REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

REF ПІД ПРИЦІЛОМ: НАВІЩО ДЕРЖАВА ПЕРЕВІРЯЄ ВИТРАТИ УНІВЕРСИТЕТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Джека Гроува під заголовком «Університетам пояснять, як витрачаються кошти REF».

У статті йдеться про те, що Research England  – державний орган у складі національної установи UK Research&Innovation, який розподіляє фінансування досліджень між університетами Великої Британії та відповідає за оцінювання якості науки, – запроваджує пілотний проєкт прозорості витрат дослідницького фінансування. Ця ініціатива презентується організаторами як крок до підвищення підзвітності університетів, тоді як критики висловлюють занепокоєння, що її запровадження може призвести до посилення бюрократії у справі державного контролю за фінансами закладів вищої освіти. Мова йде про кошти, що розподіляються у межах Research Excellence Framework / REF — системи, яка визначає обсяг фінансування для університетів на основі оцінки дослідницької досконалості, впливу та стану дослідницького середовища. Важливо пояснити: ці гроші зазвичай не є цільовими грантами для конкретних проєктів, а надаються закладам у вигляді великих блокових виплат, які університети можуть використовувати на власний розсуд для підтримки своєї дослідницької інфраструктури і стратегій. У межах пілоту університети повинні будуть документально описати принципи, за якими вони розподіляють стратегічне інституційне фінансування досліджень, а це – приблизно 2 млрд фунтів стерлінгів щороку, зокрема базове якісне фінансування, підтримку аспірантів і докторантів, співфінансування досліджень у партнерстві з благодійними та бізнес-організаціями, капітальні інвестиції, пов’язані з дослідженнями, а також низку фондів для взаємодії з політичними процесами та покращення дослідницької культури. Історично так склалося, що від початку оцінювання дослідницької діяльності в 1980-х роках університети, які отримували фінансування за результатами такого оцінювання, не були зобов’язані детально звітувати про те, як саме вони розподіляють отримані кошти. Адже гроші призначалися установі, а не під конкретні проєкти, тож детальна звітність про внутрішній розподіл раніше не вимагалася. Пілотний проєкт, який було анонсовано як частину Стратегічного плану Research England на 2022–2025 роки, має на меті заповнити цю прогалину. Організатори очікують, що зібрані дані допоможуть уряду та суспільству краще зрозуміти «цінність» стратегічного інституційного фінансування і стануть підґрунтям для рішення щодо продовження державної підтримки. Наразі сектор вищої освіти перебуває під зростаючим фінансовим тиском, тому важливо демонструвати конкретні результати й суспільну корисність інвестицій у науку. Разом із тим, існують ризики підвищення адміністративного навантаження на наукові підрозділи та керівні органи університетів, посилення політичного втручання у пріоритети наукової роботи закладів вищої освіти. Потрібно діяти обережно, щоб зберегти  баланс між прозорістю й автономією.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/ch6F1

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-18
Share
ДОБРОТА І СПІВЧУТТЯ МАЮТЬ СТАТИ СЕРЦЕВИНОЮ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

ДОБРОТА І СПІВЧУТТЯ МАЮТЬ СТАТИ СЕРЦЕВИНОЮ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Мадлен Пауналл «Дослідницька доброчесність потребує порядку денного доброти, інакше ми втратимо покоління молодих дослідників».

У ній автор наголошує, що те, як саме наукова спільнота реагує на помилки чи звинувачення у проступках дослідників, що знаходяться на початку своєї кар’єри, переважно є діями ворожими, а це суперечить самій ідеї відкритої науки. Мадлен описує свій академічний шлях, початок якого припав на період «кризи відтворюваності» у соціальній психології. Ця галузь знань, як і багато інших, зіткнулася з численними сумнівними дослідницькими практиками (Questionable Research Practices / QRP) — від «підгонки» наративу до відвертої фальсифікації даних. Очевидно, що ситуація вимагала рішучих змін. Як і багато інших молодих дослідників, Мадлен спершу з оптимізмом сприйняла критику цих практик і повірила, що їхнє викриття поліпшить науку. Поступово стало зрозуміло, що питання доброчесності стосується не лише методів дослідження, а й культури академічної взаємодії. У 2020 році дослідниці Олівія Гест і Кірсті Вітакер показали, що рух за відкриту науку нерідко зміцнює ієрархії у вищій освіті замість їх руйнування, а відкриті дискусії часто стають показовими, каральними, ворожими й дискримінаційними. Але навіть зараз ці проблеми не визнаються серйозними. Натомість є дані про те, що чимало дослідників уникають практик відкритої науки саме через токсичну атмосферу. Саме тому дослідницька доброчесність потребує «порядку денного доброти». Турбота, колегіальність і співчуття не можуть сприйматися як другорядні, тоді як ворожість та академічне цькування слід визнати проблемами доброчесності. У Великій Британії у рамках оцінювання «Research Excellence Framework» частка розділу «People, Culture and Environment» зросте з 15% у 2021 році до 25% 2029 році, що змусить університети упроваджувати політику й практики, що підтримують не лише якість досліджень, а й культуру взаємоповаги та турботи. Це має підтримати механізми захисту від цькування, запустити прозорі процедури звітності, й винагороджувати колегіальність і співпрацю з молодими дослідниками. Не можна ігнорувати соціальні та емоційні реалії наукових досліджень. Без турботи, доброти й співчуття у сфері просування академічної доброчесності будь-який прогрес зупиниться  і ми втрачатимемо талановитих молодих учених.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/WDMNv

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-17
Share
ВИЩА ОСВІТА НЕ НАВЧАЄ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ

ВИЩА ОСВІТА НЕ НАВЧАЄ КРИТИЧНОМУ МИСЛЕННЮ ЗА ЗАМОВЧУВАННЯМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Наталії Пастернак «Вища освіта не навчає критичному мисленню за замовчуванням».

У ній автор наголошує, що без відповідних освітніх програм студенти можуть закінчити університет, так і не навчившись відокремлювати науку від нісенітниці. В епоху постправди та масштабної інтеграції штучного інтелекту у всі сфери життя, критичне мислення стає ціннішим, ніж будь-коли раніше. Критичне мислення часто представляється як унікальна торгова пропозиція вищої освіти, воно визнано акредитаційними органами основною компетенцією випускників. Але чи справді студенти, які закінчують університет, є більш критичними та більш здатними оцінювати докази? Чи справді вони готові впоратися з потоком дезінформації та антинаукових тверджень? У дослідженні, опублікованому Реєм Холлом та Кеті Дайєр у 2018 році, порівнювалися стійкість необґрунтованих переконань серед студентів університетів, які регулярно відвідували заняття з методології науки, та студентів, які відвідували спеціальний курс на тему «наука та нісенітниця», використовуючи спростовувальний підхід. Зафіксовано значне зниження необґрунтованих переконань. Лауреат Нобелівської премії з фізики Сол Перлмуттер упродовж останніх 10-ти років викладає у Берклі курс під назвою «Розум, чутливість і наука». Його метою є допомогти студентам приймати правильні рішення  щодо складних питань, використовуючи критичне наукове мислення. Студентам бакалаврату у США читають багато курсів з критичного мисленням, але далеко не усі використовують спростовувальний підхід та  сутнісний аналіз помилкових уявлень. Власні упередження та особисті мотиви легко обманюють нас, тому потрібно навчатись критичному мисленню, пошуку доказів та їх відкритому колективному обговоренню.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/epXoO

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-16
Share
ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

ПОВЕРНЕННЯ РУКОПИСНИХ ЕСЕ – БЕЗНАДІЙНА ВІДПОВІДЬ НА CHATGPT

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дена Сарофіан-Бутіна «Повернення рукописних есе – безнадійна відповідь на ChatGPT».

Автор наголошує, що вимагати від студентів подання есе, написаних ручкою на папері, – це відчайдушний та регресивний крок, який підриває оцінювання, а не захищає його. У соціальних науках існує різновид спостережливої ​​упередженості, яка називається «ефектом вуличного ліхтаря»: ми дивимося лише туди, де легко дивитися.  Ден згадав про це, коли професори стали говорити, що потрібно повернутися до «старих» методів – повернути очні іспити та вимагати, щоб студенти писали свої есе від руки. Опитування постійно показують, що майже всі студенти університетів шахраюють, і викладачі майже не мають  жодних можливостей  викрити їх або змінити цю тенденцію. Оновлення кодексів академічної доброчесності, перегляд університетських політик у цій сфері, задіяння кращих детекторів згенерованого ШІ контенту, водяні знаки для текстів ШІ, складне програмне забезпечення для відстеження недоброчесних практик чи щось інше, – все це марно, якщо студенти не хочуть набувати знань, а лише грають у кішки-мишки з викладачами, а їх єдина ціль – не попастися. Рукописи розглядаються як відповідь на цю проблему, і прихильники цього рішення навіть намагаються  позиціонувати їх  як шанс зосередитися на оцінюванні набутих знань, спосіб переконатися, що все написане – справді належить учню, тим більше, що писати від руки – краща техніка для мозку. Але якщо ми хочемо знайти ключ до порятунку вищої освіти, потрібно по-перше, переосмислити академічне письмо (якщо студенти хочуть навчатися, вони повинні писати); по-друге, викладачі мають усвідомити нову реальність (їхня робота полягає в тому, щоб керувати навчанням студентів за умов існування таких технологій, як ШІ та правильно їх використовувати – від мозкового штурму до уточнення складних аргументів та узагальнення прочитаного). Потрібно дійно  допомогти студентам навчити краще думати та писати. І хоча це величезна праця, зацікавлені студенти будуть її цінувати. Не потрібно більше рукописів чи очних іспитів, за якими наглядають пильні спостерігачі. Ключі до порятунку вищої освіти не можна знайти під фальшивим сяйвом традицій.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/3Siq3

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини 

2025-09-15
Share
MIRO ТА ГШІ ЯК РУШІЙНІ СИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

MIRO ТА ГШІ ЯК РУШІЙНІ СИЛИ ПІДВИЩЕННЯ ЗАЛУЧЕНОСТІ СТУДЕНТІВ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хайме Едуардо Монкада Гарібай «Miro та ГШІ як рушійні сили підвищення залученості студентів онлайн».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хайме Едуардо Монкада Гарібай «Miro та ГШІ як рушійні сили підвищення залученості студентів онлайн».

У ній  йдеться про набір практичних стратегій для перетворення пасивної участі студентів онлайн на видиму, вимірювану та цілеспрямовану взаємодію за допомогою інструменту Miro, покращеного за рахунок ГШІ. Для багатьох викладачів онлайн-викладання означає зіткнення зі звичним набором вимкнених мікрофонів, чорних екранів та байдужих студентів.  Щоб вирішити цю проблему, Хайме інтегрував візуальний цифровий робочий простір у свої заняття, щоб за допомогою Miro у режимі реального часу спільно зі студентами створювати ідеї – як індивідуально, так і в командах. Інтерактивний характер платформи не лише збільшив участь, але й покращив концептуальне розуміння навчання. Як побудувати ефективний 90-хвилиний сеанс із застосуванням Miro: підготовка до заняття із використанням відповідного шаблону для теми заняття; розминка (три-п’ять хвилин) – проведення швидкої перевірки;  огляд попереднього заняття (п’ять-сім хвилин) – студент робить короткий виклад; основний зміст заняття (20-25 хвилин) – пояснення основ та створення груп для практики; вправа в окремих кімнатах для обговорення (15-20 хвилин);  рефлексія та зворотний зв’язок (15-20 хвилин) в основній кімнаті, де кожна команда ділиться тим, що зробили і чому навчилися із відповідним коротким демонстраційним матеріалом; підведення підсумків та узагальнення ключових моментів, відповіді на запитання.  Також автор  описує способи покращення дизайну активного навчання за допомогою ГШІ. Для підтримки мотивації та залученості студентів потрібно надавати чіткі інструкції (стислі, добре написані описи завдань можуть бути на видноті на дошці Miro для довідки під час групових занять); активний моніторинг –  короткочасне відвідування кімнати для обговорення, щоб підтримувати присутність та надавати вказівки; структуровані обговорення із використанням видимих таймерів для визначення тривалості виступів у рамках кожного блоку активності. Перехід від пасивної присутності до активної участі в онлайн-заняттях вимагає продуманого навчального дизайну. Ткі інструменти, як Miro, доповнені ГШІ, дозволяють викладачам створювати структуроване, візуально насичене навчальне середовище, де участь кожного студента документується. Технологія надає шаблони, рамки, таймери та функції голосування, але її справжня педагогічна цінність проявляється через трансформацію ролі викладача від надання контенту до організації спільного, цілеспрямованого навчального досвіду.

 Детальніше: https://qrpage.net/qr/LMmPn

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_ОсвітаОнлайн #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-12
Share
ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ВИЩА ОСВІТА

ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ, АВТОРСЬКЕ ПРАВО ТА ВИЩА ОСВІТА

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кейсі Майєрс «Штучний інтелект, авторське право та навчання: що потрібно знати вищій освіті».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Кейсі Майєрс «Штучний інтелект, авторське право та навчання: що потрібно знати вищій освіті».

У ній автор наголошує на незмінності інституту авторського права навіть у часи, коли штучний інтелект змінює увесь процес викладання та досліджень. Розуміння цього стосується не лише дотримання правових вимог, а й підтримки академічної доброчесності, захисту інтелектуальної власності та майбутнього усього процесу створення знань. Автор пояснює: штучний інтелект трансформує вищу освіту, викладачі використовують його для підтримки досліджень, оптимізації адміністративних завдань і навіть створення змісту курсів; студенти використовують його для написання есе, навчання та розвитку навичок. Перший виклик ШІ в освіті – відповідь на питання, кому належить робота, створена штучним інтелектом? Законодавство про авторське право здавна вважало, що люди створюють твори, які можуть бути захищені авторським правом. Авторське право вимагає людського творіння, отже існує загальний юридичний підхід, який розглядає роботу, створену виключно штучним інтелектом без втручання людини, як таку, що не підлягає захисту авторським правом. Це стосується США та інших країн, зокрема – держав Європейського Союзу.  Разом із тим, окремі країни можуть формувати власні правові стандарти, навіть якщо вони є учасницями міжнародних угод про авторське право, таких як Бернська конвенція. Галузь законодавства про авторське право розвивається під впливом того, як змінюється розуміння «людського» внеску. Другий виклик – ризики порушення авторських прав саме під час навчання ШІ та формування бази знань для нього, адже генеративний штучний інтелект не створює контент з повітря – він навчається на величезних наборах даних, значна частина яких містить твори, захищені авторським правом. Таким чином, ваше «оригінальне» есе, презентація чи зображення, створені за допомогою ШІ, можуть містити елементи матеріалу, захищеного авторським правом. Якщо це станеться, і хтось ненавмисно створить похідний твір – він може понести відповідальність за порушення авторського права. Інтегруючи штучний інтелект у викладання та дослідження, слід обов’язково пам’ятати про сутнісні основи авторського права; заздалегідь чітко визначати політику використання ШІ; перевіряти оригінальність отриманих результатів роботи; навчати належним чином майбутніх творців контенту, які працюватимуть з інструментами ШІ. Ми зазвичай обговорюємо, чи підриває ШІ навички академічного письма, чи змінює динаміку навчання, але ми також маємо пам’ятати про правові рамки авторського права. Для всіх нас у вищій освіті – викладачів, дослідників, адміністраторів – завдання полягає не лише в тому, щоб йти в ногу часом і залучати нові технології. Треба в епоху ШІ зберегти внутрішню цінність людської творчості та інтелекту.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/l172l

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-11
Share
ІГНОРУВАННЯ CHATGPT АКАДЕМІЧНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ Є НИВИПРАВДАНИМ

ІГНОРУВАННЯ CHATGPT АКАДЕМІЧНИМ СЕРЕДОВИЩЕМ Є НИВИПРАВДАНИМ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Агнешки Пйотровської «Ігнорування академічних переваг ChatGPT є інтелектуально нечесним».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Агнешки Пйотровської «Ігнорування академічних переваг ChatGPT є інтелектуально нечесним».

У ній автор наводить неоднозначне та сміливе твердження, що представлення ChatGPT в якості майданчика для плагіаторів є боязливою реакцією на здатність штучного інтелекту покращувати дослідження. Вона наводить цитати відомих представників галузі: остерігайтеся «небезпечних ілюзій» користувачів пасивного штучного інтелекту каже керівник відділу ШІ Microsoft Мустафа Сулейман; має місце скорочення когнітивного потенціалу пишуть дослідники Массачусетського технологічного інституту. Дійсно, нещодавнє дослідження MIT попереджає, що регулярні користувачі великих мовних моделей можуть зіткнутися зі зниженням мозкової активності на 47%. Ряд науковців стверджують, що використання штучного інтелекту в будь-якій академічній роботі, включаючи дослідження, є новою формою плагіату. Автор статті вважає реакцію університетів та науковців на ці  заяви невідповідними та пропонує більше уваги приділяти створенню прозорості та аналізу критичних зауважень, щоб ШІ можна інтегрувати в академічну сферу як інструмент інтелектуальної допитливості. Вкрай важливо, щоб студенти розуміли, яким має бути їх партнерство з ШІ у проведені власних досліджень, у написанні робіт, і що чим більше вони знають, тим більше вони можуть інтелектуально розвиватися з ШІ. Звісно, паніка й перестороги завжди супроводжували упровадження нових технологій. Платон попереджав, що письмо розмиє пам’ять і створить лише ілюзію мудрості. Друкарський верстат звинувачували у розбещенні душі. Є тривога, що центр знання може зміститися, а діалог може зникнути. Розвиток штучного інтелекту знову повертає нас до того самого Платонівського питання: чи може мудрість пережити своє відокремлення від філософа? Штучний інтелект — це не просто пошукова система, а партнер у мисленні. Таке партнерство має бути усвідомленим, етичним та трансформаційним.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/yDiw2

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-09
Share
СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ МОЖУТЬ БУТИ  НЕ ІНСТРУМЕНТОМ, А МЕТОДОМ НАВЧАННЯ

СОЦІАЛЬНІ МЕРЕЖІ МОЖУТЬ БУТИ  НЕ ІНСТРУМЕНТОМ, А МЕТОДОМ НАВЧАННЯ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття «Розмови у кампусі: використання соціальних мереж не як інструменту, а як методу навчання у сфері вищої освіти».

Автори дискутують з приводу навчання викладачів ефективній роботі у соціальних мережах для цілей викладання та забезпечення взаємодії зі студентською аудиторією. Два експерти  (психолог і фахівець зі зв’язків з громадськістю) пропонують стратегії залучення студентів, розширення аудиторії для вузькоспеціалізованих досліджень і боротьби з дезінформацією. Слід зважати на те, що соцмережі сприймаються неоднозначно: їх люблять, терплять та використовують по-різному, вони стали невід’ємною частиною академічного середовища. З одного боку, науковці використовують їх для формування й підтримання свого академічного профілю, поширення результатів власних досліджень, інформування про публікації, спілкування з академічною спільнотою та колегами. З іншого боку, соціальні мережі також можуть бути джерелом політичної поляризації, дезінформації та цькування. Тим не менш, не викликає сумнівів здатність соціальних мереж захоплювати й утримувати нашу увагу. Отже, як можна використовувати їх у вищій освіті для поліпшити викладання, навчання критичному мисленню й взаємодії? Як найкраще розповісти студентам про правила орієнтації в контенті, створеному ШІ, відношенню до  дипфейків тощо? Що людські онлайн-звички говорять про їх бажання і стиль мислення?

Детальніше: https://qrpage.net/qr/YbYA7

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики

2025-09-08
Share
КИТАЙ БІЛЬШЕ НЕ Є ЗОЛОТОЮ ЖИЛОЮ ДЛЯ СИСТЕМИ

КИТАЙ БІЛЬШЕ НЕ Є ЗОЛОТОЮ ЖИЛОЮ ДЛЯ СИСТЕМИ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Таш-Мосхайм «Університети повинні адаптуватися, оскільки Китай більше не є золотою жилою для постачання студентів».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Таш-Мосхайм «Університети повинні адаптуватися, оскільки Китай більше не є золотою жилою для постачання студентів».

У ній автор стверджує, що нові дані засвідчують зниження попиту з боку китайських студентів в університетах по всьому світу. Наразі у Китаї освітній ринок переходить у складнішу фазу, сім’ї скорочують бюджети, а загальне зростання кількості студентів уповільнюється. Незважаючи на це Велика Британія залишається одним із найбажаніших напрямків для навчання китайських студентів завдяки стабільності візового режиму та міцній репутації, повідомляє консалтингова група Bonard Education. Відбувається зміна уподобань студентів та посилюється економічний тиск. На початку 2025 року кількість схвалених студентських віз для китайських студентів зменшилася за більшістю основних напрямків.  Найбільше падіння спостерігалося у Канаді (на 21 % за рік) головним чином через  запровадження суворих обмежень на візи задля пом’якшення дефіциту на місцевому ринку житла. У Великій Британії та США також зафіксовано зниження на 6% та 10% відповідно. Велика Британія на початку 2025 року підтримувала відносно високий рівень видачі віз для китайських студентів. Разом із тим студенти дедалі частіше досліджують альтернативні напрямки отримання освіти в Азії та шукають кращого співвідношення ціни та якості. «Китайський» ринок все ще має масштаб і значення, але швидко змінюється, причому економічні умови є одним з головних рушійних сил цього зрушення.  Зростання доходу на душу населення в Китаї сповільнилося, рівень безробіття серед молоді віком від 16 до 24 років зріс.  В результаті майбутні студенти більш прискіпливо ставляться до відповіді на запитання про те, чи навчання за кордоном призведе до працевлаштування, адже кар’єрні результати, гнучкість та доступність роботи зараз є основними  мотивами прийняття рішення. Зростає інтерес до коротких програм післядипломної освіти, орієнтованих на кар’єру, а також практичних навчальних програм, заснованих на навичках, до коротких курсів англійської мови з гнучкими або економічно ефективними моделями  працевлаштування або міграції. Такі дешевші напрямки, як Японія, Малайзія та Гонконг, привертають все більше уваги, тоді як у США знижується просування освітніх програм китайськими освітніми агентствами, а частка Австралії зростає перш за все завдяки доступнішим цінам.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/FeP73

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-05
Share
МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ СТРАТЕГІЇ МОЖУТЬ УСУНУТИ ПРОГАЛИНИ У НАВИЧКАХ

МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ СТРАТЕГІЇ МОЖУТЬ УСУНУТИ ПРОГАЛИНИ У НАВИЧКАХ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Міжнародні освітні стратегії можуть усунути прогалини у навичках».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Хелен Пекер «Міжнародні освітні стратегії можуть усунути прогалини у навичках».

У ній автор зазначає, що нещодавнє дослідження виявило необхідність урахування регіональних даних у галузі потреб у робочій силі при визначенні політики щодо залучення іноземних студентів.  Політики рекомендують кожному регіону Великої Британії розробити власну стратегію залучення іноземних студентів до університетського навчання, щоб вона відповідала місцевим потребам у кваліфікації. Міжпартійна парламентська група з питань іноземних студентів закликає до «систематичної інтеграції міжнародної освіти в регіональні стратегії розвитку, замість розгляду її як окремої сфери політики». Стверджується, що нинішній підхід до вимірювання та управління потоками міжнародних студентів, зосереджений на національній статистиці, а не на регіональних можливостях, «являє собою фундаментальну політичну невідповідність, яка спотворює стратегію Великої Британії упродовж останніх десяти років». Звіт було ініційовано цією групою у зв’язку зі зростанням занепокоєння щодо впливу іноземних студентів та їхніх сімей на місцеві громади, оскільки деякі частини Великої Британії страждають від нестачі житла та нестачі місць у школах та у лікарях загальної практики. Хоча не було надано «переконливих доказів того, що зростання набору іноземних студентів саме чинило надмірний тиск на місцеве житло, транспорт чи інші послуги», попередній уряд частково заборонив більшості іноземних студентів брати з собою родини. Експерти вважають, що міжнародну освіту можна було б використовувати для вирішення проблем регіонального ринку праці шляхом стратегічного залучення іноземних студентів до курсів, пов’язаних з місцевими потребами у навичках. Дані, зібрані у рамках дослідження, показують, що у 2023-2024 роках найбільше іноземних студентів приймав Лондон (28,4%), за яким слідують Шотландія (10,1%) та південно-східний регіон (8,7%), тоді як Північна Ірландія та Уельс опинилися у кінці списку з показниками 2,2% та 3,8% відповідно. Підкреслюється, що  економічний вплив іноземних студентів має особливе значення у регіонах, де частка студентів обмежена. «Зменшення кількості студентів матиме мінімальний вплив на місцеві потреби в Лондоні, але в таких місцях, як Манчестер, Шеффілд та Ексетер, це може суттєво підірвати регіональне процвітання». Зазначається, що скорочення терміну дії візи для випускників з двох років до 18 місяців можуть «ще більше посилити існуючу регіональну нерівність». Зацікавлені сторони попереджають, що посади для випускників вимагають щонайменше двох років, що робить запропоноване скорочення потенційною перешкодою для кар’єрного зростання, змушуючи іноземних студентів обирати шлях кваліфікованих працівників, який менш доступний за межами Лондона та південно-східної частини. Таким чином, іноземні студенти з меншою ймовірністю залишаться у регіонах, де вони навчалися, якщо термін дії візи Graduate Route буде скорочено до 18 місяців.

Детальніше: https://qrpage.net/qr/xEjhq, https://qrpage.net/qr/yH0cH

Фото: Алан Вілсон/Alamy

#НРАТ_Усі_новини  #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2025-09-04
Share