National Repository of Academic Texts

Стипендії Уряду для студентів та аспірантів

26 травня 2021 року Уряд ухвалив розпорядження про призначення академічної стипендії Кабінету Міністрів України студентам закладів вищої освіти на другий семестр 2020/2021 навчального року та аспірантам на 2021/2022 навчальний рік.

Рішення Уряду створює правові підстави для виплати зазначених стипендій та сприятиме реалізації державної молодіжної політики, спрямованої на створення умов для підвищення життєвого рівня і матеріальне заохочення студентської молоді.

Стипендії отримають 99 студентів та 22 аспіранти. Розмір академічної стипендії КМУ для студентів становить 2 480 грн, для аспірантів – 7 922 грн.

Кандидати на отримання стипендії висувались вченими радами закладів вищої освіти за погодженням з органом студентського самоврядування.

Детальніше: https://bit.ly/2SEGvCk, https://bit.ly/34nHjhe

Фото: МОН

2021-05-26

Класифікація дослідницьких грантів за цілями сталого розвитку

8 червня 2021 року відбудеться вебінар «Класифікація грантів на наукові дослідження за цілями сталого розвитку».

Організатор – Dimensions, платформа доступу до світової інфраструктури даних та сучасних інструментів їх аналізу.

Під час вебінару відбудеться презентація підготовленого у квітні-травні 2021 року аналітичного дослідження, в рамках якого вивчався ймовірний вплив досліджень, виконаних за рахунок конкурсних грантів, – на порядок денний сталого розвитку.

Планується розглянути наступні питання:
– аналіз грантів, які надавались британською групою спонсорів UKRI впродовж 10-річного періоду з використанням технології класифікації ЦСР Digital Science для встановлення їх зв’язку з дослідженнями на підтримку 17 Цілей сталого розвитку (ЦСР);
– аналіз публікацій, підготовлених на основі зазначених грантів, та визначення того, чи розглядаються в них показники ЦСР та у якій мірі;
– презентація класифікації і демонстрація результатів її використання для з’ясування термінології досліджень, пов’язаних зі стійкістю;
– перспективи використання запропонованої технології при розподілі субсидій на наукові дослідження.

Детальніше: https://bit.ly/3oVbh5T, https://bit.ly/3bYV8Ha

Фото: Dimensions

2021-05-26

Програма City Boost

Фонд підтримки інновацій, які сприяють підвищенню якості життя людей Social Investment Fund оголошує набір на City Boost — безкоштовну онлайн-програму з підприємництва для стартапів, орієнтованих на розвиток міст.

Організатор – Social Investment Fund.

Метою онлайн-програми є підтримка міських інновацій та сучасних сервісів, спрямованих на вирішення проблем великих міст, а також тих, які швидко розвиваються, перетворюючись у мегаполіси. Найкращі команди матимуть можливість пілотного впровадження своїх проєктів у Києві, а команда-переможець отримає на розвиток свого стартапу 50 тис. грн.

Учасниками інкубатору можуть стати команди, проєкти яких орієнтовані на наступні сфери:
– екологія (моніторинг стану повітря і води, управління споживанням ресурсів, зелена енергетика, свідоме споживання, управління відходами);
– здоровий спосіб життя (спорт, здорове харчування, медицина);
– мобільність (управління міським транспортом, індивідуальний транспорт);
– нерухомість (управління будинком, сервіси підбору нерухомості, сервіси для ОСББ);
– культура та освіта (культура, туризм, збереження культурних та історичних пам’яток, освітні проєкти);
– прозорість влади (е-демократія, моніторинг органів влади, сервіси для комунікації влади і громади).

Зареєструватись для участі у програмі можна до 18 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/3fu74Tw, https://bit.ly/3fud3Ic, https://bit.ly/3hZd20n

Фото: Social Investment Fund

2021-05-26

Заява щодо моделей відкритого розповсюдження результатів досліджень

Європейська асоціація університетів EUA приєдналась до CESAER та Science Europe, які закликають усіх видавців поважати права дослідників і припинити використання обмежень та ембарго.

У спільній заяві, опублікованій 25 травня 2021 року, партнери, які представляють позицію майже 900 університетів і науково-дослідних організацій закликали усіх видавців припинити вимагати від дослідників використання обмежень та ембарго та надати їм право зберігати свої дані у відкритих сховищах. Документ, підписаний президентами трьох організацій, є сильним кроком підтримки відкритої науки і відкритого доступу до наукових даних.

У заяві висловлюється глибока стурбованість у зв’язку з практикою деяких видавців, які перешкоджають правам дослідників на відкрите зберігання і розповсюдження наукових даних. Видавці мають переглянути свою позицію і модернізувати свої підходи таким чином, щоб повною мірою поважати права дослідників, одним з яких є право ділилися своїми рецензованими результатами досліджень без обмежень або ембарго.

У заяві, зокрема, йдеться про те, що дослідники, які бажають зробити свій рукопис доступним і направити його у сховище з відкритою ліцензією (наприклад, CC BY) і без будь-якого ембарго, повинні мати можливість зробити це.

Наразі видавці як правило вимагають від авторів підписати ексклюзивні угоди про публікацію, які обмежують авторів у їх правах розпоряджатись результатами власних досліджень.

Підписанти закликають замінити цю застарілу практику і підтримують різноманітність моделей відкритого поширення наукових досліджень на благо суспільства.

Детальніше: https://bit.ly/2QX2Muo, https://bit.ly/3fPQa0x

2021-05-26

Екологічна освіта має стати основним компонентом навчальної програми до 2025 року

На офіційному сайті ЮНЕСКО опубліковано звіт про дослідження «Навчайтеся заради нашої планети», який підсумовує результати аналізу навчальних планів і програм щодо заходів на протидію зміні клімату та подолання екологічних криз.

Дослідження проводилось у 50 країнах. Встановлено, що у більшості випадків у освітніх програмах не розглядаються питання, пов’язані з кліматичними проблемами, і лише у 19% йшлось про біорізноманіття. Це свідчить про нестачу уваги до соціально-емоційних навичок і компетенцій, орієнтованих на дії, що мають центральне значення для діяльності в галузі навколишнього середовища і клімату.

Близько 1600 вчителів і керівників навчальних закладів стали учасниками онлайн-опитування, проведеного в рамках цього дослідження. Третина респондентів зазначила, що питання, пов’язані з навколишнім середовищем, не входять до програми підготовки вчителів.

ЮНЕСКО наголошує на необхідності зробити екологічну освіту складовим компонентом навчальних програм в усіх країнах до 2025 року. Для цього організація працює з усіма 193 державами-членами задля підтримки реформи навчальних програм і відстеження прогресу щодо поширення знань, навичок, цінностей і підходів, необхідних для здійснення позитивних змін і захисту майбутнього планети.

Детальніше: https://bit.ly/3vhvllc, https://bit.ly/2RJOdLk, https://bit.ly/2QVH61I, https://bit.ly/3yMfyNE

Фото: Скріншот

2021-05-25

Інформація Держстату щодо розвитку науки

На головній сторінці вебсайту Державної служби статистики за 20 травня 2021 року опубліковано актуальну інформацію щодо витрат на науку та кількості працівників, задіяних у наукових дослідженнях.

Зокрема, представлені наступні дані за 2020 рік та період 2010-2020 роки:
– витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт (2010-2020 рр.);
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь (2010-2020 рр.);
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок за категоріями персоналу (2010-2020 рр.);
– витрати на виконання наукових досліджень і розробок за видами робіт за регіонами за 2020 рік;
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, які мають науковий ступінь, за регіонами за 2020 рік;
– кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, за категоріями персоналу та регіонами за 2020 рік.

Також на фейсбук-сторінці Євростату опубліковані окремі дані щодо розвитку науки. Зокрема, у 2020 році у ЄС майже 73 млн осіб працювали у сфері науки та технологій, близько 37,5 млн (51,3%) з них – жінки. Найбільша частка науковиць була зафіксована в Литві (63,7%) та Латвії (62,9%), найнижча – на Мальті (45,2%).

Детальніше: https://bit.ly/2TgLjOu, https://bit.ly/3fNhTPD, https://bit.ly/3bWdys6, https://bit.ly/3c19arM, https://bit.ly/34qWo1A, https://bit.ly/3oWv5FN, https://bit.ly/2RTwe4V, https://bit.ly/2RKofaq

Фото: Держстат

2021-05-25

Створення інноваційної системи очистки води

Інститут молекулярної біології і генетики НАН України став одним із 17 учасників «зеленого» проєкту Waste2Fresh програми ЄС «Горизонт 2020», яка об’єднує науковців з 12 країн. Науковий консорціум працюватиме над створенням інноваційної системи очистки води.

Результатом співпраці має стати розробка інноваційної замкнутої системи очистки стічних вод та повторного їх використання у текстильному виробництві. Завдання вчених відділу біомолекулярної електроніки ІМБГ НАН України – розробка мультибіосенсорної системи безперервного моніторингу очистки стічних вод у режимі реального часу.

Разом з іншими партнерами науковці Інституту розроблятимуть систему управління процесом моніторингу на основі прогнозуючих моделей з використанням штучного інтелекту (AI-enable MPC system). Така система буде впроваджена для моніторингу ключових показників ефективності процесу очищення стічних вод під час виробництва текстилю.

Проект Waste2Fresh фінансується Програмою Горизонт 2020 і націлений на розроблення інноваційних рішень для текстильної промисловості для вирішення проблеми дефіциту прісноводних ресурсів та промислового забруднення води.

Детальніше: https://bit.ly/3hU6vEi, https://waste2fresh.eu/

2021-05-25

Огляд стану навколишнього природного середовища

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва і розвитку опубліковано підготовлений експертами ОЕСР огляд про викиди парникових газів, радіаційний та енергетичний баланс.

У документі подано інформацію про зміни клімату Землі, перепад температур, загрози екосистемам та біорізноманіттю, водним ресурсам, екстремальні погодні явища, а також показано, як це впливає на виробництво продуктів харчування, добробут людей, соціально-економічну діяльність.

Узагальнено політичні виклики, пов’язані з впливом викидів парникових газів, вирішення яких має полягати у впроваджені національних та міжнародних стратегій стабілізації концентрацій цих газів у атмосфері на рівні, який обмежує небезпечне втручання в кліматичну систему, а також управлінні ризиками, спричиненими зміною клімату.

Проаналізовані нормативні документи щодо вимірювання прогресу та продуктивності боротьби зі зміною клімату. Екологічні показники оцінюються на основі наступних документів, а також внутрішніх та міжнародних цілей і зобов’язань: Порядок денний для сталого розвитку до 2030 року (2015 р.); Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (1992 р.); Кіотський протокол (1997 р.); Паризька хартія (2015 р.); Зобов’язання лідерів G20 (2009 р.).

Надається перелік показників викидів парникових газів та їх нормативні значення:
– викиди парникових газів: рівень, інтенсивність, розподіл за джерелами і секторами;
– річна зміна температури поверхні за країнами та регіонами;
– викиди CO2 від використання енергії;
– викиди на основі виробництва: рівень, інтенсивність, продуктивність, частка транспорту;
– викиди на основі попиту (викиди, що втілюються у міжнародній торгівлі та внутрішньому кінцевому попиті – вуглецевий слід): інтенсивність, продуктивність за секторами;
– споживання енергії: постачання та поєднання енергії, інтенсивність, частка відновлюваних джерел енергії тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3fEmfIw, https://unfccc.int/, https://bit.ly/2QSDvSd, https://bit.ly/3flR5qz

2021-05-25

Громадське обговорення Концепції цифрової трансформації освіти і науки

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт Концепції цифрової трансформації освіти і науки на період до 2026 року.

Концепція надає комплексне системне стратегічне бачення цифрової трансформації освітньої та наукової сфери. Вона підготовлена на засадах державної політики цифрового розвитку, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 30 січня 2019 року №56 та відповідає пріоритетним напрямам і завданням цифрової трансформації на період до 2023 року, визначеним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 року №365-р.

Проєкт Концепції спрямований на вирішення наступних проблем:
– низький рівень цифрових компетентностей учасників освітнього процесу;
– застарілий зміст освіти з навчальних предметів;
– недостатня кількість комп’ютерного обладнання та відсутність широкосмугового доступу до Інтернету в закладах та установах системи освіти і науки;
– відсутність якісного цифрового освітнього контенту для здобуття освіти;
– відсутність актуальної, достовірної інформації про здобувачів освіти, педагогічних та науково-педагогічних працівників, а також науковців для прийняття управлінських рішень та моніторингу ефективності політик;
– забюрократизованість процесів внутрішнього документообігу закладів та установ освіти і науки;
– незручність отримання послуг та сервісів у системі освіти;
– недоступність наукових ресурсів та інфраструктур тощо.

Для їх вирішення мають бути досягнуті п’ять стратегічних цілей:
– цифрове освітнє середовище є доступним та сучасним;
– працівники сфери освіти володіють цифровими компетентностями;
– зміст освіти в галузі ІКТ відповідає сучасним вимогам;
– послуги та процеси у сфері освіти і науки є прозорими, зручними та ефективними;
– дані у сфері освіти і науки є доступними та достовірними.

Для кожної з цих цілей визначено шляхи та кроки їх досягнення на період до 2026 року.

Зауваження та пропозиції можна подати до 11 червня 2021 року.

Детальніше: https://bit.ly/34hzRV8, https://bit.ly/3fjBmrZ

Фото: МОН

2021-05-25

Розвиток українського IT-сектору

Міністерство цифрової трансформації України та Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України/ КЕУ» підписали меморандум про співпрацю, який має сприяти посиленню позицій IT-сектору та створенню конкурентного середовища.

Меморандум передбачає співпрацю за такими напрямами:
– впровадження найкращих практик для створення сприятливого правового режиму для сталого розвитку IT-сфери;
– здійснення торгових місій технологічних компаній у Північну Америку, Близький Схід та європейські ринки;
– посилення українського бізнесу на локальному та глобальних ринках;
– розвиток освітніх ініціатив з фокусом на інновації, управління стартапами та збільшення кількості ІТ-фахівців.

У рамках співпраці запускається спеціальний правовий режим для IT-компаній «Дія.City», створюється легальний ринок віртуальних активів та проєкт е-резидентства. Програма USAID КЕУ допомагатиме системному розвитку ІТ-індустрії, включно зі створенням сприятливого правового середовища, розвитку ІТ-освіти, а також стартапів і продуктових компаній в Україні.

Детальніше: https://bit.ly/3hT9exJ

Фото: Мінцифри

2021-05-25