Автор наголошує, що суспільні інновації вимагають від університетів діяти як агенти змін, але це непросто поєднати з інтелектуальними та етичними викликами у пошуку істини. Він задається непростими питаннями: наскільки всебічно необхідно досліджувати проблему, щоб бути достатньо впевненим щодо теорії, яка лежить в її основі; скільки часу та зусиль необхідно витратити на ще одну перевірку обґрунтованості своїх припущень; на якому рівні упевненості можна закрити книги та зробити крок уперед у ланцюжку створення вартості; як розділити увагу між потенційно корисними, але тривіальними новими знаннями та інтелектуальним викликом безцільної академічної цікавості». Для будь-кого, хто брав участь у дослідженнях, які потенційно могли призвести до корисних інновацій або трансформаційного впливу на суспільство, ці питання дуже знайомі. Пріоритет абсолютної істини має бути збалансований з пріоритетом успіху. Проте, зазначає автор статті, цей виклик – не лише для окремих науковців і дослідників, а й для всього університету. Пріоритетом є істина та місія університету; поєднання традиційної та інноваційної екосистемних ролей університетів; чесні інновації. Чи означає це, що ми приречені шукати спосіб прозорого, підзвітного вирішення конфлікту в інноваційному ланцюжку кожним вченим, який прагне досягти успіху? Штефан вважає, що так: етичні, методологічні та практичні наслідки мають оцінюватись, науковець має бути критичним шукачем істини та одночасно продуктивним новатором.
Фото: скріншот
#НРАТ_Усі_новини #НРАТ_EUA #НРАТ_Науковцям_новини #НРАТ_Освітянам_новини
ПОШУК ІСТИНИ ТА/АБО СТВОРЕННЯ ІННОВАЦІЙ
2023-06-27