Класифікація дослідницьких грантів за цілями сталого розвитку

Класифікація дослідницьких грантів за цілями сталого розвитку

8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».

8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».

Організатор – Dimensions, платформа доступу до світової інфраструктури даних та сучасних інструментів їх аналізу. 

Під час вебінару відбудеться презентація підготовленого у квітні-травні 2021 року аналітичного дослідження, в рамках якого вивчався ймовірний вплив досліджень, виконаних за рахунок конкурсних грантів, – на порядок денний сталого розвитку. 

Планується розглянути наступні питання:
– аналіз грантів, які надавались британською групою спонсорів UKRI впродовж 10-річного періоду з використанням технології класифікації ЦСР Digital Science для встановлення їх зв’язку з дослідженнями на підтримку 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР);
– аналіз публікацій, підготовлених на основі зазначених грантів,  та визначення того, чи розглядаються в них показники ЦСР та у якій мірі;
– презентація класифікації і демонстрація результатів її використання для з’ясування термінології досліджень, пов’язаних зі стійкістю;
– перспективи використання запропонованої технології при розподілі субсидій на наукові дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3oVbh5T, https://bit.ly/3bYV8Ha 

Фото: Dimensions

2021-05-26
Share
Програма City Boost

Програма City Boost

Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.

Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.

Організатор – Social Investment Fund.

Метою онлайн-програми є підтримка міських інновацій та сучасних сервісів, спрямованих на вирішення проблем великих міст, а також тих, які швидко розвиваються, перетворюючись у мегаполіси. Найкращі команди матимуть можливість пілотного впровадження своїх проєктів у Києві, а команда-переможець отримає на розвиток свого стартапу 50 тис. грн. 

Учасниками інкубатору можуть стати команди, проєкти яких орієнтовані на наступні сфери:
– екологія  (моніторинг стану повітря і води, управління споживанням ресурсів, зелена енергетика, свідоме споживання, управління відходами);
– здоровий спосіб життя  (спорт, здорове харчування, медицина);
– мобільність  (управління міським транспортом, індивідуальний транспорт);
– нерухомість (управління будинком, сервіси підбору нерухомості, сервіси для ОСББ);
– культура та освіта (культура, туризм, збереження культурних та історичних пам’яток, освітні проєкти);
– прозорість влади (е-демократія, моніторинг органів влади, сервіси для комунікації влади і громади).

Зареєструватись для участі у програмі можна до 18 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3fu74Tw, https://bit.ly/3fud3Ic, https://bit.ly/3hZd20n  

Фото: Social Investment Fund

2021-05-26
Share
Стипендії Уряду для студентів та аспірантів

Стипендії Уряду для студентів та аспірантів

26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.

26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.

Рішення Уряду створює правові підстави  для виплати зазначених стипендій та сприятиме реалізації державної молодіжної політики, спрямованої на створення умов для підвищення життєвого рівня і матеріальне заохочення студентської молоді.

Стипендії отримають 99 студентів та 22 аспіранти. Розмір академічної стипендії КМУ для студентів становить 2 480 грн, для аспірантів – 7 922 грн.

Кандидати на отримання стипендії висувались вченими радами закладів вищої освіти за погодженням з органом студентського самоврядування. 

Детальніше: https://bit.ly/2SEGvCk, https://bit.ly/34nHjhe 

Фото: МОН

2021-05-26
Share
Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз. 

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз. 

Дослідження проводилось у 50 країнах. Встановлено, що  у більшості випадків у освітніх програмах не розглядаються питання, пов’язані з кліматичними проблемами, і лише у 19% йшлось про біорізноманіття. Це свідчить про нестачу уваги до соціально-емоційних навичок і компетенцій, орієнтованих на дії, що мають центральне значення для діяльності в галузі навколишнього середовища і клімату. 

Близько 1600 вчителів і керівників навчальних закладів стали учасниками онлайн-опитування, проведеного в рамках цього дослідження. Третина респондентів зазначила, що питання, пов’язані з навколишнім середовищем, не входять до програми підготовки вчителів.

ЮНЕСКО наголошує на необхідності зробити екологічну освіту складовим компонентом навчальних програм в усіх країнах до 2025 року. Для цього організація працює з усіма 193 державами-членами задля підтримки реформи навчальних програм і відстеження прогресу щодо поширення знань, навичок, цінностей і підходів, необхідних для здійснення позитивних змін і захисту майбутнього планети.

Детальніше: https://bit.ly/3vhvllc, https://bit.ly/2RJOdLk, https://bit.ly/2QVH61I, https://bit.ly/3yMfyNE 

Фото: Скріншот

2021-05-25
Share
Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Концепція надає комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації освітньої та наукової сфери. Вона підготовлена на засадах державної політики цифрового розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 2019 року №56 та відповідає пріоритетним напрямам і завданням цифрової трансформації на період до 2023 року, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №365-р.

Проєкт Концепції спрямований на вирішення наступних проблем:
– низький рівень цифрових компетентностей учасників освітнього процесу;
– застарілий зміст освіти з навчальних предметів;
– недостатня кількість комп’ютерного обладнання та відсутність широкосмугового доступу до Інтернету в закладах та установах системи освіти і науки;
– відсутність якісного цифрового освітнього контенту для здобуття освіти;
– відсутність актуальної, достовірної інформації про здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також науковців для прийняття управлінських рішень та моніторингу ефективності політик;
– забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів та установ освіти і науки;
– незручність отримання послуг та сервісів у системі освіти;
– недоступність наукових ресурсів та інфраструктур тощо.

Для їх вирішення мають бути досягнуті п’ять стратегічних цілей:
– цифрове освітнє середовище є доступним та сучасним;
– працівники сфери освіти володіють цифровими компетентностями;
–  зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам;
– послуги та процеси у сфері освіти і науки є прозорими, зручними та ефективними;
– дані у сфері освіти і науки є доступними та достовірними.

Для кожної з цих цілей визначено шляхи та кроки їх досягнення на період до 2026 року.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/34hzRV8, https://bit.ly/3fjBmrZ 

Фото: МОН

2021-05-25
Share
Утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки

Утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки

З метою об’єднання науковців і практиків щодо дослідження актуальних філософських, методологічних та практичних проблем розвитку цифрової освіти і педагогіки відповідно до завдань Національної економічної стратегії на період до 2030 року НАПН України утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки.

З метою об’єднання науковців і практиків щодо дослідження актуальних філософських, методологічних та практичних проблем розвитку цифрової освіти і педагогіки відповідно до завдань Національної економічної стратегії на період до 2030 року НАПН України утворено консультативно-дорадчу раду з цифрової освіти і педагогіки.

Основними напрямами діяльності Ради відповідно до затвердженого положення є:
– вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду цифровізації освіти в умовах сучасних викликів, інноваційних технологій розвитку цифрової освіти;
– дослідження основних принципів розвитку сучасного інформаційного світу, ознакою якого є цифровізація, візуалізація, віртуалізація всіх аспектів життя. Визначення системних чинників розвитку цифрової освіти та педагогіки в Україні;
– вивчення ставлення здобувачів освіти до впровадження технологій дистанційного та змішаного навчання;
– дослідження трансформації сутності і змісту дидактичних і педагогічних принципів організації освітнього процесу в умовах цифровізації навчання;
– участь у створенні єдиної цифрової платформи дошкільної освіти;
 – дистанційне надання консультацій батькам та педагогам щодо освіти дітей раннього і дошкільного віку;
– розроблення концепції та методології виховання дітей та молоді у цифровому просторі;
– дослідження процесів управління проєктами трансформації вітчизняних закладів вищої освіти в цифрові університети;
– розроблення стратегії розвитку цифрової компетентності наукових, науково-педагогічних та педагогічних працівників;
– сприяння запровадженню навчальних курсів (семінарів, вебінарів) із цифрової освіти та педагогіки для наукових, педагогічних та науково-педагогічних працівників закладів освіти;
– збір з незалежних джерел статистичної інформації щодо цифровізації  освіти та формування аналітичних висновків; 
– проведення інших досліджень, що сприяють вивченню питань щодо цифрової освіти та педагогіки в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3hUgzNp, https://bit.ly/3bQPKWG 

Фото: НАПНУ

2021-05-24
Share
Галузева угода між МОН та Профспілками працівників освіти і науки України

Галузева угода між МОН та Профспілками працівників освіти і науки України

19 травня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Профспілка працівників освіти і науки України ухвалили нову Галузеву угоду на 2021-2025 роки.

19 травня 2021 року Міністерство освіти і науки України та Профспілка працівників освіти і науки України ухвалили нову Галузеву угоду на 2021-2025 роки.

Галузева угода є основою для укладення угод між органами територіального управління та закладами освіти, колективними договорами безпосередньо в закладах освіти. Відповідні угоди було укладено в переважній більшості областей, міст та районів і діють майже у 23 тисячах закладів освіти.

Нова Галузева угода має понад 15 нових пунктів, які будуть втілюватися у життя спільно з профспілкою.

Захисні положення Галузевої угоди використовували організації на місцях при вирішенні питань пов’язаних з:
– укладанням та виконанням трудових договорів;
– оплатою праці; 
– робочим часом та часом відпочинку; 
– визначенням додаткових соціальних пільг та гарантій. 

Детальніше: https://bit.ly/3oAbWJP,  https://bit.ly/3wtOrVD 

Фото: Пресслужба Профспілки працівників освіти і науки України

2021-05-20
Share
Співробітництво НАЗЯВО та координатора проєктів ОБСЄ в Україні

Співробітництво НАЗЯВО та координатора проєктів ОБСЄ в Україні

У травні 2021 року підписано Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Координатором проектів ОБСЄ в Україні.

У травні 2021 року підписано Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво між Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти та Координатором проектів ОБСЄ в Україні.

Метою Меморандуму є консолідація зусиль на впровадження сучасних міжнародних стандартів у сфері забезпечення якості вищої освіти, запровадження підходу, що базується на правах людини у закладах вищої освіти.

Передбачається, що співпраця буде охоплювати наступні напрями: 
– організація і проведення спільних заходів (зустрічей, семінарів, конференцій, навчальних візитів, прес-конференцій, просвітницьких компаній тощо);
– надання допомоги щодо впровадження у закладах вищої освіти підходу, який базується на правах людини;
– надання підтримки у сфері забезпечення політики доброчесності серед наукової спільноти шляхом запровадження процедур, що відповідають європейським стандартам;
– підтримка моніторингу та аналізу результатів діяльності закладів вищої освіти щодо дотримання стандартів та принципів якості вищої освіти;
– надання допомоги у виготовленні, перекладі інформаційних матеріалів, необхідних для спільної діяльності сторін;
– надання технічної допомоги у впровадженні політики академічної доброчесності та відповідності міжнародним стандартам і кращим світовим практикам.

Очікується, що співробітництво Координатора проектів ОБСЄ в Україні з Національним агентством дозволить забезпечити системний позитивний вплив на якість вищої освіти в Україні.  

Детальніше: https://bit.ly/3oOOVCT, https://bit.ly/3fDEoqc 

Фото: НАЗЯВО

2021-05-20
Share
Атестація здобувачів у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту

Атестація здобувачів у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту

Кабінетом Міністрів України затверджено «Порядок атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту» у новій редакції, а також перелік спеціальностей, за якими буде здійснюватися єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). Відповідна постанова від 19 травня 2021 року № 497 опублікована на урядовому порталі.

Кабінетом Міністрів України затверджено «Порядок атестації здобувачів ступеня фахової передвищої освіти та ступенів вищої освіти на першому (бакалаврському) та другому (магістерському) рівнях у формі єдиного державного кваліфікаційного іспиту» у новій редакції, а також перелік спеціальностей, за якими буде здійснюватися єдиний державний кваліфікаційний іспит (ЄДКІ). Відповідна постанова від 19 травня 2021 року № 497 опублікована на урядовому порталі.

Зміни до чинного документа зумовлені необхідністю приведення його у відповідність до Законів України «Про вищу освіту» та «Про фахову передвищу». Раніше документ регулював проведення ЄДКІ виключно для другого (магістерського) рівня освіти, а тепер за деякими спеціальностями ЄДКІ також може проводитися за ступенем фахової передвищої освіти та на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти.

Метою кваліфікаційного іспиту є вимірювання та оцінювання результатів навчання, досягнутих здобувачем освіти за підсумками опанування освітньої програми. ЄДКІ може проводитись у формі зовнішнього незалежного оцінювання або в іншій формі та передбачати використання різних видів тестових та ситуаційних завдань, укладених відповідно до програми кваліфікаційного іспиту.

Тестування на зазначені рівні буде впроваджуватись поступово починаючи із січня 2022 року. З 2019 року тестування у формі ЄДКІ проводилось лише для здобувачів ступеня вищої освіти «магістр» за спеціальностями галузі знань «22 Охорона здоров’я». Восени 2021 року заплановано апробацію ЄДКІ за спеціальностями 081 «Право», 293 «Міжнародне право», 281 «Публічне управління та адміністрування», 272 «Авіаційний транспорт».

Детальніше: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-atestaciyu-zdobuvachiv-stupenya-a497, https://www.kmu.gov.ua/storage/app/uploads/public/60a/660/9d9/60a6609d99002320471869.doc, https://bit.ly/3ffmEm3 

Фото: МОН

2021-05-20
Share
Комерціалізація результатів наукових досліджень

Комерціалізація результатів наукових досліджень

19 травня 2021 року на черговому засіданні Уряду схвалено підготовлений Міністерством освіти і науки України проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ» (зареєстрований у Верховній Раді 20 травня 2021 року №5529).  

19 травня 2021 року на черговому засіданні Уряду схвалено підготовлений Міністерством освіти і науки України проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо стимулювання інноваційної діяльності бюджетних установ» (зареєстрований у Верховній Раді 20 травня 2021 року №5529).  

Документ має на меті удосконалення механізму державної підтримки інноваційної діяльності державних наукових установ, державних закладів вищої освіти за пріоритетними напрямами інноваційної діяльності. Запропоновані МОН зміни передбачають надання можливості державним науковим установам (крім державних наукових установ оборонно-промислового комплексу), державним університетам, академіям, інститутам власні надходження у вигляді дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є майнові права інтелектуальної власності, виключні майнові права, на які належать зазначеним закладам, зараховувати у наступних пропорціях: 30% – до доходів спеціального фонду державного бюджету; 70% – до доходів загального фонду державного бюджету.

Це, зокрема, дозволить збільшити виділення коштів на діяльність наукових парків, що сприятиме отримання додаткових ресурсів для розвитку інноваційної діяльності. Також прогнозується збільшення інвестиційної привабливості та доходів інвесторів у випадку реалізації спільних із науковими установами та університетами проєктів. 

Очікується, що реалізація законопроєкту дозволить отримати наступні результати:
– підвищення ефективності вкладених бюджетних коштів у науково-технічні дослідження та інноваційну діяльність;
– збільшення обсягу інвестицій в основний капітал суб’єктів інноваційної діяльності; 
– підвищення частки інноваційно активних підприємств у реальному секторі економіки; 
– збільшення частки інноваційної продукції в прирості валового внутрішнього продукту.

Детальніше: https://bit.ly/3bIMYCLhttps://bit.ly/3ysQZVO, https://bit.ly/2RAzJNF

Фото: МОН

2021-05-19
Share