На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад щодо підтримки розвитку інновацій в університетському середовищі «Які інновації потрібні для процвітання вищої освіти».
На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка корисних порад щодо підтримки розвитку інновацій в університетському середовищі «Які інновації потрібні для процвітання вищої освіти».
Наголошується, що керівники університетів повинні постійно розвивати творче середовище, в якому можуть процвітати нові ідеї, якщо вони хочуть, щоб вищі навчальні заклади були готові до майбутнього. Також йдеться про дослідників – вони мають упроваджувати інновації для досконалості наукового пошуку і вирішення глобальних проблем. Педагоги не можуть залишитись осторонь – вони повинні запроваджувати нові підходи до навчання, адже студенти мають по завершенні навчання мати навички, необхідні для найкращого працевлаштування на мінливому ринку праці. Усі мають створювати екосистему, яка формує новаторів завтрашнього дня, поєднуючи традиції та прогрес. В опублікованій колекції ресурсів, яка містить двадцять п’ять статей, розглядаються питання забезпечення провідних інновацій у ЗВО – у викладанні та дослідженнях; підтримка інноваційного навчання та студентських інновацій; створення ментального простору для стратегічних інновацій; розвиток стартапів в академічному середовищі; як використовувати інноваційне мислення та підтримувати креативність в університеті.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Яна Пальмовскі «Комісія ЄС має взяти на себе зобов’язання створити повноцінного наступника «Горизонт Європа»».
У ній наголошується, що наразі потрібне радикальне мислення, щоб зробити інструменти наукової та інноваційної співпраці більш ефективними та переконати скептично налаштовані уряди в цінності ДіР. Щоб забезпечити «кращу позицію Європи у боротьбі за чисту та цифрову економіку», комісару з питань стартапів, досліджень та інновацій, призначеному на 2024-2029, було доручено зробити «чіткий фокус на найважливіших і проривних інноваціях», необхідних для підвищення конкурентоспроможності Європейського Союзу. До обов’язків комісару входить розширення Європейської дослідницької ради (ERC) та Європейської інноваційної ради (EIC). Мають бути розроблені довгострокова стратегія розвитку дослідницької інфраструктури Європи, Закон про біотехнології, Закон про Європейський дослідницький простір і створено Європейську дослідницьку раду ШІ. Але наразі бракує визначеного пріоритету у підготовці наступної рамкової програми для досліджень та інновацій (FP10), наступниці «Горизонт Європа». Це упущення бентежить багатьох. Автор розглядає законодавчі та інноваційні інструменти для створення чітко обґрунтованої, ефективної та узгодженої FP10. При цьому необхідно вітати будь-яку дискусію про шляхи створення ефективної стратегічної програми, яка би відповідала усім ключовим цілям стратегічного розвитку ЄС.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сабріни Аззі «Три способи інтеграції нових технологій у навчальну програму».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Сабріни Аззі «Три способи інтеграції нових технологій у навчальну програму».
Автор наголошує, що майбутня робота нинішніх студентів цілком залежатиме від технологій, які наразі лише зароджуються. Тому важливо найкращим чином готувати здобувачів вищої освіти до поводження з технологіями, навчати їх опановувати. Останні розробки у галузі штучного інтелекту та інших технологій (аналіз даних, віртуальна реальність тощо) створюють проблеми для сектору вищої освіти, який вже зараз повинен намагатись інтегрувати ці технології у свої навчальні програми. Є як мінімум три способи зробити це: активно використовувати новітні технології у навчальному класі (студенти вже з пандемійних часів працюють із Zoom, Teams, навчальними онлайн-платформи Aula, Brightspace, Google Classroom тощо); постійно бути у курсі технологічних розробок та безперервно інтегрувати їх навчання; наочно демонструвати їх значення у реальному світі (ШІ не обмежується уроками інформатики, перетинається з різними сферами, такими як охорона здоров’я, бізнес, фінанси, будівництво). Важливо, щоб застосовувалися концепції та технології у реальних сценаріях, що демонструють їх актуальність і значимість. Також корисно обговорити під час навчання етичні та моральні аспекти розповсюдження новітніх технологій. Слід озброїти студентів навичками та знаннями, необхідними для майбутнього успішного працевлаштування, адаптації та кар’єрних можливостей на робочому місці, яке постійно, сильно й стрімко модернізується.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Як орієнтуватися у «сірих зонах» етики штучного інтелекту».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Лакшмі Гоел «Як орієнтуватися у «сірих зонах» етики штучного інтелекту».
Оскільки принципи етичного використання ШІ все ще формуються, університети повинні постійно перебувати у курсі складного етичного ландшафту та брати дієву участь у розробленні правил відповідального застосування інструментів ШІ. Немає сенсу доводити, що зростання інструментів генеративного штучного інтелекту на кшталт ChatGPT, є одним із найвизначніших технологічних проривів від моменту появи мережі інтернет. Педагоги та адміністратори вищої освіти стикаються зі складними етичними дилемами в частині того, як штучний інтелект інтегрується у викладання, дослідження та навчання, які необхідно своєчасно та наукращим чином вирішувати. В основі цих проблем лежить концепція «інтерпретаційної гнучкості», – термін, запозичений з теорії соціальних технологій. Вона передбачає, що технологія може мати багато значень і застосувань, сформованих різними точками зору її користувачів. Для університетів це означає, що в той час як одні вважають ШІ потужним освітнім інструментом, який дозволяє більш ефективно працювати, інші вбачають у ньому загрозу засвоєнню знань, оригінальності мислення, академічної доброчесності та етики. Лакшмі звертає увагу на наступні аспекти: етика та ризик у використанні ШІ; психологічні контракти та роль етики; роль університетів у формуванні використання ШІ; нові етичні межі. І говорить про власне рішення відмовитись від допомоги штучного інтелекту при написанні електронних листів, наукових рукописів, звітів із практики. Разом із тим, Лакшмі використовує інструменти, навчені штучним інтелектом, щоб допомогти викладачам шукати та орієнтуватися у політичних документах в університетській мережі інтранет та для пошуку нових ідей щодо оцінювання та забезпечення якості. Університети повинні зайняти проактивну позицію, керуючи сучасними технологічними та етичними перетвореннями.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маріанхелес Кастро-Санчес «Спільноти практиків штучного інтелекту можуть допомогти нам впоратися з викликами».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Маріанхелес Кастро-Санчес «Спільноти практиків штучного інтелекту можуть допомогти нам впоратися з викликами».
У ній наголошується, що руйнівний вплив ГШІ на освітній процес змусив університети шукати багато відповідей на складні запитання часу у контексті високої невизначеності та різноманітних рииків. На думку автора, практичні спільноти, зосереджені на роботі з цими технологіями, можуть запропонувати університетам рішення для цих проблем через зважену інтеграцію штучного інтелекту до сектору вищої освіти. Пропонується активізувати взаємодію практиків технології ШІ та викладачів і студентів для взаємного обміну ідеями; проводити робочі сесії з роз’ясненням можливостей та етичних практик застосування відповідних додатків і програм; розробляти онлайн-середовища для контрольованих експериментів з інструментами штучного інтелекту в освітньому просторі; створювати сховища ресурсів для спільної роботи; забезпечувати перехресне наставництво між спільнотами розробників ГШІ та освітянами; сприяти відкритим дебатам щодо етичних наслідків штучного інтелекту; всебічно підвищувати обізнаність та підтримувати відповідальні дії. Університет, який прагне випускати конкурентних на ринку праці випускників, повинен створювати окремі мережі підтримки, щоб зменшити відчуття ізоляції та розгубленості внаслідок швидких технологічних змін.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рози Елліс «Ми на неправильному боці партнерства зі штучним інтелектом»: технології та майбутнє навчання».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рози Елліс «Ми на неправильному боці партнерства зі штучним інтелектом»: технології та майбутнє навчання».
У ній автор наголошує, що експерти з технологій і освіти вважають, що штучний інтелект докорінно змінить освіту, відповідно необхідно «перезавантажити» систему оцінювання набутих знань. Відповідь ChatGPT на запитання щодо такого впливу на вищу освіту в найближчі роки, полягає у пропозиції побачити десять позитивних результатів та містить лише декілька незначних ремарок із застереженнями. Експерти менш оптимістичні й у відповіді на питання про вплив нових технологій на навчання. Зокрема, Крістофер Деде, старший науковий співробітник Гарвардської вищої школи освіти, говорить: «Найважливіше у навчанні – ніколи не дозволяти комусь іншому чи чомусь іншому думати за вас». Діана Лорійяр, почесний професор навчання та цифрових технологій погоджується, що ГШІ «повинен використовуватися вчителями лише як частина проекту, щоб допомогти учням розвинути власні навички пошуку та обробки текстів або їх інтерпретації та узагальнення». Брайан Александер із Джорджтаунського університету говорить, що для максимально ефективного використання ШІ потрібно «перезавантажити та змінити систему оцінювання зверху вниз». Експерти погоджуються, що перший крок до ефективного великомасштабного персоналізованого навчання за допомогою технологій вимагає розробників, які розуміють, що потрібно для отримання навичок і знань високого рівня. Поєднання штучного інтелекту з технологією віртуальної реальності має потенціал для покращення викладання пов’язаних з продуктивністю навичок, таких як презентація та ведення переговорів.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Заклик змусити компанії, що займаються розробкою штучного інтелекту, допомагати університетам ловити шахраїв з есе».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Заклик змусити компанії, що займаються розробкою штучного інтелекту, допомагати університетам ловити шахраїв з есе».
У ній зазначається, що недоброчесні підприємці надають здобувачам освіти платні послуги обходу перевірок на плагіат. Вони створюють та використовують нові технологічні інструменти для переписування есе, створених штучним інтелектом. Це новий виклик для системи вищої освіти, який потрібно визнати та йому протидіяти. Автор закликає до радикального перегляду законодавства щодо інтернет-платформ, щоби підтримати університети у боротьбі з плагіатом. На початку нового навчального року університети дізнались про «вибухове» зростання кількості компаній, які пропонують недорогі послуги для уникнення або фальсифікації антиплагіатних перевірок. Ці послуги агресивно рекламуються «тривожним студентам» у TikTok, Facebook та Instagram, де існує чимала кількість блогів на кшталт «Як обійти Turnitin» або «Як написати есе, стійке до штучного інтелекту». Таким чином недоброчесні компанії перейшли від пропозиції підготовки есе на замовлення до надання інструментів для маскування вмісту, написаного штучним інтелектом. У деяких випадках «інституційні перевіряльники плагіату, схоже, грають на обох сторонах ринку», а деякі великі фірми, що займаються сучасними освітніми технологіями, надають послуги «штучний інтелект преміум-класу для перефразування створених штучним інтелектом або плагійованих робіт, щоб уникнути виявлення плагіту» та одночасно з цим – послуги детектора плагіату. Законодавство Англії, спрямоване на викорінення шахрайства у контрактах, має бути оновлено, щоб змусити фірми штучного інтелекту співпрацювати з університетами. Звісно, існує практика вимагання від студентів цитування ШІ, відповідних приміток та представлення копії чатів з ШІ, але від цього мало користі, оскільки студенти мають можливість використовувати безмежну кількість чатів з різними інструментами ШІ.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рози Елліс «World University Rankings 2025: оголошено результати».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Рози Елліс «World University Rankings 2025: оголошено результати».
Автор звертає увагу на те, що Оксфорд кидає виклик тенденції зниження репутації Великобританії у сфері вищої освіти. Дев’ятий рік поспіль цей заклад вищої освіти зберігає перше місце у світовому рейтингу університетів Times Higher Education. І це відбувається саме тоді, коли репутація британського освітнього сектору стрімко погіршується, як і американських університетів. Першість Оксфорду наразі є унікальним прикладом, найдовшим за всю історію рейтингу, який перевершує попередній рекорд восьмирічного аналогічного періоду для Гарварду, який закінчився у 2011 році. Оксфорд продемонстрував значне покращення доходів від співпраці з промисловістю, зростання кількості патентів, які посилаються на його дослідження, посилення міжнародної співпраці (частка іноземних студентів і міжнародних наукових колаборацій зросла). Поряд із ним топ- позиції мають Массачусетський технологічний інститут, Стенфордський, Гарвардський університет. Щодо причин падіння впливовості британської вищої освіти, то автор вбачає причину у новому баченні глобальної репутації та розвиток університетів Китаю, Франції, Німеччини.
На сайті Times Higher Education у рубриці Talking Leadership опублікована нова серія інтерв’ю з керівниками провідних університетів світу.
На сайті Times Higher Education у рубриці Talking Leadership опублікована нова серія інтерв’ю з керівниками провідних університетів світу.
Вони присвячені нагальним стратегічним проблемам сучасної вищої освіти, а також запровадженню змін. Зокрема, Сіан Бейлок говорить про такі пріоритети ЗВО, як підтримка психічного здоров’я та залучення жінок до інженерії; Говіндан Рангараджан розмірковує про суспільне здоров’я в Індії; Коен Ламбертс говорить про практичні дії з включення інновацій у систему критеріїв просування по службі та створення чіткої ідентичності для університету; Джон Ніклоу пропонує шукати відповідь на запитання «чому університети мають бути більш підприємницькими?»; Ед Брінксм говорить про недооцінену цінність соціальних наук та про відмінності між голландською і німецькою вищою освітою; Девід Фаррар вважає, що Канада «підриває структуру фінансування університетів»; Синтія Тенієнте-Матсон аналізує проблеми управління університетом Кремнієвої долини; Шерон Пікерінг зосереджується на питаннях міграції.
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Податок з роботодавців може фінансувати університети та гранти на утримання».
На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джульєтти Роусел «Податок з роботодавців може фінансувати університети та гранти на утримання».
Автор пропонує обговорити масштабний план перерозподілу фінансування вищої освіти Великої Британії. На її думку, запровадження надбавки до внесків на національне страхування випускників, які мають сплачувати роботодавці, може стати ключовою складовою більш справедливої системи фінансування студентів, що дозволить збільшити фінансування університетів. Тім Леуніг, професор Лондонської школи економіки, який є співавтором британської схеми COVIDних відпусток та національної формули фінансування шкіл говорить, що поточна система фінансування студентів «не працює», обтяжуючи їх боргами на 40 років поспіль, тоді як університети також потерпають і знаходяться на межі банкрутства. У своєму рецепті реформ він каже, що «настав час визнати: роботодавці отримують вигоду від кращої освіченої робочої сили, отже вони повинні брати участь у покритті освітніх витрат». Тім пропонує 1-відсоткову надбавку до внесків на національне страхування для випускників, які сплачуються упродовж усього їхнього трудового життя, що дозволить у масштабах країни залучити додатково 10,7 млрд фунтів стерлінгів. Також професор Лейніг пропонує здійснювати списання студентських позик через 20 років замість 40, запровадити заборону на підвищення (щоб загальна сума заборгованості ніколи не збільшувалася, навіть якщо виплата не відповідає відсоткам), запровадити обов’язкове погашення у розмірі 10 фунтів стерлінгів на тиждень незалежно від того, скільки заробляють випускники, а також увести 3-відсоткову ставку погашення між пороговою сумою податку на прибуток і поточним порогом погашення. Крім того має використовуватись нова вища відсоткова ставка для найбагатших випускників і забезпечуватись постійна доступність кредитів на утримання для студентів, чиї батьки заробляють до 100 тис. фунтів стерлінгів, а плата за навчання має бути незмінною (на рівні 9,25 тис фунтів стерлінгів). У відповідь на ці пропозиції Національний центр університетів та бізнесу заявив, що «закликає бути обережними» в частині введення додаткового податку на національне страхування і хоча «існує нагальна потреба у фінансуванні університетів, щоб поставити їх на більш надійну основу, Британія має стати більш конкурентоспроможним місцем для бізнесу у нинішніх складних умовах. Подальше ускладнення системи оподаткування не допоможе роботодавцям інвестувати у необхідні їм навички та не допоможе вирішити проблеми, з якими стикається університетський сектор». Дискусія триває.
