National Repository of Academic Texts

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку презентувала відкритий Портал космічної політики, побудований на базі ЄС, ОЕСР та STIP Compass, який висвітлює тенденції у галузі космічних науки, технологій та інновацій.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку презентувала відкритий Портал космічної політики, побудований на базі ЄС, ОЕСР та STIP Compass, який висвітлює тенденції у галузі космічних науки, технологій та інновацій.

Він підтримує роботу урядових космічних агентств та адміністрацій; корисний для академічних кіл та приватного сектору; презентує результати щорічного опитування ЄС-ОЕСР щодо наукової, технологічної та інноваційної політики; містить огляд основних політичних ініціатив, прийнятих урядами для підтримки та оцінювання власної космічної діяльності; демонструє наявні зв’язки між космічними програмами різних держав; надає інформацію про основні політичні ініціативи, ухвалені урядами для підтримки космічної діяльності (у розрізі регіонів, країн, спрямованості політики, використовуваних інструментів). Основні тематичні блоки порталу: національні космічні стратегії та координація політики; міжнародне співробітництво; підтримка державних досліджень і розробок та інфраструктур; підтримка бізнесом досліджень, розробок та інновацій; трансфер і комерціалізація космічних технологій; людські ресурси та STEM.. Інструмент моніторингу STIP Compass систематично збирає узгодженим способом якісні та кількісні дані про національну космічну політику.

Детальніше: http://surl.li/bxeahv, http://surl.li/fgynkq, http://surl.li/gmnjjo, http://surl.li/yyntou, http://surl.li/ryoqor, http://surl.li/qdnjzj, http://surl.li/ncaypi

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-19

145

ОЕСР: ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПОЛІТИКА У СФЕРІ ТУРИЗМУ 2024

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму 2024» із серії «Тенденції та політика туризму ОЕСР».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Тенденції та політика ОЕСР у сфері туризму 2024» із серії «Тенденції та політика туризму ОЕСР».

Це міжнародний довідник, що випускається раз на два роки. Він об’єднує зіставні на міжнародному рівні дані щодо сфери туризму, а також висвітлює передовий досвід та ключові реформи у галузі управління у 50 країнах-членах та партнерах ОЕСР. Звіт містить актуальні статистичні дані зазначених країн, узагальнює відомості щодо процесу післяпандемійного відновлення туристичної економіки, фіксує наявні проблеми та зосереджує увагу на необхідності узгодженої, спрямованої на майбутнє політики, здатної створити імпульс для більш стійкого, сталого та інклюзивного майбутнього сектора. Наведено дані стосовно внутрішнього, в’їзного та виїзного туризму, розвитку туристичних підприємств, зайнятості, докази важливості економіки туризму для держав, проаналізовано пріоритети туристичної політики і практичні дії окремих країн.

Детальніше: http://surl.li/yohrnv, http://surl.li/fzwhho, https://doi.org/10.1787/80885d8b-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-07-19

133

ДОБІРКА ПОРАД ВІД КЕРІВНИКІВ РІЗНИХ УНІВЕРСИТЕТІВ СВІТУ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей, написаних керівниками провідних університетів світу.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована тематична добірка статей, написаних керівниками провідних університетів світу.

У ній вони обговорюють актуальні питання університетського життя, зокрема – як вирішувати проблеми стратегічного характеру та впроваджувати зміни у системі освіти. Ресурс містить майже 90 статей, які охоплюють широкий спектр тем – від управління університетом Кремнієвої долини, впровадження штучного інтелекту у сфері мистецтва, до оплати праці, демографічного спаду, створення успішних кампусів, покращення психічного здоров’я студентів, стимулювання підприємництва і культурних змін, підтримки сталого розвитку.

Детальніше: http://surl.li/qqrjor

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

139

ПОРТАЛИ ДАНИХ: ШВЕЦІЯ ЗАОХОЧУЄ ТА СТИМУЛЮЄ ІННОВАЦІЇ

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Європейського Союзу опубліковано інформаційний матеріал про те, як ініціативи з обміну даними укріплюють політику відкритості, забезпечивши велику кількість доступних наборів даних ЄС.

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Європейського Союзу опубліковано інформаційний матеріал про те, як ініціативи з обміну даними укріплюють політику відкритості, забезпечивши велику кількість доступних наборів даних ЄС.

Портал відкритих даних Швеції робить усе необхідне для того, щоб відкриті дані стали стратегічним суспільним ресурсом, який можуть використовувати бізнес, суспільство та державний сектор. Портал наразі охоплює 17 тис. наборів даних від 335 різних організацій, поділені на 13 категорій (найбільша – державний сектор). Ці набори даних, вважають фахівці, на практиці сприяють інноваційному розвитку. Шведський портал даних заохочує користувачів співпрацювати та обмінюватися ідеями через канал спільноти. Створено практичний посібник зі штучного інтелекту та сторінку щодо ШІ, розповсюджується інформація про досвід використання відкритих даних різними користувачами.

Детальніше: http://surl.li/ieugou, http://surl.li/bexial, http://surl.li/pvtopr, https://community.dataportal.se/, http://surl.li/yiybvr

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_ВідкритіДані #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

129

ОЕСР: ЧИННИКИ ДОВІРИ ДО ДЕРЖАВНИХ УСТАНОВ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних установ 2024 року».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Опитування ОЕСР щодо чинників довіри до державних установ 2024 року».

Наголошується, що демократичні уряди наразі перебувають на складному етапі, керуючи екологічними та цифровими переходами і стикаючись із посиленням поляризації всередині своїх країн, загостренням геополітичної напруженості, соціальними наслідками економічних подій. У цьому середовищі розбудова та підтримка довіри до державних установ є пріоритетом для багатьох урядів у всьому світі. Друге опитування щодо довіри було проведене у жовтні-листопаді 2023 року у 30 країнах-членах ОЕСР. Звіт містить комплексний аналіз поточних рівнів довіри та їх чинників у країнах і державних установах. Він підтверджує попередні висновки про те, що на довіру впливають соціально-економічні та демографічні чинники, а також відчуття «права голосу» при прийнятті рішень. Так, 36% жінок та 43% чоловіків повідомили про високу або помірно високу довіру до уряду. Найбільше з 2021 року падіння довіри спостерігається серед жінок і тих, хто має нижчий рівень освіти. Розрив у довірі найбільший між тими, хто вважає, що вони мають право голосу, і тими, хто вважає, що вони не мають права голосу в тому, що робить уряд. У документі наводяться поради урядовим структурам щодо підвищення довіри. Вони стосуються покращання взаємодії з громадянами; посилення спроможності до вирішення складних політичних викликів в інтересах суспільства у прозорий спосіб; підтримки здорової інформаційної екосистеми та інвестування у комунікацію на основі доказів; інвестування у надійні, оперативні та чесні державні послуги.

Детальніше: http://surl.li/nyqjxj, http://surl.li/hvhogo

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD

2024-07-18

143

КОНКУРС УКРАЇНСЬКО-ЛАТВІЙСЬКИХ НАУКОВИХ ПРОЄКТІВ НА 2025–2026 РОКИ

Sorry, this entry is only available in Українська. Міністерство освіти і науки України та Латвійська наукова рада оголосили конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках.

Sorry, this entry is only available in Українська.

Міністерство освіти і науки України та Латвійська наукова рада оголосили конкурс спільних українсько-латвійських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2025–2026 роках.

Пріоритетні напрями досліджень: енергетика та енергоефективність; екологія та раціональне природокористування (зокрема – морські дослідження, вивчення забруднення акваторій морів хімічними речовинами та мікропластиком); нові технології профілактики та лікування найпоширеніших захворювань; дослідження у галузі біотехнології, біоінженерії та генетики; нові матеріали; суспільні та гуманітарні науки. Основні критерії відбору – наукова якість та інноваційний характер проєкту; здатність та компетентність наукових колективів втілити проєкт у життя; можливість проведення спільних досліджень і адекватність наукового методу; досвід участі у міжнародних проєктах і майбутній розвиток міжнародного співробітництва; якість інфраструктури установ, що беруть участь у проєкті; участь у проєкті молодих науковців; можливості практичного використання результатів проєкту. Заявку на участь можна подати до 13 вересня 2024 року.

Детальніше: http://surl.li/kewvfx, http://surl.li/gupbor

Фото: МОН

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

139

ОГЛЯД ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ ЗА 2023 РІК

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікувала «Огляд фінансування освіти за 2023 рік».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) опублікувала «Огляд фінансування освіти за 2023 рік».

Документ покликаний представити актуальні тенденції, моделі та узагальнити проблеми фінансування освіти у всесвітньому масштабі за останні 10 років. Він містить відомості про чисельність населення, здобувачів початкової та середньої освіти, дані про бюджетно-фінансові процеси. Дослідження свідчить, що у 2021 році у країнах з низьким рівнем доходу відбувалось збільшення обсягу загальних витрат на освіту у реальному вираженні (сумарні витрати уряду, домогосподарств та допомоги з метою розвитку), що обумовлено збільшенням державних витрат (вони досягли 50% сукупних витрат на освіту) на тлі скорочення офіційної допомоги з метою розвитку. Дослідження підготовлене Статистичним інститутом ЮНЕСКО спільно зі Світовим банком, групою Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти.

Детальніше: http://surl.li/qoynza

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_UNESCO #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

172

ОЕСР: ПОДОЛАННЯ РОЗРИВУ МІЖ ДОСЛІДЖЕННЯМИ ТА ПРАКТИКОЮ В ОСВІТІ

Sorry, this entry is only available in Українська. Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолання розриву між дослідженнями та практикою в освіті: ініціативи трьох країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності».

Sorry, this entry is only available in Українська.

Організація економічного співробітництва та розвитку опублікувала звіт «Подолання розриву між дослідженнями та практикою в освіті: ініціативи трьох країн ОЕСР» із серії «Документи ОЕСР щодо добробуту і нерівності».

Наголошується, що за останні два десятиліття використання досліджень в освітній практиці стало політичним імперативом у багатьох країнах ОЕСР. Однак занепокоєння щодо значного розриву між доказами досліджень і практикою залишається постійним. У цьому робочому документі розглядається роль науково-практичних партнерств у подоланні такого роду розриву. Експерти організації критично оцінюють припущення, пов’язані з названими вище партнерствами; подають огляд сучасних досліджень з цієї проблематики та новітніх даних ОЕСР; аналізують усі аспекти партнерств між дослідниками зі сфери освіти та шкільними практиками у трьох країнах – Норвегії, Сполучених Штатах Америки, Німеччині. Визначають умови, за яких партнерства можуть досягти впливу як на дослідження, так і на практику, висвітлюють виклики та відкриті питання, пов’язані з такою співпрацею. Документ має на меті поінформувати політиків і дослідників про потенціал, а також обмеження науково-практичних партнерств.

Детальніше: http://surl.li/amjerq, http://surl.li/ngbhia, https://doi.org/10.1787/c0d3f781-en

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_OECD #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

2024-07-18

157

ЗАЛУЧЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО НАУКОВИХ ОЛІМПІАД

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті Times Higher Education опублікована стаття Чжена Пайя «Тактика керівництва та залучення студентів до наукових олімпіад».

У ній наголошується, що дослідницькі конкурси можуть мотивувати, заохочувати та надихати студентів, але це відбуватиметься за умов правильної роботи з очікуваннями студентів та мотивацією до командної роботи. Конкурси дослідницьких проектів є цінними вправами, які допомагають розвинути наукове і творче мислення студентів. Чжен Пай надає поради щодо того, як працювати з неоднорідними студентськими групами й досягати успіху. По-перше, необхідно вирішити проблеми супроводження проекту (від визначення сфери фокусування на початку до проведення тематичного дослідження, моніторингу його результатів, підготовки висновків, визначення основних проблем і перспектив). По-друге, слід враховувати, що залучення студентів зазвичай відбувається завдяки поєднанню добровільної участі та рекомендацій і може призвести до створення команди, яка складається зі студентів та аспірантів, які мають широкий спектр знань і здібностей. По-третє, потрібно зрозуміти та передбачити ймовірні проблеми й турботи студентів. По-четверте, і це надзвичайно важливо, – необхідно обрати правильну тему дослідження. По-п’яте, слід забезпечити ефективне управління часом, що насправді відіграє ключову роль у залученості студентів, оскільки паралельно їм потрібно виконувати інші навчальні та проектні обов’язки. По-шосте, робота потребуватиме гнучкого коригування, для чого можна використати модель управління, контролю й постійного удосконалення. Ефективне управління дослідницьким проектом створює середовище, в якому працює гарна команда, відбувається конструктивний обмін думками, має місце нормальна співпраця і усе це в комплексі дозволяє отримати очікуваний результат.

Детальніше: http://surl.li/uhhave, http://surl.li/lgnlpi

Фото: pixabay.com

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини #НРАТ_ПопуляризаціяНауки

2024-07-16

172

ЧИ ЗБЕРЕЖЕТЬСЯ УКРАЇНСЬКА НАУКА?

Sorry, this entry is only available in Українська. На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».

Sorry, this entry is only available in Українська.

На сайті «Дзеркала тижня» опублікована стаття Володимира Хаустова «Чи збережеться українська наука?».

Автор нагадує про те, що раніше вітчизняна наука охоплювала академічний, університетський, галузевий та заводський сектори, що робило її збалансованою. Окрім інституцій у системі національної та галузевих академій наук потужно працювали фахівці на підприємствах реального сектору, які займалась прикладними розробками. Подібна організація науки з глибокою спеціалізацією й розподілом за рівнями досліджень давала результати як у сфері фундаментальних наук, так і в галузі інновацій. Працювали сотні галузевих інститутів, заводських лабораторій, які створювали конкурентоспроможну наукову продукцію. Наразі практично знищено всю галузеву та заводську науку, від якої залежала підготовка проєктної, конструкторської, технологічної документації та упровадження технічних ідей. Знищено практично всі пусконалагоджувальні й проєктні інститути, які здійснювали запуск технологій у виробництво. Кваліфіковані конструктори, технологи, здатні перетворити технічну ідею на креслення, також зникли. Це вже призводить до серйозних наслідків. Нині в Україні більшість науковців зайняті у сфері технічних та природничих наук, але їхні ідеї немає кому реалізовувати: адже академії та університети ніколи не займались підготовкою проєктної та конструкторської документації. З іншого боку, бізнесу не потрібні «напівфабрикати» у вигляді ідей, не втілених у конкретних виробах і проєктах. Тому технічні та природничі науки, які не дають практичних результатів, необхідних безпосередньо для розвитку вітчизняної економіки, теж нікому не будуть потрібні, отже поступово і їхнє фінансування буде припинене.

Детальніше: https://zn.ua/ukr/UKRAINE/chi-zberezhetsja-ukrajinska-nauka.html

Фото: скріншот

#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини

#НРАТ_Інноваторам_новини

2024-07-16

149