Search results found:

posts - 3355

pages - 336

«Київстар» скасовує тарифікацію інтернету для навчання і роботи онлайн

«Київстар» скасовує тарифікацію інтернету для навчання і роботи онлайн

Починаючи з 18 квітня 2022 року компанія «Київстар» скасовує тарифікацію мобільного інтернету при роботі в популярних застосунках для навчання та роботи онлайн.

Починаючи з 18 квітня 2022 року компанія «Київстар» скасовує тарифікацію мобільного інтернету при роботі в популярних застосунках для навчання та роботи онлайн.

Це рішення прийнято у співпраці з Міністерством освіти і науки України. Воно дозволить забезпечити кращі умови для навчання та роботи онлайн. 

«Київстар», який є найбільшим українським оператором електронних комунікацій не зніматиме мегабайти з рахунків абонентів передплати за користування відеозастосунками Zoom, Microsoft Teams, Google Meet та Google Classroom.

Без додаткової тарифікації можна буде користуватися популярними освітніми застосунками, зокрема – послугою «Знання без меж», яка діє у більшості тарифів «Київстар». Мобільний інтернет у додатках для відеодзвінків та інших сервісів не тарифікуватиметься на території України за умови використання одного із цих застосунків на мобільному телефоні.

Детальніше: https://bit.ly/3Ma8xMk, https://tv.kyivstar.ua/ua/

Фоото: МОН

2022-04-18
Share
Цифровізація сільського господарства

Цифровізація сільського господарства

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Цифровізація сільського господарства: огляд літератури та актуальні питання політики».

На офіційному сайті Організації економічного співробітництва та розвитку оприлюднено звіт «Цифровізація сільського господарства: огляд літератури та актуальні питання політики».

Цифровізація розширює можливості для вирішення проблем продуктивності й сталого розвитку, які стоять перед сільським господарством. Проведене експертами опитування та аналіз наукової літератури свідчать про широке впровадження цифрових технологій у сільському господарстві країн ОЕСР, зокрема серед фермерів, які займаються просапними культурами. Менше даних щодо використання цифровізації у тваринництві та вирощуванні спеціальних сільськогосподарських культур.

У звіті виокремлено загальні перешкоди на шляху цифровізації, зокрема – необхідність авансових інвестицій, періодичні витрати на обслуговування, обмеженість варіантів використання, зручність використання, вимоги до кваліфікації оператора, недовіра до алгоритмів, технологічний ризик.

Відзначається важлива роль національних урядів в усуненні вузьких місць цифровізації сільського господарства за рахунок наступних заходів:
– надання більш повної інформації щодо витрат і вигід (у тому числі нематеріальних, таких як покращення якості життя) різних технологій;
– інвестування в людський капітал;
– забезпечення відповідних стимулів для інновацій;
– збільшення ролі брокерів знань та посередників обміну даними для стимулювання інклюзивних, безпечних і репрезентативних даних екосистем;
– просування конкурентних ринків.

Документ відноситься до вибраних досліджень з різних питань продовольства, сільського господарства та рибальства, підготовлених Управлінням торгівлі та сільського господарства ОЕСР.

Детальніше: https://bit.ly/3jXqGkd, https://bit.ly/3JSrq4P, https://doi.org/10.1787/285cc27d-en

Фото: скріншот

2022-04-18
Share
Відновлено геологічні дослідження в Антарктиді

Відновлено геологічні дослідження в Антарктиді

Відновлено геологічні дослідження українських вчених на криголамі «Ноосфера».

Відновлено геологічні дослідження українських вчених на криголамі «Ноосфера».

Завдяки появі власного дослідницького криголама після 20 років вимушеної перерви відновлено комплексне вивчення геологічної будови та історії геологічного розвитку Аргентинських островів в Антарктиці, де розташована українська станція «Академік Вернадський». За допомогою батиметричного профілювання вчені дослідили підводний рельєф у протоці Пенола, де виявили два прогини, розділені підводною височиною.

Відібрані проби донних відкладів в океані з глибин від 251 до 300 метрів. Їх вивчення дозволить покращити оцінку перспектив пошуку корисних копалин та допоможе знайти відповіді на наступні важливі питання:
– «прочитати літопис льодовикової епохи» і докладно змоделювати зміни довкілля в районі протоки Пенола;
– як територія протоки Пенола звільнялася від криги і кліматична система виходила з останнього льодовикового періоду;
– чи сформовано в межах однієї протоки різні за походженням геологічні процеси.

Детальніше: https://bit.ly/3EG4Zz3

Фото: МОН

2022-04-18
Share
Відкрито програму сонячних грантів EBSCO 2022 року

Відкрито програму сонячних грантів EBSCO 2022 року

Компанія EBSCO відкрила програму грантів для бібліотек з фінансування проєктів сонячної енергетики.

Компанія EBSCO відкрила програму грантів для бібліотек з фінансування проєктів сонячної енергетики.

Сонячна енергія є найбільш чистим і доступним відновлюваним джерелом енергії. Наразі EBSCO має понад 500 сонячних панелей, які можуть компенсувати «коричневу енергію», виробляючи чисту енергію, і тим самим зменшити шкідливий вплив на оточуюче середовище.

У 2022 році гранти надаватимуть 300 тис. доларів США академічним, шкільним і публічним бібліотекам, які є клієнтами EBSCO, і які мають намір профінансувати проєкт переходу на екологічно чисту сонячну енергію для компенсації витрат на електроенергію. Розмір грантів – 300 тис. дол. США. Переможці будуть оголошені у червні цього року.

Заявки на участь у конкурсі приймаються до 29 квітня 2022 року.

Детальніше: https://bit.ly/3rxkPq8

Фото: EBSCO

2022-04-18
Share
Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки

Стратегія розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Відповідне розпорядження №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» оприлюднено на урядовому порталі 14 квітня 2022 року.

Кабінет Міністрів України схвалив Стратегію розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки. Відповідне розпорядження №286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки» оприлюднено на урядовому порталі 14 квітня 2022 року.

Документом визначено основні пріоритети системи вищої освіти України, а також її головні характеристики, що будуть сформовані до 2032 року в рамках процесу входження України до Європейського Союзу.

У документі визначено сильні та слабкі сторони національної системи вищої освіти, можливості подальшого розвитку та загрози зовнішнього середовища на основі проведеного аналізу динаміки розвитку вищої освіти в Україні, з урахуванням думки експертів та зважаючи на глобальні тенденції розвитку вищої освіти. Здійснений SWOT-аналіз дозволив розробити песимістичний, реалістичний та оптимістичний сценарії розвитку вищої освіти в Україні.

Очікується, що в результаті реалізації Стратегії буде створено сучасну ефективну систему вищої освіти, яка задовольнятиме потреби громадян, економіки та суспільства, матиме гідну репутацію та буде конкурентоспроможною на внутрішньому і світовому ринку освітніх послуг.

Також затверджено операційний план реалізації Стратегії у 2022-2024 роках. Він передбачає реалізацію наступних 5-ти стратегічних цілей:
– ефективність управління в системі вищої освіти;
– довіра громадян, держави та бізнесу до освітньої, наукової, інноваційної діяльності закладів вищої освіти;
– забезпечення якісної освітньо-наукової діяльності, конкурентоспроможної вищої освіти, яка є доступною для різних груп населення;
– інтернаціоналізація вищої освіти України;
– привабливість закладів вищої освіти для навчання та академічної кар’єри.

Завдання та індикатори до кожної цілі Операційного плану наведені в Стратегічній піраміді розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки, де визначена місія вищої освіти як інтелектуальний, культурний і професійний розвиток особистості, формування якісного людського капіталу та згуртування суспільства для утвердження України як рівноправного члена європейської спільноти, розбудови ефективної інноваційної конкурентоспроможної економіки та забезпечення високих стандартів якості життя.

Детальніше: https://bit.ly/37mXKQ0, https://bit.ly/3vneUVF

Фото: МОН

2022-04-15
Share
АІ-інструмент для розгляду заявок на ТМ

АІ-інструмент для розгляду заявок на ТМ

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) представляє розроблений АІ-інструмент для розгляду заявок на торгові марки.

Відомство інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) представляє розроблений АІ-інструмент для розгляду заявок на торгові марки.

Вперше запроваджено механізм порівняння товарів і послуг на основі штучного інтелекту в сфері рішень щодо відносних підстав відмови в наданні правової охорони. У січні 2022 року були організовані декілька навчальних сесій, під час яких експерти профільних підрозділів відомства отримали можливість попередньо випробувати новий інструмент. Подальше вдосконалення інструменту відбувалось на основі отриманих позитивних відгуків.

Його основу складає алгоритм, створений для оцінювання визначеної пари товарів або послуг. Він дозволяє зробити прогноз на основі порівняння історичних даних, отриманих з 420 тис. відомих пар. Найближчі семантично релевантні збіги визначаються за допомогою Similarity Tool.

Під час розгляду та складання рішень результати пошуку, кількість яких перевищує отриману за допомогою попередньої технології, стають доступними фахівцям EUIPO. Нова система розширює допомогу експертам, надаючи відповідні аргументи з попередніх рішень.

Запровадження АІ-інструменту відбувається при збереженні ключової ролі людського фактору. Доведено також успішність використання засобів штучного інтелекту для оптимізації робочих процесів.

Детальніше: https://bit.ly/3rvOi3Y

Фото: EUIPO

2022-04-15
Share
Найкращі глобальні інноватори 2022 року

Найкращі глобальні інноватори 2022 року

Компанія Clarivate оприлюднила список 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року.

Компанія Clarivate оприлюднила список 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року.

Clarivate є світовим лідером у наданні якісної інформації та аналітики для прискорення темпів інновацій. На основі даних Clarivate™ щорічно визначаються організації, які демонструють ефективні інноваційні досягнення і займають лідируючі позиції у глобальній інноваційній екосистемі.

Основні результати 2022 року є такими:
– до 100 найкращих глобальних інноваторів 2022 року входять представники з 12 країн і регіонів. Японія очолює список (35 компаній-інноваторів), за нею йдуть США (18), Тайвань і Німеччина (по 9), Франція (8), материковий Китай і Південна Корея (по 5);
– кількість автомобільних фірм у списку подвоїлась (з 6 у 2021 році до 12 цього року);
– кількість аерокосмічних і оборонних компаній збільшилась удвічі;
– зростає популярність виробників електроніки та фірм із виробництва напівпровідників;
– вперше потрапили до списку електрична компанія електронної комерції материкового Китаю Alibaba та гігант філій і цифрових платежів Ant Group;
– до цьогорічного списку потрапили 3 національні дослідницькі організації, які фінансуються державою – Дослідницький інститут промислових технологій (Тайвань), а також Комісія з альтернативної енергетики та атомної енергії і Національний центр наукових досліджень (Франція).

У цьому році більше половини найкращих глобальних інноваторів походять з Азії. Це свідчить про зростання ролі регіону на світовій інноваційній арені. З 54-х азіатських компаній у списку цього року 35 належать Японії, 9 – Тайваню, по п’ять організацій – материковому Китаю і Південній Кореї.

Домінування Азії помітно і в секторі електроніки та обчислювальної техніки, оскільки 26 з 28 найкращих компаній походять з цього регіону. Кількість азіатських автомобільних інноваційних компаній у цьому році зросла до 12.

Детальніше: https://bit.ly/3viuL82, https://bit.ly/3MbhNQs, https://bit.ly/3rr0SRV

Фото: скріншот

2022-04-15
Share
Європейська стратегія щодо університетів

Європейська стратегія щодо університетів

Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.

Країни-члени Європейського Союзу просувають європейську стратегію щодо університетів.

На засіданні Ради з питань освіти обговорювалась синергія університетських місій та відповідних політичних процесів. Було наголошено на необхідності спільної роботи на європейському, національному та інституційному рівнях для досягнення наступних чотирьох ключових цілей:
– посилення європейського виміру у вищій освіті, дослідженнях та інноваціях, а також їх синергія;
– підвищення глобальної ролі та лідерства Європи;
– підтримка відновлення Європи та реагування на цифровий і зелений перехід;
– поглиблення європейського почуття приналежності на основі спільних цінностей.

Рада з питань освіти ухвалила рекомендації щодо побудови ефективної європейської вищої освіти і транснаціональної освіти. Вона закликала країни-члени сприяти запровадженню транснаціональних спільних програм і надати університетам свободу експериментувати з такими інструментами, як гнучке навчання, цифрове забезпечення та використання цифрової європейської студентської картки. Міністри наполягали на використанні існуючих Болонських інструментів, таких як «Європейський підхід до забезпечення якості спільних програм». Вони також закликали Європейську комісію створити пілотні програми та вивчити можливий законодавчий статут для університетських альянсів, таких як Європейська університетська ініціатива та спільна європейська форма диплому. Пілотні проєкти для обох інструментів мають початися наступного року.

Міністри також ухвалили висновки щодо розширення можливостей вищих навчальних закладів для майбутнього Європи у відповідь на «Стратегію для університетів», опубліковану Європейською комісією на початку цього року. Вони закликають до кращої синергії між дослідженнями та освітою, створенні дорожньої карти для об’єднання стратегічних ідей Європейського дослідницького простору та Європейського простору освіти.

Разом з тим Європейська університетська ініціатива являє собою одну з кількох можливостей для університетських альянсів. 

Європейська асоціація університетів (ЄАУ) сподівається, що акцент на Болонських інструментах може допомогти розширити їх використання в державах-членах, подолати бар’єри у транснаціональному співробітництві. Реформи на системному рівні, що надають університетам більшу автономію, залишаються обов’язковою умовою для більш глибокого транснаціонального співробітництва у його різних формах. Залучення зацікавлених сторін є найкращим способом упевнитися, що реформи відповідають цілям. 

Нові вимоги, що висуваються до університетів, мають супроводжуватися фінансуванням та іншою підтримкою, як-то навчання керівництва та персоналу. ЗВО мають підтримуватися за допомогою європейських та національних заходів, повністю дотримуючись принципу досконалості, вітати студентів, дослідників та науковців, чия свобода знаходиться під загрозою». 

ЄАУ розглядає це як чітке зобов’язання щодо створення європейської системи підтримки дослідників і студентів із групи ризику, тим самим доповнюючи та покращуючи системи, які вже діють у деяких країнах-членах ЄС. 

Країни-члени ЄС бажають реформувати сектор вищої освіти в рамках Болонських структур, визначаючи важлива роль Європейської комісії в координації цієї роботи та розробленні пілотних програм.

Детальніше: https://bit.ly/38Ps4mN, https://bit.ly/3uM77lc, https://bit.ly/3uNCRGI, https://bit.ly/3vo2j4D, https://bit.ly/3M74HUf

Фото: скріншот

2022-04-15
Share
Аналіз актуальних та новітніх напрямів досліджень

Аналіз актуальних та новітніх напрямів досліджень

Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».

Компанія Clarivate у співпраці з Китайською академією наук оприлюднила звіт «Дослідницькі фронти 2021» та доповідь «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери».

Дослідницькі фронти формуються, коли групи часто цитованих статей неодноразово цитуються разом, відображаючи конкретну спільність у дослідженні. Це можуть бути експериментальні дані, методи, концепції чи гіпотези.

Дослідження визначає найгарячіші та новітні сфери у галузі наукових досліджень, зокрема – 171 дослідницький фронт (у т. ч. 110 найбільш активних) та 61 новий напрямок, визначений на основі аналізу свіжіших публікацій. Окрім цих напрямків у звіті представлено опис 11 широких дослідницьких сфер та рейтинги країн та установ, чий внесок є ключовим у кожному напрямку.

Близько третини дослідницьких фронтів минулого року пов’язані з COVID-19. Серед них 6 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у клінічній медицині та 3 з 10 найкращих дослідницьких фронтів у біологічних науках.

У доповіді «Дослідницькі фронти 2021: активні галузі, країни-лідери» представлено дані про національну ефективність в рамках 171 дослідницького фронту. США залишаються провідною країною з досліджень у 11 галузях природничих і соціальних наук, за ними йде Китай, причому розрив між ними скорочується. Інші 8 кращих країн у дослідницьких фронтах – Великобританія, Німеччина, Італія, Франція, Австралія, Канада, Іспанія та Нідерланди.

Детальніше: https://bit.ly/3M6rhME, https://bit.ly/3M92wPV

Фото: Clarivate

2022-04-15
Share
Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи

Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи».

Європейська асоціація університетів оприлюднила звіт «Державне фінансування університетів Європи: стан і принципи».

Бурхливі економічні зміни останнього десятиліття сприяли реформам, спрямованим на підвищення ефективності використання університетами державних коштів. У новій публікації розглядаються питання державного фінансування університетів та аналізується його еволюція з 2015 року.

Увага в дослідженні зосереджена на основних механізмах визначення блокових грантів, які отримують університети, а також на типах індикаторів, які використовуються органами державної влади на даний момент або будуть використовуватися під час майбутніх запланованих реформ.

Звіт показує, що більшість європейських країн використовують декілька інструментів для розподілу фінансування з блокових грантів, поєднуючи використання формул фінансування з контрактами на виконання і встановленням цілей. При цьому частково зберігаються підходи, що використовувалися при попередніх розподілах фінансування. Однак фінансова релевантність цих різних інструментів суттєво відрізняється.

Постійна дискусія навколо моделей фінансування впродовж останніх років, зосереджена на механізмах та інструментах фінансування, а не на цілях.

Постійно виникають питання побудови «ідеальної» моделі фінансування, що змусило експертів викласти у документі основні принципи розробки надійних моделей фінансування. У цьому контексті при використанні інструментів фінансування доцільно дотримуватись наступних принципів:
– розглядати повний набір варіантів механізмів фінансування;
– доповнювати стабільні, прив’язані до витрат механізми фінансування;
– використовувати обмежену кількість чітко визначених цілей або задач;
– залишатися простими й не бути надмірно вказівними;
– уникати створення громіздких процесів і форм звітності;
– не зациклюватися на постійних ресурсах;
– оцінювати можливі непередбачувані наслідки і регулярно оцінювати з точки зору відповідності призначенню.

Державні органи повинні прагнути до створення послідовної системи фінансування й особливо:
– уникати накопичення не артикульованих і незалежних схем з конкретними цілями, масштабами, умовами участі та вимогами, які сприяють загальному ускладненню ландшафту фінансування;
– ретельно зважувати переваги та обмеження внесення змін в базове фінансування порівняно з моделями створення спеціальних схем;
– прагнути до забезпечення узгодженості та синергії з існуючими інструментами фінансування на всіх рівнях державного регулювання, в тому числі європейські програми.

Детальніше: https://bit.ly/3jMThIV, https://bit.ly/3Eh1heS

Фото: ЄАУ

2022-04-14
Share