ХОБІ РОБЛЯТЬ МЕНЕ КРАЩИМ НАУКОВЦЕМ

ХОБІ РОБЛЯТЬ МЕНЕ КРАЩИМ НАУКОВЦЕМ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена В.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Стівена В.
Хармона «Чому мої хобі роблять мене кращим науковцем». У ній автор наголошує, що неакадемічні навички, як моторні, так і когнітивні, збагачують дослідницькі можливості у несподівані способи. Він згадує своє дитяче захоплення читанням. «Навчання породжує навчання і чим більше я знаю, тим більше я хочу знати. Це свого роду протилежність ефекту Даннінга-Крюгера, який добре задокументований у психологічній літературі і полягає в тому, що чим менше ви знаєте, тим більше вам здається, що ви знаєте». Зв’язок між хобі читання та науковою роботою – очевидний. Тож, можливо, інші захоплення – від гри на мандоліні до різьби по дереву – також вплинули на наукову діяльність? Стівен розглядає свої хобі крізь призму навчання: музикальні замітки важливі для осмислення, спортивні стратегії допомагають досягати цілей, робота з деревом – це і дослідження і майстерня. Він робить висновок, що справжнє хобі – важливе. «Я люблю встановлювати або бачити зв’язки між непов’язаними речами (наприклад, як мої хобі впливають на мою стипендію). Я твердо переконаний, що завжди можна винести урок <від зустрічі з> будь-якою людиною чи від події. Хитрість полягає в тому, щоб усвідомити це і шукати цей урок».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-22
Share
ВИНАХІДЛИВІСТЬ ЛЮДИНИ VS ШІ

ВИНАХІДЛИВІСТЬ ЛЮДИНИ VS ШІ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Я вважав себе креативним науковцем доки ШІ не розгадав мій трюк».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Девіда Сандерса «Я вважав себе креативним науковцем доки ШІ не розгадав мій трюк».
Автор висловлює сумнів у тому, що штучний інтелект буде завжди позаду людини у сфері креативності. Він згадує, як у третій частині «Мандрів Гуллівера» в Академії Лагадо професор працює над пристроєм, «завдяки якому найневігласніша людина за помірну плату і з невеликою фізичною працею зможе писати книги з філософії, поезії, політики, права, математики і богослов’я, без найменшої допомоги генія чи навчання». Девіду тут одразу вбачається архетип сучасних програм для обробки/генерації природної мови, а ілюстрація до книги навіть має дивну схожість із кремнієвим чипом, що зображений на ній. Свіфт вважав такий пристрій неможливим і потенційно небезпечним абсурдом, тоді як зараз навколо ГШІ точаться непрості спори, а сам він став реальністю. Але навіть попри швидкий розвиток ШІ багато експертів продовжують наполягати на тому, що машини ніколи не набудуть творчих здібностей, притаманних людині. Студентів запевняють, що навички кидати виклик, переформульовувати та генерувати нові ідеї, яких вони набувають в університеті, будуть затребуваними упродовж усього їхнього трудового життя. Девід Сандерс висловлює обґрунтований сумнів з цього приводу, аналізуючи свій практичний досвід, набутий на початку власної кар’єри. Він займався прогнозуванням структури білків та їх раннім комп’ютерним прогнозуванням. Він навчився передбачати структуру білків і навіть створив модель, яка втілювала його методи. Пишаючись своїми здогадками він вважав себе досить розумною і творчою людиною. Два десятиліття потому нейромережева програма під назвою AlphaFold трансформувала процес прогнозування структури білків: не використовуючи ті самі принципи, ШІ зміг навчитися на величезній базі даних послідовностей і структур. Відтепер, каже Девід, я не відчуваю себе настільки креативним. Очевидно, що давнішнє осяяння було не більше, ніж рутинним розпізнаванням шаблонів, яке можна здійснити за допомогою електронного пристрою. Тепер Девід Сандерс піддає сумніву завищені людські претензії на креативність та закликає переглянути природу людської творчості.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-21
Share
СТАТИ ГРОМАДСЬКИМ ВЧЕНИМ – НЕЛЕГКИЙ ВИБІР

СТАТИ ГРОМАДСЬКИМ ВЧЕНИМ – НЕЛЕГКИЙ ВИБІР

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола МакГріві, «Стати громадським вченим – нелегкий вибір».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Пола МакГріві, «Стати громадським вченим – нелегкий вибір».
У ній наголошується, що коли вчені добре знають свою сферу досліджень і бачать, що їхні висновки ігноруються, їм потрібно почуватись доволі упевнено, щоби говорити про це. Надто довго громадська увага до аргументів, що ґрунтуються на фактах, придушувалася, до чого свою руку доклали засоби масової інформації та корпорації. І хоча в академічних колах підтримується значимість комунікативних навичок, основні публікації для широкої спільноти присвячені переважно вченим, що представляють гуманітарні науки, на противагу іншим, зокрема – природничим. З іншого боку, реалії COVID-19 та зміни клімату спонукають все більше людей визнавати важливість даних, які пройшли експертну оцінку в академічному середовищі. Однак виявляється, що коли вчені використовують у широкій дискусії наукові дані (зокрема – отримані з їхніх власних лабораторій), вони розглядаються як «активісти». Пол МакГріві радить, як найкраще організувати громадське обговорення та керувати ним, коли результати ваших досліджень не співпадають із широко розвповсюдженими підходами, а також як говорити і писати так, щоб вас почули. Зокрема, бажано створити мережу підтримки серед надійних колег, які готові перевірити вашу позицію; самостійно керувати повідомленнями про результати, щоб зменшити ймовірність викривленого цитування; не витрачати час на тих, хто не розуміє або не має впливу; забезпечити постійний контроль та перевірку власних даних; пам’ятати про конкурентів, моніторити їх виступи та зважати на їх позицію. Також Пол надає поради щодо особистої безпеки, аналізу мотивації, вивчення ризиків (втрата фінансування досліджень, послідовників та учнів). І нагадує загальновідому істину: спочатку ваші ідеї будуть висміювати, потім люто заперечувати, а потім сприйматимуть як само собою зрозуміле. Бути громадським науковцем є важливим, але нелегким вибором навіть для людей поза академічним середовищем, таких як журналісти та співробітники університетських ЗМІ.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-20
Share
ВИКРИТТЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ СПІВАВТОРА

ВИКРИТТЯ НЕПРАВОМІРНИХ ДІЙ СПІВАВТОРА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Це може підірвати мою кар’єру: обвинувач Прюїтта про викриття».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Це може підірвати мою кар’єру: обвинувач Прюїтта про викриття».
У ній йдеться про складний кейс боротьби з академічною недоброчесністю від Кейт Ласковськи. Вже три роки поспіль тягнеться історія, пов’язана з викриттям неправомірних дій співавтора публікації. Вчена із Каліфорнійського університету виявила нехарактерну поведінку даних, наведених у статті, яку вона опублікувала трьома роками раніше у співавторстві з іншим науковцем. Перед нею постав важкий вибір – промовчати чи визнати проблему. Це було непросто вирішити, адже вона пишалася цією статтею, яка, здавалося, підтверджувала нову теорію поведінки тварин, розроблену Ласковськи під час роботи над дисертацією. Підтвердження надав Джонатан Прюїтт, який проводив експерименти з павуками у своїй лабораторії в Університеті Піттсбурга та став її співавтором. Незначні на перший погляд аномалії у даних Прюїтта, були спричинені, за його словами, незначною технічною проблемою. Але доктор Ласковскі заглибилася в дані й виявила набагато більше випадків дублювання послідовностей, які були неможливими: павуки в лабораторних експериментах у різних умовах не могли рухатись з абсолютно однаково точністю, яка співпадала до сотої частки секунди. Ласковскі вирішила наполягти на спростуванні доказів, а потім пішла далі й написавши у січні 2020 року пост «Що робити, якщо ви більше не довіряєте своїм даним». У цій публікації вона звернула увагу на ймовірність фальсифікації даних. «Я думала, що це може підірвати мою кар’єру, але це було те, що я повинна була зробити». Відмовлятися від публікацій настільки публічно було ризиковано, але, тим не менш, це виявилося надзвичайно важливим кроком. Незабаром після цієї публікації інші співавтори доктора Прюїтта повідомили про свої підозри, що зрештою призвело до 15 спростувань, 11 висловлювань заклопотаності та чотирьох виправлень. Звинувачення підтвердилось, коли Макмастер опублікував результати свого розслідування і довів, що д-р Прюїтт займався фальсифікацією. Результати, представлені у статті у журналі «Nature», насправді «були просто сфабриковані». Ласковскі побоювалася, що гучна втрата кількох ключових публікацій може зашкодити її кар’єрі. Але наукова спільнота згуртувалася, визнавши співавторів жертвами дій доктора Прюїтта. Разом із тим, поведінка деяких журналів, яких торкнувся скандал, була сумнівною: незважаючи на докази, ряд видань не хотіли відкликати статті, особливо коли доктор Прюїтт загрожував судовим позовом.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_АкадемДоброчесність #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-19
Share
З ПОЯВОЮ ШІ ПИСЬМОВІ ОЦІНКИ НЕМОЖЛИВІ? ЧИ НІ?

З ПОЯВОЮ ШІ ПИСЬМОВІ ОЦІНКИ НЕМОЖЛИВІ? ЧИ НІ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дейва Сейерса «Простий спосіб зламати завдання, захищені від ChatGPT, за допомогою Google Диску».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Дейва Сейерса «Простий спосіб зламати завдання, захищені від ChatGPT, за допомогою Google Диску».
У ній автор задається питанням, що якби існував спосіб зберегти есе у всіх трьох його складових частинах (читання, роздуми, текст) в епоху ChatGPT, і повідомляє, що має на нього відповідь. Він крок за кроком розглядає проблему, пов’язану з тим, що ChatGPT може створювати доволі якісні роботи, які обходять перевірку «антиплагіатним» програмним забезпеченням. У викладачів у всьому світі по мірі розвитку ГШІ виникла паніка: невже відтепер неможливо буде використовувати письмові оцінки для тестування офф- або онлайн? Дейв пропонує розглянути доволі прості приклади, як можна вирішувати проблему захисту від зловживань студентами та забезпечення якісної перевірки знань. Наприклад, при перегляді есе достатньо увімкнути функцію «перегляд історії попередніх версій», щоб побачити, наскільки ретельно його автор працював над написанням тексту, аргументацією, стилем. Це корисно як для індивідуальних завдань, так і для групової роботи, де здобувачі освіти мають продемонструвати власний внесок та підтвердити, що робота виконана самостійно. Такий підхід нагадує традиційний особистий щоденник або журнал рефлексивного навчання, де студент описує свій прогрес та можливості покращення знань у майбутньому. Головне, що має бути незмінним за будь-яких новітніх технологій та моделей навчання, – це прозорі, дієві та справедливі принципи оцінювання. Студенти мають бути упевнені: їхні зусилля будуть визнані належним чином і ніхто не зможе отримати такі самі оцінки шляхом списування.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-16
Share
ЯК НАВЧИТИ СТУДЕНТІВ НЕ ПОКЛАДАТИСЬ ПОВНІСТЮ НА ChatGPT

ЯК НАВЧИТИ СТУДЕНТІВ НЕ ПОКЛАДАТИСЬ ПОВНІСТЮ НА ChatGPT

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Карен Кенні «Оцінка ChatGPT у дії».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Карен Кенні «Оцінка ChatGPT у дії».
У ній наголошується, що популярність ШІ та, зокрема, ChatGPT вимагає від викладачів ретельно обмірковувати, що може запропонувати користувачу цей інструмент та як це потрібно ураховувати при організації освітнього процесу. Автор посилається на власний експеримент із ChatGPT. Вона запитала схему плетіння гачком іграшки у формі собачки. Практичне виконання порад ChatGPT не дозволило отримати гарний результат – плетена іграшка виявилась не дуже схожою на чихуахуа. Отриманий досвід Карен використала для підготовки корисних пропозицій: робіть посилання на конкретні матеріали, використовуйте найбільш актуальні джерела, пам’ятайте про етику, запитуйте висновок у форматі слайдів, плакатів, інфографіки, критично розглядайте результат, спільно зі здобувачами освіти критикуйте, розрізняючи переваги та недоліки, додавайте власні знання. Карен Кенні каже, що штучний інтелект поставив гострі питання перед освітою, але завжди потрібно бути творчими, постійно навчатись, розширювати власні горизонти.
Фото: колаж pixabay.com, openai.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект
2023-06-15
Share
GPT4 МОЖЕ СТАТИ ПОМІЧНИКОМ ВИКЛАДАЧА

GPT4 МОЖЕ СТАТИ ПОМІЧНИКОМ ВИКЛАДАЧА

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бенджаміна Лю «Як змусити ChatGPT працювати асистентом викладача: юридичний кейс».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Бенджаміна Лю «Як змусити ChatGPT працювати асистентом викладача: юридичний кейс».


Вона демонструє можливості використання інструменту ШІ для генерування відповідей на запитання студентів. Автор звертає увагу на такий засіб, як інтерактивне анкетування, – елемент навчання, особливо цінний для тих, хто почувається некомфортно під час публічних виступів або намагається просто зекономити час. Бенджамін Лю п’ять років тому створив простий чат-бот на основі готового програмного забезпечення, розгорнув його у Facebook Messenger, склав список загальних запитань, що стосувалися юридичної сфери та поєднав кожне запитання з відповіддю. Таким чином він хотів допомогти студентам із отриманням відповідей на найбільш поширені юридичні питання. Однак швидко виявилось, що чат-бот не став корисним та затребуваним інструментом серед студентів. Нові горизонти для модернізації раніше реалізованого підходу з’явилися з появою ChatGPT, оскільки він може генерувати відповіді природною мовою. Бенджамін ділиться своїм досвідом та порадами щодо того, як перетворити ChatGPT на корисного репетитора у галузі юриспруденції. Для цього він пропонує підписатись на ChatGPT Plus, надати GPT-4 коротку інформацію про правову сферу відповідної країни, натренувати його відповідними підказками та контрольованим діалогом, перевірити коректність роботи, оцінити ефективність. На додачу до інструкції автор наводить приклади роботи з навченим таким чином ШІ й надає необхідні пояснення для тих, хто спробує повторити цей експеримент.
Детальніше: https://is.gd/0x1Lz3, https://is.gd/PqR4Sn
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ШтучнийІнтелект #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2023-06-14
Share
ЯК ЗРОБИТИ КОМФОРТНИМ ЦИФРОВИЙ ПРОСТІР ДЛЯ НАВЧАННЯ

ЯК ЗРОБИТИ КОМФОРТНИМ ЦИФРОВИЙ ПРОСТІР ДЛЯ НАВЧАННЯ

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елісона Торна «Я просто хочу, щоб усі лектори використовували VLE однаково».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Елісона Торна «Я просто хочу, щоб усі лектори використовували VLE однаково».
У ній наголошується, що стрімкий перехід до онлайн-навчання під час COVID-19 призвів з одного боку до прогресу у вигляді цифровізації навчання, а з іншого створив ряд складнощів. Непослідовніcть та заплутаність просторів віртуального навчального середовища (virtual learning environment /VLE), як виявило опитування, є значною проблемою для студентів. Як цьому зарадити? По-перше, потрібно реформувати VL- простір. Для цього слід подолати недоліки навігації на різних сторінках, де представлені навчальні модулі, ресурси для вивчення, а також їх представлення («упаковку»), щоб для здобувачів освіти пошук потрібної інформації не був обтяжливим. Зокрема, можна визначити й дотримуватись мінімальних стандартів VLE, узгодити єдиний шаблон сторінки, запровадити Active Digital Design та ураховувати різний рівень цифрових навичок учасників освітнього процесу. По-друге, потрібно упроваджувати інституційну модель навчання, поступово переходячи до платформи активної взаємодії в рамках циклічної моделі поєднання синхронного та асинхронного онлайн та офлайн навчання. Це в сукупності може задовольнити студентів, які в рамках опитування звертали увагу на те, що потребують забзепечення послідовної структури курсу, простоти навігації, доступності інформації, доброзичливого середовища, чіткості поставлених завдань. Отже, при розгортанні VLE університет повинен проектувати єдиний чітко визначений і зрозумілий для усіх учасників комфортний цифровий простір, який полегшить процес навчання.
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Освітянам_КращіПрактики
2023-06-13
Share
ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО НАПИСАННЯ ТЕКСТІВ

ПОРАДИ ЕКСПЕРТІВ ЩОДО НАПИСАННЯ ТЕКСТІВ

На сайті Times Higher Education на сторінці «Ресурси для науковців та співробітників університетів» опублікована тематична добірка матеріалів «Напишіть просто зараз: поради для усього – від написання статей в академічних журналах і книжкових презентацій до формулювання екзаменаційних запитань».

На сайті Times Higher Education на сторінці «Ресурси для науковців та співробітників університетів» опублікована тематична добірка матеріалів «Напишіть просто зараз: поради для усього – від написання статей в академічних журналах і книжкових презентацій до формулювання екзаменаційних запитань».
Наголошується, що для вчених, викладачів і співробітників будь-якого рівня навички письма є визначальними та вкрай необхідними. Вони потрібні при написанні статті, заявки на фінансування або отримання кращої роботи: важка робота зі створення осмисленої прози пронизує усі аспекти університетського життя. Добірка містить тридцять одну коротку статтю з порадами за наступними напрямками: написання статей для академічних журналів, стратегії покращання тексту; креативне письмо та поезія; як підготувати найкращі дослідження та написати заявки на гранти; як продати видавцю книгу та опублікувати її; як писати для масової аудиторії; методи спільного письма; написання відгуків та запитань для проведення оцінювання студентів.
Детальніше: https://is.gd/B9c4Zq
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
2023-06-12
Share
ЧИ ЗМУСИТЬ ЄС ПАРАЛЕЛЬНУ ВИДАВНИЧУ СИСТЕМУ ПРАЦЮВАТИ?

ЧИ ЗМУСИТЬ ЄС ПАРАЛЕЛЬНУ ВИДАВНИЧУ СИСТЕМУ ПРАЦЮВАТИ?

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Чи може ЄС змусити «паралельну видавничу систему» працювати?».

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Джека Гроува «Чи може ЄС змусити «паралельну видавничу систему» працювати?».
У ній наголошується, що по мірі зростання обурення вартістю угод відкритого доступу, процеси фінансування «алмазних» журналів та розширення державних цифрових платформ викликають непрості дискусії. Заклики перетворити дослідницький репозитарій Європейського Союзу на колективну, неприбуткову, широкомасштабну видавничу службу для суспільного блага, яка могла б конкурувати з комерційними видавництвами, дехто вважає «наївними». Європейська Рада мала схвалити пропозицію, згідно з якою негайний і необмежений відкритий доступ без авторських гонорарів стане «нормою» у науковій видавничій справі. Європейська комісія, яка керує фінансуванням досліджень «Горизонт Європа» з бюджетом 105 млрд євро, мала запровадити політику фінансування для підтримки видавців з відкритим доступом, які не стягують авторську винагороду. Фінансування цієї програми «прив’язується» до публікацій у так званих «діамантових» журналах, які є безкоштовними для читання і публікації завдяки субсидіям від університетів, урядів або інших спонсорів. Меморандум, представлений ЄК у лютому, пропонує масове розширення використання платформи ЄС з відкритим доступом Open Research Europe, запущеної у 2021 році. Але ця пропозиція отримала неоднозначну реакцію від Ліги європейських дослідницьких університетів. Президент Ейндховенського технологічного університету, який свого часу був генеральним директором з досліджень та інновацій Європейської комісії і очолював ініціативу «План S» із запровадження відкритого доступу, вважає, що «публікація у відкритому доступі не означає безкоштовну публікацію у відкритому доступі. Завжди буде рахунок, який хтось має оплатити за виконану роботу, навіть якщо мова йде про «алмазний» шлях, фінансову агенцію, установу чи самого дослідника, – за рахунок гранту чи в інший спосіб, наприклад … власний час. Тож більше ніяких пілотів нових моделей видавництв та вправ із взаємним навчанням, плану типу S, заходів, що змінюють правила гри. Якщо європейські міністри науки дійсно серйозно ставляться до відкритого доступу, вони повинні домовитися про заходи, які завершать роботу раз і назавжди».
Фото: pixabay.com
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритаНаука #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_НауковіВидання_новини
2023-06-09
Share