Ключові досягнення Уряду у 2021 році

Ключові досягнення Уряду у 2021 році

Кабінет Міністрів України презентував основні досягнення за підсумками 2021 року.

Кабінет Міністрів України презентував основні досягнення за підсумками 2021 року.

Серед ключових досягнень Уряду у 2021 році названі: підвищення пенсій, «авіаційний безвіз» із Євросоюзом,  ВВП, забезпечення України ефективними вакцинами.

Упродовж року що минув для різних категорій пенсіонерів Уряд десять разів підвищував пенсії. У результаті середня виплата зросла до 4 тис. грн і вперше з 2014 року перевищила прожитковий мінімум.

У 2021 році держава витратила понад 35 млрд грн на фінансування протидії коронавірусу. Кошти були спрямовані на доплати медикам, забезпечення кисневим обладнанням, тестування тощо. В Україну поставлено від початку минулого року понад 40 млн доз різних вакцин проти COVID-19. Повний курс щеплення пройшли біля 44% дорослих українців.

Минулий рік Україна завершила з найбільшим обсягом експорту товарів за останні дев’ять років та рекордним номінальним ВВП.

Укладення угоди про Спільний авіаційний простір із Європейським Союзом збільшить географію польотів та сприятиме здешевленню квитків, розширить доступ українських перевізників на ринок ЄС, а європейських перевізників – на ринок України. Розпочато створення українського державного авіаперевізника Ukrainian National Airlines. Продовжується активний розвиток внутрішніх перевезень завдяки будівництву та модернізації регіональної мережі авіахабів. У рамках програми Президента України «Велике будівництво» продовжувалось відновлення, будівництво та ремонт дорожньої інфраструктури.

Торік було досягнуто значного прогресу в розвитку публічних електронних послуг. Українські COVID-сертифікати отримали визнання в ЄС, Україна стала першою державою в світі, в якій цифрові паспорти в смартфоні стали повними юридичними аналогами звичайних документів, на порталі та у застосунку «Дія» додалось понад 20 електронних послуг і стали доступними для українців уже 15 цифрових документів.

З 1 жовтня 2021 року були знижені тарифи на електроенергію.

Детальніше: https://bit.ly/3tijCoj, https://bit.ly/3qbQNrP

Фото: скріншот

2022-01-10
Share
Інновації та використання даних у містах

Інновації та використання даних у містах

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Інновації та використання даних у містах: шлях до підвищення благополуччя».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Інновації та використання даних у містах: шлях до підвищення благополуччя».

Звіт є першим у своєму роді дослідженням, в якому представлені докази того, як інвестиції міст у інновації та використання даних можуть сприяти підвищенню життєвого рівня їх мешканців. Проведений аналіз різних способів, якими місцеві органи влади нарощують потенціал на стратегічному та технічному рівнях, – від організаційної структури та стратегії до розподілу ресурсів та оцінювання результатів.

Доведено, що міста з більш високим інноваційним потенціалом державного сектора та практикою використання даних мають більш високий рівень задоволеності його жителями містом і життям у ньому. Крім того, при розгляді ключових аспектів благополуччя (від помешкання до оточуючого середовища, здоров’я та пішохідної доступності) міста з більш високим інноваційним потенціалом та методами використання даних перевершили міста з більш низьким потенціалом.

У звіті розглядаються наступні питання:
– зв’язок із благополуччям жителів міських інновацій та використання даних;
– інновації як елемент політики в містах;
– використання даних як елемент розроблення політики;
– використання інновацій і даних під час кризи COVID-19;
– нарощування потенціалу інновацій та використання даних міською владою.

Дослідження надає політичні рекомендації для органів влади міст на всіх етапах впровадження інновацій і використання даних, які основані на передових практиках та результатах опитування, проведеного у понад 140 містах. Рекомендації стосуються того, як проаналізувати зусилля, розробити та впровадити стратегії, покращити впровадження інновацій та програм використання даних. Вони покликані допомогти містам визначити пріоритети та ресурси, необхідні для підвищення їх інноваційного потенціалу й використання даних для покращання благополуччя мешканців.

Детальніше: https://bit.ly/3tf6D6Y, https://bit.ly/3F7tcg4, https://doi.org/10.1787/9f53286f-en

Фото: скріншот

2022-01-10
Share
Результати конкурсу проєктів наукових робіт молодих вчених

Результати конкурсу проєктів наукових робіт молодих вчених

Оприлюднено Наказ МОН України щодо проєктів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених, які пройшли конкурсний відбір.

Оприлюднено Наказ МОН України щодо проєктів наукових робіт та науково-технічних розробок молодих вчених, які пройшли конкурсний відбір.

За результатами цьогорічного конкурсу державою буде профінансовано 34 проєкти від 21 закладу вищої освіти України. 

Лідером за кількістю проектів-переможців став Сумський державний університет (7 проєктів). До числа кращих також увійшли наступні заклади вищої освіти:
– Національний університет «Львівська політехніка» (3 проєкти);
– Національний університет біоресурсів і природокористування України (3 проєкти);
– Національний технічний університет України Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського (2 проєкти);
– Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет» (2 проєкти);
– Національний авіаційний університет (2 проєкти).

Конкурс для молодих учених, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти чи наукових установах МОН, проводиться в Україні з 2015 року. 

Детальніше: https://bit.ly/3q5IcGU, https://bit.ly/3f6tmcW, https://bit.ly/3F792mq

2022-01-06
Share
Меморандум про співробітництво Мінцифри та Американської Асоціації Юристів

Меморандум про співробітництво Мінцифри та Американської Асоціації Юристів

Міністерством цифрової трансформації України та Американською Асоціацією Юристів підписано меморандум про співробітництво.

Міністерством цифрової трансформації України та Американською Асоціацією Юристів підписано меморандум про співробітництво.

Співробітництво буде здійснюватися у формі підготовки та реалізації спільних заходів та освітніх проєктів. 

Запланована робота над двома наступними основними напрямами на першому етапі співпраці:
– розроблення та проведення спільних практичних, освітніх заходів з питань цифрових прав і розробка освітніх курсів і матеріалів;
– сприяння створенню умов для вивчення найкращих міжнародних практик і обміну досвідом у сфері цифрових прав громадян і комунікаційних технологій.

Співпраця відбуватиметься також і за іншими напрямами.

Зокрема, з жовтня 2019 року виконувався трирічний проєкт «Сприяння інтернет-свободі в Україні», покликаний допомогти зацікавленим сторонам відстоювати закони та політики, які сприяють інтернет-свободі та свободі вираження поглядів онлайн.

Детальніше: https://bit.ly/3zFiR9S

Фото: Мінцифри

2022-01-06
Share
Звіт ОЕСР про комунікацію з громадськістю

Звіт ОЕСР про комунікацію з громадськістю

Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».

Оприлюднено «Звіт ОЕСР про зв’язки з громадськістю: глобальний контекст і рух вперед».

У звіті вивчається структура, повноваження та практика суспільних комунікацій урядових центрів і міністерств охорони здоров’я 46-ти країн світу на основі даних дослідження 2020 року «Understanding Public Communications». Розглядається, як ця важлива функція уряду сприяє покращанню політики та послуг, підвищенню довіри громадян і, в кінцевому підсумку, укріпленню демократії в усе більш складному інформаційному середовищі. Вивчається роль суспільних комунікацій у реагуванні на проблеми, пов’язані з розповсюдженням неправдивої інформації, а також у створенні більш сталих медіа та інформаційних екосистем. 

Обґрунтовуються стратегічні можливості використання урядами комунікацій як для досягнення політичних цілей, так і для просування відкритої політики, надаючи широку картографію тенденцій, помилок й отриманого досвіду.

Звіт складається з наступних розділів:
– переосмислення ролі суспільних комунікацій у інформаційній екосистемі, що розвивається;
– на шляху до більш ефективного використання засобів зв’язку з громадськістю: ключові моменти управління;
– спілкування з громадськістю на основі фактичних даних;
– оцінка публічного спілкування;
– спілкування в цифрову епоху, що швидко розвивається;
– відповіді громадськості на виклики неправдивої інформації;
– комунікаційні додатки для відкритості та покращання державної політики та послуг.

Зокрема, у ньому досліджуються можливості публічного спілкування для підтримки більш ефективного управління, покращення політик і послуг, а також підвищення довіри. Показано, як ця важлива функція може допомогти укріпити демократію в умовах, коли цифрова трансформація та нові виникаючі проблеми для інформаційних екосистем створюють нові імперативи для покращання діалогу з громадянами. Розкрито, як саме уряди можуть використовувати стратегічну та двосторонню комунікацію для більш відкритих і інклюзивних суспільств.

Обговорюються передумови ефективного управління комунікаціями з громадськістю. Основна увага приділяється інституціональним структурам і мандатам, стратегіям і плануванню, координації, а також людським і фінансовим ресурсам, які можуть підтримувати інституалізацію та професіоналізацію цієї ключової функції уряду. Доведено, як ці ключові моменти дозволяють більш стратегічно використовувати суспільні комунікації, які виходять за межі простого обміну інформацією, сприяють пріоритетам уряду, укріплюють довіру та підвищують прозорість і діалог з громадянами.

Ключові данні про аудиторію, її сприйняття, поведінку та ефективність різного контенту та повідомлень можуть зробити комунікацію більш стратегічною. У звіті представлений огляд того, як уряди збирають і використовують інформацію про «свою» громадськість, а також про використання біхевіористської науки в цій сфері. Досліджується потенціал цих практик для покращання взаєморозуміння між урядами та громадянами й сприяння заснованому на реальних даних інклюзивному спілкуванні. Викладено перспективні підходи до подальшого врахування використаних фактичних даних при розробці та здійсненні комунікації з громадськістю.

Окрему увагу приділено ролі оцінки в просуванні комунікації на основі фактичних даних. Розглянуті різні підходи, які використовуються урядовими центрами та міністерствами охорони здоров’я, виявлено проблеми, які перешкоджають їх використанню, та аналізуються шляхи підвищення професіоналізму в цій сфері. Вивчається ступінь інституалізації оцінки та визначаються існуючі механізми, прийняті урядами для таких цілей. Обговорюється важливість ув’язки оцінки з організаційними цілями, щоб у повній мірі скористатися перевагами навчання, підзвітності та стратегічного прогнозування. Відображено потенціал оцінки для демонстрації впливу, який суспільне спілкування може здійснити на досягнення ключових результатів політики.

Розглянуто нові практики та основні питання, які уряди повинні враховувати при спілкуванні в цифровому середовищі, яке швидко змінюється. Дана оцінка взаємодії центрів уряду та міністерства охорони здоров’я у нинішньому цифровому ландшафті для розуміння сприйняття цієї функції, визначення тенденцій і існуючих проблем. Підтримуючи цифровий підхід, у звіті вивчаються можливості для урядів з розширення охоплення, інтерактивності та інклюзивності онлайн-комунікацій.

У звіті представлений короткий огляд явища дезінформації, яке швидко поширюється, а також аналіз того, як функція уряду із зв’язків з громадськістю може сприяти реагуванню на нього. На основі даних опитування ОЕСР спочатку розглядаються зусилля країн з інституалізації їх реагування на ці виклики, зокрема, через створення офіційних керівництв і стратегічних документів, навчання та оцінки, а також ролі внутрідержавного та міжурядового співробітництва. Досліджуються конкретні методи комунікації та можливості для взаємодії з зацікавленими сторонами з приватного сектору та громадянського суспільства, щоб сформувати спільну відповідь на виклик неправдивої інформації та дезінформації.

Аналізується внесок суспільних комунікацій у покращання політики та послуг, а також у фундаментальні принципи відкритого уряду, такі як прозорість, добросовісність, підзвітність і участь зацікавлених сторін. Основна увага приділяється кампаніям, кризі та внутрішній комунікації, а також зв’язкам з ЗМІ. Це свідчить про те, що комунікації є важелем управління та ключовим фактором ефективного управління та демократії. Наводяться приклади того, як їх можна використовувати для досягнення стратегічних цілей країн з акцентом на заходи реагування, які використовуються під час пандемії COVID-19.

Детальніше: https://bit.ly/3r2MaiL, https://bit.ly/3f4coMp

Фото: скріншот

2022-01-06
Share
Інформаційний бюлетень CEENQA

Інформаційний бюлетень CEENQA

Оприлюднено черговий бюлетень Агентства з надання гарантій у вищій освіті мережі якості Центральної та Східної Європи.

Оприлюднено черговий бюлетень Агентства з надання гарантій у вищій освіті мережі якості Центральної та Східної Європи.

Визнання якості наукових результатів через формування політики доброчесності наукових досліджень і впровадження прозорих і ефективних процедур, нетерпимість до проявів псевдонауки є одним із трьох основних напрямів реалізації стратегічних цілей Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Підвищення культури академічної доброчесності в українській вищій школі є однією з головних цілей НАЗЯВО. Про ці та інші ініціативи НАЗЯВО проінформувало міжнародних колег у грудневому номері інформаційного бюлетеня Агентства.

Зокрема, у рамках проєкту Еразмус+ ОРТІМА розпочато комплексне опитування щодо академічної доброчесності та відкритої науки для українських студентів і науковців. Воно допоможе виявити типові приклади академічних проступків в українських закладах вищої освіти та отримати ширше бачення того як проблеми академічної доброчесності можна покращити за допомогою забезпечення якості освіти. Результати проєкту будуть оприлюднені та розповсюджуватимуться з метою підвищення рівня академічної доброчесності й поширення принципів відкритої науки.

Детальніше: https://bit.ly/3f6rZv4, https://bit.ly/3GcukjP, https://bit.ly/3HNmAFn

Фото: скріншот

2022-01-06
Share
Конкурс проєкту DEMETER програми Горизонт 2020

Конкурс проєкту DEMETER програми Горизонт 2020

Триває прийом заявок на участь у відкритому конкурсі DEMETER програми Горизонт 2020 на фінансування невеликих консорціумів у рамках процедур каскадного фінансування.

Триває прийом заявок на участь у відкритому конкурсі DEMETER програми Горизонт 2020 на фінансування невеликих консорціумів у рамках процедур каскадного фінансування.

Проєкт DEMETER являє собою великомасштабне розгортання орієнтованих на фермерів інтероперабельних платформ на основі інтелектуального землеробства та інтернет продуктів, реалізованих у рамках серії з 20 пілотних проектів у 18 країнах, 15 з яких є членами Європейського Союзу.

Конкурс DEMETER №2–DEPLOY спрямований на розширення охоплення ціннісною пропозицією DEMETER шляхом фінансування невеликих консорціумів з 2÷3 мікро-, малих і середніх підприємств, середніх і вищих закладів освіти, науково-дослідних інститутів і інших некомерційних дослідницьких організацій для розгортання нових ціннісних пілотних проектів в агропродовольчому секторі. Ці пілотні проекти будуть зосереджені на використанні методологій і технологій DEMETER для задоволення конкретних потреб фермерів з особливим акцентом на географічні регіони ЄС, які не представлені на сьогодні в пілотних проектах DEMETER: Австрія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Данія, Естонія, Франція, Угорщина, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Словакія та Швеція. Це розширить охоплення проєктом DEMETER цифровізацією технологічного та ділового розвитку європейського агробізнесу.

Тематика конкурсу передбачає досить широкий спектр використання цифрових технологій у агропромисловій сфері. Нові пілотні проекти повинні відповідати одному чи декільком викликам (контроль знань; моделі розгортання; оптимальний аналіз даних; подолання ринкових бар’єрів; сумісність), а також цілям (інформаційне моделювання; механізми обміну знаннями; володіння даними; бенчмаркінг; рішення, орієнтовані на користувача; вплив на реальний світ).

Подати заявку для участі у конкурсі можна до 16 лютого 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3G9nn3a, https://bit.ly/3f66t9E

Фото: скріншот

2022-01-06
Share
Видання для фахівців від Книжкової палати України

Видання для фахівців від Книжкової палати України

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

Книжкова палата України на власному сайті у розділі «Видання для фахівців» оновила інформацію про нові надходження книг і брошур.

На ньому представлені публікації з наступної тематики:
– видавнича справа та редагування;
– книгознавство;
– документознавство;
– бібліологія;
– бібліографія та бібліографознавство;
– галузеві науково-методичні та методичні розробки.

Список видань формується на основі електронної бази даних обов’язкового примірника документів за поточний період.

Детальніше: https://bit.ly/3C2NVAQ

Фото: скріншот

2022-01-05
Share
Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття

Міністерством освіти і науки України 3 грудня 2021 року відповідно до пункту 17 Порядку проведення експерименту з присудження ступеня доктора філософії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 року № 167, оприлюднено повідомлення про захист дисертацій на здобуття ступеня доктора філософії.

Детальніше: https://bit.ly/38usTza 

2022-01-05
Share
Забезпечення енергозбережувальних і комфортних умов навчання в університетах

Забезпечення енергозбережувальних і комфортних умов навчання в університетах

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію щодо підсумків реалізації проєкту забезпечення енергозбережувальних і комфортних умов навчання в університетах.

Міністерство освіти і науки України оприлюднило інформацію щодо підсумків реалізації проєкту забезпечення енергозбережувальних і комфортних умов навчання в університетах.

Зазначеним проєктом увпродовж 2021 року було охоплено 19 закладів вищої освіти, які використовували надане в рамках довгострокової програми фінансування для здійснення енергоефективних заходів у будівлях вишів.

Шість університетів було залучено до першого етапу проєкту, загальний бюджет якого становив майже 160 млн євро: Національний університет «Львівська політехніка»; Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»; Національний університет «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка»; Національний університет «Чернігівська політехніка»; Сумський державний університет; Вінницький національний технічний університет.

Наступні вісім університетів було долучено до другого етапу проекту, а саме: Харківський національний університет міського господарства імені О.М. Бекетова; Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу; Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»;  Київський національний університет імені Тараса Шевченка; Одеська державна академія будівництва та архітектури; Волинський національний університет імені Лесі Українки; Національний університет «Києво-Могилянська академія»; Національний університет водного господарства та природокористування.

Перший і другий етапи проєкту фінансуються Європейським інвестиційним банком. 

Ще п’ять університетів було долучено до частини проєкту, яка фінансується Північною екологічною фінансовою корпорацією, це: Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова; Львівський національний університет імені Івана Франка; Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника; Ужгородський національний університет; Київський національний університет будівництва та архітектури. Упродовж 2022 року в цих закладах буде завершено проектування та розпочнуться роботи з реконструкції. 

Для проєкту, який реалізується за фінансової підтримки Європейського інвестиційного банку, розглядається можливість започаткування третього етапу. Для цього у першому кварталі 2022 року будуть сформовані вимоги до університетів.

Детальніше: https://bit.ly/3mYxeBi

Фото: МОН

2022-01-05
Share