Лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій

Лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій

21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.

21 жовтня 2021 року були нагороджені лауреати Премії Кабінету Міністрів України за розроблення та впровадження інноваційних технологій.

Щорічна премія вручається за особливі досягнення в розробленні та впровадженні інноваційних технологій у виробництво, а також за виведення на світовий ринок вітчизняної інноваційної продукції.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 року №657-р присуджено премії та присвоєно почесне звання лауреата 17 науковцям та відзначено наступні роботи:
– «Розробка і впровадження відповідальних вузлів роторних машин, що забезпечують екологічну безпеку шкідливих виробництв»;
– «Фундаментальні і практичні основи визначення резистентності вірусу імунодефіциту людини до антивірусних препаратів та удосконалення системи епіднагляду за ВІЛ-інфекцією в Україні»;
– «Розробка та впровадження інноваційної технології комплексного лікування хворих на рак геніталій».

Відзнаки найкращим інноваторам, роботи яких мають вагомий вплив на сферу науки та економіки і реалізовані як кінцевий результат, вручив Міністр освіти і науки. Він подякував лауреатам за роботу та побажав вагомих звершень у майбутній діяльності.

Детальніше: https://bit.ly/3B9HdYL, https://bit.ly/3bjOw5L

2021-10-23
Share
Ухвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року

Ухвалено Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року

20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

20 жовтня 2021 року Кабінет Міністрів України ухвалив Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року.

Метою Стратегії є підвищення рівня екологічної безпеки, зменшення впливів і наслідків зміни клімату в Україні. Її реалізація забезпечить Україні виконання положень Паризької кліматичної угоди в частині зменшення викидів парникових газів і пристосування до глобальних змін клімату.

Для України першорядними екологічними викликами є наступні:
– значний рівень забруднення атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів;
– недосконала система державного контролю та моніторингу навколишнього природного середовища;
– критична ситуація з утворенням, накопиченням, зберіганням, переробленням, утилізацією та захороненням відходів.

Найбільше потерпають від негативних наслідків зміни клімату, за визначенням Стратегії, біорізноманіття, водні ресурси, енергетика, громадське здоров’я, лісове, рибне, сільське господарство та інші. Саме на ці соціально-економічні сектори в першу чергу будуть спрямовані зусилля.

Наслідками впровадження Стратегії для України повинна стати низка позитивних результатів, серед яких: зменшення рівня промислового забруднення, створення ефективної системи хімічної безпеки, забезпечення раціонального використання природних ресурсів і сталого лісоуправління, створення правових і економічних підстав для поводження з відходами, збереження біорізноманіття, посилення адаптаційної спроможності соціально-економічних систем до зміни клімату, стабілізація екологічної рівноваги, підвищення ефективності державної політики щодо екологічної безпеки тощо.

Детальніше: https://bit.ly/3niabAM 

2021-10-21
Share
Sсience & Business StartupBootcamp

Sсience & Business StartupBootcamp

30-31 жовтня 2021 року відбудеться офлайн-тренінг для науковців, стартаперів і підприємців на ранніх стадіях розвитку в галузі наукоємних інновацій і технологій Sсience&Business StartupBootcamp free of charge.

30-31 жовтня 2021 року відбудеться офлайн-тренінг для науковців, стартаперів і підприємців на ранніх стадіях розвитку в галузі наукоємних інновацій і технологій Sсience&Business StartupBootcamp free of charge.

Організатори: Міністерство освіти і науки України, Фонду розвитку інновацій.

Захід проводиться щоквартально. Він покликаний підвищити обізнаність з питань бізнесу, маркетингу, продажів, інвестицій та інновацій серед науковців, стартаперів, компаній, експертів, інвесторів та медіа. Програма заходу передбачає 5 тематичних сесій: маркетинг, інвестиції, продажі, правове регулювання, фінанси.

У ході тренінгу відбудеться презентація веб-платформи «Наука і бізнес», яка сприятиме ефективній взаємодії представників бізнесу та науки на взаємовигідних умовах. Також команди зможуть презентувати свої проєкти провідним компаніям.

Програмою заходу передбачені наступні активності:
– воркшопи від провідних експертів зі значним досвідом у сфері інноваційної та інвестиційної діяльності стартапів;
– комунікація з провідними партнерами заходу, його учасниками та експертами;
– доступ до глобальної мережі менторів, партнерів, галузевих експертів і стартапів;
– настановчі сесії від експертів, що охоплюють ключові сфери діяльності стартапу;
– доступ до інструментів підтримки науково-технічних та інноваційних проєктів в Україні й за її межами;
– надання порад учасникам щодо використання інструментів онлайн-колаборації науки та бізнесу;
– практичні поради від менторів з метою просування власної справи;
– інструменти та методики мислення, які допоможуть прискорити зростання та розвиток команди;
– сесії питань-відповідей.

Для участі у заході необхідна попередня реєстрація.

Детальніше: https://bit.ly/3B2pxhx, https://bit.ly/3jspvJRhttps://bit.ly/3vzVi0m 

Фото: МОН

2021-10-21
Share
Міжнародний тиждень відкритого доступу

Міжнародний тиждень відкритого доступу

З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».

З 25 по 31 жовтня 2021 року відбудеться міжнародний тиждень відкритого доступу, який цього року проходить під гаслом «Важливо, як ми відкриваємо знання: забезпечення структурної справедливості».

Тиждень відкритого доступу ставить покликаний об’єднати зусилля громадянського суспільства задля забезпечення вільного та рівного доступу до освітніх ресурсів і результатів наукових досліджень. Особливої ваги це завдання набуває в умовах пандемії та закритих кордонів між країнами, що актуалізує суспільну потребу у відкритій науці.

Тема цьогорічного тижня навмисно збігається з нещодавно опублікованою рекомендацією ЮНЕСКО з відкритої науки, найважливішим компонентом якої є відкритий доступ. Рекомендація, поширена у вигляді проекту, який обговорювався представниками 193 країн-членів ЮНЕСКО, чітко вказує на важливість справедливого рівного доступу до наукових знань як для творців, так і для споживачів знань.

Рекомендація ЮНЕСКО є першою глобальною системою стандартів у галузі відкритої науки, що стане важливим керівництвом для урядів усього світу в їх переході від прагнення до практичного впровадження відкритих досліджень.

Організатори закликають усіх небайдужих долучитись до тематичних дискусій та заходів, адаптуючи їх до місцевих умов. Різноманітність, рівність та інклюзивність повинні бути постійним пріоритетом. 

Долучитись  до тижня відкритого доступу можна наступним чином:
– зареєструватися на сторінці Міжнародного тижня відкритого доступу;
– приєднатися до спільноти Open Access Ukraine;
– зареєструвати власний захід у глобальній програмі міжнародного тижня відкритого доступу.

Детальніше: https://bit.ly/3vguBgY, http://www.openaccessweek.org/https://bit.ly/3lKsgaS, https://bit.ly/3BQyuvB 

2021-10-13
Share
Україна приєдналася до програм «Горизонт Європа» та «Євроатом»

Україна приєдналася до програм «Горизонт Європа» та «Євроатом»

12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».

12 жовтня 2021 року підписано Угоду про участь України у Рамковій програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та Програмі з досліджень та навчання «Євроатом».

Підписання відбулось на 23-му саміті Україна-Європейський Союз. Україна стала першою серед асоційованих країн, що не входять до Європейської економічної зони, але вже долучились до цих програм і стало результатом продуктивної співпраці у рамках тривалого переговорного процесу з ЄС. 

Участь у програмах «Горизонт Європа» (2021-2027 рр.) і «Євроатом» (2021-2025 рр.) створить підґрунтя для співпраці між Україною та ЄС у галузі науки, науково-технічних розробок та інновацій шляхом розширення міжнародного партнерства, забезпечить необхідні кроки для інтеграції України до Європейського дослідницького простору.

Таким чином започатковано новий семирічний період спільної діяльності представників наукової, науково-технічної, інноваційної спільноти та підприємців із європейськими партнерами. Очікується, що реалізація програм розширить міжнародне науково-технічне співробітництво, створить сприятливі умови для здійснення для комерціалізації розробок, розбудови національної інноваційної сфери та розвитку співробітництва у питаннях визначення актуальних напрямів досліджень.

Після завершення процедур, необхідних для ратифікації Угоди, українські вчені, інноватори та підприємці отримають можливість залучати грантові кошти для реалізації спільних міжнародних проектів програм «Горизонт Європа» та «Євратом».

Детальніше: https://bit.ly/3FMRb5S, https://bit.ly/3DEYmuZ 

Фото: МОН

2021-10-12
Share
ОЕСР: основні науково-технічні показники 2021

ОЕСР: основні науково-технічні показники 2021

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила дані про основні показники розвитку науки і технологій за перше півріччя 2021 року.

Організація економічного співробітництва та розвитку оприлюднила дані про основні показники розвитку науки і технологій за перше півріччя 2021 року.

У публікації, яка виходить двічі на рік, у табличній формі представлений набір показників, які відображують рівень і структуру зусиль країн-членів ОЕСР і семи країн, які не входять до складу ОЕСР (Аргентина, Китайська Народна Республіка, Румунія, Російська Федерація, Сінгапур, Південна Африка, Китайський Тайбей), у розвиток науки і технологій.

Ці данні містять кінцеві та попередні результати, а також прогнози, встановлені державними органами. 73 індикатори, за якими відслідковується основні тренди науково-технічного розвитку, охоплюють витрати на дослідження та розробки,  патентну діяльність, а також міжнародну торгівлю у галузях, які інтенсивно використовують науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки.

У публікації також представлені базові економічні дані, використані для розрахунку цих індикаторів за останні шість років.

Організація економічного співробітництва та розвитку – міжнародна економічна організація розвинених країн, яка визнає принципи представницької демократії та вільної ринкової економіки. До складу ОЕСР входять 38 держав, більшість з яких є членами Європейського Союзу.

Детальніше: https://bit.ly/3FN1cjB, https://bit.ly/3oTu7w9, https://doi.org/10.1787/eea67efc-en 

Фото: скріншот

2021-10-11
Share
Проєкт ЄС Еразмус+ Ag-La

Проєкт ЄС Еразмус+ Ag-La

Національний Еразмус+ Офіс в Україні представив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ Ag-Lab «Поліпшення навичок з лабораторної практики у фахівців агропродовольчого сектору в Східній Європі».

Національний Еразмус+ Офіс в Україні представив інформацію про проєкт ЄС Еразмус+ Ag-Lab «Поліпшення навичок з лабораторної практики у фахівців агропродовольчого сектору в Східній Європі».

Проєкт розпочато у листопаді 2017 року. Він націлений на розроблення курсів, що відповідають потребам ринку праці та спрямовані на розвиток у студентів відповідних компетентностей, необхідних для професійних дій у реальних ситуаціях; актуалізацію знань працівників відповідно до потреб агро-продовольчого сектору; розбудову потенціалу викладачів; розроблення інноваційних інструментів співпраці між освітою та виробництвом.

Виконавці проєкту: Люблінський університет (Словенія), ДУ «Науково-методичний центр вищої та фахової передвищої освіти», Сумський національний аграрний університет, Білоцерківський національний аграрний університет, Одеська національна академія харчових технологій, Національний університет біоресурсів і природокористування України, Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького, Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарної експертизи, ДП «Державний центр сертифікації та експертизи сільськогосподарської продукції».

Під час виконання проєкту отримано наступні результати:
– розроблено нові навчальні курси з агрономії, ветеринарії, харчових технологій, тваринництва;
– створено електронну навчальну платформу проєкту;
– розроблено посібник з лабораторної практики українською та англійською мовами;
– розроблено навчальний посібник «Лабораторна справа в агрономії».

Детальніше: https://bit.ly/3DzEae3, https://bit.ly/3BstCwu, http://ag-lab.org/en, https://bit.ly/3Dnl4aL 

Фото: Еразмус+

2021-10-08
Share
Опитування щодо інноваційної екосистеми

Опитування щодо інноваційної екосистеми

Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь в опитуванні щодо змін у вітчизняній інноваційній екосистемі.

Міністерство освіти і науки України запрошує взяти участь в опитуванні щодо змін у вітчизняній інноваційній екосистемі.

Опитування має встановити, які зміни відбулись у національній інноваційній екосистемі, а також у якості та конкурентоспроможності продукції вітчизняного виробництва. Зокрема, учасникам дослідження пропонується оцінити діючу систему, назвати основні проблеми, визначити рівень сприятливості національного законодавства у галузі інновацій.

За результатами дослідження буде підготовлено аналітичну довідку, яка міститиме: основні характеристики інноваційної екосистеми України та рекомендації щодо налагодження міжрегіональних економічних зв’язків і взаємодії всіх суб’єктів інноваційної екосистеми.

До участі у опитуванні запрошуються всі суб’єкти інноваційного процесу ‒ студенти, підприємці, професіонали, інвестори, університети, організації, наукові центри, фонди та компанії.

Детальніше: https://bit.ly/3myvUUJ, https://bit.ly/2YElLOj 

Фото: МОН

2021-10-08
Share
Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав

Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав

17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».

17 вересня 2021 року Київська школа економіки представила результати власного дослідження «Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав».

Дослідження виконано на замовлення Європейської Бізнес Асоціації в рамках проєкту з дослідження системи захисту авторських прав та оцінки справедливого розміру зборів, що справляється з техніки відтворення творів у межах персонального використання.

Поняття приватного копіювання та репрографії вже існують в українському правовому полі. Принцип відшкодування полягає у встановленні зборів для пристроїв, що можуть використовуватися для копіювання та відтворення аудіо, відео, та паперового контенту. Однак у законодавстві відсутнє пояснення поза встановленими розмірами зборів, які механізму їх розрахунку. Власне ця прогалина і була покладена в основу дослідження, яке має на меті оцінити відповідність поточних розмірів зборів з імпортованої та виробленої на території України техніки справедливій компенсації авторам за приватне копіювання їхніх творів.

Застосований підхід розширює методологію завдяки врахуванню рівня доходів населення, звичок українських споживачів, доступних даних щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та даних проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом. Ураховано також особливості українського ринку техніки, що може використовуватися для приватного копіювання та репрографії, різницю у рівнях доходів різних країн при застосуванні середньосвітових ставок зборів з огляду на паритет доходів вітчизняних авторів та споживачів їх творів, чинник доступу до контенту осіб з низькими доходами для забезпечення їх особистісного розвитку, частка легально отриманого контенту.

Важливим моментом у встановленні зборів має стати принцип досягнення рівня, за якого зберігається відшкодування збитку авторів та водночас підтримується оптимальне навантаження на споживачів. Пропонується забезпечити регулярний перегляд ставок з попереднім дослідженням основних параметрів ринку та план переходу до фіксованих ставок. Важливою частиною функціонування системи компенсації авторам експерти називають прозорість роботи організації колективного управління, що може бути одним з ключових факторів довіри до потреби існування зборів у цілому.

Детальніше: https://bit.ly/3luuStx, https://bit.ly/3DwlgVohttps://bit.ly/3avIBKa 

Фото: КШЕ

2021-10-08
Share
Вебінари ВОІВ: GGlobal Design Database, PATENTSCOPE та РСТ

Вебінари ВОІВ: GGlobal Design Database, PATENTSCOPE та РСТ

У жовтні 2021 року відбудеться серія вебінарів з питань Глобальної бази даних промислових зразків, Глобальної патентної бази даних та практичних аспектів  електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію.

У жовтні 2021 року відбудеться серія вебінарів з питань Глобальної бази даних промислових зразків, Глобальної патентної бази даних та практичних аспектів  електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію.

Організатор – Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ).

Мета заходів – інформування користувачів з усього світу про останні досягнення, зміни й оновлення баз даних, їх функціональні можливості. 

Заплановані наступні заходи:
– вебінар відносно електронного подання заявки за Договором про патентну кооперацію (еРСТ), який допоможе підготувати, подати та працювати із міжнародними заявками РСТ в електронному вигляді (7 жовтня 2021 року);
– вебінар «Огляд Глобальної бази даних промислових зразків» щодо Глобальної бази даних промислових зразків (Global Design Database), на якому буде представлено детальний огляд цієї бази, надані поради щодо її використання для пошуку промислових зразків, розглядатимуться конкретні приклади (13 жовтня);
– вебінари «Хімічний пошук у PATENTSCOPE» щодо Глобальної патентної бази даних (PATENSCOPE), які ознайомлять із її призначенням, структурою, функціями, правилами доступу та прикладами використання (12 та 14 жовтня 2021 року).

Для участі у заходах необхідна попередня реєстрація.

Детальніше:  https://bit.ly/3AklOM4, https://bit.ly/3iDrpH1, https://bit.ly/3ahRoPP, https://bit.ly/3ljb9gj, https://bit.ly/2YwSUv6https://bit.ly/306sk2v, https://ukrpatent.org/uk/articles/epvprop 

Фото: ВОІВ


2021-10-07
Share