Пріоритети Європейського простору вищої освіти на наступні 10 років

Пріоритети Європейського простору вищої освіти на наступні 10 років

19 листопада 2020 року відбулась Римська міністерська конференція міністрів, відповідальних за вищу освіту, країн Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area / ЄПВО). Вона завершила 2-річний цикл роботи Групи супроводу Болонського процесу  (Bologna Follow-Up Group). 

19 листопада 2020 року відбулась Римська міністерська конференція міністрів, відповідальних за вищу освіту, країн Європейського простору вищої освіти (European Higher Education Area / ЄПВО). Вона завершила 2-річний цикл роботи Групи супроводу Болонського процесу  (Bologna Follow-Up Group). 

Під час заходу відбулась церемонія прийняття до країн ЄПВО Республіки Сан Марино, після чого відповідальні за вищу освіту міністри 49 країн ЄПВО схвалили Римське міністерське комюніке – основоположний документ, який окреслює пріоритети розвитку на наступні 10 років.

Учасники Конференції заслухали виступи міністрів, відповідальних за сферу вищої освіти, представників Європейської Комісії та консультативних членів Болонського процесу, а також обговорили перспективи глобальної співпраці у сфері вищої освіти до 2030 року. 

Римське міністерське комюніке приділяє ключову увагу фундаментальним цінностям вищої освіти – академічній свободі, університетській автономії та верховенству права. Традиційно визначено пріоритетні напрями роботи Європейського простору вищої освіти у міжнародній співпраці, соціальному виміру, цифровізації, визнанні кваліфікацій та забезпеченні якості вищої освіти. 

Також комюніке містить орієнтири для країн ЄПВО щодо досягнення Цілей сталого розвитку на період до 2030 року. Зокрема, сторони зобов’язуються дотримуватися наступних принципів, здатних підтримати стійку, згуртовану та мирну Європу: 

– інклюзивність – кожен здобувач освіти має рівний доступ до вищої освіти і повну підтримку під час навчання;

– інноваційність – запровадження нових методик навчання, викладання та оцінювання, тісно пов’язаних із дослідженнями;

– взаємозв’язаність – спільні ініціативи та інструменти сприяють і посилюють міжнародну співпрацю та реформи, обмін знаннями та мобільність персоналу й студентів.

Детальніше: https://bit.ly/331oTmf, https://bit.ly/3lNqhjE 

Фото: МОН

2020-11-19
Share
Про майбутнє європейських університетів

Про майбутнє європейських університетів

У жовтні 2020 року на сайті ЄК опубліковане дослідження «Towards a 2030 vision on the future of universities in Europe».

У жовтні 2020 року на сайті ЄК опубліковане дослідження «Towards a 2030 vision on the future of universities in Europe».

У документі представлене стратегічне бачення майбутнього розвитку європейських університетів щодо здійснення досліджень та реалізації інновацій на період до 2030 року. Презентовано університетський ландшафт Європи, визначені напрямки перетворень, які можуть відбуватись у тому числі за підтримки ЄС (політики, фінансування, правові механізми).

Окрему увагу приділено таким цінностям, як, повага до інституціональної автономії, академічна свобода, проведення  фундаментальних та соціально орієнтованих досліджень, довіра, рівність можливостей, інклюзивність, відкрита наука, відкритий доступ, відкриті дані.

Детальніше: https://bit.ly/3dME86R, https://op.europa.eu/en/publication-detail/-/publication/a3cde934-12a0-11eb-9a54-01aa75ed71a1/ 

2020-10-22
Share
Розвиток системи освіти і науки в Україні

Розвиток системи освіти і науки в Україні

Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України. 

Міністерство освіти і науки України продовжує інформувати про результати роботи та ключові цілі розвитку системи освіти і науки України. 

Оприлюднені матеріали з відповідною інформацією складаються з семи блоків питань, а саме:

– ключові цілі та завдання Міністерства.

– дошкільної, інклюзивної та позашкільної освіти (реформа дошкільної освіти, Національна стратегія розвитку інклюзивної освіти та підвищення престижності педпрацівників позашкілля);

– шкільної освіти (затвердження Державного стандарту та критеріїв оцінювання результатів навчання);

– професійної (професійно-технічної) освіти;

– вищої освіти  (проведення вступної кампанії-2020, збільшення державного замовлення, Стратегія розвитку вищої освіти тощо);

– надання державної підтримки трансферу технологій, продовження терміну дії СВР;

– електронні новації в освітньому просторі.

Детальніше: https://bit.ly/377f0Gr, https://mon.gov.ua/storage/app/media/rizne/2020/10/15/Postup%20komandy%20MON.pdf  

Фото: МОН

2020-10-15
Share
Розвиток Європейського освітнього простору до 2025 року

Розвиток Європейського освітнього простору до 2025 року

Європейська Комісія прийняла дві ініціативи, які посилять внесок освіти та професійної підготовки у відновлення ЄС після кризи коронавірусу та допоможуть побудувати зелену та цифрову Європу. 

Європейська Комісія прийняла дві ініціативи, які посилять внесок освіти та професійної підготовки у відновлення ЄС після кризи коронавірусу та допоможуть побудувати зелену та цифрову Європу. 

Описуючи бачення Європейського освітнього простору, яке має бути досягнуто до 2025 року, Комісія пропонує нові ініціативи, більше інвестицій та посилену співпрацю держав-членів, щоб допомогти усім європейцям різного віку скористатись пропозицією ЄС з питань освіти та навчання. Йдеться, зокрема, про можливість:

– підвищувати базові навички та багатомовність, забезпечуючи безшовне навчання та можливості мобільності;

– прискорювати зелений перехід шляхом просування ініціатив, які приносять більше доступу до науки та зелену інфраструктуру освіти;

– розвитку національної кар’єри викладачів;

– створення порядку денного для розвитку вищої освіти за підтримки таких ініціатив, як #ЄвропейськіУніверсіади, спільні європейські ступені, автоматичне взаємне визнання, студентська картка ЄС тощо; 

– зміцнення ролі Європи як глобального партнера в освіті, співпраці зі стратегічними партнерами та розширення міжнародного виміру #ErasmusPlus.

План дій #EU Digital Education, який прийнято Єврокомісією, включає два стратегічних пріоритети:

 – підтримка  розвитку високоефективної екосистеми цифрової освіти;

– покращення базових та просунутих цифрових компетенцій для цифрової епохи.

Для побудови інклюзивного, зеленого та цифрового європейського середовища освіти Єврокомісія планує постійно працювати з державами-членами.

Детальніше: https://europa.eu/!kF83Guhttps://bit.ly/3lBtYc3 

2020-10-08
Share
Додаткові конкурси зі стратегічних партнерств

Додаткові конкурси зі стратегічних партнерств

Європейська Комісія оновила Робочу програму на 2020 рік із фінансування Програми ЄС Еразмус+ та оголосила 2 додаткових конкурси зі стратегічних партнерств з бюджетом понад 200 млн. євро. 

Європейська Комісія оновила Робочу програму на 2020 рік із фінансування Програми ЄС Еразмус+ та оголосила 2 додаткових конкурси зі стратегічних партнерств з бюджетом понад 200 млн. євро. 

Зазначені конкурси спрямовані на фінансування та реалізацію проєктів, що сприятимуть впровадженню стратегії #EUDigitalEducation та розвитку навичок через CREATIVITY & THE ARTS. Зокрема:

– конкурс щодо готовності до цифрового навчання підтримує проєкти у сфері шкільної, фахової передвищої, професійної освіти, вищої освіти та  професійної підготовки; ініціатива має на меті поліпшити умови дистанційного, змішаного та онлайнового навчання, передбачає підтримку вчителів і тренерів, а також проєктів, спрямованих на інклюзивність цифрового навчання;

– конкрус партнерств задля творчості підтримує проєкти розвитку молоді, шкільної освіти та освіти дорослих; спрямований на розвиток навичок та умінь, які заохочують творчість, новаторство.

Участь українських організацій, як партнерів, можлива за належного обґрунтування внеску та значущості очікуваних результатів для досягнення завдань проєкту на основі наявного потенціалу (інноваційних напрацювань за темою проєкту).

Бюджет конкурсу – до 300 тисяч євро на 24 місяці.

Документи можна подати до 29 жовтня 2020 року.

Детальніше: https://bit.ly/3jhluFT, https://bit.ly/2EPaWPy 

2020-09-30
Share
Глобальний перехід до відкритої науки

Глобальний перехід до відкритої науки

Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.

Європейська асоціація університетів (EUA) приєдналася до Глобального партнерства ЮНЕСКО щодо відкритої науки. Мета цього партнерства – сприяти досягненню глобального консенсусу щодо переходу до відкритої науці й прийняття Рекомендації ЮНЕСКО щодо відкритої науки у 2021 році.

EUA прагне долучитися до процесу розробки документа в рамках глобальних консультацій, організованих ЮНЕСКО. Асоціація вважає, що перехід до відкритої науки спричинить системні, культурні та технічні реформи. Ці зміни стануть невід’ємною частиною майбутнього світових досліджень та інновацій. Вони не можуть розглядатися у відриві від керівних принципів, подібних до тих, які містяться у Рекомендації ЮНЕСКО про науку і дослідників (2017).

EUA підтримує вироблення єдиного підходу як способу стійкого переходу до відкритої науці. На глобальному рівні важливо, щоб відкрита наука не збільшувала існуючі проблеми, а сприяла їх усуненню. Тому рекомендації ЮНЕСКО мають грунтуватись на принципах інклюзивності й справедливості.

Детальніше: https://bit.ly/3mR6iS6, https://en.unesco.org/science-sustainable-future/open-science/, https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000263618.locale=en 

2020-09-25
Share
Розробка Національної економічної стратегії-2030

Розробка Національної економічної стратегії-2030

7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.

7 вересня 2020 року відбулось установче засідання робочої групи з розроблення Національної економічної стратегії-2030.

Зазначена стратегія має визначити ключові вектори, за якими буде розвиватися Україна та відповідні інструменти стимулювання для промисловості, агросектору, видобування, транспортних коридорів, IКT, наукових досліджень і розробок, інфраструктури та внутрішніх перевезень, енергетичного сектору. Ініціативи, що увійдуть до стратегії, будуть виділені у відповідні державні цільові програми та будуть реалізовуватись вже з 2021 року.

Акселераторами переходу до інноваційної моделі мають стати:

–  зміни у підходах до державного управління (необхідно забезпечити чіткий розподіл відповідальності, усунути дублювання повноважень, викорінити корупцію, забезпечити верховенство права);

– зміни у якості економічного зростання (без економічного зростання неможливо подолати бідність та забезпечити підвищення рівня життя широких верств населення; необхідні зміни саме у якості економічного зростання – воно має стати інноваційним, інклюзивним та стійким);

– зміни у політиці зайнятості (зайнятість із гідною оплатою праці скорочує як абсолютну, так і відносну бідність, зменшуючи завдяки цьому нерівність);

– зміни у сферах охорони здоров’я та освіти (освітні процеси мають враховувати тенденції майбутнього, регулярно оновлюватимуться освітні стандарти, освітній процес будуватиметься на засадах інклюзивності й цифровізації, будуть формуватись освітньо-наукові кластери).

Задля успішної розробки Стратегії на платформі Центру економічного відновлення буде створено 20 робочих груп із залученням фахівців Уряду, центральних органів виконавчої влади, аналітичних центрів, інститутів, міжнародних організацій, бізнесу та бізнес-асоціацій.

Детальніше: https://bit.ly/2R2EawV, https://www.facebook.com/pg/recovery.org.ua/posts/?ref=page_internal 

Фото: Мінекономрозвитку

2020-09-08
Share
Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх

Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх

Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».

Група підготовки Всесвітньої доповіді з моніторингу освіти опублікувала на ресурсах ЮНЕСКО новітні аналітичні матеріали з результатами дослідження освіти під назвою «Інклюзивність та освіта: для всіх означає для всіх».

У документі йдеться про перешкоди, з якими стикаються учні та люди з обмеженими можливостями, питання інклюзивності освіти. 

258 мільйонів дітей і молодих людей повністю виключені з систем освіти, причому основною перешкодою для доступу є бідність. Ще мільйони відчувають себе ізольованими в школах.

У дослідженні представлено ряд показників вимірювання ступеня інклюзивності в освіті з використанням якісних та кількісних даних. Аналіз заснований на географічно збалансованих фактичних даних, акцент зроблено на умовах, у яких уразливі категорії населення можуть піддаватись підвищеному ризику позбавлення доступу до освіти.

Детальніше: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000373718 

2020-08-21
Share
Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

Звіт ОЕСР про перспективи онлайн-навчання дорослих

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

24 липня 2020 року ОЕСР опублікований звіт про перспективи онлайн-навчання дорослих в умовах кризи COVID-19 «The potential of online learning for adults: early lessons from the COVID-19 crisis».

Онлайн-навчання дорослих в умовах поточної кризи може допомогти охопити набагато більшу кількість учнів з меншими вкладеннями в освітню інфраструктуру, що робить його економічно ефективним рішенням в контексті зростаючого безробіття. Однак щоб онлайн-навчання могло стати повноцінною альтернативою очного навчання, необхідно забезпечити якісні можливості для перенавчання і підвищення кваліфікації онлайн. У цьому випадку будуть створюватися можливості працевлаштування для осіб, які шукають роботу, підвищуватиметься продуктивність компаній та економіки в цілому. 

Необхідно вирішити проблему забезпечення доступу всіх дорослих до онлайн-навчання, залучаючи тих, хто має слабкі цифрові навички й обмежений доступ до цифрових ресурсів. Розвиток базових цифрових навичок сприятиме навчанню онлайн. Йдеться про здатність використовувати технології для вирішення складних завдань, – не буквально про комп’ютерну грамотність, а про когнітивні навички.

Зараз навчання онлайн проходять у першу чергу високоосвічені дорослі з гарними цифровими навичками. За даними опитувань, проведених у рамках Програми ОЕСР з міжнародного визначення компетенцій дорослих (PIAAC), до кризи COVID-19 з усіх дорослих учасників навчальних програм у середньому по ОЕСР онлайн навчалися 23% осіб з гарними цифровими навичками і лише 14% без таких навичок. 

Слід брати до уваги, що ключем до проходження дорослими навчання онлайн є їх мотивація. Згідно з даними масових відкритих онлайн-курсів, у середньому лише 10% слухачів проходять курс до кінця. В умовах кризи на багатьох програмах стажувань та середньої професійної освіти особлива увага приділяється створенню та підтриманню мотивації осіб, які навчаються онлайн.

Для підвищення інклюзивності онлайн-навчання необхідно забезпечити розширення діапазону онлайн-курсів. Наявні в даний час онлайн-курси в основному зосереджені на навичках, необхідних для роботи офісних фахівців середньої ланки. Хоча криза сприятиме збільшенню частки онлайн-курсів, навчання виробничих професій, а також навчання, що включає в себе практичні елементи, як і раніше складно проводити у режимі онлайн.

Зміцнення цифровий інфраструктури є фундаментальним фактором для надання можливостей онлайн-навчання більш широкій групі дорослих. Проблеми з доступом до Інтернету в окремих групах осіб або на окремих територіях можуть погіршити існуючу нерівність в освіті та навчанні.

Для підвищення якості онлайн-курсів важливо забезпечити навчання викладачів ефективному проведенню онлайн-курсів. Необхідна розробка ефективних методів тестування, сертифікації та визначення якості послуг, що надаються, щоб онлайн-навчання, як формальне, так і неформальне, мало цінність на ринку праці. Тести й оцінки є важливою частиною онлайн-курсів. Вони допомагають закріпити отримані знання та оцінити ефективність навчального курсу. Щодо сертифікації, інноваційним рішенням є прийняття так званих «цифрових бейджів»: невеликих візуальних позначок з інформацією про людину, отримані нею у рамках курсу навички і про організацію або особі, що видав бейдж. Разом з тим, існує ризик того, що поширення сертифікатів та облікових даних у результаті онлайн-навчання може знизити його цінність на ринку праці і перешкоджатиме доступу до подальшого навчання. Тому необхідне правове регулювання й впровадження стандартів для того, щоб гарантувати визнання компаніями і освітніми установами навичок, набутих на сторонніх онлайн-курсах.

Детальніше: https://bit.ly/3inYO6a, https://bit.ly/3ksznST, https://bit.ly/2XGCahq, https://bit.ly/33MiEnw 

2020-08-10
Share
Підсумки конкурсу з відбору експертів до Програмних комітетів «Горизонт 2020»

Підсумки конкурсу з відбору експертів до Програмних комітетів «Горизонт 2020»

Підведено підсумки додаткового конкурсу з відбору представників та експертів України до Програмних комітетів «Горизонт 2020».

Підведено підсумки додаткового конкурсу з відбору представників та експертів України до Програмних комітетів «Горизонт 2020».

За підсумками конкурсу відібрано нових представників та експертів від України до 6 програмних комітетів «Горизонт 2020».  Представники та експерти від України обрані до наступних Програмних комітетів:

– «Безпечні суспільства – захист свободи та безпеки Європи та її громадян»;

– «Європа у мінливому світі – інклюзивні, інноваційні та свідомі суспільства»;

– «Європейська дослідницька рада. Майбутні та новітні технології. Дії Марії Склодовської-Кюрі»;

– «Клімат, навколишнє середовище, ефективне використання ресурсів  та сировини»;

– «Малі та середні підприємства. Доступ до фінансових ризиків».

Відповідне рішення ухвалила Комісія під час свого засідання. Загалом на конкурс надійшло 26 заявок. Усі пакети документів пройшли перевірку на відповідність встановленим вимогам. Рішення про відбір експертів проводилося на основі наданих кандидатами пропозицій щодо пріоритетів діяльності як офіційного експерта з урахуванням досвіду участі й керівництва у міжнародних та європейських проєктах.  

Детальніше: https://bit.ly/2BrWLOG

Фото: Горизонт 2020

2020-07-01
Share