У відкритому доступі розміщено практичний посібник «Як говорити про науку та себе в ній.
У відкритому доступі розміщено практичний посібник «Як говорити про науку та себе в ній.
Практичні поради з популяризації науки і гендерно чутливого викладання STEAM», підготовлений експертами з популяризації науки Lviv Open Lab. Він має допомогти освітянам і науковцям зі сфери STEAM (Science – наука, Technology – технологія, Engineering – інжиніринг, Arts and Math – мистецтво та математика) у підготовці до публічних виступів. Посібник містить інформацію про те, як сформувати особистий бренд і комфортно почати популяризаторську роботу; як обрати зручні для кожного формати і ресурси для їх втілення; коли, кому, як і навіщо розповідати про науку; що таке публічний виступ та як до нього підготуватись; роль відеоконтенту у популяризації STEAM; формування власного бренду науковця чи освітянина. Автори посібника сподіваються, що він допоможе навчились цікаво, захоплено і просто розповідати широкому загалу про науку й технології.
Проект Skills4EOSC Horizon Europe оголосив про запуск першого конкурсу Програми стипендій Skills4EOSC.
Проект Skills4EOSC Horizon Europe оголосив про запуск першого конкурсу Програми стипендій Skills4EOSC.
Мета цієї програми полягає у задоволенні нагальних потреб розвитку та підтримки професійних профілів відкритої науки, принципів даних FAIR і методів управління даними шляхом спонсорування короткострокових відряджень для спеціалістів з обробки даних open science. Програма покликана стимулювати навчання упродовж життя шляхом обміну знаннями та досвідом між фахівцями з даних у різних установах, сприяти співпраці та участі у відповідних професійних мережах. Стипендій Skills4EOSC надаються безпосередньо для: 1) підтримки навчання упродовж життя – заохочення фахівців з обробки даних у сфері відкритої науки щодо набуття навичок, пов’язаних із практикою відкритих і чесних даних і керування даними досліджень, сприяння постійному професійному зростанню; 2) розбудови інституційної спроможності – через надання стипендіатам можливості створювати або консолідувати методи відкритих і чесних даних у своїх установах, сприяючи позитивним організаційним змінам; 3) обміну знаннями – надання стипендіатам можливості досліджувати, створювати та ділитися послугами, інструментами й інфраструктурами, пов’язаними з даними Open Science і FAIR; 4) посилення співпраці між установами, заохочуючи участь у відповідних професійних мережах, створюючи активну спільноту професіоналів із обробки даних. Пропонується три форми стипендій. Перша – проєкт, запропонований стипендіатом (стипендіати можуть запропонувати проєкт, який відповідає цілям і досвіду приймаючої установи), що дозволяє цілеспрямовано співпрацювати, забезпечуючи вражаючі результати. Друга – приєднання до проєкту приймаючої установи, коли стипендіати можуть приєднатися до існуючого проєкту, запропонованого приймаючою установою, використовуючи свої навички та знання для просування поточних ініціатив. Третій – стажування з підтримки дослідницьких даних, коли стипендіати беруть участь у стажуванні та повсякденній діяльності, пов’язаній з підтримкою дослідницьких даних, що забезпечує повне розуміння практик управління дослідницькими даними в приймаючій установі. Незалежно від обраної форми, стипендія має підвищувати чи сприяти кар’єрі та поточній ролі стипендіата. Тривалість стипендії може становити один, два або три місяці. Програма відкрита для всіх професіоналів із обробки даних у сфері відкритої науки, включаючи розпорядників даних та інших осіб, залучених до підтримки даних. Особливо заохочується до подання заявок професіоналів на початку кар’єри. Вимоги до заявників: бути афілійованими з дослідницькою організацією в ЄС або країні, що є асоційованою з ЄС, відповідати правилу мобільності. Заявку на участь можна подати до 31 жовтня 2023 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Сприяння різноманітності кар’єрних можливостей для докторантів і постдокторантів» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Сприяння різноманітності кар’єрних можливостей для докторантів і постдокторантів» із серії «Робочі документи ОЕСР з науки, технологій та промисловості».
У звіті аналізуються варіанти кар’єри докторантів і постдоків, визначається політика і практика, спрямовані на підтримку їхніх кар’єрних можливостей, формування гнучких кар’єрних траєкторій, стимулювання якісних досліджень та підтримку інновацій у різних секторах. У документі представлена концептуальна основа дослідження та набір даних, що характеризують відповідну політику; надаються практичні рекомендації щодо формування різних варіантів політичних рішень для дієвого залучення та взаємодії з роботодавцями за межами академічних кіл; надання дослідникам досвіду і навичок для різних професій; заохочення підвищення цінності різних варіантів кар’єри; підтримання розвитку кар’єри і керівництва дослідниками; сприяння міжсекторальній мобільності; реконфігурування і підтримання кар’єри в академічних колах.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістіни Ріверс та Анни Голланд «Як генеративний ШІ може перетинатися з таксономією Блума?».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Крістіни Ріверс та Анни Голланд «Як генеративний ШІ може перетинатися з таксономією Блума?».
Наголошується, що структура, яку часто використовують, – застаріває і тому потрібен новий підхід. Ще декілька років тому розуміння ШІ обмежувалося його потенціалом як допоміжного інструменту викладання і навчання для зменшення обтяжливих завдань для викладачів. Вважалося, що ШІ буде охоче впроваджено у вищу освіту й забезпечуватиме інклюзивне навчання. Ніхто не передбачав, що ГШІ незабаром увірветься в наш світ, руйнуючи освітній простір і розділяючи академічне співтовариство. Незважаючи на розмаїття підходів, науковці відчайдушно намагаються отримати чіткі практичні поради та рекомендації від своїх власних установ щодо того, як впоратися з цією складною ситуацією. Але виші не впевнені у собі та шукають зовнішньої підтримки. Автори вважають, що в основі практик застосування ГШІ мають бути когнітивні процеси: набуття навичок мислення від нижчого до вищого порядку, починаючи від запам’ятовування та побудови за допомогою розуміння, застосування, аналізу та оцінювання, перш ніж досягти вершини освітнього навчання – творення. Вони добре резюмовані таксономією Блума і часто зображуються у вигляді піраміди. Ця концепція навичок мислення нижчого і вищого порядку сильно визначає те, як ми розробляємо, викладаємо й оцінюємо, вона неявно вбудована у рамки кваліфікацій, дескриптори оцінок на університетському рівні та результати навчання. Створення знань неможливе без проходження цих когнітивних процесів. ШІ може створювати контент багатьох типів практично миттєво, оперуючи величезним обсягом інформації, при цьому не відчуваючи себе перевантаженим або пригніченим обмеженнями можливостей, як це відбувається у людини. Виникає ситуація відеогри, де можна просто перестрибнути декілька рівнів, не запам’ятовуючи, не розуміючи суті, не застосовуючи на практиці, не аналізуючи та не оцінючи інформацію. Науковці бізнес-школи Університету Суррея вважають, що метод Таксономії Блума залишається основним методом викладання, навчання та оцінювання і пропонують під час інтеграції ГШІ почати з творчості. Для цього потрібно пам’ятати, що ШІ – це всього лише інструмент, створений людьми. Як творці та розповсюджувачі знань, заснованих на надійних та етичних дослідженнях, люди зобов’язані використовувати цифрові інструменти таким чином, щоб застосування ШІ приносило користь суспільству.
На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Уряди повинні швидко врегулювати використання генеративного ШІ в школах».
На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Уряди повинні швидко врегулювати використання генеративного ШІ в школах».
У ній наголошується, що в той час, як учні повертаються до навчання після літніх канікул, ЮНЕСКО закликає уряди запровадити відповідні правила та забезпечити підготовку вчителів, щоб підтримати орієнтований на людину підхід до використання ГШІ в освіті. З цією метою ЮНЕСКО публікує перший в історії глобальний посібник щодо генеративного штучного інтелекту в освіті та дослідженнях, розроблений для усунення збоїв, спричинених стрімким розповсюдженням технологій ШІ. У цьому посібнику надається пояснення щодо появи та сутності ГШІ, розглядаються суперечки навколо його використання та можливих наслідків для освіти (зокрема – щодо погіршення розриву цифрових даних). ЮНЕСКО пропонує сім ключових кроків, які повинні зробити уряди для регулювання генеративного штучного інтелекту та встановлення політичних рамок для його етичного використання в освіті і дослідженнях, у тому числі – шляхом прийняття глобальних, регіональних або національних стандартів захисту даних і конфіденційності. Також пропонується встановити вікові обмеження на рівні 13 років для використання інструментів штучного інтелекту у шкільних класах і забезпечити попереднє навчання вчителів з цього питання. Спираючись на Рекомендації ЮНЕСКО щодо етики штучного інтелекту від 2021 року та Пекінський консенсус щодо штучного інтелекту в освіті 2019 року, посібник пропагує проактивну позицію, залученість, справедливість, гендерну рівність, культурне та мовне різноманіття.
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички сьогодні» опублікована стаття Кріс Персі «Чому віртуальні переговори про кар’єру можуть бути такими ж ефективними, як і особисте обговорення вакансій».
На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички сьогодні» опублікована стаття Кріс Персі «Чому віртуальні переговори про кар’єру можуть бути такими ж ефективними, як і особисте обговорення вакансій».
У ній наголошується, що до того, як COVID-19 поширився по всьому світу, студенти рідко вирішували питання кар’єри, використовуючи віртуальний формат. Стандартною була практика, коли співбесіди щодо кар’єри проводились особисто. Але пандемія змінила формат спілкування у цій сфері. Дослідники вирішили з’ясувати вплив і популярність онлайн-кар’єри. Були отримані свідчення того, що віртуальні переговори про кар’єру можуть принести користь і бути настільки ж ефективними, як і особисті співбесіди, оскільки: віртуальні переговори можуть бути економічно привабливими та ефективно збільшити кількість спілкувань; є можливість віддалено зробити відеотур робочим місцем, можна залучати роботодавців з різних міст, країн і секторів, слабко представлених на місцевому рівні. Разом із тим, онлайн-співбесідам важко конкурувати з форматом особистої зустрічі, яка є більш жвавою і її складно повністю відтворити в інтернеті. Отже, віртуальні переговори можуть бути ефективним способом допомогти студентам обрати свій майбутній кар’єрний шлях, підвищують ефективність профорієнтації. Їх можна поліпшити за допомогою змішаного підходу, використовуючи сильні сторони кожного формату. Об’єднавши елементи особистих і віртуальних заходів, можна надихнути більше студентів дізнатися про можливості майбутнього працевлаштування.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.
Відповідний наказ від 11.09.2023 № 1113 розміщено на сайті МОН. Виконання робіт розпочнеться у 2024 році за кошти державного бюджету за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» (КПКВК 2201040). Основні новації конкурсу: орієнтація на пріоритетну тематику з переліку основних наукових (науково-технічних) проблем ключових міністерств, державних служб та органів для вирішення реальних проблем оборони, безпеки, економіки та суспільства України; використання нового модулю Національної електронної науково-інформаційної системи nauka.gov.ua для чіткої ідентифікації проєктів, учених, експертів та захисту даних через ЄЦП, BankID або Дія.Підпис; автоматичний розподіл проєктів між експертами та розсилка експертних висновків керівникам проєктів до їхніх електронних кабінетів після завершення конкурсу; збільшення ваги оцінок змістовної частини проєктів; визначення принципів розподілу фінансування між секціями, ураховуючи необхідність підтримки стратегічно важливих галузей для економіки України та підвищення її обороноздатності. Конкурс проводиться у два етапи: перший відбудеться у ЗВО/НУ з 12 вересня до 12 жовтня 2023 року; другий буде проходити у МОН України з 12 жовтня до 12 грудня 2023 року.
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери».
На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери».
Вона присвячена обговоренню керівниками провідних університетів світу загальних стратегічних проблем освіти й запровадження змін. Ресурс складається з шістидесяти дев’яти статей, у яких містяться поради з вирішення широкого спектру питань. Зокрема привертають увагу роздуми про залучення найкращих науковців; дистанційне навчання; використання мистецтва для переосмислення освіти; статус університету; бізнес-кейси для мистецтва; виховання підприємців; соціальна місія молодих університетів; як не намагатись бути Гарвардом чи Оксфордом; між Китаєм і світом.
На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України.
На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України.
У ньому наголошується, що новим ризиком, з яким зіштовхнулися українські викладачі та керівництво ЗВО у 2023 році, є поширення в університетському середовищі інструментів штучного інтелекту, здатні імітувати людську мову і генерувати текст, який важко відрізнити від написаного людиною. Було проведене опитування, в якому взяли участь 65 респондентів із 30-ти ЗВО України. Отримані за його результатами думки з питань використання ШІ розбито на 7 груп за відношенням до ГШІ та пропонованими діями у зв’язку з його розповсюдженням.
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.
Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 23 серпня 2023 року. Рекомендовано присвоїти дев’яти та внести зміни відносно десяти друкованих періодичних видань категорії «Б» (наказ МОН від 23.08.2023 № 1035). Актуальний перелік наразі містить 134 друкованих та 8 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1351 та 105 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.
