National Repository of Academic Texts

Премія Юджина Гарфілда за інновації в аналізі цитування 2022

Компанія Clarivate оголосила про прийом заявок на премію Юджина Гарфілда.

Нагорода присуджується за роботи, які містять інноваційний підхід до наукової оцінки з використанням аналізу цитування, або комбінацію аналізу цитування та додаткових джерел даних для оцінювання будь-яких галузей досліджень. Критеріями відбору є:
– цілісність дослідження (методи відстеження, аналізу та обліку виправлених та відкликаних статей в оцінках; методи та рамки подолання кризи відтворюваності);
– оцінка дослідження (нові індикатори інституційного та дослідного впливу; нові індикатори для відстеження соціального впливу досліджень);
– різноманітність та інклюзивність (методи відстеження різноманітності та інклюзивності; методи відображення та відстеження різних команд; методи аналізу результатів та впливу різних команд (на національному та міжнародному рівнях); розробка індикаторів різноманітності та інклюзивності);
– стійкість та інновації (нові методи застосування цілей сталого розвитку в оцінці досліджень; нові методи відстеження інновацій через публікації; методи виявлення нових тем).

Юджин Гарфілд, як засновник Інституту наукової інформації, мав різноманітні наукові інтереси, пов’язані з інформаційними науками та технологіями, використанням цитат (цитованих посилань) у пошуку інформації, оцінюванні досліджень, які стали ключовими темами його творчості. У 2017 році Clarivate заснував нагороду на його ім’я, щоб вшанувати його спадщину.

Сума винагороди становить 25 тис. дол. США.

Взяти участь у конкурсі можуть дослідники, які мають диплом на доктора філософії та 10 років стажу на момент подання заявки.

Заявку на участь у конкурсі можна до 1 липня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3JyimBY, https://bit.ly/3NYx7Bv

2022-04-08

Національний антарктичний науковий центр приєднався до Європейської полярної ради

Національний антарктичний науковий центр приєднався до Європейської полярної ради.

Це відкриває нові перспективи для вивчення Арктики і Антарктики, зокрема – доступ до спільних європейських програм та можливість використовувати наукову полярну інфраструктуру членів Ради та долучитись до кращих напрацювань європейської полярної науки, підвищувати конкурентоспроможність українських вчених.

Європейська полярна рада European Polar Board (EPB) є незалежною організацією, зосередженою на основних стратегічних пріоритетах у Арктиці та Антарктиці. Її членами є науково-дослідні інститути, логістичні оператори, фінансові агентства, наукові академії та урядові міністерства з різних країн.

Основний підхід до полярних досліджень, підтримуваний EPB, пов’язаний з розвитком спільного європейського дослідницького простору, в межах якого рішення щодо досліджень або екологічних ініціатив у полярних регіонах приймаються на основі провідних європейських експертів через механізм EPB.

Детальніше: https://bit.ly/3jrdZhn

Фото: МОН

2022-04-08

Ініціатива «Academics to Academics»

Громадська організація «Інститут лідерства, інновацій на розвитку» спільно з Інститутом вищої освіти НАПН України започаткували Ініціативу «Academics to Academics».

Ініціатива спрямована на підтримку науковців та освітян переміщених з регіонів, що знаходяться у зоні активних бойових дій. Ініціатива має за мету надання допомоги таким викладачам і дослідникам задля здійснення ними освітньої та наукової діяльності в умовах внутрішнього або закордонного переміщення. Формами підтримки є:
– стажування, допомога в реалізації права на академічну мобільність, тимчасове працевлаштування (повний / неповний робочий день);
– залучення до виконання дослідницьких та освітніх проєктів;
– підготовка проєктних заявок на майбутні конкурси грантових програм;
– допомога з доступом до робочих місць з підключенням до мережі інтернет.

Ініціативою передбачається:
– збір коштів для підтримки викладачів і дослідників університетів України, переміщених з регіонів, що знаходяться у зоні активних бойових дій;
– накопичення інформації про потреби конкретних викладачів і дослідників, їх аналіз і задоволення на засадах відкритості та відповідно до визначених критеріїв;
– формування бази даних пропозицій від вітчизняних і зарубіжних університетів про можливості для професійної діяльності українських викладачів і дослідників за місцем їх переміщення / тимчасового проживання та надання цієї інформації академічному персоналу університетів України, переміщених з регіонів, що знаходяться у зоні активних бойових дій.

Детальніше: https://bit.ly/3xeGDdP, https://bit.ly/3rcCu6y, https://bit.ly/3xaNll7

Фото: Еразмус+

2022-04-07

Консорціум доступних книг ВОІВ

Всесвітня організація інтелектуальної власності повідомляє, що Консорціум доступних книг АВС запрошує представників організацій, зацікавлених у створені книг доступного формату для сліпих, людей із вадами зору чи ускладненим сприйняттям друкованого тексту, взяти участь у співпраці за цим напрямом.

Організації, готові до співробітництва, повинні:
– мати досвід чи належну базу для випуску книг у доступному форматі;
– підтвердити, що книги, які будуть створені, стануть частиною національних освітніх програм або просуватимуть національні освітні цілі;
– продемонструвати можливості взаємодії з іншими зацікавленими сторонами, профільними неурядовими організаціями, відповідними бібліотеками, відділами освіти, інтелектуальної власності або авторського права для реалізації завдань Марракеського договору, забезпечення сталості діяльності з виробництва книг у доступному форматі тощо.

Консорціум Accessible Books Consortium є державно-приватним партнерством, очолюваним ВОІВ, яке об’єднує організації, що представляють людей з обмеженими можливостями, видавництва, друкарні, бібліотеки, авторів, організації колективного управління, а також органи стандартизації.

Подати заявку на участь у проєктах можна до 15 квітня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3uo9r1F, https://bit.ly/3v25bUQ, https://bit.ly/3jqhvbK

Фото: ВОІВ

2022-04-07

Особливості реєстрації на платформі Research4Life

У межах проєкту Research4Life українським науковцям до кінця 2022 року надано безкоштовний доступ до повнотекстових електронних ресурсів провідних видавництв наукової літератури – Elsevier, Springer Nature, John Wiley & Sons, Taylor & Francis, Emerald, Sage Publications, Oxford University Press, Cambridge University Press, IOP Publishing та ін. На платформі представлено понад 154 тис. наукових журналів і книг від понад 154 тис. наукових журналів і книг від більш як 200 видавців з усього світу.

Доступ до ресурсів надається закладам вищої освіти та науковим установам за умови інституційної реєстрації. Після цього необмежений доступ працівників здійснюється за підтвердженням логину і паролю.

Фахівці Research4Life підготували відповіді на найпоширеніші запитання щодо процедури отримання доступу, з якими можна ознайомитись на сайті проєкту.

Наразі подано понад 170 заявок від українських наукових та освітніх установ. Технічні проблеми, які виникають при заповненні форми на платформі Research4Life, врегульовуються фахівцями Державної науково-технічної бібліотеки України.

Детальніше: https://bit.ly/3v3uSEk, https://bit.ly/3rcQ4Xi, https://www.research4life.org/faq/, https://bit.ly/3OiBEih

Фото: МОН

2022-04-06

Дії з відновлення та розвитку інноваційної екосистеми України

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проєкту зі створення на базі закладів вищої освіти та наукових установ мережі стартап-школа-інкубатор-акселератор».

Документ покликаний підвищити рівень залученості науковців до інноваційної діяльності, впровадження (комерціалізації) результатів наукових досліджень, а також сприяти створенню належних умов для здійснення діяльності інноваторами, що продукують конкурентоздатну інноваційну та високотехнологічну продукцію.

Прийняття законопроєкту дозволить:
– створити належні умови для стимулювання співпраці науковців між собою та з іншими учасниками інноваційної діяльності, представниками бізнес-середовища;
– підвищити комерціалізацію інновацій;
– розширити мережу інноваційної інфраструктури;
– налагодити комунікацію суб’єктів господарювання з науковим середовищем;
– продукувати більшу кількість якісних інновацій, які будуть цікаві ринку та відповідатимуть його запиту.

Проєкт акту розроблено на виконання пункту 10 Плану заходів на 2021-2023 роки з реалізації Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2021 року № 1687-р.

Зауваження та пропозиції можна подати до 20 квітня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3r3eId6, https://bit.ly/3JenR8E

Фото: МОН

2022-04-06

Google підтримує українські стартапи

Фонд підтримки українських стартапів від Google виділяє грошові гранти та надає підтримку українським стартапам.

Через військові дії українська економіка та бізнес стикаються з серйозними проблемами. Значна частина стартапів працює за кордоном, їх співробітники знаходяться як в Україні, так і поза її межами. Для їхньої підтримки Фонд виділяє на 2022 рік допомогу у розмірі 5 млн дол. США 50-ти компаніям, заснованим в Україні. Кожен стартап додатково отримає Google Cloud та консультаційну підтримку від менеджерів Google. Практична підтримка та фінансові інвестиції покликані допомогти українським підприємцям підтримувати й розвивати свої стартапи, зміцнювати свою спільноту та будувати фундамент для майбутнього відновлення.

Подати заявку на отримання гранту можуть стартами, які відповідають наступним критеріям:
– були засновані та базувалися в Україні на момент 24 лютого 2022 року;
– пройшли стадію тестування (MVP) і мають доведену прибутковість (продукт на ринку/пілотна версія/ранній дохід);
– мають місію соціального впливу.

Засновники стартапу мають використати грошову винагороду на продовження зростання/відновлення бізнес-діяльності, що постраждала внаслідок військових дій та на розвиток основного продукту.

Детальніше: https://bit.ly/3uVXYFH, https://bit.ly/3JjQrp7

Фото: Укрінформ

2022-04-06

Доступ до онлайн-курсів edX

Київський національний університет імені Тараса Шевченка отримав вільний доступ до онлайн-курсів edX.

ЕdX, світовий лідер у сфері онлайн-навчання, надав столичному університету безоплатний доступ до платформи, що містить понад 2,8 тис. освітніх курсів у галузі математичних, хімічних, біологічних, економічних, історичних, юридичних, психологічних, архітектурних наук, створених 160 університетами та організаціями-партнерами.

Партнерами edX є 15 тис. викладачів таких рейтингових вишів, як Массачусетський технологічний інститут, Гарвард, Оксфорд, Берклі, Стенфорд, Сорбона, а спільнота платформи налічує понад 35 млн користувачів.

Відтепер співробітники КНУ імені Тараса Шевченка, а також студенти та аспіранти можуть отримати безкоштовний доступ до навчальних матеріалів edX. Наявність корпоративної електронної пошти є обов’язковою умовою для реєстрації.

Детальніше: https://bit.ly/3NNsvhH, https://bit.ly/3JefUk6, https://bit.ly/3j9peuG

Фоото: КНУ

2022-04-06

Про виведення некомерційних освітніх і наукових репозитаріїв, цифрових архівів та бібліотек з-під дії закону про цифрові послуги

Європейська асоціація університетів вважає за необхідне виключити освіту та наукові дослідження із сфери дії Закону «Про цифрові послуги».

ЄАУ та інші асоціації, які представляють європейські університети, дослідницькі організації, дослідницькі бібліотеки, репозиторії, а також установи, що фінансують дослідження, оприлюднили спільну заяву в контексті тристоронніх перемовин щодо Закону «Про цифрові послуги» (DSA).

Запропонований Європейською комісією у 2020 році DSA покликаний забезпечити більш демократичний контроль та нагляд за цифровими платформами, знизити системні ризики, пов’язані з цифровою трансформацією, зокрема – маніпуляції чи дезінформацію.

Не зважаючи на свій амбіційний підхід до регулювання онлайн-платформ, Європейська комісія ніколи не встановлювала належну відмінність між громадським мандатом некомерційних наукових і освітніх репозиторіїв та архівів, що підтримують відкриту науку, і діяльністю комерційних онлайн-платформ. Таким чином, до системи репозиторіїв та архівів, які знаходяться у підпорядкуванні університетів, ймовірно, будуть застосовуватися різні фінансові та адміністративні вимоги для забезпечення вільного доступу, спільного та повторного використання даних і результатів досліджень.

З причин, які викладені у заяві організацій, що представляють наукову, освітню, бібліотечну спільноту ЄС та спонсорських організацій лунає заклик до виключення некомерційних репозиторіїв, цифрових архівів та бібліотек від зобов’язань Закону «Про цифрові послуги».

Детальніше: https://bit.ly/3x8WnyU, https://bit.ly/3LKLRlv

Фото: ЄАУ

2022-04-06

Новий макроекономічний показник людського капіталу

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено документ «Новий макроекономічний показник людського капіталу з використанням PISA та PIAAC: зв’язок освітньої політики з продуктивністю».

У документі представлений новий показник людського капіталу з використанням досліджень PISA та PIAAC, який враховує середню кількість років навчання. Новий показник являє собою когорто-зважене середнє минулих балів PISA (характеризує якість освіти) населення працездатного віку та відповідної середньої кількості років навчання (кількісно характеризує освіту). На відміну від інформації, наведеної в існуючих літературних джерелах, відносні ваги кожного компоненту не є догматичними і не ранжуються, а безпосередньо оцінюються.

У дослідженні встановлено, що еластичність запасу людського капіталу за якістю освіти у три-чотири рази більше, ніж за кількістю освіти. Новий показник має тісний зв’язок з продуктивністю, при цьому потенціал зростання продуктивності є набагато вищим за рахунок покращання якісної, а не кількісної компоненти людського капіталу. На прикладі дошкільної освіти показано, як змоделювати вплив тієї чи іншої реформи освітньої політики на людський капітал і продуктивність.

Дослідження відноситься до робочих документів Департаменту економіки ОЕСР, які охоплюють весь спектр його роботи, у тому числі економічну ситуацію, аналіз політики та прогнози, фіскальну політику, державні витрати та оподаткування, структурні та інші питання.

Детальніше: https://bit.ly/3x9FnbV, https://doi.org/10.1787/a1046e2e-en

Фото: ОЕСР

2022-04-06