Times Higher Education

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Він дав мені гарну кар’єру. Але зараз ситуація просто жахлива».

У ній обговорюються результати другої частини опитування щодо скорочень у британських університетах та їхнього впливу на працівників, які залишилися в системі вищої освіти. Автор наголошує, що хвиля скорочень в університетах Великої Британії суттєво вплинула не лише на тих, хто втратив роботу, а й на колег, які продовжують працювати в ЗВО. Нинішній загальний стан галузі характеризується низьким моральним духом, перевантаженням і зростанням недовіри до управлінських рішень.  Опитування, проведене Times Higher Education, охопило понад тисячу респондентів. Більшість говорить про атмосферу постійної напруги, невизначеності та «синдрому вцілілого», коли збереження робочого місця супроводжується зростанням навантаження і психологічним тиском.  Керівництво університетів у багатьох випадках сприймається працівниками як відірване від реалій життя, а скорочення кадрів супроводжуються різким збільшенням навантаження, браком підтримки та внутрішнім відчуттям, що персонал розглядається адміністративними працівниками лише як чергова стаття витрат. Глибокими особистими наслідками таких скорочень стало емоційне виснаження, втрата відчуття професійної стабільності, неприйнятно високий психологічний тиск і  загальна криза робочого середовища у вищій освіті. Значна частина скорочень є результатом зростання фінансових труднощів університетів та структурними змінами, які наразі відбуваються в секторі освіти. Але працівники ставлять під сумнів той спосіб ухвалення рішень, який був задіяний – закритість процедур та обмежена участь академічної спільноти в управлінських процесах.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/he-has-given-me-good-career-my-word-its-terrible-situation-now,

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Гелен Пакер «Чи скористається хтось в Англії своїм правом на навчання упродовж життя?».

У ній розглядаються перспективи запровадження системи забезпечення права на навчання упродовж життя  за рахунок державного фінансування (Lifelong Learning Entitlement / LLE), яка має надати громадянам можливість використовувати державне фінансування для гнучкого здобуття освіти протягом усього життя. Такий інструмент розглядається британським урядом як важливий елемент підтримки професійної адаптації в умовах швидких технологічних змін і трансформації ринку праці, зокрема – внаслідок поширення технологій штучного інтелекту. Система передбачає надання еквівалента чотирьох років фінансування навчання на бакалаврському рівні, який можна буде використовувати не лише для набуття повного ступеня вищої освіти, а й для опанування окремих модулів і проходження коротких програм у різні періоди життя. Гелен Пакер підкреслює, що попри масштабність реформи, інтерес до неї наразі залишається обмеженим як серед потенційних студентів, так і серед закладів вищої освіти. Вона наводить результати опитування, згідно з якими лише 12 % населення знають про існування LLE. Водночас багато закладів вищої освіти не готові активно інвестувати у створення нових форматів навчання через фінансову нестабільність і невизначеність щодо майбутнього попиту на LLE.  У статті наголошується, що найбільші труднощі пов’язані з переходом до модульної системи освіти, оскільки університетам необхідно не лише переглядати структуру навчальних програм, а й адаптувати саму систему організації навчання для дорослих, які поєднують освіту з  основною роботою та сімейними обов’язками. Представники сектору підкреслюють, що традиційний формат денного навчання не відповідає потребам такої аудиторії.  Високорейтингові університети стримано віднеслись до цієї реформи, адже вони наразі і  без того стабільно залучають студентів на традиційні трирічні програми. Для таких університетів короткі модульні курси можуть виглядати фінансово менш привабливими та організаційно більш складними. Існують також регуляторні й технічні проблеми: невизначеність механізмів оцінювання якості модульних програм, правил трансферу кредитів та фінансування. А постійні зміни в політиці та затримки з оприлюдненням детальних правил ускладнюють підготовку до запуску системи.  LLE може стати важливим кроком до побудови більш гнучкої та доступної моделі вищої освіти. Представники Open University та спеціалізованих закладів наголошують, що модульне навчання здатне розширити доступ до освіти для людей, які не можуть або не хочуть проходити повний традиційний цикл навчання. Lifelong Learning Entitlement наразі є однією з наймасштабніших реформ британської системи вищої освіти за останні роки, однак її успіх значною мірою залежатиме від готовності університетів, держави і самих студентів прийняти цю нову модель навчання, покликану адаптувати систему вищої освіти до нагальних потреб суспільства, у якому професійне перенавчання стає постійною необхідністю.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/will-anyone-england-take-their-lifelong-learning-entitlement

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини  #НРАТ_TimesHigherEducation 

На сайті Times Higher Education опубліковано статтю Пола Джампа «Я не думаю, що колись зможу бути поряд з колишніми колегами».

У ній аналізуються результати опитування THE щодо масових скорочень у британських університетах та їхнього впливу на професійний і психологічний стан працівників вищої освіти. Автор зазначає, що хвиля скорочень у британському секторі вищої освіти набула масштабного характеру: упродовж останніх трьох років університети Великої Британії втратили понад 30 тисяч робочих місць. Опитування, проведене навесні 2026 року, охопило університетських викладачів, дослідників, адміністративний персонал і менеджерів.  Його результати засвідчують не лише фінансові чи організаційні наслідки скорочень, а й глибокий особистий вплив на працівників (атмосфера страху, виснаження, втрата професійної гідності). Частина респондентів описує сучасне університетське середовище як «токсичне», а окремі працівники повідомляють про серйозне погіршення психічного здоров’я після звільнення або вимушеного переходу на іншу роботу. Найбільш уразливими виявилися працівники гуманітарних дисциплін, а також співробітники з нестабільними або викладацько-орієнтованими контрактами. Значна частина тих, хто залишив університетський сектор, повідомили, що не прагнуть повернення до нього, що пов’язано з недовірою до керівництва університетів, перевантаженням та втратою сенсу академічної праці. Скорочення негативно вплинули на кар’єрні перспективи та особисте життя працівників внаслідок вимушеного переходу на нижче оплачувані посади, втрати можливостей для досліджень або необхідності змінювати професію. Навіть ті працівники, які зберегли роботу, часто демонструють низький рівень довіри до керівництва університетів й доволі песимістично оцінюють майбутнє цього сектору. Усі кажуть про зростання перевантаження, моральне виснаження та підвищення внутрішньої напруги, що відчувають навіть ті, хто залишився працювати в університетах. Автор робить висновок, що проблема – у  нинішньому стані академічної культури, довірі до університетів як освітніх інституцій та нездатності сектору зберігати професійну солідарність в умовах тривалого фінансового й організаційного тиску.

Детальніше: https://www.timeshighereducation.com/depth/i-dont-think-ill-ever-be-able-be-same-room-former-colleagues

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_TimesHigherEducation