Times Higher Education

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Патріка Джека «Чи залишаються університети Великої Британії рушіями соціальної мобільності?».

У ній автор розглядає зміну ролі університетів у контексті суспільних перспектив зростання та соціального підйому. Він стверджує, що традиційна модель «університет як шлях у краще життя» зазнає дедалі більш серйозних випробувань. В історії Великої Британії вища освіта була інструментом отримання нових можливостей: підвищенню доходів, кар’єрному зростанню та ширшому доступу до престижних професій. Проте останнім часом кореляція між університетською освітою та соціальним підйомом не є такою очевидною. Причинами таких змін стали ринкові механізми фінансування вищої освіти, різна якість доступу до ресурсів та психологічний тиск на вибір престижних університетів, що забезпечує концентрацію можливостей для привілейованих груп. Це відображається у статистиці вступу, завершення навчання та подальшого працевлаштування, де студенти з нижчих соціально-економічних верств часто мають гірші шанси досягти очікуваних результатів. Існують і структурні перешкоди, серед яких нерівність у доступі до підготовчих програм, менторської підтримки і мережі професійних зв’язків, що підсилює існуючі соціальні бар’єри і створює ситуацію, коли університети вже не виконують свою історичну функцію «соціального ліфта», як це було раніше. Необхідно переосмислити роль університетів у контексті сучасного суспільства, а для збереження соціальної мобільності як цінності вищої освіти потрібні політики, спрямовані на розширення доступу, зниження бар’єрів і підтримку студентів з різних соціальних прошарків.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YP1IJ

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

Sorry, this entry is only available in Українська.

 На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Яна Пальмовського «Після Давосу європейські дослідження мають адаптуватися до нового світового порядку».

У ній аналізується взаємозв’язок між геополітичними змінами та політикою у сфері науки, зокрема – в частині міжнародної співпраці. Автор вважає, європейські університети та національні наукові системи країн ЄС мають переосмислити академічні стратегії, щоб залишатися конкурентоспроможними й відкритими у новому світі.  Зовнішня політика США впливає на європейські інституції та наукові структури, що стало предметом дискусій на Всесвітньому економічному форумі в Давосі. Зміна «світового порядку» має прямі наслідки для фінансування, стратегічних пріоритетів і кооперації у сфері наукових досліджень. Економічна конкурентоспроможність та геополітичне позиціювання тісно пов’язані з інвестиціями в ДіР на національному і наднаціональному рівнях. Майбутні програми фінансування досліджень, зокрема – FP10, мають відображати ці стратегічні вимоги, забезпечуючи підтримку науки не лише усередині Європи, а й у глобальному контексті.  Для успішної адаптації до змін необхідно посилити співпрацю не лише країн ЄС, а й активно залучати інші держави за межами Європи через «Горизонт Європа» та інші ініціативи, спрямовані на стимулювання обміну знаннями.  Також потрібна адаптація  внутрішніх європейських програм фінансування до глобальних цілей, створення справжнього «альянсу досліджень», в якому відкритість та партнерство стають ключовими цінностями. Університети і дослідницькі інституції будуть адаптуватись до зовнішніх викликів щоб при формуванні нових моделей співпраці зберегти відкриту, інклюзивну і конкурентоспроможну наукову екосистему Європи.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/Sp63W

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини  #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation