National Repository of Academic Texts

ОЕСР: КОЛЕКТИВНІ ДІЇ ДЛЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОХОРОНІ ЗДОРОВ’Я

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Колективні дії для відповідального використання штучного інтелекту в охороні здоров’я» із серії «Документи ОЕСР із штучного інтелекту».

У ньому наголошується, що штучний інтелект матиме глибокий вплив на всі складові системи охорони здоров’я, трансформуючи їх та наукові дослідження у цій сфері. ШІ має великий потенціал, та, разом із цим, несе значні ризики. Тому необхідно забезпечити ефективне управління ним, щоби відповідальний ШІ сприяв створенню більш стійких, стабільних, справедливих і орієнтованих на людину систем охорони здоров’я. У звіті наведено аналіз поточного стану використання штучного інтелекту у сфері охороні здоров’я, його перспективи, можливості, ризики та виклики. Пропонується кілька напрямків, які необхідно вивчити розробникам політики, які стосуються довіри, нарощування потенціалу, оцінки та співпраці. ОЕСР вважає за необхідне підтримати спільне навчання та підготовку пропозицій щодо колективних дій з просування використання відповідального ШІ в системі охороні здоров’я.

Детальніше: http://surl.li/pnspn, http://surl.li/pnsqn,https://doi.org/10.1787/f2050177-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_ШтучнийІнтелект

2024-01-22

259

ЗМІНИ ДО ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО НАУКОВУ І НАУКОВО-ТЕХНІЧНУ ДІЯЛЬНІСТЬ»

Кабінет Міністрів України погодив законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо встановлення цільових показників діяльності керівників наукових установ, визначення стратегій і перспективних напрямів діяльності наукових установ».

Документ має на меті запровадити унормувати оцінювання роботи керівників наукових установ та визначення перспектив їх розвитку. Зокрема, пропонується в обов’язковому порядку розробляти стратегічний план наукової установи та моніторингу його виконання; запровадити обов’язкові КРІ для керівників наукових установ, забезпечити посилення контролю з боку засновників. В якості показників ефективності запропоновані наступні: кількість поданих і зареєстрованих грантових заявок та/або отриманих грантів за проєктами міжнародного співробітництва; обсяг фінансових надходжень наукової установи до спеціального фонду (зокрема – за виконання наукових та науково-технічних робіт та надання наукових послуг); частка молодих учених серед працівників наукової установи; ефективність діяльності у сфері трансферу технологій; патентування результатів наукової діяльності в Україні, закордонне патентування, здійснення правової охорони технологій та/або їхніх складових тощо. Буде унормована процедура подання щорічного звіту керівника наукової установи, встановлені обмеження на час перебування на керівних посадах (до 10 років, не більше двох строків).

Детальніше: http://surl.li/pofpo, http://surl.li/pofoo, http://surl.li/polli

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-22

169

ФІСКАЛЬНА СТІЙКІСТЬ СИСТЕМ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

На сайті Організації економічного співробітництва та розвитку опублікована монографія «Фіскальна стійкість систем охорони здоров’я: як фінансувати стійкіші системи охорони здоров’я в умовах нестачі грошей?».

У ній наголошується, що в сучасних умовах складно знайти достатні кошти на оплату більш стійких систем охорони здоров’я. Пандемія COVID-19 продемонструвала усьому світу необхідність додаткових цільових витрат на охорону здоров’я, його цифрову трансформацію та зміцнення кадрового складу. Технологічні інновації разом із демографічними змінами чинять ще більший тиск на відповідні витрати. У результаті до 2040 року у країнах ОЕСР інвестиції в охорону здоров’я можуть сягнути 11,8% ВВП. Заохочення населення до більш здорового життя та скорочення неефективних витрат можуть дещо сповільнити зростання майбутніх витрат на охорону здоров’я. Для досягнення цього також необхідно забезпечити покращення бюджетного управління через удосконалення методів визначення, виконання та оцінювання державного фінансування систем охорони здоров’я.

Детальніше: http://surl.li/pltvp, http://surl.li/pltwe, https://doi.org/10.1787/880f3195-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-01-19

171

ХИБНЕ КОЛО НЕФОРМАЛЬНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ ТА НИЗКООПЛАЧУВАНОЇ РОБОТИ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила доповідь «Розірвати хибне коло неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи».

У ньому наголошується, що для уникнення неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи, необхідна ефективна політика соціального захисту і розвитку навичок. Наразі майже 60% зайнятого населення світу працює неформально, причому у країнах з низькими доходами – понад 90%. Автори доповіді звертають увагу на дві групи: відносно невелику кількість працівників верхнього рівня неформальної зайнятості з відносно високими заробітками та більшість (54-80%) з доходами нижче 50% медіанного національного доходу, меншою кількістю навичок та значно нижчим рівнем продуктивності. Останнє створює подвійний тягар неформальної зайнятості та низькооплачуваної роботи, що суттєво збільшує ризик злиднів, втрати здоров’я та незабезпеченої старості. Діти з таких домогосподарств успадковують уразливість своїх батьків через гіршу відвідуваність школи, низькі фінансові можливості, дефіцит батьківської уваги. Їхній перший досвід учнівства або роботи, швидше за все, також буде неформальним, що закріплює у поколіннях статус бідних, неформально зайнятих людей. Розірвати це хибне коло можна, якщо реалізовувати на практиці відповідні політичні рішення. Зокрема: підтримувати розвиток навичок та визнання навичок неформальних працівників; вести ретельніший облік різних потреб неформальних працівників; інвестувати у соціальний захист і доступну, справедливу та якісну освіту; розвивати участь у пенсійних програмах на основі субсидування.

Детальніше: http://surl.li/pjqhw, http://surl.li/pjqib

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-01-17

120

ВІДКРИТА ПЛАТФОРМА ІНСТРУМЕНТІВ І ТЕХНОЛОГІЙ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАННЯ

Організація економічного співробітництва та розвитку пропонує ознайомитись із Платформою інноваційного оцінювання результатів навчання (PILA), яка надає безкоштовні інструменти з відкритим кодом для підтримки розвитку навичок 21 століття.

Платформа є цілком безпечною і надає дослідникам та розробникам безкоштовний доступ до своїх інструментів, збирає дані з відмітками часу, аналізує їх та створює звіти. PILA ставить вчителів у центр процесу розроблення оцінок: вони можуть здійснювати власноручне налаштування і самостійно створювати контент для оцінювання відповідно до потреб учнів. Вчителі також можуть зробити свій внесок у розробку завдань, панелей звітності та інших елементів платформи, беручи участь у наукових дослідженнях. Всі оцінки та технологічні матеріали у PILA безкоштовні для некомерційного використання. Зміст платформи у майбутньому буде перекладений на різні мови, що має залучити більше вчителів по всьому світу. PILA є некомерційною ініціативою, керованою групою інноваційних оцінок PISA при Директораті освіти та навичок ОЕСР у співпраці з Know Learning. Проект підтримується групою міждисциплінарних експертів, розробників, глобальною мережею викладачів і кількома фондами у Німеччині та Бразилії.

Детальніше: https://pilaproject.org, https://pilaproject.org/about-pila, http://www.oecd.org/pisa/innovation, https://knowlearning.org

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-17

144

ОЕСР: ВИМІРЮВАННЯ ІНТЕРНЕТУ РЕЧЕЙ

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання інтернету речей».

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила звіт «Вимірювання інтернету речей».

У ньому представлені нові відомості про те, як інтернет речей (IoT), що являє собою поєднання фізичних пристроїв з мережевими об’єктами, поширюється у країнах ОЕСР: від підключеного промислового обладнання, пристроїв «розумного дому» та автомобілів. У 2020 році кількість підключень до IoT перевищила кількість підключень, з них не пов’язаних. У 2010–2018 роках патентні заявки, пов’язані з інтернетом речей, зростали майже на 20% на рік і на кінець періоду становили понад 11% усієї патентної діяльності світу. Венчурні інвестиції в IoT-компанії різко зросли за останнє десятиліття, досягнувши 8 млрд дол. США. Разом із тим, IoT поширюється нерівномірно між фірмами, галузями та країнами. У 2021 році 29% європейських компаній використали інтернет речей. Ця частка була нижчою у Канаді (23%) та Кореї (14%). Розрив між великими та дрібними фірмами у впровадженні інтернету речей у країнах ОЕСР становив 20%-п. Занепокоєння станом цифрової безпеки та захисту даних є однією з основних перешкод на шляху впровадження IoT.

Детальніше: https://www.oecd-ilibrary.org/science-and-technology/measuring-the-internet-of-things_021333b7-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-01-16

108

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ НАУКИ, ТЕХНІКИ ТА ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ

13 січня 2024 року набрав чинності Закон України № 3534-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності».

Ним внесено зміни до законів України «Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки» та «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні». Зважаючи на необхідність забезпечення першочергових потреб держави, зазначені переліки було доповнено напрямом, що відповідає потребам сфер національної безпеки та оборони. Разом із тим визначено, що перелік буде актуальним до 31 грудня наступного року після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Це рішення дозволить здійснювати належне фінансування наукових досліджень і науково-технічних розробок.

Детальніше: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3534-IX#Text, http://surl.li/pimfe

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-01-16

344

ДОСЛІДНИЦЬКІ ГРАНТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ МАГІСТРАНТІВ ТА ДОСЛІДНИКІВ

Німецька служба академічних обмінів DAAD пропонує українцям взяти участь у грантовій програмі «Future Ukraine: дослідницькі гранти для українських магістрантів та дослідників».

Програма надає можливість пів року працювати над дослідженням в Німеччині. Взяти участь у програмі можуть студенти магістратури, аспіранти, дослідники, викладачі закладів вищої освіти та професори, які мають українське громадянство або посвідку, видану до 24 лютого 2022 року і здобувають або мають науковий ступінь. Вимоги до кандидатів: мають офіційно навчатися або бути працевлаштованими в українському ЗВО; брати участь у дослідницькому проєкті, який стосується будь-якої спеціальності, крім медицини, ветеринарії або стоматології; знати іноземну мову, якою викладають в університеті, і мати мовний сертифікат на підтвердження цього. Учасники грантової програми отримають щомісячну стипендію: 934 євро для студентів магістратури, 1,3 тис. євро для докторантів, 2,0 тис. євро для постдокторантів, 2,15 тис. євро для вчених з докторським ступенем і викладачів закладів вищої освіти та 2,3 тис. євро для професорів. Також учасники програми отримають відшкодування витрат на дорогу до Німеччини й назад, медичне страхування та додаткові виплати у разі наявності інвалідності або хронічних захворювань. Заявку на участь у грантовій програмі можна подати до 29 лютого 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/oygto, http://surl.li/paggj, http://surl.li/pbhwk

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ГрантиМіжнароднаПідтримка #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-09

170

НАБІР ДО КОМАНДИ ОФІСУ ПІДТРИМКИ СТРАТЕГІЧНИХ ЗМІН МОН

Міністерство освіти і науки України спільно з партнерами оголосило про відкриття вакансій в команді Офісу підтримки стратегічних змін МОН.

Набір відкрито на посади: Керівника офісу, керівник групи стратегічних аналітиків, керівника групи нормопроєктування, експерта із нормопроєктування, керівника групи координації впровадження та моніторингу, Hr-менеджера, менеджера із комунікацій. Пропонується: формат співпраці – повна зайнятість на підставі контракту з фізичною особою-підприємцем із можливістю частково віддаленої роботи; тривалість контракту – контракт діє продовж 6 місяців, із можливістю продовження за умови наявності фінансування, оперативної необхідності та задовільного виконання поставлених завдань. Контекст роботи: Офіс підтримки стратегічних змін – це команда професіоналів, покликана надавати експертно-аналітичну підтримку Міністерству освіти і науки України в здійсненні середньо- та довгострокових реформ в умовах сучасного стану та післявоєнного відновлення. Офіс створюється за підтримки Western NIS Enterprise Fund (WNISEF), який підтримує ініціативи з просування реформ в Україні та трансформаційні проєкти, у співпраці із ГС «Фонд підтримки реформ в Україні». Цілі Офісу: підтримка процесу розроблення та реалізації стратегічних змін у сфері освіти і науки, а також упровадження ефективних інструментів внутрішніх трансформацій; підтримка в розробленні нормативно-правових актів, необхідних для реалізації ключових стратегічних змін у сферах освіти та науки; координаційна підтримка впровадження змін та постійного моніторингу стану досягнення поставлених цілей. Структура Офісу: Керівник Офісу підтримки стратегічних змін; Група стратегічних аналітиків; Група нормопроєктування; Група координації впровадження та моніторингу; HR-менеджер; Комунікаційний менеджер. Ключові завдання керівника Офісу: участь у доборі команди Офісу; організація та забезпечення роботи із планування діяльності Офісу, визначення та розподілу завдань між членами команди; загальна координація роботи команди Офісу та контроль виконання завдань; забезпечення підготовки та вчасного подання звітності згідно з планом-графіком; комунікація та взаємодія із представниками організації-донора; координація та взаємодія з керівництвом МОН; підтримання регулярної взаємодії з відповідними структурними підрозділами МОН, іншими ЦОВВ та регіональними органами влади, забезпечення відповідної координації та узгодженості тощо. Загальні вимоги до кандидатів: громадянство України; знання англійської мови на рівні не нижче Upper-Intermediate. До кандидата на кожну посаду визначені окремі відповідні вимоги: освіта, досвід, навички та компетенції, необхідні документи для подання. Заявку до команди Офісу кандидати можуть подати до 15 січня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/pbkmw, http://surl.li/pbknp, http://surl.li/pbqoa, http://surl.li/pbqow, http://surl.li/pbqpu, http://surl.li/pbqqu

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-01-09

182

АКТУАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПО КОНКУРСАМ РАМКОВОЇ ПРОГРАМИ «ГОРИЗОНТ ЄВРОПА»

Національний фонд досліджень України інформує про відкриті конкурси Програми та ті, які відкриються у 2024 році.

За 5 кластером «Клімат, енергія та мобільність» (Climate, Energy and Mobility) другого напрямку «Глобальні виклики та європейська промислова конкурентоспроможність» (Global Challenges and European Industrial Competitiveness) доступно 89 конкурсів зі статусом «відкриті до подання». 57 з них вже відкрито (з крайньою датою подачі заявок до 16 січня, 7 лютого, 5 березня, 18 квітня). 32 конкурси будуть відкриті у 2024 році: 15 з яких відкриваються з 7 травня, інші 17 – з 17 вересня 2024 року. Наразі доступні конкурси для подання заявок за наступними напрямами: «Стале, безпечне та конкурентоспроможне енергопостачання» (29 конкурсів); «Чисті та конкурентоспроможні рішення для всіх видів транспорту» (18 конкурсів); «Безпечний, надійний транспорт і послуги розумної мобільності для пасажирів і товарів» (12 конкурсів); «Міжсекторальні рішення для зміни клімату» (8 конкурсів); «Ефективне, стійке та інклюзивне використання енергії» (8 конкурсів); «Кліматичні науки та відповідний перехід до кліматичної нейтральності; (7 конкурсів). За пріоритетністю (Cross-cutting priority) заявки можна подати: «Цифрова програма» (41 конкурс); «RePowerEU» (32 конкурси); «Співпрограмування європейських партнерства – партнерство між ЄК та приватними чи державними партнерами» (29 конкурсів); «Міжнародна співпраця» (22 конкурси); «Стійкість океану та блакитна економіка» (13 конкурсів); «Соціально-економічні та гуманітарні науки» (13 конкурсів); «Залучення суспільства» (13 конкурсів); «Штучний інтелект» (7 конкурсів); «Соціальні інновації» (5 конкурсів); «Африка» (4 конкурси); «Дані EOSC (європейська хмара відкритої науки) і FAIR (можливості пошуку, доступність, взаємодія та багаторазове використання)» (4 конкурси); «Далекоглядність» (4 конкурси); «Середземноморська ініціатива спрямована на спільні політичні пріоритети: здоров’я, відновлювана енергія та зміна клімату» (3 конкурси); «Новий європейський Баугауз» (3 конкурси).

Детальніше: http://surl.li/pbfea

Фото: НФДУ

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_Інноваторам_новини

2024-01-09

175