ЮНЕСКО: ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ У ШКОЛАХ

ЮНЕСКО: ВИКОРИСТАННЯ ГЕНЕРАТИВНОГО ШІ У ШКОЛАХ

На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Уряди повинні швидко врегулювати використання генеративного ШІ в школах».

На сайті Організації об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опубліковано інформаційний матеріал «Уряди повинні швидко врегулювати використання генеративного ШІ в школах».

У ній наголошується, що в той час, як учні повертаються до навчання після літніх канікул, ЮНЕСКО закликає уряди запровадити відповідні правила та забезпечити підготовку вчителів, щоб підтримати орієнтований на людину підхід до використання ГШІ в освіті. З цією метою ЮНЕСКО публікує перший в історії глобальний посібник щодо генеративного штучного інтелекту в освіті та дослідженнях, розроблений для усунення збоїв, спричинених стрімким розповсюдженням технологій ШІ. У цьому посібнику надається пояснення щодо появи та сутності ГШІ, розглядаються суперечки навколо його використання та можливих наслідків для освіти (зокрема – щодо погіршення розриву цифрових даних). ЮНЕСКО пропонує сім ключових кроків, які повинні зробити уряди для регулювання генеративного штучного інтелекту та встановлення політичних рамок для його етичного використання в освіті і дослідженнях, у тому числі – шляхом прийняття глобальних, регіональних або національних стандартів захисту даних і конфіденційності. Також пропонується встановити вікові обмеження на рівні 13 років для використання інструментів штучного інтелекту у шкільних класах і забезпечити попереднє навчання вчителів з цього питання. Спираючись на Рекомендації ЮНЕСКО щодо етики штучного інтелекту від 2021 року та Пекінський консенсус щодо штучного інтелекту в освіті 2019 року, посібник пропагує проактивну позицію, залученість, справедливість, гендерну рівність, культурне та мовне різноманіття.

Детальніше: https://is.gd/y2EvFk, https://is.gd/D1mEQI, https://is.gd/OGJGug, https://is.gd/yHUJa3, https://is.gd/CrkJkh, https://euroosvita.net/index.php/?categor%20=1&id=8022

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-18
Share
212
ОЕСР: ВІРТУАЛЬНІ ПЕРЕГОВОРИ ПРО КАР’ЄРУ

ОЕСР: ВІРТУАЛЬНІ ПЕРЕГОВОРИ ПРО КАР’ЄРУ

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички сьогодні» опублікована стаття Кріс Персі «Чому віртуальні переговори про кар’єру можуть бути такими ж ефективними, як і особисте обговорення вакансій».

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку у розділі «Освіта та навички сьогодні» опублікована стаття Кріс Персі «Чому віртуальні переговори про кар’єру можуть бути такими ж ефективними, як і особисте обговорення вакансій».

У ній наголошується, що до того, як COVID-19 поширився по всьому світу, студенти рідко вирішували питання кар’єри, використовуючи віртуальний формат. Стандартною була практика, коли співбесіди щодо кар’єри проводились особисто. Але пандемія змінила формат спілкування у цій сфері. Дослідники вирішили з’ясувати вплив і популярність онлайн-кар’єри. Були отримані свідчення того, що віртуальні переговори про кар’єру можуть принести користь і бути настільки ж ефективними, як і особисті співбесіди, оскільки: віртуальні переговори можуть бути економічно привабливими та ефективно збільшити кількість спілкувань; є можливість віддалено зробити відеотур робочим місцем, можна залучати роботодавців з різних міст, країн і секторів, слабко представлених на місцевому рівні. Разом із тим, онлайн-співбесідам важко конкурувати з форматом особистої зустрічі, яка є більш жвавою і її складно повністю відтворити в інтернеті. Отже, віртуальні переговори можуть бути ефективним способом допомогти студентам обрати свій майбутній кар’єрний шлях, підвищують ефективність профорієнтації. Їх можна поліпшити за допомогою змішаного підходу, використовуючи сильні сторони кожного формату. Об’єднавши елементи особистих і віртуальних заходів, можна надихнути більше студентів дізнатися про можливості майбутнього працевлаштування.

Детальніше: https://is.gd/VnEOv5

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-18
Share
123
КОНКУРС ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК

КОНКУРС ПРОЄКТІВ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ, ПРИКЛАДНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ (ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ) РОЗРОБОК

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Міністерство освіти і науки України оголосило конкурсний відбір проєктів фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень, науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України.

Відповідний наказ від 11.09.2023 № 1113 розміщено на сайті МОН. Виконання робіт розпочнеться у 2024 році за кошти державного бюджету за бюджетною програмою «Наукова і науково-технічна діяльність закладів вищої освіти та наукових установ» (КПКВК 2201040). Основні новації конкурсу: орієнтація на пріоритетну тематику з переліку основних наукових (науково-технічних) проблем ключових міністерств, державних служб та органів для вирішення реальних проблем оборони, безпеки, економіки та суспільства України; використання нового модулю Національної електронної науково-інформаційної системи nauka.gov.ua для чіткої ідентифікації проєктів, учених, експертів та захисту даних через ЄЦП, BankID або Дія.Підпис; автоматичний розподіл проєктів між експертами та розсилка експертних висновків керівникам проєктів до їхніх електронних кабінетів після завершення конкурсу; збільшення ваги оцінок змістовної частини проєктів; визначення принципів розподілу фінансування між секціями, ураховуючи необхідність підтримки стратегічно важливих галузей для економіки України та підвищення її обороноздатності. Конкурс проводиться у два етапи: перший відбудеться у ЗВО/НУ з 12 вересня до 12 жовтня 2023 року; другий буде проходити у МОН України з 12 жовтня до 12 грудня 2023 року.

Детальніше: https://is.gd/M79YEF, https://is.gd/IxVXzU, https://is.gd/vTKy6j, https://nauka.gov.ua/information/2023-main/

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-18
Share
131
ЩО ГОВОРЯТЬ ЛІДЕРИ

ЩО ГОВОРЯТЬ ЛІДЕРИ

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери».

На сайті Times Higher Education опублікована добірка статей «Що говорять лідери».

Вона присвячена обговоренню керівниками провідних університетів світу загальних стратегічних проблем освіти й запровадження змін. Ресурс складається з шістидесяти дев’яти статей, у яких містяться поради з вирішення широкого спектру питань. Зокрема привертають увагу роздуми про залучення найкращих науковців; дистанційне навчання; використання мистецтва для переосмислення освіти; статус університету; бізнес-кейси для мистецтва; виховання підприємців; соціальна місія молодих університетів; як не намагатись бути Гарвардом чи Оксфордом; між Китаєм і світом.

Детальніше: https://is.gd/XtJgeD

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-15
Share
105
ЗВІТ ЩОДО РИЗИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ

ЗВІТ ЩОДО РИЗИКІВ ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В УНІВЕРСИТЕТАХ УКРАЇНИ

На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України.

На сайті Громадської організації «Об’єднання маркетологів України» опубліковано звіт за результатами опитування щодо ризиків використання штучного інтелекту типу ChatGPT в університетах України.

У ньому наголошується, що новим ризиком, з яким зіштовхнулися українські викладачі та керівництво ЗВО у 2023 році, є поширення в університетському середовищі інструментів штучного інтелекту, здатні імітувати людську мову і генерувати текст, який важко відрізнити від написаного людиною. Було проведене опитування, в якому взяли участь 65 респондентів із 30-ти ЗВО України. Отримані за його результатами думки з питань використання ШІ розбито на 7 груп за відношенням до ГШІ та пропонованими діями у зв’язку з його розповсюдженням.

Детальніше: https://is.gd/dmgU7a, https://is.gd/taATHV

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-15
Share
253
ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

ОНОВЛЕНО ПЕРЕЛІК НАУКОВИХ ФАХОВИХ ВИДАНЬ УКРАЇНИ

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.

На офіційному сайті Міністерства освіти і науки України оновлено Перелік наукових фахових видань, в яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора наук, кандидата наук та ступеня доктора філософії.

Зміни до Переліку внесені на підставі рішення Атестаційної колегії МОН, яке відбулось 23 серпня 2023 року. Рекомендовано присвоїти дев’яти та внести зміни відносно десяти друкованих періодичних видань категорії «Б» (наказ МОН від 23.08.2023 № 1035). Актуальний перелік наразі містить 134 друкованих та 8 електронних видань категорії «А», а також відповідно 1351 та 105 категорії «Б». Рішення щодо оновлення Переліку прийняте відповідно до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України, затвердженого наказом МОН України від 15 січня 2018 року № 32, зареєстрованого в Мін’юсті України 6 лютого 2018 року за № 148/21600.

Детальніше: https://bit.ly/3Oc9zIz?fbclid=IwAR0nDRdgL_DbSbg_EWbJDEix1974HW5NhUUwEkJIrVThUI96Qul5nRL2iOI, https://is.gd/eBBPLO, https://is.gd/9jzdnd

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини

2023-09-14
Share
201
DIGITAL ECONOMY AND SOCIETY INDEX – DESI

DIGITAL ECONOMY AND SOCIETY INDEX – DESI

Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології ЄС.

Кабінет Міністрів затвердив перелік показників Індексу цифрової економіки та суспільства (Digital Economy and Society Index / DESI) в Україні, а також порядок збору та обміну даних на основі методології ЄС.

Відповідне Розпорядження від 5 вересня 2023 р. № 774-р оприлюднене на урядовому порталі.
Упродовж наступних 6-ти місяців Мінцифра розробить відповідні методичні рекомендації. Передбачається, що документ забезпечить передумови для відстеження прогресу цифрової економіки, а також можливості порівняння з іншими країнами ЄС. DESI, який характеризує прогрес держав-членів ЄС у досягненні цілей Програми цифрового десятиліття ЄС до 2030 року, щорічно публікується Європейською комісією. Ключові елементи DESI відповідають цифровим цілям ЄС: безпечна та стійка цифрова інфраструктура, цифрові навички, цифровізація бізнесу та цифровізація публічних послуг. Включення України до DESI допоможе реалізувати державний потенціал цифрової конкурентоспроможності, а також сприятиме інтеграції до Єдиного цифрового ринку ЄС.

Детальніше: https://is.gd/ZI3NBx, https://is.gd/qISWuA, https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/policies/desi, https://is.gd/pY4q53

Фото: ЄК

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-14
Share
218
ДРУКОВАНА СТОРІНКА, ЯК І РАНІШЕ, ВАЖЛИВА ДЛЯ ВЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ

ДРУКОВАНА СТОРІНКА, ЯК І РАНІШЕ, ВАЖЛИВА ДЛЯ ВЧЕНИХ І СТУДЕНТІВ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Керолайн Болл «Друкована сторінка, як і раніше, важлива для вчених і студентів».

У ній автор пояснює, чому незважаючи на те, що університетські бібліотеки вкладають значні кошти у цифрові ресурси, звичайні паперові книги, як і раніше, життєво важливі для досліджень, викладання і збереження знань. Академічні бібліотеки та архіви зберігають і забезпечують доступ до наукової інформації та освітніх текстів. Але ця місія в епоху цифрових технологій ускладнюється та зазнає численних викликів, – у першу чергу через те, що студенти майже повністю покладаються на онлайн-ресурси. Придбання бібліотеками звичайних книг та передбачає повне володіння ними, зберігання, переформатування колекцій та вільний обмін. Тоді як електронні книги та онлайн-журнали, як правило, передбачають обмежене ліцензування, що може поставити під загрозу довгостроковий доступ до освіти. Керолайн зосереджує увагу на різниці у доступі до фізичних книжок та цифрового контенту, впливі на здоров’я, витратах на обладнання, які в сукупності поглиблюють освітню нерівність, а також проблемах сприймання мозком складних концепцій способів навчання, бюджетному тиску та умовах доступу у період пандемії. До недоліків цифрового контенту автор відносить залежність студентів та науковців від ресурсів, які можуть стрімко зникнути з доступу через корпоративні рішення, бізнес-політики, інші обмеження та непередбачувані обставини. Це входить у протиріччя з роллю академічних кіл як зберігачів знань попередніх і нинішнього поколінь. Під загрозою опинились не лише підручники, а й першоджерела, рідкісні книги, спеціальні колекції унікальних знань та історії. Керолайн Болл вважає, що бібліотеки повинні розглянути інноваційні моделі, які будуть здатні збалансувати зручність та обмеження. Наприклад, можна скористатись тим, що законодавство про авторські права дозволяє змінювати формат цифрових текстів для архівних цілей; переглядати умови ліцензування для цілей освіти для сприяння обміну та збереженню; звільнити бібліотеки від управління цифровими правами (DRM) та обмежень авторських прав на цифрове архівування; забезпечити державне фінансування оцифровки рідкісних друкованих видань і спеціальних колекцій; проводити політику, що вимагає безперервного доступу до академічних ресурсів, які припинили своє існування; надавати субсидії та гранти бібліотекам для збереження друкованих колекцій, доступних для громади; розвивати міжбібліотечні партнерства для збереження друкованих еквівалентів важливих цифрових ресурсів. Академічні бібліотеки також повинні досліджувати альтернативні цифрові моделі, такі як відкриті освітні ресурси (OERs). Слід пам’ятати, що друковані видання мають незамінну роль для поглибленого читання та надійного довготривалого доступу. Тому треба використовувати сильні сторони кожного формату у змішаній моделі. Академічна спільнота повинна використовувати цифрові пропозиції на розумних умовах, а не підтримувати максимізацію прибутків видавців. Інклюзивний доступ до інформації уможливлює соціальну мобільність, відкритість та зростання. Зручність не повинна переважати над сталістю: бібліотеки та університети служать суспільству, а не акціонерам.

Детальніше: https://is.gd/kehNrS, https://is.gd/sWZQ2I

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Бібліотекарям #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-14
Share
231
СТУДЕНТИ-АМБАСАДОРИ

СТУДЕНТИ-АМБАСАДОРИ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли – ключові гравці у розширенні участі».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Еллі Нік «Студентські посли – ключові гравці у розширенні участі».

У ній автор пропонує своє бачення того, як розробити та запустити ефективну програму студентів-амбасадорів для підтримки ініціатив з розширення участі, що є ключовим пріоритетом для урядів багатьох країн, у т.ч. Австралії. Нинішні студенти університету можуть відігравати вирішальну роль у здійсненні інформаційних програм як у кампусі, так і за його межами. Вони наставляють учнів шкіл і виступають прикладом для наслідування, діляться своїм освітнім досвідом із майбутніми студентами та підвищують обізнаність про різні шляхи післяшкільного навчання. Еллі зосереджується на тому, як запровадити ефективну практику студентських послів, щоб допомогти розширити ініціативи щодо участі: від планування до найму та підтримки. Спираючись на власний досвід керівника досліджень і оцінки студентського капіталу в Технологічному університеті Сіднея, вона пропонує наступні кроки: планування програм розширення участі (перегляд мети, розроблення інформаційної діяльності, оцінювання та зворотній зв’язок, визнання та заохочення); набір студентських амбасадорів (прагнення до різноманітності, прозорості, продуманий підбір персоналу); підтримка студентських амбасадорів (навчання та розвиток, системи підтримки, використання технологій). Постійне вдосконалення є ключовим елементом усіх ініціатив. Тому необхідно постійно збирати дані від усіх сторін, регулярно переглядаючи та вдосконалюючи програму на основі результатів оцінювання, відгуків і контексту, в якому працюють амбасадори. Це дозволить забезпечувати високу ефективність і актуальність програми для досягнення її цілей.

Детальніше: https://is.gd/DJNv64 , https://is.gd/4dO3fW

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-09-13
Share
137
CHATGPT ЗАКЛИКАЄ ДО МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДІЙ

CHATGPT ЗАКЛИКАЄ ДО МІЖДИСЦИПЛІНАРНИХ ДІЙ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Ліен Рамер «Адаптуйтеся, розвивайтеся, піднімайтеся: ChatGPT закликає до міждисциплінарних дій».

У ній наголошується, що у відповідь на розповсюдження інструментів ГШІ нам потрібно заохочувати відкритий міждисциплінарний дискурс і підтримувати різноманітні тематичні дослідження штучного інтелекту. Наразі наслідки повсюдного використання ШІ неясні, але зрозуміло, що запуск ChatGPT викликав значний резонанс у сфері вищої освіти, де найбільша увага прикута саме до питань академічної доброчесності. Чи можуть студенти використовувати інструменти штучного інтелекту для «списування», чи повинні викладачі оцінювати студентів університетів і коледжів за настільки тривіальні результати, які надає чергова версія великої мовної моделі? Замість того, щоб контролювати активність взаємодії здобувачів освіти з ГШІ, краще знайти способи ефективного використання його потенціалу у викладанні та дослідженнях. Також необхідно адаптувати підхід до оцінювання і прийняти той факт, що ГШІ буде широко задіяний у навчанні та інших видах діяльності. Отже, необхідно удосконалювати мислення і використовувати експертні знання в різних дисциплінах. Автор пропонує власне бачення того, що слід зробити. По-перше, необхідна постійна адаптація, адже ChatGPT є один із провісників надзвичайно захопливої технологічної хвилі, тому необхідно діяти швидко і максимально використовувати його потенціал. По-друге, потрібно розвиватись, відкидаючи непродуктивні обмеження та застосовуючи ChatGPT в якості інструменту викладання і навчання. По-третє, слід зростати, адже ChatGPT став каталізатором змін у практиці викладання та удосконалення мислення. Настав час використання нової технології для розвитку вищої освіти до рівня, що відповідає її назві. Інституції та окремі особи, які відмовляються адаптуватися до світу, в якому ШІ відіграє важливу роль, ризикують перетворитися на динозаврів.
Фото:pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини
2023-09-12
Share
125