск прогнозу містить окрім глобальної оцінки економічної ситуації, також короткий огляд очікуваних подій і прогнозів для країн-членів ОЕСР і окремих країн-партнерів.

Детальніше: http://surl.li/tubbb, http://surl.li/tubkv, https://doi.org/10.1787/69a0c310-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Експерименти у сфері регулювання: гнучке просування вперед» із серії «Керівні документи ОЕСР з державного управління».

У ньому йдеться про те, що тестування нових продуктів, послуг або регуляторних підходів, тобто  експерименти з регулювання є надзвичайно цінними.  На цьому наголошують Рекомендації ОЕСР щодо гнучкого регуляторного управління для використання інновацій, видані у 2021 році. За умови належного використання та у поєднанні з іншими підходами та забезпеченням регуляторного співробітництва, регуляторні експерименти можуть покращити адаптивне навчання, узгодженість політики та доказову базу для регуляторної діяльності, упровадження та адаптації відповідних заходів, що призведе до більш ефективної та результативної державної політики у цій сфері. Документ допомагає урядовим інституціям конструктивно експериментувати у сфері регулювання. У ньому представлені ключові концепції, надане визначення та описані складові елементи експериментування, його чинники, вимоги до ефективного управління.

Детальніше: http://surl.li/sshvi, http://surl.li/sshvn, https://doi.org/10.1787/f193910c-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила «Збірник передового досвіду у галузі якісної інфраструктури 2024: підвищення стійкості до стихійних лих».

У ньому зазначається, що у період гострої кліматичної кризи, непередбачуваних погодних умов і дедалі більш частими стихійними лихами, забезпечення стійкості інфраструктури має першорядне значення. Експерти розглядають способи підвищення потенціалу урядів щодо запобігання, реагування на стихійні лиха та відновлення після них, що дозволить мінімізувати негативний вплив на інфраструктурні активи та операції. Дані, співробітництво й технології вони називають рушійними силами підвищення стійкості, а фінансові ресурси, технічні навички та нормативно-правову базу – ключовими чинниками. У збірнику описано сім принципів забезпечення стійкості інфраструктури, що випливають з досвіду реалізації інфраструктурних проєктів у США, Японії, Індії, Індонезії, Колумбії, Мозамбіку, Гані. Йдеться про використання підходу життєвого циклу проектів (від планування та проектування до експлуатації та обслуговування); поєднання інтересів шляхом співпраці між зацікавленими сторонами для забезпечення колективних дій щодо стійкості; проведення комплексної оцінки ризиків для виявлення вразливих місць; прогнозування та оцінювання наслідків стихійних лих для ефективного управління та прийняття зважених рішень; інвестування у розвиток потенціалу та управління знаннями, щоб надати людям та інституціям навички та інформацію, необхідні для планування, впровадження й експлуатації стійкої інфраструктури; проводьте стратегічне профілактичне обслуговування, щоб збільшити термін служби інфраструктурних активів і забезпечити стійкість; застосування передових технологій та інновацій для підвищення стійкості інфраструктури і адаптації до мінливих умов навколишнього середовища.

Детальніше: http://surl.li/sqrgz, http://surl.li/sqrxa, https://doi.org/10.1787/54d26e88-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Оподаткування заробітної плати 2024: податки через призму доходу» із серії «Оподаткування заробітної плати».

У цій щорічній публікації представлена детальна інформація про податки, що сплачуються із заробітної плати у країнах ОЕСР. Цьогоріч основну увагу приділено податковим стимулам для тих, хто отримує другий дохід; отриманню працівниками грошової допомоги; відрахуванням на соціальне забезпечення, що сплачуються працівниками і роботодавцями. Показано, як відповідні податки, відрахування та пільги визначаються у кожній країні ОЕСР та як вони впливають на доходи домогосподарств. Наведені результати кількісного міжкраїнного порівняння витрат на робочу силу; пільг для самотніх осіб і сімей з різним рівнем доходів; податкового навантаження; середніх ставок податку на витрати на робочу силу для восьми типів домогосподарств як частини валового доходу до та після грошових допомог, а також та граничних ефективних ставок податку як частки збільшення валового доходу або витрат на робочу силу.

Детальніше: http://surl.li/tqmuw, http://surl.li/tqmxf, https://doi.org/10.1787/dbcbac85-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила матеріал «Центри управління у скрутні часи: збірник практик». 

У ньому наголошується, що центри управління відіграють важливу роль у досягненні урядових цілей: від керування процесом ухвалення рішень до реалізації наскрізної політики та поширення передової практики у сфері державного управління. Останнім часом центри управління опинились під тиском необхідності допомагати в розв’язанні дедалі складніших політичних завдань в умовах численних криз та зниження довіри до державних інститутів. У звіті представлено огляд практик діяльності центрів управління та описані механізми політико-адміністративної взаємодії, керування реформами державного управління, організації взаємодії з громадянами та іншими зацікавленими сторонами. Документ орієнтований на керівників центрів управління та урядовців, які прагнуть поліпшити результати діяльності задля блага суспільства.

Детальніше: http://surl.li/tqefg, http://surl.li/tqefs, https://doi.org/10.1787/69b1f129-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Заблукали у «зеленому переході»? Вимірювання та факти» із серії «Робочі документи департаменту економіки ОЕСР». 

Наголошується, що «озеленення» економіки тягне за собою скорочення робочих місць у високозабруднюючих видах економічної діяльності та розширення робочих місць в екологічно чистих видах діяльності. Мінімізація відповідних витрат під час «зеленого переходу» має вирішальне значення для прискорення процесу декарбонізації. Дані про зайнятість і робочі місця європейських країн засвідчцють, що частка «зелених» і високозабруднювальних робочих місць залишалась стабільною у період з 2009 до 2019 року і вказують на те, що поки не відбувся «зелений перехід» на ринку праці. Разом із тим, «зелені» та високозабруднювальні робочі місця нерівномірно розподілені за соціально-економічними групами: «зелені» робочі місця пов’язані з вищим рівнем освіти, а робочі місця з високим рівнем забруднення довкілля зосереджені у сільській місцевості. Отже, для підтримки ефективного та інклюзивного «зеленого переходу» на ринку праці в умовах екологізації економіки необхідна добре продумана та цілеспрямована політика. Вона має передбачати мінімізацію наслідків для переміщених працівників, допомогу у підвищенні кваліфікації та перекваліфікації, підтримку відповідності між працівниками й робочими місцями, що користуються підвищеним попитом.

Детальніше: http://surl.li/topby, http://surl.li/topci, https://doi.org/10.1787/dce1d5fe-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD